Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Мая 2013 в 03:01, автореферат
Не можна не брати до уваги і наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що вилучила з господарського, у тому числі, і рекреаційного користування значні площі призначених для цього угідь та загострила потреби у лікуванні та відпочинку місцевого населення.
Таким чином, метою курсової роботи стало дослідження теоретико методологічних засад розвитку та територіальної організації рекреаційного господарства регіону та огляд практичних рекомендацій по її удосконаленню на Поліссі.
ВСТУП……………………………………………………………………………......3
РОЗДІЛ І. БІОТИЧНІ РЕСУРСИ ЯК ОСНОВА ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ПОЛІСЬКОГО РЕГІОНУ...............................6
1.1. Біотичні ресурси України .........................................…………………….......6
1.2. Природо-ресурсний потенціал Полісся ...……………………………….....10
1.3. Природно-заповідні обєкти Українського Полісся......................................12
РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ПОЛІССІ.....................................................................................................................15
2.1. Характеристика сучасного стану та тенденцій розвитку рекреаційного господарства Полісся................................................................................................15
2.2. Оцінка потенціалу туристичної інфраструктури Поліського регіону...........33
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….......44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….....46
- поліпшенням якості
і рівня рекреаційного
- популяризацією відпочинку на Поліссі;
- покращенням рівня інформованості потенційних рекреантів та інвесторів про рекреаційні можливості регіону;
- державною підтримкою розвитку соціального туризму.
За таких умов до 2015 р. на Поліссі ймовірне збільшення кількості санаторно-курортних закладів усіх типів. Так, кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням зросте у 1,8 р., баз та інших закладів відпочинку - у 1,4 р. Також зростатиме кількість будинків та пансіонатів відпочинку. Такі можливості пов'язуються із реконструкцією старих об'єктів галузі, а також активною участю у їх створенні приватних підприємців з числа місцевих жителів, що надають послуги відпочинку обмеженій кількості рекреантів. У зв'язку з цим будуть зменшуватись показники середньої місткості даних підприємств. У 1,3 р. збільшиться кількість дитячих оздоровчих таборів, причому не лише за рахунок створення пришкільних таборів та майданчиків. Найбільших масштабів дані процеси набудуть, можливо, у Рівненській та Волинській областях.
Популярність альтернативних
видів туризму та ефективне використання
регіонального потенціалу для їх розвитку, просування рекреаційного
продукту на ринках рекреаційних послуг
нашої держави та інших країн сприятиме
збільшенню кількості бажаючих відпочити
в регіоні. У Чернігівській області кількість
іноземних туристів може збільшитись
у 3,3 р., у Рівненській - у 2,2, у Волинській
- 1,5р., а кількість відпочиваючих, охоплених
внутрішнім туризмом - на Рівненщині у
2,2 р. Чернігівщині - у 2р., Волині 1,5 р., Житомирщині
- 1,4 р. Виїзний туризм переважатиме, але
різниця між кількістю туристів, що виїжджали
за кордон, і іноземців, що відпочивали
в регіоні, суттєво зменшиться. Збільшення
турпотоків, а також загальної міграційної
активності населення сприятиме зростанню
кількості закладів розміщення у 1,2 р.
і більше. За умови підключення до цього
процесу малого бізнесу, показник середньої
місткості закладів розміщення буде знижуватись.
Значних масштабів розвитку санаторно-курортна
та туристична галузі набудуть у Шацькому,
Любомльському, Ківерцівському та Луцькому
районах Волинської області, Рівненському,
Радивилівському, Дубенському, Корецькому
та Березнівському районах Рівненської
області, Житомирському, Новоград-Волинському
та Бердичівському районах Житомирської
області, Чернігівському, Ніжинському,
Бахмацькому, Ічнянському та Прилуцькому
районах Чернігівської області.
Отже, запорукою покращення показників
функціонування рекреаційного господарства
є прийняття ряду комплексних заходів
за напрямками, окресленими у концепції
перспективного розвитку рекреаційного
господарства Полісся, результатом виконання
яких стане: активізація малого та середнього
бізнесу в сфері відпочинку; раціоналізація
рекреаційного ресурсокористування та
територіальної організації рекреаційного
господарства, більш повне використання
регіонального потенціалу для його розвитку;
покращення стану рекреаційної інфраструктури;
забезпечення просування регіонального
рекреаційного продукту на внутрішньому
та зовнішньому ринках рекреаційних послуг
і т. ін. Вказані заходи сприятимуть забезпеченню
основних принципів розвитку рекреаційного
господарства: покращенню якості та збільшенню
доступності рекреаційних послуг в умовах
збереження екологічної рівноваги між
сферою відпочинку та довкіллям.
ВИСНОВКИ
Аналіз ресурсних передумов розвитку рекреаційного господарства на Поліссі свідчить, що регіон володіє достатнім потенціалом для успішного функціонування галузі, який, проте, на сучасному етапі використовується далеко не у повній мірі. Незадовільні показники роботи рекреаційного господарства Полісся пояснюються не лише кризовими явищами в економіці регіону та тими наслідками у виробництві та споживанні рекреаційних послуг, що з цього випливають. Погіршення ситуації в галузі зумовлене також: покращенням можливостей для розвитку виїзного туризму, якими активно користується середній клас; низькою якістю рекреаційного сервісу у порівнянні із зарубіжними аналогами; сприйманням ролі рекреаційної галузі у соціально-економічному розвитку регіону як другорядної; втратою зв'язків, у тому числі, рекреаційних, з колишніми республіками СРСР; відмовою від керованої системи розподілу і розповсюдження путівок тощо.
Основними проблемами розвитку рекреаційного господарства в регіоні є брак фінансових ресурсів, значна зношеність основних виробничих фондів, застаріла матеріально-технічна база, низький попит на рекреаційні послуги в регіоні, зумовлений як недостатньо високою якістю рекреаційних послуг, так і поганою інформованістю потенційних споживачів щодо можливостей відпочинку в регіоні.
У цьому контексті вважається за доцільне зменшення податкового тиску на суб'єкти рекреаційної господарської діяльності, впровадження в практику рекреаційного господарювання рекреаційної ренти, регуляція відносин власності на рекреаційні ресурси між суб'єктами рекреаційної господарської діяльності та державою, оптимізація інноваційної, інвестиційної та маркетингової діяльності, зокрема, щодо впровадження нових видів рекреаційних послуг, розрахованих на певні категорії населення, їх урізноманітнення, використання нових інформаційних та виробничих технологій, сприяння поширенню інформації про рекреаційні можливості регіону серед потенційних споживачів та інвесторів, застосування у виборі рекреаційними підприємствами регіону напрямів спеціалізації та цінової політики певних стратегій, спрямованих на підвищення рекреаційного попиту, що можуть бути використані у системі заходів, спрямованих на покращення функціонування рекреаційного господарства Поліського регіону, удосконалення його територіальної організації.
На особливу увагу заслуговує розвиток в регіоні альтернативних видів туризму, які можуть забезпечити збільшення туристичних потоків в регіон, створення нових робочих місць, розвиток малого бізнесу, поліпшення стану рекреаційної інфраструктури, збереження, охорону і відновлення рекреаційних ресурсів, і гарантує регіону вигідне місце на ринку туристичних послуг.
Для підвищення ефективності рекреаційного господарства доцільно сприяти створенню на території Поліського регіону рекреаційних кластерів "Шацького", "Ковель-Луцьк", "Берестечко-Рівне", "Східно-Волинського", що базуються на використанні виявлених територіальних переваг щодо організації рекреаційної господарської діяльності.
Розбудова ефективного рекреаційного господарства на Поліссі може сприяти створенню додаткових робочих місць, розвиткові супутніх галузей та інфраструктури загального користування, покращенню обізнаності з регіоном та залученню додаткових інвестицій у його господарство, підвищенню якості життя населення тощо. У зв'язку з цим сфера рекреаційних послуг має розглядатися як пріоритетний напрям соціально-економічного розвитку регіону.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