Розв лог мислення на уроках інформатики

 

 

Зміст

Вступ - 3 -

РОЗДІЛ І  Реалізація уроків інформатики в початковій школі - 6 -

1.1  Необхідність впровадження інформатики в молодших класах - 6 -

1.2  Педагогічні умови впровадження інформаційних технологій навчання в початковій школі - 10 -

РОЗДІЛ ІІ  Активізація розвитку логічного мислення у дітей шляхом використання на уроках інформатики мультимедійних навчальних програм та комп’ютерних ігор - 15 -

2.1  Вплив навчальних програм та розвиваючих ігор на процес логічного мислення дитини - 15 -

2.2  Програма розвиваючого курсу «Сходинки до інформатики» - 21 -

РОЗДІЛ ІІІ  Розгадування ребусів на уроках інформатики - 24 -

Висновок - 28 -

Список використаної літератури - 30 -

Додатки - 34 -

 

Вступ

Роль математики в розвитку логічного мислення велика. Причина настільки виняткової ролі математики в тому, що це найбільш теоретична наука з усіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб сходження від абстрактного до конкретного. Як показує досвід, у молодшому шкільному віці одним з ефективних способів розвитку мислення є рішення школярами нестандартних логічних задач.

Крім того, рішення нестандартних  логічних задач здатне прищепити  інтерес дитини до вивчення «класичної»  математики. В цьому відношенні дуже характерний наступний приклад. Найбільший математик сучасності, творець  московської математичної школи, академік Микола Миколайович Лузін, будучи гімназистом, одержував по математиці суцільні двійки. Учитель прямо сказав батькам  Н.Н. Лузін, що їхній син у математиці безнадійний, що він тут і що навряд чи він зможе учитися в гімназії. Батьки найняли репетитора, за допомогою якого хлопчик ледь-ледь перейшов у наступний клас.

Однак репетитор цей виявився людиною розумною і проникливою. Він помітив неймовірну річ: хлопчик  не вмів вирішувати прості, примітивні задачі, але в нього іноді раптом виходили задачі нестандартні, набагато більш складні і важкі. Він скористався цим і зумів зацікавити математикою цього, здавалося б, бездарного хлопчика. Завдяки такому творчому підходу педагога з хлопчика згодом вийшов учений зі світовим ім'ям, який не тільки багато зробив для математики, але й створив найбільшу радянську математичну школу.

Значне місце питанню  навчання молодших школярів логічним задачам приділяв у своїх роботах  найвідоміший вітчизняний педагог  В. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми логічних задач, при цьому він дослідним шляхом виявляли особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише у своїй прекрасній книзі "Серце віддаю дітям": "У навколишньому світі - тисячі задач. Їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді-загадки".

Сухомлинський спостерігав  за ходом мислення дітей, і спостереження  підтвердили, що насамперед треба навчити  дітей охоплювати уявним поглядом ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними ... Вивчаючи мислення тугодумів, я все більше переконувався, що невміння осмислити, наприклад, задачу -- наслідок невміння абстрагуватися, відволікатися від конкретного. Треба навчити хлопців мислити абстрактними поняттями.

Ось одна з задач, що діти вирішували в школі Сухомлинського: "З одного берега на іншій треба перевезти вовка, козу і капусту. Одночасно не можна ні перевозити, ні залишати разом на березі вовка і козу, козу і капусту. Можна перевозити тільки вовка з капустою або ж кожного "пасажира" окремо. Можна робити скільки завгодно рейсів. Як перевезти вовка, козу і капусту, щоб усе обійшлося благополучно? "

Цікаво, що задача про вовка, козла та капусту докладно проаналізована в книзі німецького вченого А. Ноумана "Прийняти рішення - але як?", Де у популярній формі викладені основи теорії прийняття рішень. У книзі наведена картинка, на якій зображені вовк, коза і капуста на березі ріки, а також графічна схема рішення задачі, що відбиває стани "пасажирів" на обох берегах, а також переїзди через ріку туди і назад. Тим самим штучно задача є першою ланкою в побудові серйозної математичної дисципліни.

Проблемою впровадження в  шкільний курс математики логічних задач  не тільки дослідники в галузі педагогіки і психології, але і математики-методисти. Тому при написанні роботи використовувалася  спеціалізована література як першого, так і другого напрямку.

Тому метою моєї роботи  стало питання дослідження способів розвитку логічного мислення в процесі навчання дітей молодшого шкільного віку. А зокрема – використання комп’ютера з цією метою. В додатку А та Б наведені конспекти по розробці  уроків. А в додатку Г наведені вправи для очей дітей після занять з комп’ютером та техніка їх використання. в додатку В - календарне планування курсу «Сходинки до інформатики» (2-4 класи), що направлений на використання комп’ютера на уроці з метою розвитку логічного мислення в дітей.

