МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ
НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет економіки
АПК
Кафедра обліку, аналізу
та аудиту в АПК
Спеціальність 6509/1
«Облік і аудит»
Спеціалізація «Облік
і аудит в АПК»
заочна форма навчання
Камінський Семен Олексійович
Курсова
робота
З дисципліни «Аудит»
на тему :
“АУДИТ
наявності та руху НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ”
Науковий керівник:
Ст. викладач Крула
М.М.
Київ КНЕУ 2013
ЗМІСТ
Вступ.
1. Організація та нормативне регулювання
аудиторської перевірки нематеріальних
активів…………………………………………………….…….6
2. Оцінка стан внутрішнього
контролю і бухгалтерського обліку нематеріальних
активів…………………………………………………….…….11
3. Методика аудиторської
перевірки нематеріальних активів та
її вдсоконалення……………………………………………………………………..17
4. Узагальнення результатів
аудиторської перевірки………………………….27
Висновки……
Список використаних джерел….
Додатки
Вступ
Сьогодні конкурентоздатність
промислових підприємств України залежить
від впровадження науково-технічних досягнень
у господарську діяльність. Це викликає
необхідність обліку та аудиту окремого
виду ресурсів – нематеріальних активів.
Для зниження інформаційного
ризику під час прийняття управлінських
рішень користувачам необхідна впевненість
у реальності, вірогідності й об’єктивності
інформації, наявної у фінансовій звітності
підприємств. Рівень такої впевненості
істотно зростає, якщо вірогідність інформації
про стан, структуру та ефективність використання
нематеріальних активів підприємства
підтверджена в ході незалежного та внутрішнього
аудиту. Це зумовлює значущість аудиту
нематеріальних активів під час зовнішньої
та внутрішньої аудиторської перевірки
суб’єкта господарювання.
Метою даної курсової
роботи є розгляд пит аудиту нематеріальних активів,
аналіз послідовності і взаємозв’язку
його етапів та пошук шляхів удосконалення
методики проведення аудиторської перевірки
з метою систематизації результатів аудиторських
процедур.
Для досягнення даної
мети були поставлені наступні завдання:
- проаналізувати методик проведення
аудиту нематеріальних активів відповідно
до Міжнародних стандартів аудиту;
- обґрунтувати
інформаційні ресурси для роботи аудиторів
під час перевірки операцій
з нематеріальними активами;
- дослідити нормативно -
правове забезпечення,
що забезпечує аудит наявності та руху нематеріальних активів;
- обґрунтувати єдину
методику аудиту нематеріальних активів;
- вивчити особливості аудиторських
процедур нематеріальних
активів;
- запропонувати
удосконалення робочих документів аудитора,
що використовуються під час аудиту руху
та наявності нематеріальних активів;
- запропонувати свої особисті пропозиції щодо
покращення методики аудиту
руху та наявності нематеріальних активів.
Об’єктом аудит нематеріальних активів
на підприємстві «Паляниця».
Предметом дослідження є комплекс теоретичних,
правових та методичних питань аудиту
нематеріальних активів.
Методи дослідження. Дослідження проводилося із
застосуванням наукових методів, що базуються
на діалектичному методі пізнання та об’єктивних
законах розвитку економіки. До основних
загальнонаукових методів дослідження,
що використовувалися, належать метод
індукції та дедукції, логічний та історичний
підхід до вивчення економічних категорій
і практики ведення обліку нематеріальних
активів, монографічний метод, метод наукової
абстракції, спостереження, порівняння,
вибіркового обстеження, групування, інші
елементи економіко-статистичного методу.
Теоретичною та методологічною
основою курсової роботи стали законодавчі
акти, нормативно-правові документи та
галузеві методичні рекомендації з питань
обліку наявності і руху нематеріальних
активів, наукові праці вітчизняних та
зарубіжних вчених, фінансова звітність
ТОВ «Паляниця» за 2010, 2011, 2012 роки.
Вивчення аудиту нематеріальних
активів, дослідження прав промислових
підприємств за допомогою аудиторських
перевірок в Україні протягом останніх
років неодноразово здійснювали в своїх
роботах вітчизняні вчені, зокрема Р. Булига,
Б. Лев, Р. Рейлі, Р. Швайс, Е. Калинченко,
І. Белишева, М. Козлов, В. Ржаніцина, Р.
Ухвалевіч та інші.
Практичне значення досліджених
питань полягає у застосуванні наведених
рекомендацій при аудиті нематеріальних
активів, що надасть можливість більш
ефективного проведення аудиту нематеріальних
активів в тому числі відповідно до вимог
Міжнародних стандартів аудиту. Детально
розроблений алгоритм аудиту нематеріальних
активів є теоретичною основою для визначення
нових напрямів у обліку та аудиті, зокрема
формування моделей аудиту. Наведена
власна послідовність етапів аудиту наявності
і руху нематеріальних активів та запропонована
методика проведення аудиторської перевірки
нематеріальних активів та операцій з
ними, уточнена послідовність аудиторських
процедур, допоможуть систематизувати
результати аудиторських процедур та
полегшити проведення аудиту наявності
та руху нематеріальних активів
- Організація та нормативне
регулювання аудиторської перевірки нематеріальних
активів
Аудит нематеріальних активів
– цілісний процес аудиторської перевірки,що
може здійснюватись в різних формах:
у формі внутрішнього чи зовнішнього аудиту,
обов’язкового або ініціативного, первинного
або узгодженого.
Мета аудиторської діяльності
– встановити достовірність даних про
нематеріальні активи у фінансовій звітності
сільськогосподарських підприємств і
відповідність фінансових та господарських
операцій з ними чинному законодавству.
Відповідно до встановленої
мети можна виділити наступні завдання
аудиту наявності та руху нематеріальних
активів:
- встановити правильність віднесення об’єкта
до нематеріальних активів;
- встановити достовірність інформації про
нематеріальні активи або їх невірогідність,представленій
у фінансовій звітності;
- встановити повноту,достовірність і точність
відображення в обліку витрат на покупку
нематеріальних активів, правильність
нарахування амортизації,операцій щодо
їх надходження і вибуття за період, що
перевіряється;
- встановити дотримання законодавства і
П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» щодо ведення
обліку та складання звітності, методологію
оцінки нематеріальних активів;
- встановити прийнятність звітності по нематеріальних
активах ( відповідність звітності вимогам
до звітності та відсутність суперечливої
інформації)
- правильність оцінки нематеріальних
активів;
- можливість отримання в майбутньому
економічних вигід від використання нематеріальних
активів;
- правильність бухгалтерських
записів, проведених з нематеріальними
активами на рахунках бухгалтерського
обліку;
- правильність віднесення операцій
з нематеріальними активами до того періоду,
в якому вони були проведені;
- відповідність суми окремих
операцій даним,наведених у книгах і журналах
аналітичного обліку, правильність підсумків
і відповідність їх даним, наведеним у
Головній книзі;
- встановити правильність класифікації нематеріальних
активів, що занесені у фінансову звітність,
достовірність показників звітності по
нематеріальних активах.
Для досягнення даних мети і
завдань аудитору необхідно:
• скласти план аудиту нематеріальних
активів;
• оцінити систему внутрішнього
контролю підприємства, що аудіюється;
• розробити сист аудиторських
процедур;
• визначити методи перевірки.
[35]
Планування проведення аудиту
нематеріальних активів здійснюється
на основі:
- попереднього аналізу діяльності
підприємства, яке перевіряється;
- оцінки масштабу майбутніх робіт
по аудиту нематеріальних активів;
- внутрішнього контролю, що застосовується.
- обсяг аудиту визначається відповідно
до умов договору щодо проведення аудиту з клієнтом.
При аудиті нематеріальних
активів аудитор користується наступними
джерелами інформації:
- наказ про облікову політику
підприємства;
- первинні документи (акт приймання – передачі, платіжні
доручення, ліцензійні угоди, патенти
та інші свідоцтва, що підтверджують факт
придбання або створення нематеріальних
активів);
- облікові регістри, що використовуються
для відображення господарських операцій
з обліку нематеріальних активів;
- аудиторські висновки попереднього
аудиту та інші документи, що узагальнюють результати контролю;
- звітність (Баланс (ф.№ 1), Примітки до фінансової
звітності (ф.№5)).[34,40 С.42]
Методи збору аудиторських
доказів наведені у таблиці 1.1. Особливої
уваги про аудиті нематеріальних активів,
на мою думку, є інспектування, запит, підтвердження,
підрахунок, та аналітичні процедури.
Існування переважної більшості нематеріальних
активів можливо завдяки правам власності,
яке визначається та гарантується державною
владою, отже для підтвердження того, що
таке право у підприємства існує аудитору
слід здійснити інспектування документів,
що його підтверджують: договори, ліцензії,
патенти ітд.
Рис.
1.1 Аудиторські докази, що використовуються
при аудиті нематеріальних актив
Актуальним методом аудиторської
перевірки є запит по судових справах
та претензіях, оскільки нематеріальні
активи досить часто стають об’єктом
судових справ через порушення прав інтелектуальної
власності.
У міжнародній практиці застосовуються
спеціальні способи отримання аудиторських
доказів при проведенні первоначальної
аудиторської перевірки діяльності суб'єкта.
При цьому використовують МСА 510 «Первинний
аудит -
Таблиця 1.1
Перелік процедур отримання
аудиторських доказів при аудиті
нематеріальних активів
№ з-п |
Аудиторська процедура |
Зміст аудиторської
процедури |
1 |
Інспектування |
Перевірка записів, документів,
що підтверджують право власності на об’єкти
нематеріальних активів |
2 |
Спостереження |
Вивчення процесу чи процедур,
що виконуються іншими особами |
3 |
Запит |
Пошук інформації у обізнаних
особо в межах чи за межами організації.
Запити можуть бути офіційними письмовими
запитами в адресу інших третіх осіб та
неофіційними усними запитами, адресованими
працівникам організації |
4 |
Підтвердження |
Відповідь на запит про підтвердження
інформації, що міститься в бухгалтерських
записах |
5 |
Підрахунок |
Перевірка точності арифметичних
розрахунків в первинних документах та
бухгалтерських записах, виконання самостійних
підрахунків |
6 |
Аналітичні процедури |
Аналіз суттєвих показників
і тенденцій, дослідження коливань, взаємозв’язків
та прогнозних значень |
початкове сальдо», який включає
такі розділи, як введення, аудиторські
процедури і висновок. При відборі статей
для перевірки в міжнародній аудиторській
практиці застосовується стандарт 530 «Аудиторська
вибірка та інші процедури вибіркової
перевірки», який містить рекомендації
по використанню процедур аудиторської
вибірки. Варто окремо виділити такийметод
аудиторської перевірки, як аналітичні
процедури. Він дозволяє виявити нехарактерні
для аудійованого бізнесу девіації та
нетипові операції. У стандарті 520 наводиться
характеристика, методи і рівні застосування
аналітичних процедур.
Робочими документами аудитора
на стадії планування є:
- Анкета «Інформація про клієнта» (див. Додаток Ж);
- Договір на оказання аудиторських
послуг (Додаток З);
- Лист-зобов’язання (Додаток К);
- Загальна стратегія аудиту
(Додаток Л);
- Загальний план аудиту (Додаток М).
Згідно МСА 200 аудит повинен виконуватись
у відповідності з МСА та "Кодексу етики
професійних бухгалтерів". Кожна частина
Кодексу етики має свою структуру, яка
представлена в табл. 1.2. Аудитор самостійно
визначає характер та обсяг проведених
процедур, які необхідно виконати для
проведення аудиту відповідно до МСА.
Особливістю українського типу
моделі державного регулювання аудиту
є те, що регулювання аудиторської діяльності
в Україні здійснює як державні органи
країни, так і незалежні професійні організації.
Верховна Рада України і уряд України
здійснюють нормативно-правове регулювання
аудиторської діяльності і ряду інших
правових актів.
Незалежним від держави самостійним
професійним органом, який здійснює організаційне
та методологічне керівництво аудиторською
діяльністю в Україні, є Аудиторська Палата
України (АПУ). Даний орган розробляє методичні
рекомендації щодо проведення аудиту,
стверджує національні стандарти, норми,
положення, інструкції з питань аудиторської
діяльності.
- Оцінка системи внутрішнього
контролю і бухгалтерського обліку нематеріальних активів
Аудиторська перевірка нематеріальних
активів заснована на загальному плані
проведення аудиту, де необхідно приділити
увагу важливим або нетиповим операціями
з обліку нематеріальних активів. Планування
має сприяти виявленню потенційних проблем
і якісному кінцевому результату аудиту.
Аудитор виконує даний план допомогою
програми, яка визначає характер, тимчасові
рамки і обсяг запланованих аудиторських
процедур і складається з урахуванням
оцінки системи внутрішнього контроля,
фактори якого наведені на рис. 2.1.