Розроблення заходів, направлених ні підвищення техніко-економічного рівня підприємства й економічної ефективності виробництва

Річна потреба в інструменті  обчислюється за формулою:

 

, (23);

 

де tм – машинний час роботи даним  інструментом для виготовлення одиниці  продукції, годин,;

QВПЛ – річна програма випуску  продукції, шт., див. формула (14);

L – довжина робочої частини інструменту, мм;

l – довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм;

tЗАТ – час роботи інструменту  між двома заточками, годин.

Потреба в матеріалах на ремонт обладнання залежить від  виду і кількості обладнання, яке  необхідно ремонтувати, та виду ремонтних  робіт і обчислюється за формулою:

 

(24);

 

де kМ.Р. – коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання;

Нк – норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю  при капітальному ремонті обладнання;

R1, R2, R3 – сума ремонтних  одиниць обладнання, які підлягають капітальному, середньому і малому ремонтам;

kс.к – коефіцієнт, що показує співвідношення між  нормами витрат матеріалу при  середньому та капітальному ремонтах;

kм. к – аналогічно kс.к, тільки при малому та  капітальному ремонтах, табл. 4.

 

Потреба в матеріалах на ремонт будівель на плановий період в натуральних показниках визначається виходячи з питомої ваги матеріальних витрат в загальній вартості ремонтних робіт за формулою:

(25);

 

де Qрем – обсяг  ремонтних робіт, грн., див. вихідні дані, табл. 1 ;

Уз – питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, %, див. вихідні дані, табл. 1;

Ум – питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, %, див. вихідні дані, табл. 1;

ЦМ.Р. – планова ціна одиниці матеріалу, грн., див. вихідні дані, табл. 1.

 

2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства

 

Розробка балансу матеріальних ресурсів є останнім етапом підготовки плану матеріально-технічного забезпечення. В балансі матеріальних ресурсів визначається потреба в кожному з них, джерела і розміри покриття потреби в ресурсах, кількість матеріалів, які необхідно завести зі сторони (імпорт).

Оформлюється баланс у вигляді таблиці.

 

На основі балансів заповнюється форма “Постачання матеріалів і комплектуючих по підприємству зі сторони”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.6 Планування праці  і персоналу на підприємстві

 

2.6.1 Планування росту  продуктивності праці

 

Під продуктивністю праці  розуміють ефективність затрати праці, яка визначається кількістю продукції, виготовленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю продукції, тобто

 

або (26);

 

де Q – обсяг продукції;

Т – затрати праці  на весь обсяг виготовленої продукції, годин.

 

Перший показник –  виробіток, другий – трудоємність продукції.

Загальна методика розрахунку зростання продуктивності праці  передбачає розгляд техніко-економічних  факторів, які впливають на продуктивність праці. Розрахунок підвищення продуктивності праці по техніко-економічних факторах ведуть на основі показника відносної економії чисельності працюючих за рахунок впливу цих факторів на рівень виробітку продукції. При цьому:

1. Обчислюють вихідну чисельність працюючих на плановий період по запланованому обсягу виробництва при умові збереження базисного виробітку продукції.

 

або (27);

 

 

де ЧВИХ.ПЛ – вихідна  чисельність працюючих на плановий період, чол.;

QТіПЛ – плановий  обсяг виробництва товарної продукції,  прийнятий для розрахунку продуктивності  праці, грн., див. формула (15);

qБ – виробіток продукції  на одного середньоспискового  працівника в базовому періоді,  грн./чол.;

ЧРБ – чисельність  робітників в базовому періоді, чол.;

Кпр – темпи зростання  обсягу виробництва продукції в  плановому періоді, %.

2. По кожному фактору,  виходячи з призначених до  впровадження заходів технічного  розвитку і організації виробництва, визначається економія чисельності працюючих. Економія по всіх факторах сумується і визначається загальна економія працюючих.

3. Визначається плановий  приріст продуктивності праці  за рахунок впровадження організаційно-технічних  заходів за формулою:

 

(28);

 

де ∆ПП – плановий приріст продуктивності праці, %;

ЭЧ – економія чисельності  працюючих по всіх факторах, чол.

 

Розглянемо детально розрахунок економії чисельності працюючих за основними техніко-економічними факторами.

Структурні зрушення у виробництві (зміна долі виробництва  структурних підрозділів в загальному обсязі по підприємству).

 

 

Необхідність розрахунку впливу даного фактору на виробіток  продукції обґрунтовується тим, що в кожному структурному підрозділі підприємства різні темпи зростання обсягів виробництва.

Вплив структурних зрушень  у виробництві на продуктивність праці визначається за формулою:

 

(29);

 

де ЭС.ЗЧ – відносна економія чисельності працюючих  за рахунок впливу структурних зрушень  у виробництві, чол.;

ЧРіБ – чисельність  працюючих в і-му структурному підрозділі в базовому періоді, чол., розраховується згідно чисельності працюючих у базовому періоді та частки працюючих в і-му структурному підрозділі;

КПРі – темпи зростання  обсягів виробництва продукції  в і-му структурному підрозділі підприємства в плановому періоді, %;

Чвих. – вихідна чисельність працюючих в цілому по підприємству, чол., див. формула (27);

і – номер підрозділу;

п – кількість структурних  підрозділів – 3.

