Розв лог мислення на уроках інформатики

[27, ст.40]

 

2.2  Програма розвиваючого курсу «Сходинки до інформатики»

Основними завданнями курсу  є: формування у молодших школярів первинних  навичок роботи за комп'ютером, розуміння  ними сутності застосування комп'ютера та інформаційних технологій і загальний розвиток дитини.

Враховуючи віковий, психологічний  та фізіологічний стан і розумовий  розвиток учня початкової школи, були створені нові сучасні підручники для 2-4 класів. Підручники «Сходинки до інформатики» ознайомлюють учнів із основними поняттями інформатики, залучають до практичної діяльності на комп'ютері, підтримують вивчення основних предметів (українська мова, англійська мова, природознавство, математика), розвивають пам'ять, просторову уяву, логічне мислення та творчі здібності.

Кожний урок у підручниках  для 2-4 класів поданий на двох сторінках, тобто на розвороті підручника. Якщо учень пропустив урок, він може вдома самостійно опрацювати матеріал за підручником.

При вивченні курсу передбачено  кілька напрямків навчальної та розвивальної діяльності учнів: пізнавальний, прикладний, алгоритмічний та розвивальний.

Опановуючи курс, учні:

• засвоюють відомості про призначення комп'ютера, можливості його використання, складові частини, основні принципи роботи;
• ознайомлюються з властивостями інформації, інформаційними процесами у навколишньому свiтi;
• здобувають навички роботи з клавіатурою, пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, складання простих мелодій у середовищі музичного редактора, створення малюнків у графічному редакторі та інше;
• засвоюють поняття алгоритму, розрізняють їх основні види, вчаться складати i записувати прості алгоритми для виконавців, відшукувати та застосовувати алгоритми у своїй практичній та навчальній діяльності;
• розвивають свої творчі здібності та логічне мислення шляхом виконання різноманітних творчих завдань.

 

Підтримка, корекція i пропедевтика знань, умінь i навичок з основних предметів досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української, російської, англійської мов, математики, довкілля, античної літератури.

Структура уроків курсу «Сходинки  до інформатики» відрізняється від  традиційних уроків у молодшій школі  і складається з трьох частин: теоретичної, практичної та розвивальної.

Теоретична частина може проводитись у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій або призначена для підтримки вивчення навчальних предметів, повторення і закріплення матеріалу. Друга частина - це практична робота учнів за комп'ютерами. Третя частина уроку - це виконання учнями завдань з логічним навантаженням для розвитку пам'яті, кмітливості, ерудиції. Усі частини уроку відображені у підручнику.

Для забезпечення практичної частини уроків інформатики розроблений  відповідний програмно-методичний комплекс «Сходинки до інформатики» для 2-5 класів.

Більша частина програм  з комплексу «Сходинки до інформатики» сприяють формуванню міжпредметних  зв'язків, загальноосвітніх навичок, містять матеріал інших загальноосвітніх предметів. Матеріал програмного комплексу відповідає віковим особливостям учнів, подається в доступній ігровій формі, зацікавлює дітей.

Більша частина навчальних програм мають тренувальний характер та орієнтовані на застосування на етапі формування навичок. Деякі  з програм є демонстраційними та можуть бути використані вчителем під час пояснення нового матеріалу  або на уроках узагальнення знань.

У 2006/2007 навчальному році експеримент щодо впровадження курсу  «Інформатика» для 6 класу було продовжено у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва.

Обов'язковими умовами впровадження даного курсу є належний матеріально-технічний стан комп'ютерного парку, наявність необхідного програмного забезпечення, дотримання санітарно-гігієнічних вимог та належний рівень підготовленості вчителів. Слід зазначити, що принциповим моментом застосування комп'ютера у початковій школі є те, що відповідний предмет має викладати певним чином підготовлений вчитель початкових класів.

[20]

 

РОЗДІЛ ІІІ  Розгадування ребусів на уроках інформатики

Одні з головних труднощів  при розгадуванні ребусів - уміння правильно назвати зображений на малюнку предмет і зрозуміти, як співвідносяться між собою фрагменти малюнка. Необхідно враховувати наявність синонімів, буквена «дріб» може бути прочитана по-різному. Крім знання правил, потрібні ще  кмітливість і логіка.

Правила розгадування й  складання:

1. Назви всіх зображених  на малюнку предметів потрібно  читати тільки в називному  відмінку;

2. Часто предмет, зображений у ребусі, може мати кілька назв. Наприклад: око й око, нога й лапа; або ж предмет може мати одну загальну або конкретну назву, наприклад: риба - загальна назва; сазан, карась, щука - конкретні назви.

