Місце та значення пост-митного аудиту

3.Правильність визначення  коду товару згідно з УКТ  ЗЕД. При цьому особлива увага  приділяється товарам «групи  прикриття».

4.Правильність визначення  країни походження товару.

5.Правомірність застосування  того чи іншого методу визначення  митної вартості(відсутність певних обмежень при застосуванні).

6.Перевірка правильності  формування митної вартості товарів  у залежності від умов поставки  ІНКОТЕРМС , її реальності для  виявлення фактів її заниження  з метою зменшення митних платежів. Особлива увага приділяється розміру транспортних витрат, витрат страхування, навантажувально-розвантажувальних робіт, включенню комісійних та брокерських платежів, роялті тощо.

7.Перевірка правильності  визначення бази оподаткування  митом, акцизним збором та ПДВ, законність та своєчасність відображення права платника податку на податковий кредит, правильність відображення в обліку операцій з податковим векселем.

Черговість розрахунку митних платежів: Митна вартість + Мито + Акциз + ПДВ

8.Перевірка правильності  застосування необхідних ставок та розмірів податків.

9. Перевірка правильності  визначення первісної вартості  імпортованих ТМЦ, ведення обліку  товарів за етапами їх руху; чи відоме місцезнаходження кожної  партії товарів на будь-якому  етапі руху; чи ведеться аналіз  причин затримки товарів в портах, на складах та в інших пунктах: чи складаються акти на розходження фактичної наявності товарів із даними документів; чи с випадки списання товарів в порядку втрат під час пересування, зберігання; чи порівнюються рахунки (інвойси) іноземних постачальників та контракти з прибутковими накладними (актами) підприємства тощо.

10.Перевірка дотримання  строків (180 днів), повноти та форми  розрахунків за імпортними контрактами.

Детальний опис товарів, кодів податкових пільг, законодавчих підстав для їх падання, та необхідні документи для їх отримання визначені Наказом ДМГУ "Про затвердження Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться па митну територію України або вивозяться з митної території України» від 22.06.2006 р. 
№ 514.

 

44. Митний аудит операцій з давальницькою  сировиною на митній території  України.

Згідно із Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995 р. № 327/95-ВР операцією з   давальницькою   сировиною   у   зовнішньоекономічних   відносинах   є

операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по УКТ ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20% загальної вартості готової продукції, при цьому обов’язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої продукції замовнику.

В ході підготовки до проведення перевірки представникам митних органів необхідно:

-   провести дослідження  об'єкта  контролю, а саме: ознайомитися  з його організаційно-управлінською та виробничою структурою, основними технічними  і   технологічними характеристиками, показниками  виробничо-фінансової діяльності тощо;

-   отримати висновок  Торгово-промислової палати стосовно  питомої ваги   давальницької   сировини   в   готовій   продукції   на   момент   початку перевірки;

-   отримати    висновок    Міністерства    економіки    чи    управління  зовнішньоекономічної   діяльності   обласної   адміністрації   про   віднесення операцій до  давальницьких;

-   отримати довідку від державної податкової адміністрації про стан розрахунків    за    векселями    за    завершеними    операціями     іа    наявність авальованих векселів за незавершеними операціями.

Безпосередньо саму перевірку доцільно   здійснювати за такими етапами:

1.     Перевірка          права          резидента         України          здійснювати

зовнішньоекономічну діяльність. Для цього така діяльність повинна бути передбачена статутними документами з моменту набуття статусу юридичної особи.

2.   Визначення, чи належить операція з давальницькою сировиною до зовнішньоекономічної  діяльності   та чи  підлягає  вона  контролю  з  боку митних органів (відбувається рух товарів через кордон або інші товарні операції підконтрольні митним оргонам).

3.   Далі перевіряється, чи укладено зовнішньоекономічний контракт на переробку давальницької сировини  із дотриманням  вимог, установлених Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

4.  Перевірка системи  звітності та обліку товарів, що переробляються, І продуктів переробки. Тут встановлюються:

а) найменування та кількість товарів, що переробляються, витрачених з кожної окремої партії (за однією накладною тощо);

б) найменування та кількість продуктів переробки, отриманих з кожної окремої партії (за однією накладною тощо) товарів, що переробляються;

г) місце(я) зберігання окремої партії сировини і виготовлених з неї готової продукції.

5.  Ідентифікація перероблених  товарів у готовій продукції  для кожної операції:

а)      перевірка     документів     звітності     та     обліку     товарів,     що переробляються, і продуктів переробки;

б) відбір проб (зразків) для проведення експертизи, отримання рішення митної лабораторії;

в)  контроль за технологічними процесами при здійсненні операцій з переробки;

і ) інше.

6.   Перевірка   порядку   зберігання   товарів,   що   переробляються,   та продуктів  переробки, під час якої з'ясовуються:

а) повнота оприбуткування та списання отриманих товарів.;

б)   наявність  товарів,   на  які   не   отримані   розрахункові   документи (невідфактуровані поставки).

в)   формування   вартості   (цін)   на   матеріальні   цінності.   Необхідно переконатись, що вони відповідають цінам, які вказані у контракті;

г)  найменування, кількість та наявність товарів, що переробляються, вмго'іовлених продуктів переробки, залишків і відходів переробки, супутніх продуктів переробки;

д) умови зберігання забезпечують чи не забезпечують схоронність та неможливість несанкціонованого вилучення товарів, що переробляються, і продуктів переробки.

7.  Відбір проб (зразків) з метою експертизи, отримання рішення мігшої лабораторії чи отримання довідки або рішення стосовно вартості чи коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

8. Перевірка порядку проведення  розрахунків за послуги з переробки.

    Відсутність розрахунків  за угодою, прострочена кредиторська заборгованість, не виставлення  претензії за угодою, невжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованостей або щодо погашення кредиторської заборгованості є ознаками можливого використання фіктивних контрагентів.

При цьому необхідно наголосити, що посадовою особою митних органів перевіряється неправильність проведення розрахунків (це питання належить до компетенції податкових органів), а  відповідність руху коштів, руху товарів, які задекларовані за ВМД та руху товарів у межах підприємства.

   Звірка руху коштів  з рухом товарів, які декларувались  митниці необхідно насамперед  для підтвердження достовірності  визначення митної вартості при  митному оформленні.

9.   Встановлення   фактів  порушення  режиму  переробки  на  митній території України.

 

 ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ПЕРЕРОБКУ ДАВАЛЬНИЦЬКОЇ СИРОВИНИ ЧАСТИНОЮ СИРОВИНИ, ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ АБО ВІДХОДІВ

Згідно з ЗУ « Про операції з давльницькою сировиною у зовнішньоек. відносинах» операцією з давльницькою сировиною є операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давльницької сировини в рез-ті технолог. процесу із зміною коду по УКТЗЕД, а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату.

До оперцій з давльницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом, та її вартість становить не менше як 20 % заг. вартості готової продукції.

Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини можуть проводитися в грошовій формі, частиною давальницької сировини чи готової продукції, крім тієї, що заборонена до експорту, або за згодою замовника та виконавця з використанням усіх цих форм.

За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як плата за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при ввезенні товарів (робіт, послуг).

Відходи чи брухт, що залишилися після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства.

Відсутність розрахунків за угодою, прострочена кредиторська заборгованість, невиставлення претензій за угодою, вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості або щодо погашення кредиторської заборгованості є ознаками можливого використання фіктивних контрагентів.

При цьому необхідно наголосити, що посадовою особою МО перевіряється не правильність проведення розрахунків (це питання належить до компетенції податкових органів), а відповідність руху коштів, руху товарів, які задекларовані за ВМД, та руху товарів у межах підпр-тв.

Під час перевірки необхідно провести інвентаризацію наявної у виробництві давльницької сировини, готової продукції та відходів.

 

47.  Митний аудит бартерних (товарообмінних) операцій

Згідно з ЗУ «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД» 23.12.98 №351-ХVI товарообмінна (бартерна) операція – це один з видів ЕК/ІМ операцій оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким частково оплата ЕК/ІМ поставок передбачена в натуральній формі.

Найголовнішим прийомом МА бартерних операцій є оцінка товарів з метою визначення еквівалентності обміну, а також для митного обліку визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій тощо.

Товари, що ІМ.-ся за бартерним договором підлягають ввезенню на митну територію України не пізніше 90 кал.днів з дати оформлення ВМД на ЕК товарів. У разі ЕК за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення товарів не більше 60 кал.днівз дати оформлення ВМД.

У разі ІМ за бартерними договорами каучуку натурального, синтетичного, прискорювачів  вулканізації каучуку готових з країн Північ. та Латин. Америки, Японії, Південно-східної Азії, Центр. та Півден. Африки строк їх ввезення неповинен перевищувати 150 кал.днів. з дати митного оформлення.

Порушення СЗЕД передбачених строків ввезенння товарів – пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів.

 

 

48. Митний аудит гуманітарної допомоги та її цільового використання

Згідно ЗУ «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 № 1192 гуманітарна допомога — цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.

Напрями митного аудиту:

-Перевірка реальності здійсненя  операцій

-правильнисть визначення коду  згідно УКТЗЕД

-цільве використання допомоги

-законність надання дозволу  на отримання допомоги

Джерела інформації:

-ВМД

-Товаросупровідні  документи

-Документи  контролю доставки

-Сетрифікати

-Дозвіл  комісії з гуманітарної допомоги

-Облікова  картка субєкта ЗЕД

Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, комісії з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях ведуть облік, статистичну звітність гуманітарної допомоги та Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги.

Відповідні комісії з питань гуманітарної допомоги та органи державної податкової служби здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.