Популизм –движение к архитектуре

жень забудови земельної  ділянки).

Наказом Міністерства регіонального  розвит-

ку, будівництва та житлово-комунального госпо-

дарства України від 7 липня 2011 р. № 109 визна-

чено Перелік об’єктів будівництва, для проекту-

вання яких містобудівні умови  та обмеження не

надаються [7]. До таких об’єктів віднесено: артезі-

анські свердловини, свердловини  та споруди бю -

ветних комплексів (альтанки, насосні станції, об -

ладнання); розміщення тимчасових споруд для

провадження підприємницької діяльності, малі

архітектурні форми, пристрої вуличної реклами з

легких конструкцій, огорожа  територій та діля-

нок та ін.

Другою складовою вихідних даних для проек-

тування об’єктів містобудування є завдання на

проектування. Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 1 Зако-

ну України «Про архітектурну діяльність» зав-

дання на проектування –  документ, у якому міс-

тяться обґрунтовані в  межах законодавства вимо-

ги замовника до планувальних, архітектурних,

інженерних і технологічних  рішень та властивос-

тей об’єкта архітектури, його основних парамет-

рів, вартості та організації його будівництва і

який складається відповідно до містобудівних

умов і обмежень забудови земельної ділянки, тех-

нічних умов.

У ч. 1 ст. 888 ЦК обов’язок передати завдання

на проектування, як і інші вихідні дані, поклада-

ється на замовника. Проте  розробка такого

завдання вимагає виконання  досить значного

обсягу робіт та спеціальної  фахової підготовки,

які сам замовник часто  не має змоги виконати.

Для підготовки такого завдання замовник може

залучати спеціальні організації, у тому числі й

самого виконавця [8, 223].

Згідно з п. 1.5 Порядку  надання містобудівних

умов та обмежень забудови земельної ділянки

завдання на проектування складається замовни-

ком та проектувальником. Замовники  та підряд-

ники під час створення об’єкта архітектури

зобов’язані не включати до завдання на проекту-

вання вимог, що суперечать вимогам  законодав-

ства України, затвердженій містобудівній доку-

ментації, державним нормам, стандартам і прави-

лам (абз. 6 ч. 1 ст. 27 Закону України  «Про архі-

тектурну діяльність»).

ЦК містить норму, відповідно до якої завдання

на проектування може бути підготовлене за дору-

ченням замовника і  самим підрядником (ч. 1

ст. 888 ЦК). У цьому разі завдання стає обо-3 4

АДВОКАТ АДВОКАТ

№ 5(140) 2012

НАУКА І ПРАКТИКА

в’язковим для сторін з  моменту його затверджен-

ня замовником. В цьому  разі ризик, пов’язаний з

можливими недоліками завдання, замовник при-

ймає на себе [9, 421].

Згідно з ч. 10 ст. 29 Закону України «Про регу-

лювання містобудівної діяльності»  вихідні дані

для проектування є чинними  до завершення бу -

дівництва об’єкта.

В Додатку Г до ДБН А.2.2-3-2004. «Проек-

тування. Склад, порядок розроблення, погоджен-

ня та затвердження проектної  документації для

будівництва», який має рекомендаційний  харак-

тер, дається значно ширший перелік вихідних

даних для проектування, які  надаються замовни-

ком. До них, зокрема, відносять: наявні містобу-

дівні планувальні матеріали, проекти детального

планування і забудови, генеральні плани, наявні

топографічні плани, наявні матеріали щодо існу-

ючої забудови (обмірювальні креслення, технічні

дані) та зелених насаджень, відомості про підзем-

ні споруди, підземні та наземні комунікації та їх

технічний стан та інше.

Очевидно, вихідні дані для  проектування мож-

на диференціювати за критерієм  обов’язковості їх

надання на обов’язкові та факультативні. До обо-

в’язкових можна віднести ті, які визначені в За -

коні України «Про регулювання  містобудівної 

діяльності», а до факультативних – ті, які визна-

чені в державних будівельних  нормах і подання 

яких з позиції законодавства  України не є обо-

в’язковим. Факультативні  вихідні дані стають

обов’язковими лише у випадках, коли їх надання 

сторони передбачать умовами  договору підряду

на проведення проектних  та пошукових робіт.

