Англійські вигуки та їх українські еквіваленти

 

 

 Англійські вигуки передаються  українською мовою: а) приблизними  українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків – це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів .

 

 Аналіз репрезентації одного  і того ж поняття в різних  мовах дозволяє виявити національну  специфіку мовних систем.

 

 Вигуки з контекстуально-обумовленим  прагматичним значенням становлять  такий прошарок, до складу якого  входять вигуки з дифузними  функціями. Вони співвідносяться переважно з прагматичним суб’єктом (мовцем), виражають його емоції й почуття, реакції на зміст висловлення, на те, що відбувається, тобто є адресантно-орієнтованими.

 

 Англійські вигуки передаються  українською мовою: а) приблизними українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків – це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів.

 

Висновки

 

 

Вигук – це мовний знак, незмінне за формою слово, ізольоване в реченні знаками пунктуації, яке самостійно утворює цілу фразу, не поєднуючись з іншими реченнями (фразами); позбавлений номінативної функції (у деяких випадках - і понятійного змісту); наділений загальнозрозумілим значенням (це контекст на письмі й інтонація в усному мовленні); служить для вираження волевиявлень та живої емоційної реакції на поведінку співрозмовника або навколишню дійсність; його динамізм і експресивність виявляються в діалектичній єдності почуттєвого та інтелектуального; як особливий розряд слів, вигук - на відміну від інших частин мови - характеризується відсутністю спеціальних граматичних показників.

 

 Вигуки англійської мови  є особливим розрядом мовленнєвих знаків. Вони становлять мовну універсалію, оскільки є граматичною категорією, властивою більшості мов світу. Вигуки безпосередньо пов’язані з прагматичною інформацією, тобто комунікативність у них висувається на перший план, тому що семантика більшості вигуків виявляється в процесі комунікації.

 

 Вигукові словосполучення і  речення характеризуються семантичною  неподільністю, становлять цілісну  одиницю, незважаючи на складений  характер і навіть роздільнооформленість. Всі вони можуть бути самостійними  висловленнями, що й об’єднує їх з вигуками.

 

 Вигуки функціонують а) у  контексті експресивних мовленнєвих  актів, до яких належать акти  привітання й прощання, вдячності, вибачення й відповіді на них, благопобажання, тости; б) у контексті  директивних мовленнєвих актів, у яких міститься вимога тиші, підкорення, вислови, що побутують у професійних жаргонах, і одиниці, що використовуються для впливу на дітей та тварин. Первісні прагматичні значення цих висловлень зумовлюють прагматичні значення вигуків.

 

 Як істотний компонент мовленнєвого спілкування вигуки використовуються для вираження суб’єктивно-модальних значень, різних емоційних реакцій, акцентування, посилення чи інтенсивності. Вони зрозумілі кожному членові мовного колективу й належать до метакомунікативних засобів мови.

 

 Вигуки належать до діалогічного  мовлення, вживаються, як правило, в  умовах неофіційного спілкування. Їх вибір адресантом залежить  від ситуативності, емоційності  мовлення, теми, інтелектуального рівня  співрозмовників.

 

 Вигуки, виходячи із загальномовних значень і значень, які реалізуються тільки в контексті, поділяються на вигуки з конвенційно-обумовленим і контекстуально-обумовленим прагматичними значеннями.

 

 Вигуки з конвенційно-обумовленим  прагматичними значеннями мають  загальномовні значення. Вони притаманні вигукам, семантичні функції яких спеціалізовані, тобто однозначні. Вони об’єднуються спільним прагматичним значенням, утворюють прагмасемантичні ряди, тобто ряди вигуків, що перебувають між собою у відносинах семантичної тотожності, але відрізняються сферами й умовами вживання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

 

 

 Арнольд И. В. Лексикология современного  английского языка. - М.: Высшая школа, 1959.

 

 Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М., 1975.

 

 Блох М. Я. Теоретическая грамматика английского языка. – М.: Высш. школа, 1983. – 383 с.

 

Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. – 1997. – №2. – С.49-51.

 

Воронцова Г. Н. Очерки по грамматике английского языка. М., 1960.

 

 Гинзбург Р. З., Хидекель С. С., Князева Г. Ю. Лексикология английского языка: Учебник - М.: Высш. школа, 1979.

 

Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1981. – 285 с.

 

Ильиш Б. А. Строй современного английского языка. – Л.: Просвещение, 1971. – 364 с.

 

Иофик Л. Л. и др. Хрестоматия по теоретической грамматике английского языка. – Л.: Просвещение, 1981. – 223 с.

 

 Ковалик І. І., Cамійленко С. П. Загальне мовознавство. - Київ: Вища  школа, 1985.

 

 Ковганюк С. Практика перекладу. К.: Дніпро, 1968.

 

 Комунікативноорганізуюча роль  вигуків англійської мови//Мова  у соціальному і культурному  контексті: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1997. – С. 43-48.

 

 Кочерган М. П. Загальне мовознавство. - Київ: Академія, 1999.

 

Кошевая И. Г. Теоретическая грамматика английского языка. – М.: Просвещение, 1982. – 336 с.

 

Кошевая И. Г. Грамматический строй современного английского языка. – М.: Просвещение, 1967. – 284 с.

 

 Львовская З. Д. Теоретические  проблемы перевода. – М.: Высшая школа, 1985.

 

Мороховская Э. Я. Основы теоретической грамматики английского языка. – К: Вища школа, 1984. – 287 с.

 

 Раєвська Н. М. Лексикологія  англійської мови. - Київ: Вища школа, 1979.

 

Теоретическая грамматика английского языка. – Л., 1983

 

 Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода. М.: Высшая школа, 1968.

 

 Хидекель С. С., Гинзбург Р. З., Князева Г. Ю., Санкина А. А. Английская  лексикология в выдержках и  извлечениях. - Л.: Просвещение, 1969.

 

 Швейцер А. Д. Литературный английский  язык в США и Англии. - М.: Наука, 1971.

 

 Швейцер А. Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. – М.: Наука, 1988.

 

Arnold I. V. The English word. - M.: Higher school publishing house, 1973.

 

Clark H. H. Using language. - Cambridge: Cambridge University Press, 1996.

 

Ganshina M. A., Vasilevskaya N. M. English Grammar. – M., 1964.

 

Irtenyeva N. F., Barsova O. M. Theoretical English Grammar. – M., 1969.

 

Khaimovich B. S., Rogovskaya B. I. A Course in English Grammar.– M., 1967.

 

Rayevska N. Modern English Grammar. K, 1967. – 194 p.

 

Словники

 

1. Англо-український словник /Укладачі: Н.М Биховець, І.І. Борисеко. За редакцією  Ю.О. Жлуктенка. - К.: Феміна, 1995. - 696 с.

 

2. Ахманова О. С. Словарь справочник  лингвистических терминов. Изд. 2-е, стереотип. - М.: Сов. энциклопедия, 1969.

 

3.Longman Dictionary of Сontemporary English. - Barcelona: Longman dictionaries, 1995.

 

1 Використання вигуків в організаціїї  мовленнєвої діяльності//Іноземні  мови. – 1997. – №2. – С.49-51.

 

2 Комунікативноорганізуюча роль  вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1997. – С. 43-48.

 

3 Иофик Л. Л. и др. Хрестоматия  по теоретической грамматике  английского языка. – Л.: Просвещение, 1981. – С. 123.

 

4 Кошевая И. Г. Теоретическая грамматика английского языка. – М.: Просвещение, 1982. – С. 245.

 

5 Rayevska N. Modern English Grammar. K, 1967. – Р.123

 

6 Irtenyeva N. F., Barsova O. M. Theoretical English Grammar. – M., 1969. – Р.176.

 

7 Комунікативноорганізуюча роль  вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1997. – С. 43-48.

 

8 Мороховская Э. Я. Основы теоретической  грамматики английского языка. –  К: Вища школа, 1984. – С. 221.

 

9 Комунікативноорганізуюча роль  вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1997. – С. 43-48.

 

10 Використання вигуків в організаціїї  мовленнєвої діяльності//Іноземні  мови. – 1997. – №2. – С.49-51.

 

11 Використання вигуків в організаціїї  мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. – 1997. – №2. – С.49-51.

 

12 Львовская З. Д. Теоретические  проблемы перевода. – М.: Высшая  школа, 1985. – С. 65.

 

13 Ковганюк С. Практика перекладу. К.: Дніпро, 1968. – С. 65.