Уміння правильно назвати  зображений на малюнку предмет представляє один з головних труднощів  при розшифровці ребусів. Щоб вирішити ребус треба розшифрувати його вроздріб, тобто записати підряд найменування всіх зображених букв, малюнків і цифр, а потім розділити їх на слова й скласти за змістом зашифрований текст.

3. Якщо предмет намальований  у переверненому виді, назва його  треба читати праворуч ліворуч.

4. Якщо ліворуч від малюнка  коштують коми (одна або трохи), то не читаються перші букви  слова. Якщо коми коштують після  малюнка, праворуч від нього, - не читаються останні букви;

5. Такі слова, як «перед»,  «над», «на», «під», «за», «при»,  «в», «про», «в», як правило,  у ребусах малюнком не зображуються, але виявляються з відповідного положення букв і малюнків.

6. Такі частини слова  як «з», «з», «від», «до», «по», «і», можна малюнком не зображувати,  а використовувати їх як прийменники або сполучників

7. Якщо над малюнком  коштують цифри, тоді й букви  з назви намальованого предмета треба читати в порядку цих цифр.

8. Якщо конфігурація якої-небудь  букви складена з інших букв, треба читати зображену букву,  використовуючи прийменник «з».

9.  Окремі склади в  ребусі можна зображувати за  допомогою нот.

10.Якщо частина слова  вимовляється однаково із числівником,  то в ребусі можна зобразити її числами.

11.Іноді в ребусі можна  використовувати дріб. У цьому  випадку чорта , що відокремлює  чисельник від знаменника, ставиться  похило або ж рисується половина букви.

12.Якщо намальовано предмет,  а біля нього або над ним  написана буква, це значить, що цю букву треба виключити з назви намальованого предмета.

13. Якщо над перекресленою  буквою або поруч із нею  написано інша буква, то в  назві предмета читається буква,  що коштує над закресленою  або поруч із нею.

14.У ребусах поруч із  малюнком або над ним можуть  стояти дві букви зі знаком  рівняння між ними. Це означає,  що буква, що перебуває ліворуч,  заміняється другою буквою.

 

 

Приклади ребусів:

Висновок

Отже, традиційні дидактичні підходи, що є визнаними  педагогічною наукою як ті, котрі формують логічне мислення у дитини молодшого  шкільного віку у поєднанні з можливостями програмного засобу визначають критеріальні підходи до навчальних можливостей комп’ютерної гри.

У випадку, коли дидактична гра  реалізується засобами мультимедійних програм, вона не тільки не втрачає свого дидактичного призначення і впливу, а й підсилює його завдяки додатковим можливостям, що містять у собі сучасні інформаційні технології.

Сучасні комп'ютерні програми не повинні нав'язувати дитині темп поведінки. Програма не повинна бути перевантажена додатковими візуальними і звуковими ефектами.

Отже, впровадження інформаційної  культури в початковій школі, на мою  думку, повинна мати такі навчальні  цілі:

• формування початкових умінь адекватно розуміти свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук необхідної інформації різними способами, зокрема й через застосування нових інформаційних та комунікаційних технологій; аналізувати й оцінювати інформацію;
• формування алгоритмічного та логічного мислень;
• формування початкових умінь і навичок роботи з програмними комп’ютерними засобами (графічними редакторами, текстовими редакторами тощо);
• формування адаптації учнів до інформаційних і комунікаційних середовищ, що постійно розвиваються та вдосконалюються;
• формування початкового (базового) понятійного апарату інформатики як науки про інформацію, про її форми, функції, засоби представлення та обробки, інструментарій.

У цей же час основними  завданнями впровадження інформаційної  культури в початковій школі є:

• познайомити школярів з основними властивостями інформації, навчити прийомів організації інформації та планування діяльності, зокрема навчальної, при рішенні поставлених задач;
• дати початкове уявлення про комп'ютер у сучасних інформаційних та комунікаційних технологіях;
• дати представлення про сучасне інформаційне суспільство, інформаційну безпеку особистості та держави.

 

Список використаної літератури

1. Вопросы Интернет образования – [Електронний ресурс] http://vio.fio.ru/vio_03/cd_site/Articles/art_5_7.htm. – Заголовок з екрана.

2. Ершов А.П. Концепция информатизации образования // Информатика и образование. – 1988. – № 6.

3. Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Проект стандарту освітньої галузі інформатики. – К.: Генеза, 1997.

4. Информатика в играх и задачах. 1 класс (1-4). Методические рекомендации для учителя. – М.: Баласс, Экспересс, 1998.

5. Концепція програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл (проект) // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2000. – № 2.

6. Левшин М.М. Програма з інформатики для 1-4 класів // Початкова школа. – 2001. – №3.

7.  Милова И.Б. Реализация развивающего потенциала теоретических знаний предметной области «Информатика» в начальной школе. – Дисс… канд. пед. наук. – СПб, 1998.

8. Монахов В.М., Демидова Н.Б. Программирование и ЭВМ. – М., 1977.

9.  Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи. – М.: Педагогика, 1989.

10. Розенберг Н.Г. Информационная культура в содержании общего образования// Сов. педагогика. – 1991. – № 3.

11. Сайт Головного  управління освіти і науки  Київської міської державної  адміністрації – [Електронний  ресурс] http://www.edu.kiev.ua/news – Заголовок з екрана.

12. Солпитер Д. Дети и компьютеры, настольная книга родителей. – М.: Бином, 1996.

13. Bruno Emaus (University of Amsterdam). Guidelines for primary school teachers for integration of ICT in their lessons. – http:www.ecolenet.nl/projects/guidelines_primary.html.

14. Dominik Petko,Hartmut Mitzlaff, Daniela Knüsel. ICT in Primarschulen. Expertise und Forschungsübersicht.Im Auftrag des Dachverbandes der Schweizer Lehrerinnen und Lehrer LCH. Goldau, 31. März 2007.

15. Kearsley, G., & W. Lynch. 1992. Educational leadership in the age of technology: The new skills. Journal of Research on Computing in Education.

16. Oppenheimer, T. "The computer delusion." The Atlantic Monthly, Vol. 280, N. 1, July 1997.

17. What Research Says About Technology and Child Development – http://www.nwrel.org/request/june01/child.html.

18. Witold Kranas przy wspolpracy z Wanda Jochemczyk, Iwona Krajewska-Kranas, Agnieszka Samulska, Miroslawem Wyczolkowskim. Program nauczania informatyki w szkole podstawowej “Lekcje z komputerem”. Warszawa 2004.

19. Чубак Л.В., вчитель інформатики гімназії ім. П. Куліша м. Борзни Чернігівської області. Тематичний матеріал для розробки уроку.

20. Іванова Світлана  Миколаївна, молодший науковий співробітник  Інституту інформаційних  технологій і засобів навчання Академії педагогічних наук України.  УДК 371.68:004.9:37.025.7-053.4.

21. Бондаровская В.М. Вопросы эргономики в процессе взаимодействия  ребенка с компьютером / Проблемы компьютеризации дошкольного воспитания: Материалы научно-технического семинара. Серия 9. „Экономика и системы управления”. Выпуск 2 (229). – М.: ЦНИИ „Электроника”, 1989.

22. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка / Хрестоматии по детской психологии: от младенца до подростка. Учебное пособие / Ред.- сост. к. психол. н. Г. В. Бурменская / Изд. 2-е, расш. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2005.

23. Горвиц Ю. М. Зачем нужны компьютеры в дошкольных учреждениях? // Информатика и образование. – 1994. – №3.

24. Гуревич Р.С. Теоретичні  та методичні основи організації  навчання у професійно-технічних  закладах: Монографія / За ред. С.У.  Гончаренка. – К.: Вища школа, 1998.

25. Зварыгина Е. В. Педагогические подходы к компьютерным играм для дошкольников // Информатика и образование. – 1990. – №6.

26. Кириченко Н. Комп’ютер  активізує творчість // Дошкільне  виховання. – 1998. – № 4.

27. Кореганова О. І. Комп’ютер у дошкільному закладі // Комп’ютер у школі та сім’ї – 2000. – № 3.

28. Марголис Л., Иванов А. Шестилетки: к творчеству через компьютер. // Информатика и образование. – 1991. – № 3.

29. Новосёлова С. Л. Проблема информатизации дошкольного образования // Информатика и образование. – 1990. – № 2.

30. Новосёлова С. Л., Реуцкая Г. А., Горвиц Ю. М. Приглашаем к сотрудничеству // Информатика и образование. – 1990 – № 2.

31. Новосёлова С. Л., Петку Г. П. Компьютерный мир дошкольника. М.: 1997. – С. 32.

32. Основи нових  інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол.; За ред. Ю. І. Машбиця / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К.: ІЗМН, 1997.

33. Чайнова Л. Д. Компьютерные игры в дошкольном образовании // Техническая эстетика. – 1992. – № 1.

 

Додатки

Додаток 1

Тема: Закріплення множення числа 2, множення на 2. Множина і її елементи.

Мета:

1. Закріпити таблицю множення  на 2, випадки множення на 0 і 1.

2. Тренувати здатність  користування різними видами  алгоритмів, здатність читати блок-схеми.

3. Закріпити знання понять "множина" і "елемент множини".

4. Виховувати дружні відносини,  уміння працювати в команді. 

Обладнання: таблиця множення, індивідуальні картки для дітей з завданнями, блок - схеми алгоритмів: лінійного, розгалуженого, циклічного, картки з виразами, формула множення на 0 і 1, казкові герої.

Хід уроку 

I. Організаційний момент.