Місце та значення пост-митного аудиту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Июля 2014 в 13:27, реферат

Краткое описание

1. Місце та значення пост-митного аудиту (ПМА) в системі фінансовго контролю( ФК) в Україні.
2. Історія розвитку аудиту та митного аудиту.
3. Основні принципи здійснення митного контролю на основі методів аудиту за умовами Кіотської конвенції.
4. Перевірки систем звітності та обліку товарів суб’єкта ЗЕД як одна з форм митного контролю.

Прикрепленные файлы: 1 файл

митний аудит.doc

— 340.50 Кб (Скачать документ)

Митними органами України та філіями (територіальними управліннями) Національного банку України щомісячно складаються звіти за встановленою формою відповідно про митне оформлення вантажів з гуманітарною допомогою та про надходження на рахунки в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги коштів в іноземній валюті.

Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідної комісії з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.

 

49. Митний аудит митних ліцензійних  складів

         Перевірка митних ліцензійних складів з метою:

а) перевірки законності ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, дотримання порядку їх ввезення, а також правильності та повноти сплати податків і зборів;

б)   перевірки  відповідності   фактичної  кількості   ввезених  товарів  і транспортних засобів відомостям, заявленим у митній декларації;

в)  перевірки,  чи  не зберігаються на МЛС заборонені Постановою Кабміну від 12.12.2002 р. № і 867 товари, а саме:

-      товари, заборонені  до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України;

товари, термін зберігання або використання яких закінчився;

-      транзитні  підакцизні товари;

-     товари,що  надходять в Україну як гуманітарна  допомога;

-     живі тварини;

-    електроенергія і а газ;

-   товари, що надходять  на адресу приватних осіб; спирт  та   алкогольні напої за  кодами згідно з УКТЗЕД 2203 00, 2204-2208;

-    тютюнові вироби  за кодами згідно з   УКТЗЕД   2402   10   00   00, 2402 20  10 00, 2402 20 90, 2403   10 10 00, 2403 10 90 00,2403 99 10 00;

-    давальницька  сировина, закуплена на митній  території України.

Джерела інформації:

-   належним чином  заповнена ВМД на розміщення  товарів у цей режим;

-   мотивована заява  власника товару (або консигнатора) з обов'язковим визначенням мети розміщення вантажу в режим митний ліцензійний склад;

кількості товару; вартості товару; контракт); згідно з яким товар надійшов на митну територію України та подальшого митного режиму, у якому товар буде оформлений з МЛС;

-   зовнішньоекономічний договір (контракт);

-   договір на зберігання  вантажу на МЛС;

-   рахунок — фактура (інвойс):

- товаросупровідні документи  на вантаж (СМR, ТТН, авіа-залізнична  накладна, коносамент та інше);

-   документи контролю  доставки вантажу;

-   облікова картка суб'єкта ЗЕД;-   інші документи.

 

50. Митний аудит цільового використання  товарів, ввезених на митну територію  України.

Імпорт товарів-купівля українськими суб’єктами ЗЕД у іноземних суб’єктів товарів із ввезенням їх на територію України.

Основні завдання аудиту імпортних операцій:

  1. перевірка правильності документального оформлення операцій;
  2. дотримання вимог валютного та митного закон-ва;
  3. формування достовірної інф-ї про рух імпортних товарів;
  4. формув-я достовірної інф-ї про курсові різниці.

Особливості:

  1. приймання імпортних товарів обов’язково з експертом зі складанням приймального акту;
  2. обов’язокове деклрування імпортних товарів при перетині МКУ;
  3. відображення в БО приймання товарів, що імпортуються, за датою пред’явлення ВМД;
  4. відокремлення обліку імпортних товарів від розрахунків по їх придбанню;
  5. аналітичний облік за найменуваннями, кількістю товарів, контрактами, країнами.

