Інноваційний потенціал та аналіз кондитерської фабрики «АВК»

Підприємства  можуть виходити на нові ринки зі старими  або дещо вдосконаленими продуктами. У такому разі новою для виробника  буде лише адаптація до інших ринкових умов, додаткове налагодження виробничого  процесу. До такої тактики останнім часом вдаються багато провідних автомобілебудівних фірм, проникаючи, наприклад, на ринок пострадянських країн. Поширеним, особливо в країнах, що розвиваються, є виробництво продукції за ліцензіями провідних фірм. За такого виробництва прибуток менший, ніж у фірми-інноватора, але суттєво зекономлені кошти на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). На Заході така практика має назву «і я також» (англ. «me too»). На цьому ґрунтуються, зокрема, різноманітні форми придбання ліцензій.

Існують також підприємства, які виробляють продукцію вже відому споживачу і не нову для себе. Йдеться про випуск продукції, яка не потребує змін (наприклад, вино чи пиво відомих сортів, традиційні продукти харчування, деякі види послуг тощо). Такі підприємства є монополістами і завдяки цьому можуть існувати, не здійснюючи нововведень тривалий час.

Однак прийняття  рішення щодо залучення у виробничий чи обслуговуючий процес конкретної новинки здійснюється не лише з огляду на абсолютну новизну, а й з  погляду доцільності та економічної вигідності її впровадження в організації, на ринку, для групи споживачів. І якщо правильно оцінено ринкову ситуацію, то економічні результати фірми будуть істотними. І чим радикальніші ці нововведення, чим більшу вигоду від користування ними мають споживачі, тим триваліший їх життєвий цикл і суттєвіші конкурентні переваги організації-інноватора[1, c. 43-46].

Інновації з точки зору сфери застосування — об'єкт інновації

Різновиди інноваційної практики з точки зору сфери застосування ми поділили на два основні типи:

• технічні інновації
• організаційні інновації.

Технічні інновації  пов'язані з продукцією, що виробляється підприємством, впровадженням нових  рішень у виробництво та технологіями.

Інновації організаційного  характеру змінюють систему управління та організацію процесу створення продукції або послуг.

У процесі ознайомлення з описаними випадками інноваційної практики можна зауважити істотну  пов'язаність двох типів практики. Часто  кроки з реалізації різних типів  інновації викликають взаємодію та зумовлюють досягнення успішних результатів. Для підприємства, що впроваджує новий різновид продукції, може стати необхідністю зміна технології виробництва. Фірма, що впроваджує нові системи управління (наприклад, комп'ютерну систему), може радикально змінити якість або спосіб надання послуг.

Інновації з точки зору способу їх впровадження

З точки зору способу  впровадження ми поділили інновації  на системні (інкрементальні) та одиничні (стихійні).

Системні (інкрементальні) інновації постають на основі ухваленої на підприємстві системи їх створення. Вони базуються передусім на пошуку рішень щодо скорочення витрат, вдосконалення технологічних процесів, на новій системі організації фірми у рамках визначеного процесу діяльності. Системні (інкрементальні) інновації передбачають навчання персоналу підприємства та участь у здійсненні відповідних заходів досить численної групи працівників вищого та нижчого рівня. Показником системної праці над інноваціями є існування на підприємстві спеціально створеного колективу, співпраця відділів дослідження та розвитку з іншими підрозділами фірми, системність у створенні нових виробів чи вдосконалені якості існуючих.

Одиничні (стихійні) інновації, на противагу до системних (інкрементальних), є випадком у діяльності підприємства. Вони не є наслідком існуючої системи, а скоріше відповіддю на нові можливості або загрози. Такими прикладами можуть бути пошук нового виду продукції, придбання ліцензії, зміна технології виробництва чи системи управління, які постають на підставі викликів середовища або ж аналізу стану підприємства, що його здійснюють фахівці. Впровадження організаційних інновацій (несистемних) характеризується більшим ризиком, ніж системних, які постають на підставі постійного накопичення знань та інформації.

Інновації з точки зору сфери змін, які  вони викликають

Інноваційну поведінку  можна розглядати, враховуючи:

1) обсяг змін, які вони викликають у попередньому  асортименті продукції, процесах  виробництва та організації діяльності  фірми;  
2) якої кількості напрямків діяльності вони стосуються;  
3) як багато функцій, завдань та методів роботи вони змінюють;  
4) наскільки нові вироби та процеси відрізняються від попередніх.

Застосовуючи  даний критерій, інновації можна  поділити на:

• радикальні,
• рекомбінаційні,
• модифікаційні.  
            Радикальні інновації

Серед інновацій даного типу розрізняються зміни технологічного та організаційного характеру. Радикальні інновації технічного характеру  зазвичай стосуються процесу впровадження нової продукції, яка згодом зумовлює необхідність застосування нових технологій. Фірми, які впроваджують нові види продукції, намагаються досягнути провідної позиції в обраній ніші на ринку. Впровадження нової продукції часто зумовлює необхідність проведення заходів, спрямованих на створення попиту або задоволення потенційного попиту. Технічні інновації радикального характеру спостерігаються відносно рідко. Класичним прикладом інновації даного типу може бути створення персонального комп'ютера, який революційне змінює технологію та розширює коло клієнтів даної промисловості, яке до певного часу обмежувалося великими фірмами та науково-дослідницькими центрами.

Радикальні інновації  організаційного характеру зазвичай базуються на впровадженні нового способу  управління підприємством, який може привести до зміни технології виробництва продукції та надання послуг. Радикальні інновації організаційного типу можуть виникати на підприємствах, які бажають посісти провідні позиції на ринку, а також тих, які з різних причин постають перед необхідністю змінити засади функціонування. Такі інновації принципово змінюють стратегію та способи управління фірмою. Прикладами можуть бути впровадження колективної форми праці, виникнення нових структур завдяки організаційним процесам або впровадження нових інформаційних систем, які кардинально змінюють організаційні засади підприємства.

У рамках радикальних  інновацій фірма зазвичай використовує нові ресурси, створює нові для себе рішення в технологічно-виробничому  або організаційному вимірі. Організаційні  радикальні інновації, як правило, впроваджуються та розробляються стихійно, тоді як технічні можуть виникати також внаслідок інкрементальних робіт над новими виробами або ж вдосконалення технології, а також внаслідок одиничних впроваджень окремих ідей.

Рекомбінаційні інновації

Цей тип інновацій  полягає у використанні існуючих технологічних, організаційних та виробничих рішень з метою створення нових  різновидів продукції, технологій або  систем управління. Рекомбінаційні інновації, що стосуються систем управління, спрямовані на поєднання існуючих виробничих функцій або різних технологічних рішень для виробництва нової продукції. Прикладом цього можуть служити виробництво шампунів із властивостями бальзамів або використання комп'ютерів для виробництва кінофільмів.

Рекомбінаційні інновації, які видозмінюють систему управління підприємством, полягають у поєднанні різних типів організаційного реформування (наприклад, структури, кадрової політики і т.д.) для створення нових рівнів якості у підрозділах, де вони раніше не існували, або для створення нових методів та засобів управління (об'єднання відділів, перенесення повноважень, використання існуючих мотиваційних систем обліку зарплати в тих підрозділах підприємств, де вони раніше не використовувалися). Прикладом може служити перенесення системи обліку зарплати на базі процентів від продажу до відділу постачання.

У процесі рекомбінаційних  інновацій зазвичай використовуються ресурси та інформація підприємства.

Модифікаційні інновації

Цей тип інновацій  найчастіше постає на основі вивчення оточення і реагування на потреби клієнтів або поведінку конкурентів. Модифікаційні інновації полягають у незначних змінах існуючого асортименту продукції, технологій і систем управління з метою їх вдосконалення. Модифікації не змінюють функції виробів або процеси виробництва (наприклад, підвищення якості, зменшення витрат внаслідок використання нових матеріалів, запровадження додаткової функції виробу). Вони є наслідком тісних взаємин із клієнтами та гострої конкуренції за задоволення їхніх потреб.

Характеристику описаних різновидів інновацій з точки  зору обсягу змін, до яких вони призводять, подано у таблиці 1. Аналіз спільних та відмінних характеристик можна  провести на основі даних про:

• мотивацію інновації;
• джерела інновації;
• способи впровадження інновації;
• стосунки із споживачами;
• стосунки з іншими фірмами регіону.

Прикладами  мотивації для впровадження інноваційних змін на підприємстві можуть бути утримання  та зростання конкурентноспроможності, задоволення потреб клієнтів, поведінка конкурентів, зміни в технологічному оточенні підприємства у широкому розумінні, аналіз, проведений консалтинговими фірмами. Внутрішні джерела зазвичай становлять ідеї та рішення керівництва вищого рівня, аналітичні розробки власних дослідницьких центрів.

Під час впровадження інновацій фірма може користуватися  допомогою запрошених консультантів  та із принципових мотивів не залучати до процесу кадрів нижчого рівня. Впровадження може відбуватися також  за активної участі кадрів нижчого  рівня, які зосереджуються виключно на реалізації даної мети та справляють вплив на модифікацію та доповнення процесів.

Під час створення  концепції або впровадження інновації  дуже істотне значення відіграють стосунки із постачальниками та споживачами, внаслідок чого може відбуватися постійний обмін інформацією та створення партнерських відносин. Фірма також може тісно співпрацювати із зовнішніми дослідницькими центрами. Свої ідеї підприємство може генерувати самостійно, підтримуючи із зовнішніми суб'єктами періодичні контакти.

Викладені вище засади ми будемо використовувати в наступній  частині для аналізу описів інноваційної практики, що становлять першу частину.

 

Таблиця 1

 Характеристика інновацій

 

Критерії	Різновиди інновації
	радикальна	рекомбінаційна	модифікаційна
Причини інновації	Здобуття або  утримання позиції лідера, досягнення конкурентноспроможності	Диверсифікація,пошук  нових ринків, підвищення ефективності управління підприємством	Задоволення потреб клієнта
Джерела інновації	Власні лабораторії, спеціальні колективи, зовнішня експертиза, ідеї	Рекомендації  клієнтів, внутрішні ідеї, bеnchmarking	Рекомендації  клієнтів
Спосіб впровадження інновації	На підставі внутрішньої та зовнішньої експертизи, зазвичай централізований процес	Головним чином  на підставі внутрішньої експертизи	На підставі внутрішніх та зовнішніх вимог, процес значною мірою децентралізований
Відносини із споживачами	Кооперація, що базується на інноваційності (технічні інновації);може бути обмежена (організаційні  інновації)	Специфікації  проектів, контрактів	Тісно пов'язаний з витратами та стандартами якості
Відносини з  іншими фірмами	Обмежені	Середньої інтенсивності, в регіоні та поза регіоном	Міцні зв'язки з  фірмами регіону

 

Розділ 2. Оцінка інноваційного  потенціалу

2.1 Алгоритм оцінки інноваційного потенціалу підприємства та оцінка інноваційного клімату

1. Формуємо систему  критеріїв та показників, що характеризують  кожну складову інноваційного  потенціалу по кожному із його  блоків.

2. Для кожного   показника встановлюємо його  верхнє порогове  (заплановане) та фактичне значення.

3. За 5-ти бальною  шкалою здійснюємо експертну  оцінку кожної складової в  розрізі показників, які її характеризують. Кількість експертів визначаємо  за формулою: b – допустима ймовірність помилки експертів, тобто .

     4. За оцінками експертів розраховуємо середньозважені значення оцінок експертів( ) по кожному показнику з використанням формул математичної статистики:

де x_ij – бал, виставлений j-м експертом за і-м показником;

B_ij – коефіцієнт вагомості, виставлений j-м експертом за і-м показником;

n – кількість  експертів.

5. Інтегрована оцінка по кожному блоку інноваційного потенціалу визначаємо  як сума середніх зважених оцінок експертів по кожному показнику цього блоку.

6. Експертні оцінки  параметрів кожного блоку інноваційного  потенціалу дають можливість  визначити реальний його стан, і оформити результати моніторингу  у вигляді таблиці. Розрахунок  дисперсії індивідуальних бальних оцінок здійснюється за формулою:

Для визначення того, наскільки  узгодженими є оцінки та думки  експертів, визначаються коефіцієнти  варіації:

Розраховуємо  загальну оцінку інноваційного потенціалу ЗАТ «АВК» і заносимо розрахунки в табл. 3.

Таблиця 2

Загальна  оцінка інноваційного потенціалу підприємства

№	Компоненти  блоків	Середня оцінка	Середній коеф.вагомості	Зважена оцінка	σ(xi	Vi
1	2	3	4	5	6	7
1.1	Стан проекту  по виробництву  фруктових жувальних цукерок	3,3	0,2	0,66	0,71	0,26
1.2	Стан проекту  по виробництву карамелі	1,2	0,11	0,13	0,17	0,34
1.3	Стан проекту  по виробництву шоколадних цукерок	4,5	0,24	1,08	0,57	0,17
1.4	Стан проекту  по виробництву печива	2,4	0,11	0,26	0,26	0,21
1.5	Стан проекту по виробництву вафель	2,3	0,1	0,23	0,26	0,22
1.6	Стан проекту  по виробництву ірису	2,2	0,11	0,24	0,47	0,31
1.7	Стан проекту  по виробництву продукції без  цукру	4,1	0,13	0,53	0,76	0,21
	Підсумкова  оцінка стану продуктового блоку	20,0	1	3,14	2,44	1,51
2.1	НДДКР, дослідно-експериментальні та випробувальні роботи	3,9	0,33	1,29	0,28	0,14
2.2	Виробництво: основне  і допоміжне	4,1	0,3	1,23	0,78	0,22
2.3	Маркетинг та збут	4,3	0,37	1,59	0,64	0,19
	Підсумкова  оцінка стану функціонального блоку	12,3	1	4,11	1,7	0,54
3.1.	Сировина, матеріали, комплектуючі	4,4	0,17	0,75	0,36	0,14
3.2	Площі та робочі місця, зв’язок і транспорт	2,1	0,11	0,23	0,46	0,32
3.3	Обладнання , установки  та інструменти	3,9	0,14	0,55	0,28	0,14
3.4.	Можливість  фінансування за рахунок власних засобів	3,6	0,17	0,61	0,26	0,14
3.5.	Забезпеченість  оборотними засобами	2,3	0,12	0,28	0,65	0,35
3.6.	Забезпечення  коштами для виплати заробітної плати	4,0	0,15	0,60	0,68	0,21
3.7..	Поточні фінансові  інвестиції	3,3	0,14	0,46	0,64	0,24
	Підсумкова оцінка стану фінансового блоку	23,6	1	3,48	3,33	1,54
	Підсумкова  оцінка стану ресурсно-матеріального  та фінансового блоку	55,9	3	10,72	7,47	3,59
4	Інтелектуальні  активи