 Об’єктом дослідження в ході роботи був вибраний предмет інформатики в молодших шкільних класах.

Метод дослідження вибраний простий порівняльний із врахуванням специфіки об’єкта дослідження та висновком по закінченні роботи.

 

РОЗДІЛ І  Реалізація уроків інформатики в початковій школі

1.1 Необхідність впровадження інформатики в молодших класах

Однією з методологічних умов технології навчання, яка забезпечує управління процесом розвитку знань  і різноманітних властивостей особистості учня в навчальному процесі, є організація самостійної навчальної діяльності учнів з розв'язання цілої низки індивідуальних проблемних завдань. Власна пошуково-творча діяльність учнів супроводжується розвитком мотивації навчально-пізнавальної діяльності та підготовкою до вибору професії; послідовним "введенням" учнів у ситуації розв'язування складних творчих завдань, допомогою в оволодінні необхідними навичками навчальної праці та вольовими діями; "співтворчістю" і формулюючим діалогом учителів і учнів у процесі розв'язування завдань, розвитком більш загальних умінь і більш складних структур розумової діяльності [3].

Інформатика, на мій погляд, як ніякий інший предмет спонукає до використання методик розвивального навчання.

Навчання за допомогою  комп’ютера дає більш ширші можливості передачі інформації. Будь-яке навчання пов’язано із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації. Як відомо людина в змозі сприймати звукову і чуттєву інформацію. Кожна людина надає перевагу одному з видів сприйняття і за цією ознакою відносяться психологами до аудіалів, візуалів або кінестетиків. Наочність, можливість побачити відіграє велику роль у зацікавленості й розумінні матеріалу. Тому традиційні плакати, стенди, роздаткові картки можуть бути замінені яскравою комп’ютерною графікою і навіть рухомими динамічними моделями процесів, що розглядаються. Якщо учень працює з програмою індивідуально, що підкреслюється ще й чуттєвий аспект отримання інформації, важливий для кінестетиків.

Дитина сама керує швидкістю  подачі інформації і за можливостями програми, її обсягом і глибиною. А дотики до клавіатури створюють  відчуття причетності до інформації, що з’являється на моніторі.

Крім того, з використанням  комп’ютера з’являється можливість зробити уроки динамічнішими. Наприклад, уроки інформатики, на яких лекції чергуються з практичними заняттями, дають змогу врізнобарвити подачу матеріалу і тому довше утримувати увагу учнів. До того ж, залежно від матеріалу, який вивчається, комп’ютер дає змогу перетворити урок або цього частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Відчуття гри знімає напругу і нервозність у дітей, особливо підліткового віку, які надто критично оцінюють своє можливості та свій власний рейтинг у колективі. Саме підлітковий вік є критичним з точки зору психології своєю вразливістю, підвищеною емоційністю та болісним сприйняттям зауважень товаришів. Комп’ютер і гра сприяють покращенню взаємовідносин між дітьми.

Зацікавленість і доступність  подачі матеріалу значно підвищують можливість учня у вивченні інформатики. Щоб зрозуміти “як це зроблено”, він готовий опрацювати не тільки ігровий матеріал, але й значно складніші та серйозніші розділи теорії. Цікаво, що на підвищений інтерес дітей до комп’ютера має вплив і проблема “батьків та дітей”. Оскільки більшість батьків не володіють комп’ютерною грамотністю і відносяться до комп’ютерів з обмеженістю із цікавістю, то діти через обізнаність у комп’ютерній техніці отримують можливість довести свою “дорослість”. Одночасно інтерес і зацікавлення комп’ютерами, як правило, заохочується і самими батьками.

Інформатика відкриває для  дитини перспективи для самонавчання в напрямку, що її цікавить. Сучасні  журнали на доступному рівні дають  інформацію про новинки в апаратній частині комп’ютера і в програмному забезпеченні, полиці магазинів рясніють літературою, що навчається роботі з MicroSoft Office, Windows та іншими популярними програмними продуктами. Слід сказати про те, що така література є на даний момент досить дорогою, крім того, націлена швидше за все на навчання користувача прикладних програм, а не навчання початкам програмування та алгоритмізації.

Повертаючись до уроків інформатики, можна поділити їх на два таких  типи:

• уроки, на яких комп’ютер використовується як допоміжний засіб і на яких учень працює з готовим програмним забезпеченням;
• уроки, на яких вивчаються основи програмування і створюються власні програми.

Звернемося спочатку до уроків, на яких використовуються готові програмні продукти. Вони здебільшого або навчальні, або контролюючі. У середньому в школах учитель інформатики має можливість посадити за комп’ютер не більше двох учнів. Тому можна припустити, що розглядається ситуація, у якій дитина один на один спілкується з комп’ютером. У протилежному випадку слід розглядати питання групового навчання, а не індивідуального, про яке мова піде далі.

Великою перевагою у використанні навчальних програм на уроках інформатики є індивідуалізація навчання. Вона передбачає темп подачі та сприйняття матеріалу, який притаманний кожній дитині окремо, тоді як у класичному лекційно-груповому варіанті вчитель вимушений орієнтуватись на “середнього учня”. Не менш важливим в індивідуальному навчанні є момент, коли учень не потрапляє під оцінку оточуючих. У цій ситуації учень сміливіше звертається по допомогу до програми або до вчителя. Оскільки кожний з тих, хто навчається, зайнятий програмою, з якою він працює, учитель без шкоди для інших може приділити час відстаючим учням і така допомога, як правило, є конструктивною, оскільки не травмує й не акцентує на ньому увагу як на невстигаючому. Цікаво, що оцінка контролюючої програми сприймається менш болісно і вважається учнем більш об’єктивною порівняно із суб’єктивністю оцінювання його знань учителями.

 [10, ст. 33-38]

 

1.2 Педагогічні умови впровадження інформаційних технологій навчання в початковій школі

Сучасний етап реформування системи загальної середньої  освіти, і зокрема організації  початкової освіти у загальноосвітньому навчальному закладі, зумовлений широким упровадженням інформаційних технологій у навчально-виховний процес і відповідним застосуванням педагогічних програмних засобів. Цей напрямок упровадження комп'ютерно-орієнтованих технологій потребує дослідження організаційно-педагогічних засад інформатизації початкової школи, зокрема, педагогічних умов їх застосування. Визначення мети функціонування сучасного закладу освіти і організації навчання у початковій школі потребує перегляду основних компонентів шкільної освіти, а саме: їх призначення, змісту, критеріїв оцінки форм і методів навчання, ролі шкільного підручника, функції вчителя. За цих умов упровадження інформаційних технологій у навчально-пізнавальну діяльність учнів початкової школи потребує необхідного обсягу навчальної інформації, що носить особистісно-орієнтований характер.

Інтенсивно розробляються  нові підходи до організації навчально-виховного  процесу - відстеження результатів  навчання не тільки за рівнем знань  і вмінь учнів, а й за складовими змісту навчання, а саме:

• на рівні навчальної програми з предмету, що є носієм змісту навчального 
  предмету;
• викладання окремих предметів базового навчального плану з використанням електронних підручників і посібників;
• постійного використання психолого-педагогічного моніторингу навчально-виховного процесу, що дає змогу відстежити процес засвоєння знань учнями.

Проблема інформаційного забезпечення навчально-виховного  процесу в початковій школі не є новою для педагогіки. У сфері  навчально-пізнавальної діяльності учнів  молодшого шкільного віку циркулюють різноманітні потоки інформації, які визначають стосунки типа "вчитель-учень", "учень-учень", "вчитель-навчальний матеріал", "учень-підручник", "вчитель-засоби навчання" тощо. Таким чином, вчитель і учень водночас є споживачами і джерелами інформаційних навчальних ресурсів на уроці.

Упровадження інформаційних  технологій навчання у початковій школі  як сфері використання програмних засобів  досліджено з метою підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів, пошуку раціональних методів і шляхів розв'язання завдань навчально-виховного процесу в початковій школі. Цей аспект застосування педагогічних програмних засобів (ППЗ) пов'язано з необхідністю раціональної організації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку.

Теоретико-методологічний напрям дослідження дав змогу виявити  об'єктивні протиріччя й можливі  негативні наслідки застосування педагогічних програмних засобів у навчально-виховному процесі початкової школи як один із напрямків її інформатизації. Об'єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів навчально-виховного процесу в початковій школі. Така модернізація навчання у початковій школі є закономірною і відбувається відносно всіх суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності: учнів, педагогів, учених, працівників сфери загальної середньої освіти. Зауважимо, що появу програмних засобів навчального призначення віднесено до кола засобів, поява яких за своєю значущістю порівнюється з уведенням писемності та друкуванням книжок.

Вони істотно і відчутно спричинили вплив на традиційні парадигми  організації навчання у початковій школі.

Нами узагальнено особливості  процесу застосування педагогічних програмних засобів у навчально-виховний процес початкової школи, якими є: