Мета та основні завдання аудиту ефективності

ВСТУП

Зважаючи на сучасні світові тенденції розвитку фінансового контролю і аудиту, спрямованого на своєчасне виявлення негативних відхилень від поставлених завдань та визначення основних методів їх усунення, а також враховуючи нестабільність економічного середовища України, ефективне витрачання бюджетних коштів стає необхідною умовою діяльності бюджетних установ, підприємств та організацій. Удосконалення системи зовнішнього та внутрішнього контрою й аудиту використання коштів державного і місцевих бюджетів належить до першочергових заходів бюджетної політики уряду. Одним з основних напрямів удосконалення системи державного фінансового контролю в Україні слід вважати розроблення і запровадження механізмів аудиту ефективності в бюджетній сфері. Сьогодні аудит ефективності залишається новим та недостатньо дослідженим поняттям для вітчизняної теорії і практики.

      Однією з важливих проблем  виконання бюджету у більшості країн світу є ефективне використання бюджетних коштів. Для України ця тема є найбільш актуальна, адже з кожним роком все більше зростає проблема  щодо нецільового та неефективного використання бюджетних коштів, законності та правильності їх витрачання, обґрунтованості планового обсягу видатків, знаходження та використання резервів залучення додаткових грошових ресурсів для поліпшення діяльності, виявлення надлишкових асигнувань.

    Аудит ефективності являє собою новий вид контролю, що спрямований  на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Він дозволяє оцінити рівень досягнення запланованих результатів та надати пропозиції щодо  ефективного використання фінансових ресурсів.

Актуальність вивчення цього  питання визначається переорієнтацією  державної політики України на раціональне використання бюджетних коштів, упровадженням програмно-цільового методу планування бюджетів, пошуком способів підвищення ефективності виконання бюджетних програм, посиленням контрольних функцій бюджетного регулювання як основного механізму запобігання протиправним діям під час  використання бюджетних коштів. Одним із головних завдань держави, її органів і структур є формування

механізму ефективного й  раціонального використання бюджетних коштів. В сучасних умовах ефективне витрачання бюджетних коштів стає необхідною умовою діяльності бюджетних установ, підприємств та організацій. Впорядковане та ефективне використання державних коштів є однією з

передумов розумного розпорядження  державними фінансами та ефективності рішень, що приймаються міністерствами та іншими державними органами.

Для досягнення цієї мети застосовують аудит ефективності, завданням якого  є дослідження діяльності, що передбачає економічність, ефективність та результативність державного управління.

Метою даної курсової роботи є аналіз проблем аудиту ефективності використання бюджетних коштів, визначення етапів проведення аудиту ефективності та розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм, визначення проблем, пов’язаних із запровадженням аудиту ефективності у практику роботи вітчизняних органів державного фінансового контролю, розроблення підходів щодо розвитку його теорії й методології застосування у бюджетній сфері, надання пропозицій щодо вирішення проблем, окреслення принципових умов для подальшого розвитку

теорії аудиту та її наближення до міжнародної практики.

Розвиток і впровадження аудиту ефективності дасть змогу здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів, виявляти недоліки щодо їх використання і їх ліквідувати.

Об'єктом   аудиту  ефективності є  бюджетні  кошти,  що спрямовані на  виконання    бюджетної    (державної)    програми, ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту.

Основною проблемою   аудиту    ефективності є невиконання запланованих результативних показників  бюджетної  програми  через неефективне використання бюджетних коштів.

РОЗДІЛ І.СУТНІСТЬ АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ

1.1.Мета та основні завдання аудиту ефективності

Аудит ефективності - це форма  контролю, яка є сукупністю дій  зі збору та аналітичного опрацювання  статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій та перевірок, іншої публічної  інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Метою аудиту ефективності є здійснення оцінки досягнення запланованих   показників   (продукту,   ефективності,    якості), виявлення  проблем  у  виконанні  бюджетної  програми  та розробка пропозицій  щодо  підвищення  ефективності  використання  ресурсів держави.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм метою аудиту ефективності є здійснення оцінки досягнення запланованих показників (продукту, ефективності, якості), виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання ресурсів держави. Основними завданнями аудиту ефективності є:

• Оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом порівняння звітних даних щодо виконання програми (виконання результативних показників) із заданими параметрами, у т.ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показників з рівнем їх фінансування.
• Виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми.
• Визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на досягнення запланованих показників.
• Підготовка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання ресурсів держави, поліпшення організації виконання бюджетної програми з наголосом на можливостях зменшення витрат, підвищення продуктивності програми та якості послуг, її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу бюджетних коштів чи її припинення.

Здійснюючи аудит ефективності, аудитори вибирають та застосовують прийоми і процедури, які відповідають конкретним обставинам. Ці прийоми та процедури повинні дозволяти отримувати достатні, дійсні та необхідні докази, які вмотивовано підкріплюють або спростовують їхні точки зору та висновки, зокрема:

• аналіз нормативно-правових актів, планових розрахунків та обґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій у сфері реалізації бюджетної програми, стосовно якої проводиться аудит ефективності;
• аналіз результатів раніше здійснених контрольних заходів;
• аналіз показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;
• порівняння фактично досягнутих результативних показників виконання бюджетної програми із запланованими в динаміці за кілька років, з вітчизняним і зарубіжним досвідом у сфері реалізації бюджетної програми, з технологічними стандартами тощо;
• інтерв'ювання, анкетування (процес опитування учасників бюджетної програми та користувачів її продукту з метою встановлення проблемних питань, результати якого фіксуються письмово);
• одержання інформації від юридичних осіб.

Інформація, необхідна для  проведення аудиту ефективності, може бути отримана від юридичних осіб за письмовими запитами органів ДКРС.

1.2. Методи проведення аудиту ефективності

Основні методи аудиту ефективності :

1. Аналіз нормативно-правових  актів, планових розрахунків та  пояснювальних записок до них,  методичних документів, видань і  публікацій про сферу діяльності, обрану для дослідження.

2. Аналіз результатів  раніше проведених ревізій та  перевірок, з допомогою яких  можна зробити висновки щодо  об'єктивних і суб'єктивних причин  виникнення або існування проблеми  аудиту.

3. Аналіз показників статистичної, фінансової та оперативної звітності.

4. Обстеження виробничих  приміщень, хронометраж затрат  робочого часу. Ці методи полягають  у спостереженні процесу або  процедури, яка виконується учасниками  бюджетної програми, іншими особами;  наприклад, спостереження ревізори  за контрольними обмірами виконаних  робіт, контрольним запуском продукції  у виробництво, визначення затрат  праці і ресурсів на одиницю  продукції тощо.

5. Опитування, інтерв'ювання, анкетування - встановлення проблемних  питань, збір пропозицій та підтвердження  (спростування) гіпотез (причин існування  проблем аудиту) під час спілкування  з учасниками бюджетної програми. Опитування полягає в пошуку інформації, яку можна отримати від обізнаних осіб підприємства або поза його межами. Надзвичайно важливо, щоб питання були простими з точки зору розуміння і коректно сформульовані. При підготовці анкети або інтерв'ю необхідно чітко уявляти: - яку мету має кожне із запитань; - як треба сформулювати запитання і які є альтернативні можливості з'ясування цього ж питання; - як оброблятимуться відповіді.

6. Збір інформації у  юридичних осіб.

7. Збір інформації здійснюється  у формі письмових запитів,  адресованих третім особам. Відповіді,  одержані в ході збору інформації, можуть дати учаснику дослідження (аудитору) інформацію, якою він раніше не володів, або таку, що підтверджує висновки аудиту.

На відміну від незалежного  аудиту, якій здійснюється на договірній основі, аудит ефективності виконання місцевого бюджету здійснюється органами контрольно-ревізійної служби України у відповідності до планів контрольно-ревізійної роботи. Однак, він може проводитись за участю фахівців Мінфіну, органів державної податкової служби, фінансових управлінь державних адміністрацій та інших органів державного фінансового контролю. За необхідності посилення координації дій фахівців органів, що прийматимуть участь в аудиті, за дорученням голови обласної (міської, районної) державної адміністрації можуть створюватися робочі групи з представників різних органів державного фінансового контролю для проведення аудиту.

Відбір місцевих бюджетів щодо яких має проводитись аудит  ефективності здійснюється відповідно до критеріїв Положення про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби. 

Період аудиту ефективності виконання місцевого бюджету  повинен бути обраний не меншим, ніж 2 роки, оскільки це дозволяти оцінити показники місцевого бюджету у динаміці, визначити характер причин, що впливають на ефективність виконання бюджетного процесу (разовий або триваючий). Водночас для порівняння окремих показників бюджету у динаміці може використовуватись і більший період.

Варто зазначити, що аудит  ефективності виконання місцевого  бюджету, як правило, розпочинається одночасно з ревізією поточного рахунку обраного для дослідження місцевого бюджету.

Аудит ефективності проводиться  шляхом аналізу: 

–  нормативно-правових актів, розрахунків та обґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій щодо напряму діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності; 

– показників статистичної, фінансової та оперативної звітності; 

–  даних порівняння фактично досягнутих результативних показників виконання бюджетних програм із запланованими в динаміці за кілька років, а також з вітчизняним і зарубіжним досвідом за напрямом діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності, тощо; 

–  даних інтерв'ювання, анкетування, опитування громадян і  збирання інформації від юридичних осіб. 

1.3.Організаційно-правове забезпечення аудиту ефективності бюджетних програм в Україні

Проведення аудиту ефективності регулюється Наказом Головного Контрольно-Ревізійного управління «Про затвердження методичних рекомендацій щодо проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми» від 16.10.12 р. Проведенню аудиторського дослідження передує направлення головному розпоряднику бюджетних коштів (відповідальному виконавцю) повідомлення про проведення аудиторського дослідження . Аудит ефективності може проводитися як з виходом, так і без виходу на об'єкт контролю. Вихід на об'єкт аудиторського дослідження здійснюється на підставі посвідчення, виданого керівником органу ДКРС. Керівник групи учасників дослідження на рівні головного розпорядника та Міністерства фінансів повинен:

• ознайомитися із обгрунтуваннями до бюджетної програми та даними її паспорта , проаналізувати пояснювальні записки до відповідних регулюючих документів, а також розрахунки, які подавалися головному розпоряднику на затвердження;
• порівняти дані затверджених і фактично виділених обсягів бюджетних коштів;
• дати оцінку достатності виділених коштів для досягнення запланованих результативних показників;
• визначити коло учасників бюджетної програми і обсяги бюджетного та іншого фінансування;
• підібрати та проаналізувати нормативно-правову базу, яка регулює механізм проходження бюджетних коштів, забезпечення контролю та відповідальності за дотримання норм законодавства;
• підібрати дані фінансової звітності, статистичного та економічного аналізу щодо виконання результативних показників, якості, затрат тощо;
• оцінити досягнуті результати як співвідношення фактично отриманих результативних показників до запланованих.