Імпортна вартість товарів складається з його контрактної вартості, накладних витрат, сплачених в іноземній валюті, сплаченого мита, зборів і податків при розмитненні вантажу. При формуванні первісної вартості імпортованих товарів на рахунок 281 буде відноситись їх митна вартість, перерахована за курсом НБУ на дату ввезення.

Для розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632”Розрахунки з іноз постач-ми”.

При перетині товорно-матеріальними ціностями кордону України необхідно сплатити ПДВ, акцизний збір, мито та митні збори. Сплата цих сум проводиться з поточного рахунку. Сплата мита, митних зборів і АЗ відображається проводкою Дт642 Кт311.

Під час аудиту необхідно перевіряти ЗЕ контракти, транспортні документи, ВМД, сертифікати якості, фітосанітарні та ветеринарні довідки тощо.

Цільове використання ввезеного товару здійснюється відповідно до обраного митного режиму – тимчасове ввезення, митний склад, спеціальна митна зона, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території, знищення або руйнування, відмова на користь держави.

 

51. Методика митного аудиту визначення митної вартості товарів

 

При аудиті визначення митної вартості товарів аудитор перевіряє: за яким методом визначена митна вартість товарів (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються; за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною угоди щодо подібних товарів; віднімання вартості; на основі додавання вартості; резервного) і правильність застосування обраного методу.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

  Перевіряється визначення митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) з України - митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України; чи до митної вартості товарів, що експортуються включаються фактичні витрати, що не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; комісійні та брокерські винагороди; ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються; чи митна вартість товарів, що експортуються з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

  Аудит декларування митної вартості: у разі вивезення (експорту) товарів, на які встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита, перевіряється декларування митної вартості шляхом подання декларації митної вартості. Основою для визначення митної вартості товарів є ціна угоди, яку фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за ці товари (якщо на неї не вплинули такі фактори: 1) обмеження щодо прав продавця (експортера) на товари, що оцінюються, за винятком: 2) залежність продажу (відчуження) та ціни угоди від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати; 3) відомості, використані декларантом для визначення митної вартості товарів, не підтверджені документально або не є кількісно вираженими та достовірними; 4) учасники угоди (експортер та імпортер) є взаємозалежними особами).

 

 

53. МЕТОДИКА МИТНОГО АУДИТУ ПРАВИЛЬНОСТІ НАРАХУАВННЯ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ ВІДПОВІДНО ДО МИТНОГО РЕЖИМУ

Акцизний збір — це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Платниками акцизного збору є

- будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

- фізичні особи — резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу.

Об’єктом оподаткування є вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Акцизний збір обчислюється за ставками як у процентах до обороту з продажу товарів, що імпортуються на митну територію України, — виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору), так і у у твердих сумах з одиниці товару (продукції);

Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України.

Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов’язання із сплати податку на додану вартість.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов’язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місцезнаходженням суб’єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору.

Джерела інформації пост-митного аудиту нархування акцизного збору:

  • договори, рахунки – фактури
  • ВМД, документи, що підтверджують митну вартість(ДМВ)
  • накладні, дорожні відомості.

 

54. Методика митного аудиту правильності нарахування ПДВ відповідно до митного режиму.

Нормативна база

ЗУ «Про ПДВ» №168/97-ВР 03.04.97

Ндмсу №821 27.09.06  «Про затвердження Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України»

ПКМУ від 01.10.97 N 1104 “Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України”.

Перевіряється при імпорті:

1)чи є об’єктом оподаткування дана операція;

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з увезення товарів у митному режимі імпорту або реімпорту (далі — імпорт).

З метою оподаткування до імпорту також прирівнюються:

увезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів за договорами лізингу (оренди) (у тому числі в разі повернення об’єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов’язане з поверненням товарів у зв’язку з припиненням дії зазначених договорів;

поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів);

поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу;

в інших випадках, передбачених Митним кодексом України.

2) База оподаткування ПДВ

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками ПДВ, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Информация о работе Місце та значення пост-митного аудиту