Проект внутрігосподарського землеустрою СВК "Надія" Ружинського району Житомирської області

Вирішено  збільшити площу саду до 12 га в  цілому, за рахунок земель ріллі  на півдні від існуючого саду, яка за природними умовами цілком придатна для трансформування рілля в сад. Ґрунти придатні для вирощування садів, ерозія відсутня, рельєф рівнинний, територія безпосередньо прилягає до населеного пункту.

Форма проектної ділянки – чотирикутник, з одного боку прилягає північною стороною до існуючої ділянки саду. Проектується насадження яблунь та груш і літніх сортів. Вздовж межі саду проектується захисна лісосмуга з трьох рядів дерев та п’яти рядів чагарників, зрошування саду не практикується.

До  багаторічних насаджень належать штучні багаторічні насадження незалежно  від їх віку:

• плодово – ягідні насадження усіх видів (дерева та чагарники);
• озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на території установ і в дворах житлових будинків;
• живоплоти;
• снігозахисні та полезахисні смуги;
• насадження по зміцненню пісків і берегів річок;
• яро – балкові насадження;
• штучні насадження ботанічних садів та інших науково – дослідних установ і учбових закладів для наукових цілей;
• інші штучні багаторічні насадження.

Одним із основних напрямів сільськогосподарських  підприємств є закладення, вирощування  і експлуатація плодово – ягідних  багаторічних насаджень, до яких належать:

• насіннячкові (яблуня, груша, айва);
• кісточкові (слива, вишня, абрикоса, персик тощо);
• виноградники (столові та кишмишеві сорти, на шпалерах);
• ягідники (полуниця, малина, смородина, аґрус, чорноплідна горобина тощо);
• хміль;
• горіхоплідні (грецький горіх, фундук, мигдаль, фісташки тощо);
• цитрусові та субтропічні культури;
• плантації чаю.

Найпоширенішим  видом діяльності сільськогосподарських  підприємств України є виробнича  діяльність із закладення і вирощування  плодово – ягідних насаджень, виноградників, а також з переробки  їх продукції.

 

 

 

 

 

Розділ 9. Технічне проектування

 

Розробку  проектів відвернення земельних  ділянок і перенесення їх меж  у натуру (на місцевість) здійснюють відповідно до технічних умов управління земельних ресурсів землевпорядної організації, які мають відповідні ліцензії.

Розробка проекту відведення земельної ділянки та перенесення її меж в натуру (на місцевість) здійснюють після укладення громадянином відповідних договорів із землевпорядними організаціями. Умови та строки розробки проектів відведення земельних ділянок та перенесення їх меж в натуру визначаються договорами, укладеними громадянином з виконавцями робіт.

Складений проект відведення земельної ділянки  землевпорядна організація подає  до управління земельних ресурсів. Управління розглядає подані матеріали  і готує проект рішення Київської міської ради про затвердження проекту відведення та передачу у власність або в оренду земельної ділянки.

Після прийняття рішення київської  міської ради про передачу земельної  ділянки у власність чи в оренду здійснюється перенесення її меж  у натуру та виготовлення документа, що посвідчує право користування землею або право власності на землю.

Управління  земельних ресурсів після виготовлення документа, що посвідчує право користування землею або право власності на землю, проводить його державну реєстрацію.

Перед складанням проекту внутрігосподарського землеустрою на проектному плані (точні  копії плану оригінальної зйомки) повинні бути нанесені всі тверді точки (з твердими координатами) на межах землекористування. Проектні точки лінії та фігури наносять на проектний план  в процесі проектування виробничих центрів, меж населених пунктів, доріг, полів сівозміни та інших елементів проекту. 

Після погодження проекту, виконують остаточні  обчислення елементів проекту –  кутів, довжин ліній та координати проектних точок. Частину координат проектних точок одержують графічним методом, з урахуванням деформації плану. Довжину лінії цими точками обчислюють шляхом розв’язання обернено – геодезичної задачі. Координати точок на межах землекористувань, точок на зломах доріг державного значення, смуги відводів каналів, кутів обчислюють аналітично.

Всі обчислення виконують у спеціальному зошиті проектування та відомості обчислення координат (записи роблять чорнилом). Для обчислення вибирають найбільш раціональні методи заповнюючи спеціальні схеми, що дають змогу вести контроль.

Внутрішні кути та румби ліній обчислюють в  цілих мінутах, довжину ліній  та координати точок – з точністю до 0,1м. Площі обчислюють до сотої  долі гектара, заокруглюючи в експлікації  до 0,1га.

Для обчислення координат проектних точок використовують лінії, що утворюють теодолітні ходи, які можуть бути:

• хід між двома твердими точками з відомими дирекційними кутами твердих ліній, прилеглих до кінцевих точок ліній;
• хід між двома твердими точками, коли відомо лише координати кінцевих точок ходу;
• висячий хід з однієї або двох ліній від твердої точки з відомим дирикційним кутом прилеглої твердої лінії.

Допустима нев’язка площі:

fд  = ±0,05*(М/10000)*√Р  (механічним способом)

fд  = ±0,03*(М/10000)*√Р   (графічним способом)

 

Одержану  нев’язку розподіляють пропорційно  площі на всі секції, всередині  секції площу окремих контурів обчислюють графічним методом, механічним або  за допомогою палетки.

Планіметром контур обводять двічі (при одному полюсі).

Допустима нев’язка не повинна перевищувати:

 

fд  = 0,7μ√n±0,04*(М/10000)*√Р

М –  знаменник чисельного масштабу;

Р –  площа секції;

μ –  ціна поділки планіметра;

n –  число контурі.

Площі вузьких контурів, що не визначені  в масштабі плану, включають до площі  обох суміжних контурів порівну, після чого виключають з площі обох контурів.

Площі об’єктів складених з вузьких  смуг з постійною шириною (дороги, посадки вздовж доріг, канали) обчислюють графічно. Площі вкраплених контурів ділянок під час обчислення віднімають від площі контура.

За  умов складної ситуації та великої  кількості контурів проектування поля сівозміни виконують так званим набором контурів – проектована  площа складається з певної кількості  контурів, що утворюють необхідну  площу.

Проектування  виконується на плані масштабу 1 : 10000. Межа землекористування розділена на секції (аналітично), секції нанесені на кальці контурів.

Площа кожної секції обчислена аналітично по координатам за допомогою планіметра і палетки.

Нев’язка обчислюється за формулою:

Складена  експлікація земель до проектування.

Проектування  земельних ділянок (полів, саду) виконувалось аналітичним, графічним та механічним методами.

Аналітичним методом запроектоване: фермерське господарство, ділянку проектного саду, межі полів сівозміни (I,VII,VIII поле).

Проектування  території інших полів сівозміни, пасовища виконано графо – механічним способом (за допомогою палетки з  графічним порізом або відрізом), а ІІ поле – графічно, при проектуванні всі розрахунки велись в спеціальному зошиті для проектування – робочий зошит.

 

Розділ 10. Погодження та затвердження проекту

 

Проект  внутрігосподарського землеустрою  складається з таких частин:

1. пояснювальної записки, яка складається на кінець проектного періоду;
2. додатків до пояснювальної записки;
3. графічних матеріалів.

Пояснювальна  записка вміщує такі розділи:

1. Техніко – економічні показники проекту. Визначені:

• замовник;

• матеріали, що покладені в основу проектування;
• характеристика господарства – у вигляді таблиць даної на вихідний рік    та кінець проектного періоду;
• виробничий напрям господарства;
• структури управління;
• загальна площа земель та с/г угідь (в тому числі – рілля);
• площа захисних лісонасаджень;
• розораність та лісистість території – у відсотках;
• протяжність дорожньої мережі (загального користування та внутрігосподарської); сівозміни (кількість полів та площі в кожній);
• структура посівних площ (у відсотках) – зернові, технічні, кормові;
• поголів’я тваринництва та птиці 9 великої рогатої худоби, свиней, овець, коней);
• площа на одного працюючого в господарстві (рілля, зернових, технічних культур);
• вартість валової продукції рослинництва;
• витрати на здійснення запроектованих заходів;
• окупність витрат (в роках).

    2. Земельні ресурси:

• існуюче використання земель (площа земель – загальна та с/г угідь; характеристика кліматичних умов, рельєфу місцевості, складу ґрунтів; таблиця характеристики крутизни схилів (в градусах) та еродованості с/г угідь; розташування кормових угідь, водних джерел; водоохоронні зони;
• освоєння та поліпшення угідь 9 трансформування земель – рілля, сіножаті, пасовища, багаторічних насаджень);
• структура с/г угідь (складено таблицю „ Склад та співвідношення с/г угідь ” – визначено площі угідь та відсотки до загальної площі – існуючі та за проектом); визначено зміни в межах землекористування (випрямлення меж, ліквідація черезсмужжя та вкраплень).

    3. Організаційно – виробнича  структура господарства:

• структура управління (система управління – існуюча та проектна потреба в трудових ресурсах);
• характеристика існуючих населених пунктів;
• виробничі центри – існуючі та проектні.

     4.  Організація та впорядкування  с/г угідь:

• система сівозмін (в таблицях для кожної сівозміни загальну площу, кількість полів, середню площу поля, кількість окремих ділянок для обробітку, площу землі кожної технологічної групи);
• чергування сільськогосподарських культур для кожної сівозміни;
• особливості проектування полів сівозміни;
• рівень економічної родючості та технологічних властивостей полів сівозміни;
• використання природних кормових угідь.

        5. Водогосподарські заходи - джерела водопостачання населених пунктів та виробничих центрів, тимчасове польове водопостачання, водопій на пасовищах.

       6. Дороги - загального користування, внутрігосподарські дороги

       7.  Виробництво сільськогосподарської продукції:

• структура посівних площ (зміна структури за проектом);
• урожайність сільськогосподарських культур;
• тваринництво (визначено продуктивність на кінець проектного періоду; складено таблиці: поголів’я, тварин та птиці – фактичну та кінцеву, продуктивність тваринництва та птиці – фактичну та кінцеву);
• кормо виробництво;
• виробництво валової продукції;

8. Система  природоохоронних заходів:

• агротехнічні протиерозійні заходи;
• захисні лісонасадження, насадження на ярах та інших низькопродуктивних угіддях, породи в лісонасадженнях;
• протиерозійні гідротехнічні заходи - призначені для перерозподілу поверхневого стоку;
• вплив протиерозійних заходів на поверхневий стік (стік поверхневих вод залежить від заліснення території, агротехнічних заходів, затримки вод гідротехнічними спорудами);
• відтворення родючості ґрунту (боротьба з витратами гумусу – багаторічні трави та внесення органічних добрив);
• попередження забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод (заходи по запобіганню забруднення ґрунтів продуктами хімічних засобів, чергування сільськогосподарських культур та технологія їх вирощування, внесення пестицидів за нормою);
• обмеження господарської діяльності  - обмеження та розміщення ерозійно-небезпечних культур на ділянках зі схилами більше 3°, заборона розорювати природні кормові угіддя на тальвегах і використання отрутохімікатів на заплавах та інші заходи.