Вигуки-директиви вживаються
в директивних мовленнєвих актах,
актах спонукання, в яких мовець
висловлює свою волю, спрямовану
на виконання певної дії. Враховуючи
сферу вживання, виділяються групи
одиниць за колом діяльності, за об’єктом діяльності, за суб’єктом
діяльності. Вони функціонують як: 1) військові
накази й команди (shoulder arms); 2) морські команди
(all hands on deck); 3) спортивні команди (ready, steady,
go); 4) команди й розпорядження, що використовуються
в деяких професійних жаргонах і під час
спільної трудової діяльності: а) у кіно
й на радіо (action); б) у цирку (allez); в) під час
спільної праці, піднятті вантажів тощо
(heave ho); г) під час спільного співу, танців
тощо (all together now). Зазначені вигуки об’єднуються
в одну групу, оскільки їхньою іллокутивною
силою є лаконічне вираження рішучої волі
мовця, який не припускає заперечення,
і має, як правило, вищий соціальноий статус.
Другу групу становлять вигуки
з іллокутивною силою спонукання
до дії, які об’єднуються спільною іллокутивною метою
– спонукання слухача виконати волю мовця.
Вони характерні для неофіційних ситуацій
спілкування комунікантів симетричного
й асиметричного соціального статусу
і поділяються на спонукання до: 1) дії
(come on); 2) швидшого виконання розпочатої
дії, швидшого її завершення (shake a leg); 3)
дії, які вживаються у звертаннях до дітей
(hush-a-bye-bye). Відмінність цих двох груп вигуків
полягає в ступені категоричності висловлення,
ситуації спілкування комунікантів. Всі
вигуки цих груп належать до наказових,
імперативних мовленнєвих актів6.
До вигуків-директивів належать
і одиниці з іллокутивною силою
спонукання до припинення дії.
Вони поділяються на підгрупи
вигуків зі значенням: 1) вимоги
мовця залишити його у спокої
(Bertie, lay off, lay off! For pity's sake, lay off); 2) припинення
вчинення дії (basta); 3) прохання не поспішати
(Hold it! They're still in the hall, we might be able to hear something);
4) припинення розмови на певну тему, вимоги
замовкнути (Ssshh! There’s someone moving inside. You’ll
have to go). Іллокутивною силою наступної
групи директивних вигуків є попередження,
застереження. (One! Two! Look out!). Більша частина
одиниць цих груп стилістично маркована.
Іллокутивною метою наступної
групи є вираження жалю, співчуття, чуйного ставлення до чужого
горя, страждання, спроба своїм співчутливим
ставленням заспокоїти, полегшити його,
вселити адресатові бадьорість, упевненість
(Now come…you must not feel sorry for yourself).
Окремими мовленнєвими актами
є вигуки, які містять згоду на щось. Це є: 1)стверджувальна
відповідь, позитивна реакція на певну
ситуацію, дозвіл (May I borrow your paper? – By all
means); 2) вираження взаємної домовленості,
згоди (I’ll handle it. – Okay); 3) вираження однаковості
думки, одностайності (You do not usually take this
class? – Quite correct).
Вигуки з іллокутивною силою
заперечення, незгоди поділяються
на дві підгрупи: 1. Вигуки, що виражають
заперечну відповідь на прохання,
пропозицію, ввічливу й емфатичну
відмову, заборону (Will you lend me Ј5? – Nothing doing). 2. Вигуки, що виражають
незгоду, розбіжність, несходження думки
мовця з думкою співрозмовника (What kind of
someone else? – Some kind of fink. – Rubbish).
В англійській мові іллокутивна
сила директивних мовленнєвих
актів нерідко інтенсифікується або вигуком,
або вигуком у поєднанні з іншими засобами
інтенсифікації: Oh, my dear Lord, do wait a minute!
Важливу роль у мовленні
виконують вигуки-експресиви, що
є складовою частиною експресивних
мовленнєвих актів, які, виражаючи емоційний стан, включають формули
соціального етикету. Мовленнєвий етикет
диктує норми мовленнєвої поведінки.
Серед формул мовленнєвого
етикету виділяються: 1. Вигуки-привітання
[greeting], які вживаються як самостійно,
так і як засіб організації
мовленнєвого спілкування. Вжите самостійно,
привітання виконує функцію простого
акту ввічливості: good afternoon/day/evening/morning;
hello, hi, how do you do та інші. Вигуки-привітання
об’єднуються спільним прагматичним
значенням, утворюючи прагмасемантичні
ряди, під якими розуміються ряди вигуків,
що перебувають між собою у відношеннях
семантичної тотожності, але розрізняються
сферами й умовами вживання в мові: Good
afternoon – Hello – Hi.
2. Вигуки-привертання уваги [attention
attractant]: hey, hi there, attention, I say, listen та інші. Вони використовуються
для встановлення й відновлення мовленнєвого
контакту як із знайомими, так і з незнайомими,
для підтримання контакту або стимулювання
уваги.
3. Вигуки-заповнювачі пауз [pause filler]:
m…er…, you know та інші. Вживаючи їх, мовець виграє час,
обмірковуючи зміст висловлення і одночасно
даючи змогу співрозмовникові зрозуміти,
що висловлення ще не завершене.
4. Вигуки-прощання [farewell]. Серед них
виділяються вигуки, які безпосередньо
вживаються під час прощання: bye, і вигуки, які є одночасно
і привітаннями, і прощаннями hello, hi.
Як прощання використовують
вигуки-побажання добра, вдачі: all the
best, bon voyage; вигуки-попередження, що містять
прохання бути уважним, обережним:
take care; вигуки-вказівки на наступну зустріч: till tomorrow/the next
time та інші. Об’єднуються вони спільною
іллокутивною силою прощання і вживаються
з метою припинити мовленнєву взаємодію.
5. Вигуки-вибачення [apology]: I’m sorry, pardon
me, excuse me; до них належать: вигуки, в яких міститься визнання своєї провини:
my fault; вигуки-прохання не ображатися: no
hard feelings; вигуки, в яких міститься обіцянка
не повторювати своїх слів, дій: I won’t do/say
it again.
6. Вигуки-подяка [gratitude]. Вони є невід’ємною
частиною мовленнєвого етикету: thank you/thanks, ta, you shouldn’t
have тощо. Дотримання максими скромності,
що входить до принципу ввічливості, визначає
семантичний зміст пропозиції мовленнєвого
акту-відповіді на подяку: it’s no trouble, it’s
nothing, that’s OK, no problem тощо.
7. Окремою групою є висловлення
з іллокутивною силою привітання
[congratulation]. До них належать не
тільки привітання, але й такі
ритуалізовані жанри, як тости, подяки,
співчуття, запрошення тощо: Merry Christmas,
Happy birthday (to you), welcome тощо. Благопобажання виконують
різні функції в мовленнєвому спілкуванні:
1) завершення мовленнєвої взаємодії разом
з прощанням або замість нього – all the best;
2) побажання добра, успіху під час привітання
з святами чи якимись подіями в житті,
або успіху в розпочатій справі; побажання
смачного тощо: bless you.
Вигуки-тости близькі за своєю
іллокутивною силою до благопобажань.
За семантикою пропозиційного
змісту вони поділяються на
підгрупи зі значенням: 1)побажання
добра, здоров’я, успіху присутнім: cheers, our health, your health тощо; 2) симпатії,
добрих почуттів до присутніх: good luck тощо;
3) побажання успіху відсутнім: absent friends;
4) спогадів про минуле: to the good past; 5) пропозиції
випити до дна: bottoms up; 6) пропозиції підняти
останній тост: one for the road.
Вигуки англійської мови
з контекстуально-обумовленим прагматичним
значенням є адресантно-орієнтованими,
їхнє значення завжди залежить
від конкретного контексту чи
конкретної ситуації їх вживання.
Певну роль у цьому процесі відіграють паралінгвістичні засоби.
Прикладом є вигук oh, один з найпоширеніших
в сучасній англійській мові, у якого виділено
48 значень. Всі вони є логічним розширенням
його основного, загального значення –
вираження різних почуттів, емоцій, яке
й є для всіх об’єднувальним 7.
Вигуки з контекстуально-обумовленим
значенням, виражаючи майже увесь
спектр людських емоцій, поділяються
на дві великі групи: 1. Вигуки,
що виражають позитивні емоції
і 2. Вигуки, що виражають негативні
емоції.
1. Вигуки, що виражають позитивні емоції, включають широке
коло приємних почуттів й переживань:
1) радості, захоплення: My! Don’t they look nice!;
2) піднесення, натхнення: … he rubs hands gleefully:
“Hooray!”; 3) збудження, радісного хвилювання:
Wow! Of course that would be marvelous!; 4) симпатії: That heathery,
salty, fresh smell. Oh – lovely, lovely; 5) полегшення:
Whew! That alters the case a bit; 6) задоволення Oh, very
well, very well.
2. Вигуки, що виражають негативні
емоції й переживання. Їхня іллокутивна
сила змінюється від бентеження, нервозності до
огиди, відчаю. Серед них виділяються такі,
що передають: 1) жаль, хвилювання, неспокій,
каяття, розчарування: …sighs: “Well, we were civilized
and happy once.”; 2) неприємні почуття, відчуття:
Phew! I say, this is awful, hell!; 3) збентеження, нервозність:
… nervously: “Ah! Yes, I know…”; 4) неспокій, хвилювання,
знервованість: Hell! What a policy?; 5) розчарування:
My God! I’ve been screaming with boredom at you for months and months;
6) зневажання, презирство: By Jove! That fellow
smells a rat!; 7) огиду: Ugh! I’d just as soon marry a – a
ferret; 8) фізичний і душевний біль, страждання:
Oh, Jesus, it hurts! і Oh, you were so bad to me; 9) обурення:
Ha! I’m not a tame cat; 10) прикрість, гнів: ...disgust:
“By Jar! Drunk again!”; 11) злорадість, безжалісність:
...with devilry: “Ah-h-h! You've done your hair up ...; 11) відчай:
Oh dear! Oh dear! Nothing ever happens to me that happens to other people.
Крім цих двох груп, серед
вигуків з контекстуально-обумовленим
значенням виділяються: 1. Вигуки, що виражають
різні психічні стани, приємні чи неприємні
для людини: 1) здивування: Dear me, you are smart;
2) несподіваність, сюрприз, раптовість
як приємні, так і неприємні: Here's a whacking
letter from the family solicitor. “Great Heavens! Seventy! Two hundred!”
і “Their father's dead - heart failure.” - “I say!”; 3) схвильованість:
Ah, if sleep was to you a presage of horror!; 4) нетерпіння:
Well, you'll have to call at his office. – Oh, dear! Where is his
office?; 5) сумнів: Poor Katherina! Pretending you don't care
about anything now but the music. Нumph!; 6) переляк, страх:
Great heavens, man, you don't mean to say you sent her for a throat
operation!; 7) втому: Oh, but I am sleepy!; 8) безпорадність:
Oh, dear, dear, you do look a sight, Dad. I don't know who looks the
worst, you or this room; 9) невіру: Any Jiggings can see that
she's a bit gone on our friend – (freezingly) Indeed!; 10) спогади
про вже прожите: Ah, that reminds me… 2. Вигуки,
які виражають прохання, з модифікацією
іллокутивної сили від вираження простого
бажання до наполегливого прохання і прагнення
запобігти проханню: Ah! I wish you would fall in love;
...rather embarrassed and touched: “No, please, please! До них
належать і вигуки з іллокутивною силою:
3. Запрошення, виклику: Come, now; isn't there anything
you feel you'd like to say. 4. Іронії: They think that now, sir,
no more trouble from them. – Indeed і сарказму: Free England!
Ha! 5. Сміху: That's the best - ha ha ha. 6. Глузування:
He turns again, angrily mocking at her: “Ha! ha! ha! What are you
laughing at? 7. Зверхності: На. Here's a league o'youth.
8. Докору: Come on, you can do better than that! 9. Побоювання:
Eh? Eh? What's that? 10. Справдження передчуття:
“Aha!” said Uncle Vernon in a triumphant whisper. 11. Застереження:
Hullo! You mustn't neglect this, you know. 12. Погрози: “Then
there is something between you and this fellow?” (dangerously, but
without moving) “I beg your pardon!” 13. Протесту: Oh! But
- I beg pardons - there's some mistake – I – 14. Прокляття:
Oh, hell! Why are we fighting again? 15. Лайки: Perhaps you can
tell me what the deuce I've come for?
Вигукам властиві прагматичні
відношення, характерні й для
інших повнозначних слів. Вони
можуть утворювати прагмасемантичні
ряди, а також антонімічні пари. Для
них особливо характерна внутрішньослівна
антонімія, тобто енантіосемія. Проте
на відміну від загальномовної енантіосемії
в прагматиці, крім контексту, велику роль
відіграють інтонація, жест, які разом
з контекстом визначають прагматичне
значення вигуків.
Однією з важливих особливостей
вигуків англійської мови є
їхня здатність до прагматичного
варіювання, що пов’язане з потенційною
й синхронною прагматичною багатозначністю
вигуків. Прагматичне варіювання
відбувається в результаті прагматичного транспонування вигуків,
тобто пов’язане з реалізацією функції,
що є для них первинною. Прагматичне варіювання
в основному властиве вигукам з конвенційно-обумовленим
значенням, оскільки вони, як правило,
є однозначними мовними одиницями. Але
за певних ситуацій в контексті вони можуть
прагматично варіювати, не змінюючи свого
первісного значення, а лише варіюючи
його залежно від середовища спілкування,
емоційного забарвлення 8.
Прагматичне варіювання вигуків
пов’язане в деяких випадках
з їх позиційним варіюванням.
Так, вигуки now, now then передують, як правило,
висловленням, що виражають питання, пропозицію,
прохання, а після зухвалого висловлення
думки чи наміру стоять у постпозиції.
Вигукам властивий і іллокутивний
синкретизм, тобто здатність виражати
одночасно кілька прагматичних
значень. Це явище нерідко спостерігається при транспонуванні іллокутивної
сили одиниць мовленєвого етикету однієї
групи в іншу: Excuse me. What time will you be checking out
today? Так, за допомогою вигуку excuse me мовець,
з одного боку, привертає увагу адресата,
а з другого, просить пробачення за те,
що забирає увагу й час. Таким чином, за
прагматичного синкретизму відбувається
поєднання первісного прагматичного значення
з вторинним.
2.2. Дискурсивні особливості
вигуків
Сучасне мовознавство спрямоване
на усвідомлення функціональної
специфіки мовних одиниць, виявлення їхнього
місця в дискурсі, в якому враховується
вплив на спілкування багатьох позамовних
чинників, серед яких на перший план висуваються
соціальні та антропологічні параметри
комунікації. А оскільки вигуки виконують
важливу роль у різних фазах мовленнєвого
спілкування, то в дискурсі стає важливим
вибір відповідного вигуку залежно від
мети висловлення й способу її досягнення.
Мовленнєва комунікація являє
собою двоплановий процес: комунікативний
і метакомунікативний. У метакомунікативному аспекті процес мовленнєвої
комунікації, як відомо, дістає трифазний
розвиток: встановлення мовленнєвого
контакту, його підтримання й розмикання.
Мовною складовою значної частини метакомунікативних
сигналів є вигуки, які, набуваючи власної
іллокутивної сили, можуть бути використані
у різних фазах мовленнєвого спілкування.
Початок дискурсу визначає тематичну,
інтенціональну спрямованість, задає
межі його можливої інтерпретації і визначає
тональність, вводить у певний можливий
світ, пов’язані з ним культурні смисли,
знання, вірування, загальний пресупозиційний
фонд.
У початковій фазі мовленнєвої
взаємодії використовуються спеціалізовані
вигуки-привітання (hello, welcome), вигуки-атрактанти
уваги (attention, hey), метамовленнєві вибачення
(excuse me); вигукові речення – етикетні питання
про здоров’я, стан справ тощо (how are you?,
what gives?).
Мовленнєвий акт як одиниця
діяльності, маючи складну структуру,
може бути як простим, так і
складним. Так, складені мовленнєві
акти привітання й інші метамовленнєві акти початку мовленнєвого
спілкування можуть поєднуватися з деякими
видами репрезентативів і експресивів,
характерних для початкової фази мовленнєвої
взаємодії. До них належать: 1) питання
про стан здоров’я, справ (Hey, guys. How’s it
going?); 2) мовленнєвий акт знайомства (Hey.
Pleased to meet you.); 3) зауваження (Good evening, it’s
a cold night.); 4) пояснення (Hello – I’m Kismine.); 5)
вираження радості (Hi – good to see you.); 6) комплімент
(Hello, you’re looking so good).