Проблема забезпечення воєнно-інформаційної безпеки у сучасних умовах:правовий аспект

 

4. Основні  напрями співробітництва України й НАТО на сучасному етапі

Сьогодні, як і  раніше, консультації та співробітництво між Україною й НАТО охоплюють широкий спектр питань. Аналіз історії двосторонніх україно-натівських відносин з урахуванням особливостей розвитку ситуації у сфері міжнародної безпеки свідчить, що й надалі найголовнішими напрямами практичного співробітництва з Альянсом залишатимуться такі.

1. Участь України в місіях НАТО.

Україна – єдина країна-партнер, що бере участь у всіх основних поточних миротворчих місіях під проводом НАТО. Українські миротворці виконують завдання у складі Міжнародних сил безпеки в Косово,Тренувальної місії НАТО в Іраку, Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (МССБ). Наша держава також є учасницею антитерористичної операції НАТО «Активні зусилля». Тобто Україна була і залишається контрибутором миру та стабільності. Свідченням тому є такі практичні кроки, здійснені за останні місяці цього року.

• Прийняття  рішення щодо українського внеску в  Тренувальну місію НАТО в Афганістані у спосіб направлення фахівців до складу литовської Групи радників з армійської авіації Афганської Національної Армії, підписання щодо цього необхідних міжнародних документів.

Довідково. 14.04.2011 р. у Києві було підписано Технічну угоду між Міністерством оборони України та Міністерством охорони краю Литовської Республіки щодо направлення миротворчого персоналу України (двох фахівців армійської авіації) для виконання завдань у складі литовської Групи з реконструкції афганської провінції Гор – контингенту, що діє в рамках Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан.

• Спільні з Альянсом дії щодо евакуації громадян з Лівії із залученням літака Повітряних сил ЗС України та корабля Військово-Морських сил ЗС України.

Довідково. У період 24.02.2011 – 11.04.2011 р. з території Лівії до України евакуйовано 644 особи (370 з них – громадяни України):– літаками ЗС України – 323 особи (222 громадянина України), літаками «МАУ» – 128 осіб (63 громадянина України);– великим десантним кораблем (ВДК) «Костянтин Ольшанський» – 193 особи (85 громадян України).

• Підготовка й оснащення  українських підрозділів для  спільних дій щодо стабілізації ситуації у Косово та Афганістані за допомогою американських колег.

Довідково. У період 22.04.2011 р. – 30.04.2011 р. отримано спеціальне інженерне обладнання на суму близько 500 тис. дол. США, а саме:

– інженерний робот  – 2 од.;

– важкий захисний костюм – 1 од.;

– комплект інструментів для  дистанційного відкриття дверей – 2 од.;

– міношукач «Валлон» – 1 од.;

– 2 броньовані автомобілі «Хаммер» із системою дистанційного підриву вибухових пристроїв «Симфонія».

Подальший розвиток співпраці вимагає якіснішого оборонного планування, ліпшої взаємосумісності між Збройними силами України та країн-членів Альянсу.

2. Співробітництво в реформуванні сектору безпеки та оборони,

у військовій і військово-технічній  сферах.

Для реалізації нового зовнішньополітичного курсу  з урахуванням тенденцій і динаміки розвитку сучасного безпекового середовища в Україні запроваджується новий комплекс стратегічних документів у сфері національної безпеки та оборони держави.

З метою приведення сектору  безпеки та оборони до сучасних реалій безпекового середовища в Україні проведено другий Оборонний огляд та відпрацьовано Стратегічний оборонний бюлетень. На підставі результатів останнього розроблено проект Концепції подальшого реформування та розвитку Збройних сил України на період до2016 року.

Слід зазначити, що у відпрацюванні концептуальних і програмних документів щодо подальшого розвитку Збройних сил України використовуються методології держав-членів НАТО.

Це стосується передусім методу, орієнтованого  на спроможності. Його запровадження у систему оборонного планування дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів для досягнення необхідних військових спроможностей.

Варто додати, що для забезпечення підтримки Альянсом процесів реформування оборонної сфери нашої держави (насамперед Збройних сил України) під егідою Політико-військового керівного комітету НАТО (ПВКК) ще у 2002 р. започатковано Спільну робочу групу Україна – НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР), що залишається ключовим постійно діючим механізмом консультацій між Україною та НАТО у форматі «28+1».

Реалізація  військового співробітництва з Альянсом дозволяє нарощувати оперативні спроможності Збройних сил України.

Необхідно зазначити, що вже в умовах нових політичних реалій на державному рівні було прийнято рішення про залучення сил і засобів Збройних сил України до багатонаціональних військових формувань високої готовності.

У цьому контексті  передбачається залучення визначеного комплекту сил і засобів Збройних сил України до багатонаціональних військових формувань високої готовності (комплекту військ (сил)у межах Системи резервних угод ООН, Сил реагування НАТО, бойових тактичних груп Євросоюзу тощо).

Практичними прикладами такої діяльності є:

• участь у Силах  реагування НАТО.

Маючи досвід підготовки та участі у Силах реагування НАТО, ми дивимося на перспективу 17-ї та 18-ї ротації Сил реагування НАТО в рамках Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2011 рік (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 червня2011 р. № 625-р. «Про затвердження плану заходів з виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2011 рік»);

• залучення  сил і засобів Збройних сил України до бойових тактичних груп Європейського Союзу;

• створення  спільної литовсько-польсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг).

Важливим проектом Альянсу для нас залишається участь у Концепції оперативних можливостей, завдяки чому підрозділи Збройних сил України мають можливість здійснювати заходи бойової підготовки за стандартами НАТО.

Наразі після  проведеної підготовки та відповідної  оцінки, даної фахівцями Альянсу щодо готовності до виконання завдань за призначенням спільно з підрозділами збройних сил країн-членів НАТО, три українські підрозділи визначені готовими до залучення до відповідних модулів Сил реагування НАТО.

Цього року планується продовжити практику проведення оцінок НАТО та довести загальну кількість підготовлених підрозділів до шести.

Важливим етапом підготовки сил і засобів Збройних сил України до виконання завдань за призначенням у багатонаціональному середовищі є участь представників і підрозділів Збройних сил України у багатонаціональних військових навчаннях.

Довідково. У 2011 році передбачено участь представників і підрозділів Збройних сил України у 28 багатонаціональних військових навчаннях (21 навчання за участю підрозділів Збройних сил України, 7 командно-штабних навчань, з яких одне сертифікаційне навчання бойової тактичної групи ЄС «HELBROC»).

Президентом України  було підписано Указ «Про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2011 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях» від 22 квітня 2011 р. №495/2011.

У центрі уваги  залишатиметься також програма НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас, у т. ч. внаслідок реформування ЗСУ.

Окремої уваги  заслуговує програма Трастового фонду  НАТО/ПЗМ з утилізації надлишкових запасів боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітно-ракетних комплексів в Україні. Цим займається такий орган НАТО, як Агенція з технічного обслуговування та постачання (NAMSA). Проект Трастового фонду в Україні є найбільшим і технічно найскладнішим проектом фонду зі знищення звичайних боєприпасів, стрілецької зброї та легких озброєнь у світі.

Під час першої фази проекту планувалося знищити 1 тис. переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), 15 тис. т звичайних боєприпасів та 400 тис. од. легкої стрілецької зброї.

Перший етап розпочався у січні 2006 р. У якості провідної держави проекту виступили Сполучені Штати Америки. Крім США та Європейського Союзу, 17 країн надали фінансову підтримку цьому проекту.

Усього під  час першого етапу проекту:

• введено в  експлуатацію підприємство зі знищення легкої стрілецької зброї в м. Кам’янцеві-Подільському;

• виготовлено  та встановлено на Донецькому казенному заводі хімічних продуктів обладнання (інсинератор) зі спалювання боєприпасів малого калібру;

• знищено 1 тис. переносних зенітно-ракетних комплексів (внесок Трастового фонду – 41 тис. євро);

• утилізовано 15 тис. т звичайних боєприпасів (внесок Трастового фонду – 3 млн 924 тис. 796 євро);

• знищено 400 тис. од. легкої стрілецької зброї (внесок Трастового фонду – 1 млн 890 тис. 105 євро).

Основними підсумками першого етапу проекту є:

• зниження загрози  техногенних катастроф;

• створення  нових робочих місць;

• запровадження  в Україні сучасних технологій під  час виконання робіт з утилізації.

Першу фазу проекту  було завершено 30 квітня 2011 р., її було визнано успішною з технічної та політичної точок зору.

Підготовка  до другого етапу проекту почалася з вересня 2010 р. з метою виключення розриву в часі між першим і другим етапами проекту й уникнення втрат кваліфікованого персоналу в Україні та довіри вкладників Трастового фонду.

Згідно з  планом друга фаза проекту триватиме 3 роки та 6 місяців, внесок Трастового фонду становитиме близько 25 млн. євро.

Під час другої фази проекту планується знищити:

• 366 тис. од. легкої стрілецької зброї;

• 76 тис. т звичайних  боєприпасів;

• 3 млн од. протипіхотних мін ПФМ-1.

Активізуватиметься  співробітництво щодо обміну даними про по

вітряну обстановку між відповідними командними пунктами ВПС України та суміжних країн-членів НАТО. Цей проект уже реалізовано на нашому західному напрямку. У квітні цього року підписано відповідну Технічну угоду з Туреччиною та Стратегічним командуванням НАТО з операцій, що дозволило розпочати запровадження проекту на південному напрямку нашої країни.

Його реалізація не тільки зміцнить добросусідські відносини  між Україною та Туреччиною, а й позитивно вплине на ситуацію із забезпеченням безпеки всього Чорноморського регіону.

Іншим прикладом  є розвиток військової інфраструктури Міжнародного центру миротворчості та безпеки Збройних сил України. Це дозволяє проводити широкомасштабні багатонаціональні військові навчання, а також інші заходи з підготовки військ (сил) фахової спрямованості.

3. Співробітництво у військово-технічній  галузі.

Має бути максимально  використано потенціал Спільних робочих груп Україна – НАТО високого рівня з питань воєнної реформи та оборонно-технічного співробітництва.

У разі реалізації європейської системи протиракетної  оборони за тристоронньою схемою (США–НАТО–Росія) Україна може отримати певні шанси на технічну участь у проекті. Це може відбутися, якщо стануть затребуваними дві українські радіолокаційні станції (РЛС)виявлення балістичних ракет, від використання яких нещодавно відмовилася Росія (у Мукачевому та Севастополі). Щодо цієї теми, вже згадуваний Генеральний директор Міжнародного військового штабу вштаб-квартирі НАТО Ю. Борнеман зазначив: «…ми розглядаємо можливості для консультацій, координації та співробітництва, що базуються на взаємних інтересах. Ми знаємо і вітаємо те, що Україна приділяє значну увагу цій темі, і вже почали перші дискусії з нашими українськими друзями, аби забезпечити транспарентність цього процесу».

На певному  етапі консультацій між США та Україною з цього питання американські представники відверто заявили, що вони дуже зацікавлені в тому, аби українські підприємства створювали ракети-мішені для випробування системи ПРО. Це може бути своєрідним об’єднувальним елементом співробітництва у зазначеній сфері та виключити протиріччя з тією ж Росією. Однак поки що суттєвих зрушень у цьому питанні немає.

Достатньо сенсаційною  є інформація про те, що натівські комплектуючі мають скласти істотну частку (близько 38 %) у пріоритетному для Збройних сил України проекті корабля класу «корвет». Слід зазначити,що Дослідно-проектний центр кораблебудування, що виграв конкурс на будівництво цих кораблів для ВМС України, уважно вивчив можливості придбання необхідних комплектуючих у російських і натівських постачальників. Вибір було зроблено на користь останніх за критеріями: якість, надійність, ціна.

Не можна  не згадати минулорічну пропозицію Американського аерокосмічного концерну «US Aerospace Inc.» щодо стратегічної співпраці з компанією «Антонов» стосовно поставок ВПС США повітряних заправників. І хоча пропозиція не була реалізована з певних технічних причин(не з провини України), сам цей факт доводить, що потенціал українського ОПК є затребуваним навіть у високорозвинених країнах світу.

4. Співробітництво в подоланні  загроз невоєнного характеру.

У цій сфері  головна увага приділятиметься  результатам роботи не-що давно створеної Робочої підгрупи Україна – НАТО з питань кібернетичного захисту, в межах якої Україна отримує експертну допомогу НАТО з питань підготовки національної стратегії протидії кібернетичним загрозам, розвитку інфраструктури кібернетичного захисту та системи реагування на кібер-загрози в Україні.

Триватиме співпраця  у сферах боротьби з відмиванням  «брудних» грошей, контрабандою наркотиків, зброї та незаконним переміщенням людей.