Реєстраційне провадження: поняття, особливості, види

3)  довіреності  осіб,  які  тримаються в установах виконання покарань  чи  слідчих  ізоляторах,  посвідчені  начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;

4) довіреності осіб,  які  проживають у населених пунктах,  де немає нотаріусів,  посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу   місцевого  самоврядування, крім  довіреностей  на  право розпорядження  нерухомим  майном,  довіреності  на  управління   і розпорядження   корпоративними правами та довіреностей   на користування та розпорядження транспортними засобами [7, ст.40].

Різні погляди на природу реєстраційного провадження дають змогу проаналізувати його зміст, ознаки, особливості. Це дає можливість визначити

важливу роль процесу реєстрації не лише у науковому значенні, а й у практичній діяльності.

 Розділ 2.  Види реєстраційного провадження

2.1.  Реєстрація об’єднань громадян

Конституція України в частині 1 ст. 36 чітко визначила, що громадяни України для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, культурних та інших інтересів мають право на об'єднання в політичні партії та громадські організації. Отже, на конституційному рівні в Україні закріплене існування двох видів об'єднань громадян. Відповідно до закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія – зареєстроване  згідно з  законом добровільне об'єднання    громадян – прихильників   певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку,  що має  своєю метою  сприяння  формуванню  і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах [9, ст.2]. Належність чи неналежність до політичної партії не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг. Політичні партії повинні мати програму. Програма політичної партії є викладом цілей та завдань цієї партії, а також шляхів їх досягнення. Утворення політичної партії має певні етапи. На першому етапі повинна бути ініціативна група, яка готуватиме програму партії, статут та установчий з'їзд. Другий - це установчий з'їзд на якому приймається рішення про створення партії, її програма та статут, обираються керівні органи партії. Третій етап - державна реєстрація (легалізація). До останньої - партії ще немає [25, с.77]. Реєстрацію   політичних  партій  здійснює  центральний орган виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації  (легалізації)  об’єднань громадян,  інших громадських формувань.На відміну від громадських організацій, які можуть легалізуватися не лише через реєстрацію, а й шляхом повідомлення про їх заснування, політичні партії легалізуються тільки через їх реєстрацію. Легалізація (офіційне визнання) здійснюється чітко зафіксованими в законодавстві органами (легалізуючими органами) [9, ст.11].

  До них належать:

1. Міністерство юстиції  України;

2. Місцеві органи державної  виконавчої влади;

3. Виконкоми сільських,  селищних, міських рад.

 Легалізація є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації.  Діяльність об'єднань громадян, які не легалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи. Політична партія інформує Міністерство юстиції України про зміни назви, програми, статуту, керівних органів партії, їх адреси та місцезнаходження у тижневий строк після прийняття рішень з цих питань. У реєстрації політичної партії може бути відмовлено, якщо документи, подані для реєстрації політичної партії, не відповідають Конституції та законам України. Органи реєстрації приймають рішення про реєстрацію протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви. Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію [9, ст.11].

     Громадська  організація – це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи [4, ст.1]. Громадською організацією  є об'єднання    громадян    для задоволення та захисту  своїх  законних соціальних,  економічних, творчих,  вікових,  національно-культурних,  спортивних  та  інших спільних інтересів. Громадські організації України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. Реєстрація громадського об'єднання здійснюється безоплатно органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства покладені повноваження з питань реєстрації громадських об'єднань, за

місцезнаходженням громадського об'єднання [4, ст.12].

 Заява про реєстрацію розглядається в двомісячний строк з дня надходження документів. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк. При розгляді питання про реєстрацію можуть бути присутніми представники об'єднання громадян. Про легалізацію (офіційне визнання) легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації. Молодіжні та дитячі громадські організації та їх спілки не можуть утворювати та вступати у виборчі блоки. Молодіжні громадські організації можуть вступати у виборчі коаліції. Членські внески і добровільні пожертвування, отримані від юридичних чи фізичних осіб, що спрямовуються на здійснення статутної діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій та їх спілок, не є об’єктом оподаткування [6, ст.7].

 2.2. Реєстрація адвокатських об’єднань

Діяльність адвокатських об'єднань ґрунтується на принципах  добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Особливістю адвокатських об'єднань є те, що вони створюються  адвокатами не з метою реалізації власних прав, свобод та інтересів  чи одержання прибутку, а для виконання  обов'язків, покладених на них державою. Відповідно до закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об’єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням [3, ст.15].

Про створення, реорганізацію  або ліквідацію адвокатського об’єднання, зміну складу його учасників адвокатське  об’єднання протягом трьох днів з  дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних  осіб та фізичних осіб - підприємців  письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання. Адвокатське об’єднання може залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об’єднання зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Для реєстрації адвокатського об’єднання до Державної реєстраційної служби України подаються:

1. Заява, підписана уповноваженим представником об’єднання;
2. Статут адвокатського об’єднання;
3. Установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об’єднання;
4. Дані про кількісний склад адвокатського об’єднання, наявність у його членів свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю;
5. Документ про внесення плати за реєстрацію [5, ст.24].

    Державний реєстратор  за відсутності підстав для   залишення документів,   які подані для проведення  державної  реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на   відсутність   підстав  для  відмови  у  проведенні  державної реєстрації юридичної особи. За відсутності підстав для відмови державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру  підприємств  та  організацій України та внести до Єдиного державного  реєстру  запис  про  проведення  державної  реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки. Дата  внесення  до  Єдиного  державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою  державної реєстрації адвокатського об’єднання.  Підставами  для  відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей,  які  вказані   в   реєстраційній картці   на   проведення  державної реєстрації  юридичної особи, відомостям,  які зазначені в документах,  що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом. Зокрема наявність обмежень    на    зайняття відповідних    посад, встановлених законом щодо осіб,  які зазначені як  посадові  особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям  щодо  них,  які  містяться  в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення  засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних  дій; наявність в  Єдиному  державному  реєстрі  найменування,  яке тотожне найменуванню  юридичної особи,  яка має   намір зареєструватися; використання  у найменуванні юридичної особи приватного права повного  чи  скороченого найменування державного органу або органу місцевого  самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного  державного  найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом  Міністрів  України; невідповідність  найменування  юридичної особи вимогам закону  щодо  найменування  окремих  видів  юридичних осіб (банк, кредитна спілка,  недержавний  пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона   використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної  особи, зокрема адвокатського об’єднання з інших підстав не допускається [5, ст.27].

2.3.  Державна реєстрація суб’єктів  підприємницької діяльності

    Підприємництво  є одним з найбільш ефективних  форм економічної діяльності.  Підприємець може займатися будь-якими видами діяльності, якщо вони не заборонені законом, включаючи господарсько-виробничу, торгово-закупівельну, інноваційну, консультаційну тощо, комерційне посередництво, а також операції з цінними паперами. Підприємництва можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Суб'єктами підприємництва можуть бути: громадяни України, інших держав, особи без громадянства не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власності;об'єднання юридичних осіб, які здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції [8, ст.2].

     Статус підприємця  як юридичної особи набувається  тільки за допомогою державної  реєстрації підприємства. Підприємницька діяльність не пов'язана з будь-якою формою власності і здійснюється самим власником засобів виробництва на свій страх і ризик та під свою майнову відповідальність або керівником підприємства: від імені власника тощо.

Громадяни, які   мають   намір   здійснювати   підприємницьку  діяльність без створення  юридичної  особи, подають реєстраційну  картку встановленого зразка, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної  особи - платника податків та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Місцезнаходженням суб'єкта     підприємницької діяльності (юридичної особи)  на  дату  державної   реєстрації   може   бути місцезнаходження (місце проживання)  одного  із  засновників  або  місцезнаходження за іншою адресою [5, ст.17]. Органам державної  реєстрації  забороняється   вимагати   додаткові  документи. Державна реєстрація проводиться за  заявочним принципом протягом не більше п'яти робочих днів. За порушення   термінів  реєстрації  та  вимогу  подання  для реєстрації документів,  не передбачених  законом,  посадові  особи несуть адміністративну відповідальність. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у   державному  податковому  органі,  є  підставою  для  відкриття рахунків  у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької  діяльності  і  за  згодою  цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької  діяльності-юридичної особи подаються такі документи:

1. Рішення власника (власників)  майна  або  уповноваженого  ним  
(ними)  органу  про створення юридичної особи (крім приватного  
підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше,

таким рішенням  є  установчий договір,  а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;

2. Статут, якщо  це  необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва;

3. Реєстраційна картка  встановленого зразка,  яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

4. Документ, що  засвідчує  сплату власником (власниками) внеску  
до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі,  
передбаченому законом;

5. Документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію [5, ст.24].

     Скасування  державної     реєстрації     позбавляє    суб'єкта підприємницької  діяльності статусу юридичної особи і є підставою для  виключення  його  з  Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Відмову в державній реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку. Діяльність підприємця припиняється: з власної ініціативи підприємця; на підставі рішення суду; у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання; на інших підставах, передбачених законодавчими актами  
України. [8, ст.11]. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє орган державної реєстрації про створення зазначених підрозділів, вносячи відповідну інформацію до своєї реєстраційної картки.  Орган державної реєстрації веде облік суб'єктів підприємницької діяльності починаючи з дати реєстрації або звернення до органу державної реєстрації за новим місцезнаходженням [5, ст.28].

Отже, державна підтримка об’єднань громадян, адвокатських об’єднань

та громадян-підприємців повинна здійснюватися за трьома основними напрямами: перший – ефективне та досконале правове забезпечення та механізм його регулювання, другий – фінансово-кредитний, який забезпечується дотаціями, наданням пільг та іншими формами, і третій – організаційно-консультаційний, який сприятиме інформаційному та консультаційному обслуговуванню громадян-підприємців завдяки існуванню розширеної межі підприємств, установ, організацій.

Розділ 3.  Проблеми здійснення реєстраційного провадження та шляхи їх вирішення

Однією з основних проблем  реєстраційного провадження є те, що законодавець не завжди дотримується європейських стандартів.  Задоволеність  споживача та орієнтація на нього  має бути основним принципом при  визначенні критеріїв оцінки якості надання адміністративних послуг  у сфері реєстраційної діяльності. На основі аналізу європейських стандартів реєстраційної діяльності, визначено  набір критеріїв що мають бути взяті за основу органами публічної  адміністрації, які здійснюють реєстраційну діяльність, а саме: результативність, тобто співвідношення реальних результатів здійснення закону з поставленою метою; своєчасність характеризує інтервал часу між моментом (періодом), у який відбувалося явище або процес, що описують статистичні дані, та датою готовності (надання) цих даних; доступність, яка гарантує зручність, повага до особи в процесі реєстраційної діяльності, професійність надання реєстраційної діяльності, дотримання принципів реєстраційної діяльності.  Сучасна система суб’єктів реєстраційної діяльності потребує удосконалення системи відповідних органів шляхом систематизації та уніфікації, підвищення виконавчої дисципліни та рівня кваліфікації посадових осіб органів публічної адміністрації, чіткої регламентації посадових прав і обов’язків державних службовців, посилення персональної відповідальності посадових осіб за перевищення посадових повноважень та прийняття рішень, що суперечить засадам єдиної регуляторної реформи у сфері реєстрації, реєстраційної бази даних, взаємодії реєстраційних органів із громадськими організаціями за профілем, системи реєстраційних послуг суб’єктів реєстрації [20, с.164 ].