Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Января 2014 в 16:27, реферат

Краткое описание

Природно-техногенна ситуація в Україні залишається напруженою, а в ряді її складових і в окремих регіонах країни – загрозливою. Моніторинг природної та техногенної безпеки впродовж останніх років підтверджує це. У цьому аспекті набувають своєї практичної ваги питання прогнозування та запобігання надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Досвід підтверджує, що необхідно насамперед проводити постійний моніторинг найнебезпечніших об'єктів.

Содержание

Вступ……………………………………………..………………………..3
1. Системи моніторингу небезпек: Мета і завдання………………..6
2. Територіальний моніторинг НС……………………………………11
3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники……..15
4. Об’єкти підвищеної небезпеки: Паспортизація та Зонування….17
Висновки…………………………………………………………………..26
Список літератури………………………………………………………29

Прикрепленные файлы: 1 файл

Реферат.docx

— 61.91 Кб (Скачать документ)

- дія технологічних процесів  промислового виробництва  на  матеріали споруд (навантаження, швидкість,  високі температури, вібрації, дія  окислювачів);

- порушення правил експлуатації  споруд та технологічних процесів (вибухи котлів, хімічних речовин,  вугільного пилу та метану  в шахтах тощо);

- порушення правил техніки  безпеки при проведенні робіт  та технологічних процесів;

- помилки, пов’язані з  системою відбору керівних кадрів, низьким рівнем фахової підготовки  працівників і спеціалістів, їх  некомпетентністю, недосконалістю  законодавчої бази та її застосування;

- інші причини або непередбачені  взаємодії ряду причин.

 

Суб'єкти системи моніторингу, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, повинні здійснювати:

  • розробку й узгодження з органами Мінекоресурсів та МНС планів здійснення заходів з метою спостереження за станом екологічно небезпечних об'єктів, запобігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності;
  • захист зареєстрованих у системі моніторингу постів (пунктів, станцій) спостережень за об'єктами довкілля від пошкодження та несанкціонованого перенесення;
  • виділення в установленому порядку земельних ділянок під улаштування нових постів спостережень на підставі затверджених програм удосконалення і розвитку складових частин системи моніторингу.

Розташовані на території  України Потенційно Небезпечні Об’єкти підлягають реєстрації, тобто внесенню до Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів (далі - Реєстр), який веде Державний департамент страхового фонду документації. Реєстрація обов’язкова для всіх  ПНО незалежно від форми власності і підпорядкування. Не підлягають реєстрації в цьому Реєстрі залізничні, морські, повітряні та інші транспортні засоби, які перевозять небезпечні речовини.

З метою диференційованого  підходу до планування запобіжних заходів  здійснюється зонування територій  країни, регіонів, міст і населених  пунктів за територіями природного і техногенного ризиків.

Для виявлення характеру і ступеня втрат об’єктами господарювання при НС і завчасного проведення заходів, які включають або обмежують масштаби уражень і руйнувань проводиться моделювання уразливості об’єкта та його елементів до дії вражаючих факторів як при аварії на самому об’єкті, так і на інших об’єктах, розташованих поблизу. Прогнозування можливого становища на об’єкті проводиться в такій послідовності:

1) Виявляються всі можливі  джерела уражень: внутрішні і  зовнішні. Внутрішні є на самому  підприємстві, наприклад склади  нафтопродуктів і паливо-мастильних  матеріалів, склади вибухонебезпечних  речовин, вибухонебезпечні технологічні  установки, перекриття будівель, які руйнуються при певному  надлишковому тиску у фронті  ударної хвилі та інші.

Зовнішні джерела розташовуються за межею об’єкта, наприклад, хімічні  та нафтопереробні заводи, греблі ГЕС, АЕС, нафтобази та інші.

2) Визначається відстань  від об’єкту до кожного можливого  джерела ураження. Відстань визначається  вимірюванням безпосередньо на  місцевості або на карті (плані  місцевості і об’єкта).

3) Визначається характер  вражаючої дії (пожежа, затоплення, зараження, надлишковий тиск).

4) Визначається тривалість  вражаючої дії кожного фактора  і можливі збитки та втрати.

Прогнозування можливого  становища на ОГ(об’єктах господарювання) дозволить ефективніше розробити заходи по захисту персоналу.

 

 

Література:

  1. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», №2245-111 від18.01.2001р.

 

  1. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 08.06.2006.

 

  1. "Про цивільну оборону України" від 03.02.1993.
  2. Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності у сфері цивільної оборони та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій" № 666-ІУ. — К., 2003.

 

  1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту" від № 135 IV, 24 червня 2004. — К., 2004.
  2. Постанова № 250 Кабінету Міністрів України від 7 квітня  1995 р. «Про Програму створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій на 1995 рік».  
    Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. Техногенна та природна небезпека / За загальною редакцією В.В.Могильниченка. – К.: КІМ, 2007.- с.636 .
  3. Конституція України."Про правові засади цивільного захисту" від 24.06.2004.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України № 1198 від 3 серпня 1998 р. “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.
  5. Нормы радиационной безопасности НРБ-76/87 и основные с<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_0

Информация о работе Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій