Біотичні ресурси як основа туристсько-рекреаційного комплексу поліського регіону. Проблеми та перспективи розвитку туризму в регіоні

Перевагами організації  кластерів в регіоні є те, що дані угруповання допомагають чіткіше  зрозуміти проблеми та стан економіки  регіону, забезпечують замкнутий цикл виробництва, раціональне використання ресурсів, налагодження господарських  зв'язків, розповсюдження міжгалузевих технологій, науково-технічної інформації; роблять можливим ефективніше використання залученого капіталу, дозволяють підвищити якість та результативність маркетингових досліджень, визначити напрями впровадження інновацій; сприяють залученню довготривалих інвестицій; створюють передумови для розвитку бізнесу та науки і т. ін. - відтак, сприяють розв'язанню соціально-економічних проблем регіонів. 

Світовий досвід показує, що організація кластерів є спонтанним процесом. Помилковим є штучне об'єднання підприємств і організацій і нав'язування їм певних цілей, копіювання структури і напрямів діяльності вже функціонуючих кластерів. В даному процесі важливими є задачі пошуку можливостей для створення кластерів та їх підтримка, реалізація яких повинна забезпечуватись науковими та управлінськими колами. 

Дослідниками вже було розглянуто потенційні для створення  кластерів території Чернігівської  області: "Качанівка-Ніжин" (Ніжинський, Ічнянський, Бахмацький, Прилуцький, Срібнянський, Борзнянський і Талалаївський райони) та "Чернігів-Славутич" (Чернігівський, Менський, Коропський, Сосницький, Куликівський і Новгород-Сіверський райони), охарактеризовано їх компонентний склад та ресурсну забезпеченість [52, с.159-171]. Поряд з тим, у Поліському рекреаційному регіоні є території, для повного використання рекреаційних можливостей яких доцільно удосконалювати територіальну організацію рекреаційного господарства шляхом сприяння утворенню та підтримки кластерів, в які б об'єднувались підприємства, установи та організації, що працюють у рекреаційній та суміжних сферах, здатні спільними зусиллями підвищити власну продуктивність та з максимальною ефективністю реалізувати мету рекреаційної діяльності. Такими об'єднаннями можуть бути кластери "Шацький", "Ковель-Луцьк", "Берестечко – Рівне" (міжобласниий), "Східно-Волинський" (табл. 2.2).

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2

Характеристика потенційних  рекреаційних кластерів Волинської, Житомирської та Рівненської областей

 

Назва кластеру	Територія	Рекреаційні об’єкти	Основні напрямки спеціалізації
Шацький	Любомльський, Ратнівський, Шацький  райони	Озера Світязь, Пулемецьке, Луки, Турське  та ін. Шацький національний парк, музеї (Кортеліси, Любомль), архітектурні об’єкти (Любомль, Заболоття, Головне, Тур, Згорани) [додаток  В].	Санаторно-курортна справа, екотуризм, кінний, промисельний та сільський (зелений) туризм, молодіжний та сімейний відпочинок, організація фестивалів
“Ковель-Луцьк”	Володимир-Волинський, Ківерцівський, Ковельський, Локачинський, Луцький  райони	Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, історико-культурний заповідник та музей Волинської ікони м.Луцьк, історичні музеї (Ковель, Володимир-Волинський), архітектурні ансамблі Луцька, Володимир-Волинського, Голобів, Зимного, Олики; Цуманський дендропарк [додаток В].	Культурно-пізнавальний, науковий та діловий, сільський (зелений) туризм, екотуризм, екскурсійна справа
“Берестечко - Рівне”	Горохівський район Волинської області, Березнівський, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Здолбунівський, Корецький, Млинівський, Острозький, Радивилівський, Рівненський райони Рівненської області	Державні історико-культурні заповідники (Острог, Дубно, Пляшева), музеї (Рівне, Млинів, Радивилів, Вілія), архітектурні та історичні об’єкти Рівного, Млиніва, Клевані, Мирогощі, Корецький монастир, Хрінницьке водосховище, Дермансько-Мостівський регіональний ландшафтний парк, природні об’єкти “Тарасова криниця”, “урочище Олександрівка”, “Хотинські печери” [додаток В].	Культурно-пізнавальний, науковий, діловий, релігійний, кінний туризм, екотуризм, сімейний відпочинок, екскурсійна справа
Східно-Волинський	Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Житомирський, Новоград-Волинський, Ружинський райони Житомирської області	Музеї Житомира, Новоград-Волинського, Володарськ-Волинського, Верхівні, архітектурні пам’ятки Бердичева, Житомира, Турчинівки, Тригір’я, Івницький парк, геологічні пам’ятки природи поблизу Житомира	Культурно-пізнавальний, діловий, спортивний, сільський (зелений) та агрорекреаційний туризм, організація фестивалів.

 

 

Щодо розвитку рекреаційного  господарства регіону до 2015 року, а  саме, санаторно-курортної та туристичної  галузей, було розроблено два сценарії: інерційний та динамічний. Передбачення майбутнього ходу подій, основане на врахуванні тенденцій функціонування сучасного рекреаційного господарства та факторів і закономірностей його розвитку, сучасної політичної та соціально-економічної ситуації в країні та регіоні, а також використанні формалізованих методів, а саме, екстраполяції (метод найменших квадратів), методу індивідуальних експертних оцінок, дало можливість вийти на два варіанти показників стану рекреаційного господарства в майбутньому (табл. 3.3; 3.4).

 

 

Таблиця 2.3

 

Прогноз розвитку санаторно-курортної  справи у Поліському регіоні до 2015 року

 

Показники	Базові роки			Прогноз
				І		ІІ
	1995	2000	2005	2010	2015	2010	2015
Кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, од.	32	34	30	28	26	45	53
Кількість місць у  санаторіях та пансіонатах з лікуванням, тис.	5,4	7,4	6,0	5,4	5,0	10,2	11,4
Кількість будинків та пансіонатів відпочинку, од.	4	3	2	2	2	8	17
Кількість місць в  будинках та пансіонатах відпочинку, тис.	0,64	0,34	0,18	0,15	0,15	0,42	0,68
Кількість баз та інших  закладів відпочинку, од.	157	151	120	112	99	155	175
Кількість місць на базах  та в інших закладах відпочинку, тис.	10,5	7,0	8,3	4,8	3,9	6,7	7,6
Кількість дитячих оздоровчих таборів, од.	...	273	2163	2210	2409	2500	2820
Кількість місць у  дитячих оздоровчих таборах, тис.	...	10,8	13,4	14,7	15,4	17,9	19,6

[18, 44, 55, 56, 59, 67].

Таблиця 2.4

Прогноз розвитку туризму  в Поліському регіоні до 2015 року

Показники	Базові роки			Прогноз
				І		ІІ
	2002	2003	2005	2010	2015	2010	2015
Кількість туристів, тис. у т.ч.	...	136,5	141,7	140,1	161,7	182,2	215,8
іноземні  туристи	...	6,5	9,2	9,8	11,1	13,3	19,8
громадяни України, що виїжджали  за кордон	...	12,1	18,9	16,6	19,9	19,5	21,6
туристи, охоплені внутрішнім туризмом	...	117,9	113,6	118,9	130,7	154,0	208,5
Кількість готелів, од.	136	137	130	128	125	157	169
Кількість номерів у  готелях, тис.	3,9	4,3	4,1	4,0	3,8	4,9	5,4
Житлова площа всіх номерів, тис. м2	69,0	77,6	79,0	76,7	75,0	89,0	95,7
Кількість місць у  підприємствах готельного господарства,  тис.	7,7	8,6	8,3	8,2	8,0	9,9	11,0
Обслуговано приїжджих, тис. чол.	276,2	312,0	346,7	332,4	340,8	379,0	453,5

[18, 44, 55, 56, 59, 67]. 

В основу інерційного  сценарію розвитку рекреаційного господарства Полісся покладено думку про  збереження сучасних тенденцій його функціонування в майбутньому, а  кількісна характеристика цього  процесу базується на виявленні  тренда часових рядів (результати пов'язуються винятково з плином часу), скоригованого результатами експертної оцінки. Отже, вихід до 2015 року на показники першого варіанту запропонованого прогнозу пов'язується із наступними умовами:

- збереженням залишкового  принципу фінансування галузі;

- відсутністю змін  у нормативно-правовій базі, що  регулює рекреаційну діяльність, а також податковій політиці  щодо рекреаційних підприємств;

- переважанням обсягів  зносу основних фондів над  обсягами їх оновлення;

- низьким рівнем інвестування галузі;

- незадовільними обсягами  і темпами впровадження інновацій  в рекреаційне обслуговування;

- невідпововідністю між  ціною та якістю рекреаційних  послуг;

- відсутністю систематичної  та цілеспрямованої діяльності  по просуванню регіонального рекреаційного продукту, а саме, підвищенню інформованості широкого кола потенційних споживачів про можливості відпочинку в регіоні, популяризації відпочинку на Поліссі, вивченню специфіки потреб у відпочинку різних верств населення і т. ін.;

- обмеженістю економічних можливостей населення;

- збереженням сучасної  структури рекреаційного попиту  та переваг у виборі виду  відпочинку. 

Таким чином, Полісся  має передумови для ефективного  функціонування рекреаційних кластерів, використання яких може сприяти підвищенню конкурентоспроможності не лише рекреаційного господарства регіону, але й суміжних галузей.

Таким чином, подальшому розвиткові санаторно-курортної галузі будуть притаманні наступні особливості:

Зберігатиметься тенденція  поступової зміни функціональної структури закладів санаторно-курортного відпочинку в бік збільшення частки санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та зменшення частки інших закладів галузі. Проте, така зміна відбуватиметься за рахунок повільнішого зменшення кількості санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, ніж інших закладів стаціонарного відпочинку. Дані процеси будуть уповільнюватися за рахунок реконструкції старих санаторіїв, перепрофілювання пансіонатів відпочинку та будівництва нових об'єктів. Найбільших масштабів дана діяльність може набути у Волинській та Рівненській областях у зв'язку із посиленою увагою до розвитку даного виду діяльності у Шацькому, Березнівському та Корецькому районах. Особливо значним скорочення кількості санаторії, можливо, буде у Житомирській області. 

Подальша зміна функціональної структури санаторно-курортних закладів буде обумовлена також скороченням будинків, пансіонатів та баз відпочинку: від у 1,2 р. на Рівненщині до 2 р. на Чернігівщині. Можливий виняток становитиме Волинь, чому сприятиме потужний потенціал оз. Світязь. Такі перспективи даного сектору санаторно-курортного лікування пов'язані із нинішньою неспроможністю потенційної групи споживачів оплатити відпочинок, існуванням на сучасному етапі розвитку рекреації більш популярних в силу різних причин видів відпочинку, у тому числі, у інших регіонах, низьким рівнем комфортності та матеріально-технічного забезпечення, що визначає спроможність даних закладів відпочинку задовольнити смаки та уподобання різних верств населення. Стосовно місткості будинків, пансіонатів та баз відпочинку, то, можливо, з'явиться тенденція до скорочення середньої кількості місць у даних закладах, що буде пов'язано із прагненням збільшити коефіцієнт використання ліжкового фонду.

У зв'язку з реалізацією  програм обов'язкового оздоровлення дітей шкільного віку можливе подальше зростання кількості дитячих оздоровчих таборів (у 1,1-1,2 р.). Відбуватиметься це, в основному, за рахунок створення літніх пришкільних таборів та майданчиків відпочинку.

Розвиток туристичного бізнесу до 2015 р. згідно інерційного сценарію характеризуватиметься наступними показниками. У 1,1-1,2 разів зросте загальна кількість туристів, що обслуговуватимуться в регіоні. У структурі туристичних потоків різко переважатиме частка внутрішнього туризму. Обсяги виїзного туризму стійко перевищуватимуть обсяги в'їзного. Не виключена можливість збільшення кількості іноземних туристів у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях. Повільно збільшуватимуться й обсяги внутрішнього туризму. Такі можливості пов'язуються із географічним положенням областей, регіональною структурою туристичних потоків, рівнем платоспроможного попиту в регіоні. У зв'язку зі змінами показників туристичної активності, цін на землю та нерухомість, певні трансформації торкнуться підприємств готельного господарства. З урахуванням нинішніх тенденцій незначне збільшення кількості закладів розміщення спостерігатиметься лише у Рівненській області. Проте їх місткість буде зменшуватись - захід, спрямований на підвищення коефіцієнту місткості та збільшення доходності підприємств готельного господарства. За умови оптимальної пропозиції послуг розміщення щодо співвідношення ціни та якості, спостерігатиметься зростання кількості обслуговуваних приїжджих.

Більш відчутне покращення основних показників функціонування рекреаційного господарства до 2015 р. пов'язується із реалізацією динамічного сценарію його розвитку, в основу якого покладена умова підвищення ефективності роботи галузі в регіоні шляхом удосконалення її територіальної організації. Основні параметри розвитку рекреаційного господарства регіонів Полісся до 2015 р., описані у прогнозі ІІ таблиці 3.3, були отримані шляхом застосування методу експертних оцінок.

Досягнення показників другого варіанту розробленого прогнозу і навіть їх перевищення можливе  за умови реалізації описаних у концепції розвитку рекреаційного господарства Полісся заходів і пов'язується з:

- поліпшенням управління  галуззю;

- переглядом принципів  її фінансування;

- ефективним використанням  регіональних переваг в процесі  рекреаційної діяльності;

- створенням рекреаційних  кластерів;

- стимулюванням участі  в рекреаційній діяльності малого  бізнесу;