У законодавстві України  немає поняття та

переліку вихідних даних  для проведення пошу-

кових робіт. Про них згадується лише у назві

ст. 888 та ч. 2 ст. 888 ЦК. Водночас це питання 

частково регулюється  союзними БНіП 1.02.07–87

«Інженерні вишукування  для будівництва». Ін -

шого нормативно-правового  акта, який би врегу-

льовував проведення пошукових  робіт (їх ще

називають «інженерні вишукування»), в Україні 

не прийнято. Тому зазначені  норми і правила 

продовжують діяти на території  нашої держави 

на підставі постанови  Верховної Ради України

«Про порядок тимчасової дії на території України 

окремих актів законодавства  Союзу РСР» від 

12 вересня 1991 р. [10].

Відповідно до п. 1.14 БНіП «Інженерні вишу-

кування для будівництва» для виконання пошу-

кових робіт повинно бути складено та оформлено 

технічне завдання, яке надається замовником на

здійснення всього комплексу  пошукових робіт.

Таким чином, технічне завдання є завданням на

проведення пошукових  робіт, яке і виступає ви -

хідними даними для проведення цих робіт.

Оскільки вихідні дані надаються не лише для 

проектних, а й для пошукових робіт, формулю-

вання норм ч. 1 ст. 888 та п. 1 ч. 1 ст. 890 ЦК, де

зазначається обов’язок  підрядника виконувати

роботи відповідно до вихідних даних для проек-

тування, видається неправильним. Адже в них про

вихідні дані для проведення пошукових робіт не

згадується. Тому пропонуємо внести зміни до ЦК:

1) викласти ч. 1 ст. 888 ЦК  у такій редакції:

«Стаття 888. Вихідні дані для  проведення

проектних та пошукових робіт

1. За договором підряду на проведення проект-

них та пошукових робіт  замовник зобов’язаний

передати підрядникові вихідні дані для проведення

цих робіт. Завдання на проведення проектних та

пошукових робіт може бути підготовлене за дору-

ченням замовника підрядником. В цьому разі

завдання стає обов’язковим для сторін з моменту 

його затвердження замовником.»;

2) норму п.1 ч.1 ст. 890 Цивільного  кодексу 

України викласти у такій  редакції: «виконувати 

роботи відповідно до вихідних даних для проведен-

ня проектних та пошукових  робіт та згідно з 

договором».

Те, що роботи за договором  підряду на прове-

дення проектних та пошукових  робіт виконують-

ся на підставі вихідних даних, є особливістю

зазначеного договору. Будь-які інші роботи не

виконуються відповідно до таких вихідних даних.

Ця особливість є похідною від спеціальної ознаки

договору підряду на проведення проектних та

пошукових робіт – характеру  роботи (пошукові

та проектні роботи відрізняються від інших видів

робіт, які виконуються  за підрядними договора-

ми) та її результату (саме дані, отримані внаслі-

док пошукових робіт, та проектно-кошторисна

документація не є результатом  жодних інших під-

рядних договорів). Виконання  проектних та по -

шукових робіт на підставі вихідних даних теж

можна назвати спеціальною ознакою договору

підряду на проведення проектних та пошукових

робіт, оскільки вона дає  змогу виділити зазначе-

ний договір як окремий різновид договору під-

ряду.

На нашу думку, спеціальні ознаки договору

повинні бути відображені  у його визначенні. На -

томість у чинній редакції ч. 1 ст. 887 ЦК, де міс-

титься поняття договору, вказується, що підряд-

ник зобов’язується розробити  проектно-кош то-

рисну документацію та (або) виконати пошукові

роботи «за завданням  замовника». Таке форму-

лювання не відображає особливостей договірних

відносин при проведенні проектних та пошуко-

вих робіт, а повторює формулювання із загально-

го визначення договору підряду у ч. 1 ст. 837 ЦК,

де зазначається, що підрядник зобов’язується ви -

конати певну роботу «за  завданням другої сторо-

ни (замовника)». Тоді як у  договорі підряду на

проведення проектних  та пошукових робіт зав-

дання замовника формалізоване  у вихідних да -

них.

Незастосування на практиці цієї особливості 

договору підряду на проведення проектних та

пошукових робіт призводить до неправильного

тлумачення і застосування норм ЦК. Зокрема, 3 5

НАУКА І ПРАКТИКА

АДВОКАТ АДВОКАТ

№ 12(135) 2011

АДВОКАТ АДВОКАТ

№ 5(140) 2012

Київський апеляційний господарський  суд, вирі-

шуючи спір, який виник між сторонами при вико-

нанні договору підряду на проведення проектних

та пошукових робіт, у постанові від 4 липня

2006 р. у справі № 6/249 зазначає: «Відповідно до

ст. 851 Цивільного кодексу  України відповідач, як

підрядник, мав право не розпочинати роботу, а

розпочату роботу зупинити, оскільки позивач, як

замовник, не надав матеріалу (проектне завдан-

ня) і цим створив неможливість виконання конт-

ракту» [11]. В цьому випадку  проектне зав дання,

тобто завдання на проектування, яке є складовою 

частиною вихідних даних, судом неправильно 

тлумачиться як матеріал. А  матеріал при прове-

денні проектних та пошукових  робіт взагалі не

використовується. В результаті такого непра-

вильного тлумачення до відносин за договором

підряду на проведення проектних та пошукових

робіт застосовуються ті норми  загальних поло-

жень про підряд, які суперечать суті досліджува-

ного договору.

Тому пропонуємо внести зміни  у визначення

поняття договору підряду на проведення проект-

них та пошукових робіт  і у ч. 1 ст. 887 ЦК слово-

сполучення «за завданням  замовника» замінити

на «на підставі вихідних даних».

В юридичній літературі висловлюється  пози-

ція, що надання вихідних даних для проектуван-

ня є передумовою укладення  договору підряду на

проведення проектних  та пошукових робіт. Так,

на думку С. М. Бервено, складанню проекту дого-

вору підряду на проведення проектних та пошу-

кових робіт може передувати передача проектан-

тові вихідних даних для проектування [12, 179].

В нормах § 4 Глави 61 ЦК не зазначається

момент передачі вихідних даних: до укладення 

договору підряду на проведення проектних та

пошукових робіт, під час його укладення чи після

укладення. Проте аналіз ст. 888 ЦК свідчить, що

за договором підряду на проведення проектних та

пошукових робіт замовник «зобов’язується» пе -

редати вихідні дані підрядникові. А обов’язок, як

відомо, повинен виконуватись після виникнення

зобов’язання, тобто після укладення договору. Те,

що надання вихідних даних  підряднику – це не

право, а обов’язок замовника, знаходить підтвер-

дження і в судовій практиці [13].

На користь останнього свідчать також поло-

ження ДБН А.2.2-3-2004, де вказується, що кон-

кретний перелік вихідних даних, які надаються 

замовником, визначається лише при підписанні

договору (контракту) на виконання  відповідних 

стадій проектування. Згідно п. 2.2 цього норма-

тивного акта вихідні дані для виконання проек-

тних робіт на відповідній стадії замовник зо -

бов’язаний надати до початку виконання про-

ектно-вишукувальних робіт.

Тому з позицією, висловленою  С. М. Бервено,

важко погодитись. Передачу замовником підряд-

никові вихідних даних  слід розглядати не як

передумову укладення  договору підряду на про-

ведення проектних та пошукових  робіт, а як дію,

яку замовник зобов’язується вчинити в порядку

виконання договірних зобов’язань.

В судовій практиці обстоювалася правова по -

зиція, що визначення переліку вихідної докумен-

тації є істотною умовою договору підряду на про-

ведення проектних та пошукових  робіт, оскільки,

не визначивши перелік, неможливо  приступити

до виконання та виконати цей договір взагалі

[13]. Така позиція суперечить  нормам чинного

законодавства України, адже в Законі України 

«Про регулювання містобудівної  діяльності» чіт-

ко визначено основні  складові вихідних даних 

для проектування, без надання  яких підрядник не

може приступити до виконання  проектних робіт.

Керуючись принципом свободи  договору, сторо-

ни можуть в умовах договору підряду на прове-

дення проектних та пошукових  робіт віднести до

переліку обов’язкових і  інші вихідні дані, які 

закріплені у ДБН А.2.2-3-2004 як рекомендаційні

(факультативні).

Такий підхід підтверджує судова практика.

Приміром, у рішенні по справі № 51/52-09

від 19 травня 2009 р. Господарський  суд Хар-

ківської області визначив безпідставними поси-

лання за мовника на те, що договором підряду на

проведення проектних  та пошукових робіт не

передбачений перелік  вихідних даних на проекту-

вання, і визнав неподання  замовником ви хідних

даних як прострочення кредитора, оскільки в

ДБН А 2.2-3-2004, на який сторони  посилаються 

у договорі, передбачає перелік вихідних даних

[14]. Аналогічно і в рішенні Господарсько го суду

Запорізької області від 18 лютого 2009 р. у справі

№ 3139508 вказується, що сторонами  в договорі

на виконання коригування  робочого проекту не

визначено детально, що саме вони розуміють під

вихідними даними. Суд, виходячи з того, що сто-

рони під час підписання договору послалися на