Б. Підвищення технічного рівня виробництва (механізація, модернізація виробництва, зміна конструкцій  та технічних характеристик виробів, впровадження нових видів матеріалів, впровадження передової технології).

Економія чисельності  за рахунок механізації та автоматизації  виробництва, впровадження нового обладнання, нових технологій розраховується за формулою:

 

(30);

 

 

де ЭМЧ – відносна економія чисельності за рахунок  заміни старого обладнання новим, чол.;

NО.заг. – загальна кількість обладнання, шт.;

NО.1 – кількість обладнання, що не підлягає технічному вдосконаленню, шт.;

NО.2 – кількість нового  обладнання, шт.;

NО.3 – кількість модернізованого обладнання, шт;

КПП2, КПП3 – темпи зростання  продуктивності праці відповідно нового і модернізованого обладнання, %;

kt2, kt3 – коефіцієнти, які враховують термін дії нового і модернізованого обладнання;

УП2,3 – питома вага працівників, які обслуговують нове і модернізоване  обладнання, в загальній чисельності працюючих, %.

 

7.Коефіцієнти kt2 і kt3 визначаються діленням кількості місяців дії нового і модернізованого обладнання на кількість місяців планового періоду.

В. Економія робочої сили зі зміною трудоємності продукції визначається за формулою:

 

(31);

 

 

де Т0 і Т1 – трудоємність одиниці продукції до і після  впровадження заходів, нормо-годин, див. формула (32);

QВПЛ – обсяг випуску  продукції в плановому періоді,  шт., див. формула (14);

ktД – коефіцієнт  терміну дії заходу розраховується як відношення часу тривалості заходу до корисного фонду робочого часу підприємства;

ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому році, годин, див. табл. 1;

kнв – коефіцієнт  виконання норми виробітку працюючого.

 

(32);

 

 

де qБ – виробіток  продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн. на чоловіка в рік;

ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді, днів, див. табл. 1;

tЗ – тривалість робочої зміни, год.

Г. Економія чисельності  працюючих за рахунок зміни кількості  робочих днів в плановому періоді (ЭР.ДЧ), (тривалість відпусток, зменшення  невиходів на роботу по хворобі, ліквідація прогулів), обчислюється за формулою:

 

(33);

 

 

де ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді, днів, див. табл. 1;

ФРЧКОР.Р.Б – корисний фонд робочого часу робітника у базовому періоді, днів;

Ур – питома вага робітників у загальній чисельності працюючих.

Д. Економія чисельності  працюючих за рахунок зміни обсягів  виробництва обчислюється за формулою:

 

(34);

 

 

де ЭВПЧ – економія чисельності за рахунок зміни  обсягів виробництва, чол.;

Кпр і Кр – темпи  зростання відповідно обсягів виробництва  та чисельності робітників, %;

Темпи зростання обсягів  виробництва:

 

(35);

 

де QВПЛ – обсяг  виробництва у плановому році, шт., див. формула (14);

QВБ – обсяг виробництва  у базисному році.

 

Величина зростання  продуктивності праці по кожному  окремому фактору обчислюється за формулою:

 

(36);

 

де ЭФіЧ – економія чисельності працюючих по окремому і-му фактору, чол., формули (29)-(34);

ЭЧ – загальна економія працюючих по всіх факторах, формула (38).

Загальний приріст продуктивності праці рівний сумі приростів по окремих  факторах:

 

=-13,1 (37);

 

(38);

 

n – кількість факторів, які впливають на зростання  продуктивності праці, шт.

Зведений розрахунок зростання продуктивності праці  за рахунок техніко-економічних  факторів ведуть в табличній формі

Визначаємо виробіток  на одного працівника у плановому  році (qПЛ):

 

(39);

 

 

 

Таблиця 2 - Зведений розрахунок зростання продуктивності праці на 2012 рік

 

№ п/п	Фактори зростання продуктивності праці	Зміна чисельності працюючих, чол.	Приріст продуктивності праці, %
1	Структурні зрушення у виробництві	-8	-36,1
2	Підвищення технічного рівня виробництва	+5	+23
3	Зміна трудоємності виробництва	0	0
4	Зміна реального фонду  робочого часу	0	0
5	Зміна обсягів виробництва	0	0
	Всього	-3	-13,1

 

 

2.6.2 Визначення планової  чисельності робітників та керівників для виконання виробничої програми

 

Якщо на дільниці чи в  цеху випускається однорідна продукція, то планова чисельність працюючих  визначається по нормах виробітку, тобто

 

(40);

 

 

де QВПЛ – плановий обсяг випуску продукції, шт., див. формула (14);

Ц – ціна одиниці продукції, грн., див. формула (12);

kНВ – коефіцієнт  виконання норми виробітку працюючого;

qПЛ – виробіток  продукції в плановому році, грн./чол., див. формула (39).

Чисельність робітників, необхідних для експлуатації машин, апаратів, обладнання визначається по нормах обслуговування обладнання:

 

(41);

 

 

де NО.заг – кількість  машин, обладнання та інших об’єктів, що підлягають обслуговуванню, шт.;

kЗ – коефіцієнт  змінності (число змін роботи підприємства за добу, шт.;

kс – коефіцієнт  приведення явочної чисельності  робітників до спискової, див. формула (42);

Но – норма обслуговування, тобто кількість обладнання, що підлягає обслуговуванню одним робітником.

Коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової визначається відношенням  номінального фонду робочого часу в  днях до планового числа робочих днів: