Біотичні ресурси як основа туристсько-рекреаційного комплексу поліського регіону. Проблеми та перспективи розвитку туризму в регіоні

 

Нинішній фінансово-економічний  стан більшості санаторно-курортних  закладів регіону можна розцінювати  як критичний. Дане твердження можна  проілюструвати відповідними показниками, що характеризують діяльність окремих  санаторіїв, які функціонують в Чернігівській області: санаторію "Десна", що знаходиться у 35 км від м. Чернігів поблизу с. Ладинка, та санаторію "Остреч", котрий функціонує в одному з райцентрів області - м.Мена. Вигідне географічне положення (близькість до обласного центру, магістралей Київ – Санкт-Петербург та ділянки Щорс-Бахмач Південно-Західної залізниці), родовища хлоридно-натрієвої мінеральної води, мальовничі ландшафти – ці та інші чинники зробили санаторії одними із кращих в Радянському Союзі, в яких оздоровлювались колгоспники з інших регіонів України, Росії, Молдавії, Білорусії та закавказьких республік. Після 1986 р. заклади працювали як реабілітаційні центри для ліквідаторів аварії на ЧАЕС та населення, потерпілого від її наслідків.

На даний момент заклади  належать корпорації "Сільгоспздравниця", що функціонує під патронатом Міністерства агропромислової політики України, і спеціалізуються на лікуванні захворювань органів шлунково-кишкового тракту, ендокринної та опорно-рухової системи. Окрім того, санаторій "Остреч" спеціалізується на лікуванні захворювань нервової та серцево-судинної систем. Санаторії мають хорошу діагностично-лікувальну базу: працюють відділення водолікування, озокерито- та грязелікування, фізіотерапії, кабінети ультразвукової діагностики, гастроскопії, електрокардіограми, ректоромантоскопії, клініко-біологічні лабораторії. На 01.01.2005 р. середньорічна вартість основних засобів закладів санаторію "Десна" оцінювалась в 6662,5 тис.грн., а санаторію "Остреч" – в 9783,9 тис.грн.. 
За 2004 р. у першому санаторії на 410 ліжко-місць, в якому працювало 163 особи обслуговуючого персоналу, було оздоровлено 1987 осіб, у т.ч. 38,9% працівників АПК, 40,5% дітей, 20,4% інших громадян та 0,2% іноземців, та використано 30688 ліжко-днів (максимально можливий показник – 150060). У середньому, кожний відпочиваючий провів у санаторії 15 днів, сплативши за путівку 772 грн. або 43 грн. за ліжко-день. Причому, ціни путівок для працівників АПК та їх дітей були десь у 2 рази нижчі, ніж для інших громадян: в той час як вартість путівки для першої категорії відпочиваючих становила, відповідно 502 та 495 грн., для другої – 1290 грн. для дорослих і 815 грн. – дитяча. Виручка від реалізації послуг санаторієм "Десна" у 2004 р. склала 1546 тис. грн.

У санаторії "Остреч" менша кількість ліжко-місць та обслуговуючого персоналу: відповідно 250 та 112. Проте, ліжко-днів було використано більше: 34096, при максимально можливому показнику 91250. Відповідно коефіцієнт використання ліжкового фонду в санаторії "Остреч" майже у 2 р. перевищив аналогічний показник по санаторію "Десна". З 1878 осіб, оздоровлених у санаторії "Остреч", жодного працівника АПК, а також лише 2 дитини працівників цієї галузі. Кількість оздоровлених дорослих вдвічі перевищувала кількість дітей. Така ситуація, а також те, що в санаторії немає знижок на путівки, що надаються працівникам АПК та їх дітям (путівка для дорослих коштує в середньому 990 грн., а дитяча – 702 грн.), більша середня тривалість перебування відпочиваючих в санаторії (18 днів) та більш ефективне використання факторів виробництва дозволила отримати виручки на 2717,4 тис.грн.

На кінець 2004 р. санаторій "Десна" вийшов із від'ємним фінансовим результатом: чистий збиток від діяльності закладу становив 201 тис. грн. Вирішальну роль у цьому зіграло подальше зниження виручки від реалізації продукції: у порівнянні з попереднім періодом на 24,3%. Чиста виручка від реалізації продукції знизилась за рік на 577 тис. грн. Високою залишається собівартість реалізованих послуг: за 2004 і за попередній роки даний показник перевищував чисту виручку підприємства, що і зумовило вихід на від'ємний показник. Загальна собівартість послуг, наданих закладом за 1 ліжко-день становить 49 грн. 72 коп. Найбільшу частку у структурі собівартості займають витрати на продукти харчування (28,8%), господарські витрати (24,2%), оплату праці (19,2%), амортизаційні відрахування (11,4%). Витрати на проведення лікувальних процедур і закупівлю медикаментів становлять 4,3% собівартості.

Хоча санаторій "Остреч" на кінець 2004 р. і вийшов із чистим прибутком 45,7 тис. грн., але проблеми зниження виручки від реалізації послуг та перевищення собівартості реалізованих послуг над чистою виручкою притаманні і йому. Загальна собівартість послуг, наданих закладом за 1 ліжко-день, становить 61,08 грн. Структура витрат на виробництво послуг по санаторію "Остреч" подібна до показників попереднього закладу: найбільше коштів витрачається на продукти харчування – 24,4%, господарські витрати - 21,3% та оплату праці – 16,8%. Частка амортизаційних відрахувань в даному санаторії більша і становить 24,2%. На проведення лікарських процедур і закупівлю медикаментів витрачається 3% коштів.

Підприємства здатні сплачувати вчасно і в повному  обсягу свої короткотермінові борги. Так, коефіцієнт поточної ліквідності санаторіїв "Десна" і "Остреч" становить, відповідно, 2,9 та 5,5, у той час як найменше рекомендоване значення даного показника становить 2-2,5. Коефіцієнти критичної ліквідності обох підприємств, що показують їх платоспроможність без врахування найменш ліквідного активу - запасів, також перевищують рекомендоване значення - 1. Обидва підприємства спроможні негайно погасити свої поточні зобов'язання, про що свідчить коефіцієнт абсолютної ліквідності. Причому по санаторію "Остреч" він у 18,25 р. перевищує рекомендовану нижню межу даного показника - 0,2.

Підприємства спроможні також виконувати й свої довгострокові зобов'язання, про що свідчать непогані показники фінансової стабільності. Так, власний оборотний капітал санаторію "Десна" становить 196 тис.грн., санаторію "Остреч" – 579 тис. грн.. У кожній гривні активу перше підприємство має 1,5 коп. боргу, друге - 1,2, тобто їх загальна заборгованість незначна. Фінансовий стан обох підприємств є стабільним, вони мають резерви для позичання додаткових ресурсів. Тобто за необхідності підприємства можуть безперешкодно брати кредити на поновлення матеріально-технічної бази, введення в дію нових методик лікування тощо. Це дозволить підвищити прибутки даних підприємств та знизити собівартість послуг, що ними надаються, відтак – підвищити рентабельність. Допоки ж цей показник по санаторію "Десна" є від'ємним. Так, з кожної гривні чистого доходу перше підприємство має збитків на 15 коп., з кожної гривні активів – на 3 коп., власного капіталу – майже на 3 коп., на кожну гривню, витрачену на виробництво послуг, - 13 коп. збитків. Показники рентабельності санаторію "Остреч" хоч і не від'ємні, проте й не високі. З 1 грн. чистого доходу підприємство отримує прибутку на 2 коп., з 1 грн. активів та власного капіталу - на 0,4 коп., а на 1 грн., витрачену на виробництво послуг, - 2 коп. прибутку. 
Основною проблемою для успішного функціонування як цих, так і інших санаторіїв залишається підвищення попиту на послуги, що пропонуються підприємствами, подолання фактора сезонності. Вирішення даних проблем за допомогою маркетингових інструментів, інформаційних, організаційних та інших заходів дозволить значно покращити фінансово-економічний стан рекреаційних підприємств.

Щодо організації дитячого відпочинку в регіоні слід відмітити, що найбільша кількість дитячих оздоровчих таборів (26,1%) припадає на Волинську область. З 564 даних закладів лише 12 заміських. Ще 24,8% закладів даного типу функціонувало у 2005 р. у Чернігівській області. Чернігівщина лідирує за кількістю місць у дитячих таборах (33,8%). Переважна кількість дитячих оздоровчих таборів області (95,9%) - міські. Заміських таборів лише 22. У 2005 р. в них оздоровилось 19,3% дітей, які відпочивали того літа в обласних закладах подібного типу. Найбільш забезпеченими місцями у оздоровчих таборах є діти Менського, Прилуцького та Чернігівського районів. В них відпочило 26,2% оздоровлених в області дітей.

Кількість дитячих таборів  на Житомирщині за період з 1995 по 2001 коливалась на рівні від 26 до 38 об'єктів. У 2002 році їх кількість збільшилась до 124 (у 3,3р. у порівнянні із 2001р.), очевидно, за рахунок організації малих міських таборів із денним перебуванням, оскільки кількість оздоровлених дітей у порівнянні із 2001р. збільшилась лише у 1,3 рази. У 2005 кількість дитячих оздоровчих таборів становила вже 528, а кількість оздоровлених дітей - більше 46 тис. осіб.

На території Рівненської  області зосереджено 24,7% дитячих  таборів регіону. У 2002 році цей показник становив 7,5%. У 2003 відбулося збільшення кількості закладів на 71 об'єкт, при цьому кількість оздоровлених дітей збільшилась майже на 4,1 тис. осіб. Зрушення за 2003-2004 рр. стали ще більшими: кількість оздоровчих таборів зросла на 398 об'єктів, а кількість оздоровлених дітей – на 44,2 тис. осіб. У 2005 ці показники становили відповідно 535 об'єктів та 61,9 тис. осіб.

Для розміщення стаціонарних оздоровчих закладів Полісся характерні компактна, точкова нерівномірна та лінійна конфігурації []

Перший тип розміщення даних об'єктів рекреаційного  господарства локалізується навколо обласних центрів: Чернігова (11 об'єктів), Житомира (9), Рівного (7) та Луцька (6), – та надзвичайно цінних рекреаційних об'єктів (Шацькі озера – 4). Лінійний тип конфігурації утворюється навколо річок. Досить яскраво такий тип рекреаційних мереж представлений у Чернігівській області. Віссю, навколо якої сформувалась мережа стаціонарних та сезонних оздоровчих закладів, є р. Десна (43 об'єкти). У Житомирській та Рівненській областях такими осями є р. Тетерів (9) та р. Горинь (10). Точкові рекреаційні об'єкти мають прив'язку до окремих міст, які з-поміж інших виділяються кількістю населення (Ковель, Острог, Ніжин, Прилуки, Бердичів та населені пункти поблизу них) або розміщенням великих промислових підприємств (Іршанськ). Об'єкти, що утворюють даний тип конфігурації, знаходяться також біля лісів та водойм (Павлівка, Литовеж, Згорани, Озеро, Грем'яче, Дубечне, Уховецьк – Волинської, Малево, Козин, Опарипси, Смига, Новостав, Н.-Берестовець, Симонов, Гвоздьов – Рівненської, Андрушівка, Любар, Корстишів – Житомирської та Городня, Нові Боровичі, Мена, Сосниця Чернігівської області); а також окремих цікавих природних об'єктів (Курінь, Тростянець, Кам'яний Брід).

 
Рис. 2.3. Розміщення стаціонарних закладів відпочинку Полісся

 

Примітки: 1 За даними відділів з питань молоді та відпочинку обласних державних адміністрацій 2 Джерело [24, с.293-327].

 

На Поліссі до послуг приїжджих рекреантів 130 готелів  та інших місць короткотермінового проживання. 39,2% їх загальної кількості зосереджено в межах Чернігівської області, ще 23,8% готелів та подібних закладів знаходиться у Житомирській області. Проте, 30,3% місць у готелях Полісся зосереджено у Рівненській області. Найбільшими за кількістю номерів є готелі Рівненської області, найменшими - Чернігівської. Районами найбільшої концентрації готельних підприємств є обласні центри, середні міста, а на решті території кількість готелів, у більшості випадків, співпадає з кількістю районних центрів.

Особливістю розміщення закладів культури і мистецтва по території Полісся є їх концентрація у обласних центрах. Майже на 100% це стосується розміщення професійних  театрів і концертних організацій. У розміщенні музеїв, кінотеатрів  та закладів культури клубного типу також простежується ця залежність, оскільки скорочення кількості закладів культури по регіонах відбувається швидшими темпами, ніж у обласних центрах, середніх містах та районах, що розташовані поблизу таких міст.

Так, у 2005 р. найбільшу кількість бібліотек мали Камінь-Каширський та Горохівський райони Волинської області, Новоград-Волинський, Овруцький, Житомирський та Коростенський райони Житомирської області, Володимирецький, Дубенський та Сарненський райони Рівненської області, Козелецький, Чернігівський, Новгород-Сіверський, Прилуцький райони Чернігівської області.

У розміщенні закладів культури клубного типу спостерігається також  залежність розміщення від кількості  сільського населення у районі. Найбільша  кількість закладів клубного типу зосереджувалась у Горохівському, Ковельському, Маневицькому районах Волинської області, Володимир-Волинському, Ємільчинському, Житомирському, Коростенському, Малинському, Новоград-Волинському, Овруцькому районах Житомирської області, Дубенському, Костопільському, Рівненському та Сарненському районах Рівненської області, Козелецькому та Чернігівському районах Чернігівської області. Ті ж самі тенденції спостерігаються і у розміщенні об'єктів ресторанного господарства.

Незважаючи на багаті рекреаційні ресурси та лідируючі позиції по більшості показникам забезпеченості рекреаційними закладами, на сучасному етапі Чернігівщина не приваблює значні туристичні потоки навіть в регіоні. Так, у 2005 р. на Чернігівщині обслуговано 17,2% туристів, що звертались до туристичних підприємств Полісся. Невиправдано низькими є показники в'їзного іноземного туризму - лише 26,1% іноземних громадян, що відвідали Полісся, задовольнили потребу у відпочинку на території Чернігівської області. Низький рівень туристичної активності на Житомирщині (обслуговано 7,1% загальної кількості туристів регіону, 3,3% іноземних туристів, 6,9% туристів, що виїжджали за кордон) можна пояснити складною екологічною ситуацією, що склалась на півночі області, а також меншою порівняно з іншими адміністративними областями Поліського регіону забезпеченістю рекреаційними ресурсами та закладами рекреаційного господарства.

Найвищі показники туристичної активності мають Волинська (обслуговано 40,4% загальної кількості туристів регіону, 37,0% іноземних туристів, що відвідали Полісся, 47,1% туристів, що виїжджали з регіону за кордон, а також 39,5% туристів регіону, що відпочивали в державі) та Рівненська області (відповідно, 35,4, 33,7, 18,5 та 36,5%). Проте, і вони повністю не використовують свій наявний рекреаційний потенціал для розвитку сучасного конкурентоспроможного рекреаційного господарства регіону.

Разючі відмінності у масштабах забезпеченості засобами виробництва туристичних послуг і обсягами їх споживання спонукають до перегляду стратегії розвитку рекреаційного господарства регіону, спрямованої, передусім, на удосконалення якості та розширення асортименту надаваних рекреаційних послуг, які могли б задовольнити потреби у відпочинку різних верств населення, популяризацію відпочинку на Поліссі, модернізацію рекреаційної інфраструктури.

 

 

2.2. Оцінка потенціалу туристичної інфраструктури Поліського регіону

 

Для ефективної та якісної реалізації основної мети розвитку рекреаційного господарства на Поліссі обов'язковою складовою частиною її втілення повинна бути система моніторингу та оцінки, що регулярно повинна здійснюватись спільними зусиллями органів управління, ділових та наукових кіл. Для цього повинна бути розроблена система кількісних і якісних індикаторів, що відповідали б принципам і задачам реалізації головної мети. Її здійснення сприятиме формуванню ефективної, конкурентоспроможної та екологічно безпечної рекреаційної системи регіону.

Отже, виведення рекреаційного  господарства Полісся на якісно новий  рівень, підвищення ефективності його функціонування можливе лише спільними зусиллями наукових, ділових, управлінських та громадських кіл. Окрім того, для досягнення найвищого ефекту реалізація вищевказаних напрямів розвитку рекреаційного господарства повинна бути взаємоузгодженою та збалансованою. Найкращою формою територіальної організації такого співробітництва на регіональному рівні є створення на територіях із високим рекреаційним потенціалом кластерів – об'єднань виробників рекреаційних послуг із допоміжними підприємствами, організаціями і установами, що постачають перших сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інформацією, здійснюють технічне та кадрове забезпечення, надають консалтингові та маркетингові послуги та послуги реалізації. 

В Україні існує досвід організації кластерів. Так, на Поділлі функціонує асоціація "Поділля Перший", до якої входять 6 даних територіальних утворень, що об'єднують підприємства легкої та харчової промисловості, будівельної індустрії, туристичні компанії та фірми сфери послуг. У м. Славутич, організовано кластер, що об'єднав місцеве туристичне агентство, агентство з розвитку бізнесу, міський фонд підтримки підприємництва, ресторанно-готельний комплекс, страхову компанію, кредитну спілку, автотранспортне підприємство, фотоательє, управління з розвитку фізкультури, спорту та туризму, основною метою яких є надання повного спектру туристичних послуг. Як бачимо, кластери можуть створюватися у будь-якій сфері економічної діяльності і включати в себе різноманітні підприємства, спроможні зробити свій внесок у загальну справу.