Розвиток управління якістю діяльності промислового підприємства ( на прикладі ВАТ «Охтирський пивоварний завод»)

На думку зарубіжних спеціалістів можеа виділити 6 основних критеріїв  конкурентоспроможності, які впливають  на вибір товару:

1. Якість продукції.
2. Ціна товару.
3. Терміни постачання.
4. Вартість експлуатації.
5. Зручність сервісу.
6. Довіра до товару.

Якщо підприємство має  стратегію, яка зорієнтована на якість, то йому прогнозується тривале і  стале становище на глобальному  ринку. При цьому властивість  мінливості ринку вимагає, щоб система  якості була гнучкою і також мала властивість змінюваності і здатності  пристосовуватися до змін ринку. Тому стратегічним завданням організації має бути постійне вдосконалення процесів для поліпшення їхніх показників і принесення користі зацікавленим сторонам.

Постійному вдосконаленню  передує розгляд таких аспектів:

1. причини вдосконалення;
2. поточна ситуація;
3. аналіз;
4. визначення можливих рішень;
5. оцінювання досягнутих результатів;
6. реалізація і стандартизація нового рішення.

 Старий процес має  бути замінено новим, що виключить  повторну появу цього недоліку і його докорінних причин. Після завершення оцінювання ефективності та результативності процесу вивчається можливість його використання в інших підрозділах організації. Для недоліків, що лишаються, удосконалення повторюють, опрацьовуючи завдання і рішення для подальшого вдосконалення процесу. Залученню персоналу до вдосконалення і підвищення його обізнаності з відповідними питаннями керівництву слід вивчити можливість вжиття таких заходів:

• створення невеликих груп з вибором її членами своїх керівників;
• надання працівникам дозволу управляти своїм робочим місцем  і вдосконалювати його;
• поглиблення знань працівників, сприяння щодо набуття ними досвіду і навичок в рамках загального менеджменту організації з якості.

Крім стандартів ДСТУ ISO 9000, які містять мінімальні вимоги, яким має відповідати система якості, існують ще й інші системи, які враховують специфіку окремих галузей промисловості. До них належать:

1. Система якості на базі концепції TQM.
2. Система якості на базі стандартів QS 9000.
3. Система якості на базі концепції « шість сигм».
4. Система якості на базі концепції Міжнародної системи рейтингу якості
5. Система управління безпекою праці на базі стандартів OHSAS 18000.
6. Система якості на базі концепції QA 9000.
1. Концепція TQM.

Концепція TQM і концепція стандартів ISO взаємодоповнюють одна одну. Однак, якщо стандарти ІSО призначені для регулювання взаємовідносин між виробником і споживачем, то концепція TQM призначена тільки для внутрішньої потреби виробника. Концепція стандартів ІSО відповідає на питання, що необхідно робити для забезпечення якості, а концепція TQM — як це робити. Модель TQM використовується для самооцінювання підприємств. Такий підхід є домінуючим на початку XXI ст., і сьогодні закладаються основи для наступного — третього етапу розвитку концепції TQM, який буде характеризуватися переходом від самооцінювання підприємств на відповідність зовнішнім моделям TQM до створення власних (внутрішніх) моделей загального менеджменту організацій, які базуватимуться на принципах TQM. Таким чином, це буде перехід від фірмового менеджменту якості до якості менеджменту фірми.

Існують фундаментальні 12 принципів, на яких базується TQM. До них належать такі:

1. Орієнтація всієї діяльності  організації на споживачів, від  задоволення вимог і сподівань  яких залежить її успіх у  ринковій економіці.

2. Погляд на виробничі  відносини між працівниками як  на відносини споживача з постачальником.

3. Безперервне удосконалення  виробництва і діяльності у  сфері якості.

4. Комплексне і системне  вирішення завдань забезпечення  якості на всіх стадіях її  життєвого циклу.

5. Перенесення головних  зусиль у сфері якості в  бік людських ресурсів 

6. Участь усього без  винятку персоналу у вирішенні  проблем якості.

7. Безперервне підвищення  компетентності працівників організації.

8. Концентрація уваги  на попередженні невідповідностей.

9. Ставлення до забезпечення  якості як до безперервного  процесу, коли якість об'єкта  на кінцевому етапі є наслідком  досягнення якості на всіх  попередніх етапах.

10. Оптимізація співвідношення  в тріаді "якість — витрати  — час".

11. Забезпечення достовірності  даних про якість за рахунок  використання статистичних методів.

12. Безперервне поліпшення  якості (концепції Джурана тощо).

Ці принципи визначають ідейний  зміст філософії TQM, яка виставляє якість як основний критерій оцінювання роботи організації, трактує якість у її широкому економічному і соціально-психологічному розумінні, руйнує тезу про неминучість протиріччя між виробником і споживачем.

Концепція TQM використовує такі методи і засоби:

1. Цикл Демінга (циклічна модель управління якістю РDСА), який поділяє управління якістю на чотири основні стадії: планування, реалізацію, перевірку і коригуючі дії.

2. Сім простих статистичних методів. До них належать: контрольний листок, діаграма Парето, причинно-наслідкова діаграма, гістограма, діаграма розкиду, розшарування даних і контрольна карта.

3. Концепція "точно в термін"( just in time).

4. Розгортання функції якості (QFD). Сюди належать економіко-математичні методи, які в системі менеджменту якості вирішують певні задачі.

5. Аналіз видів і наслідків потенційних відмов (PFMEA). Основними стадіями PFMEA є: підготовка, аналіз потенційних відмов (дефектів), оцінювання ризику, визначення заходів і перевірка результатів.

6. Методи технічного проектування якості Tагучі.

7. Програма "Нуль дефектів" (ZD), якабула запропонована Ф. Кросбі .

8. Групи якості. 

9. Формування корпоративної культури.

10. Реінжиніринг (оновлення) процесів — це радикальна перебудова основних процесів у відповідь на потреби внутрішніх і (або) зовнішніх споживачів для забезпечення стрімкого підвищення таких характеристик, як безпека, якість, швидкість поставки і споживча цінність.

11. Підтримання життєвого циклу продукції (САLS). Головна мета САLS — зниження собівартості, трудомісткості та підвищення якості за рахунок інтеграції інформації і автоматизації процесів її оброблення.

12. Бенчмаркінг (англ. benchmarking — опорна точка). Це пошук кращої практики робіт у промисловості, яка сприяє відмінним результатам.

13. Моделі ділової досконалості. Під моделлю ділової досконалості розуміють системну сукупність критеріїв, заснованих на принципах ТQМ і призначених для оцінювання діяльності організації у сфері якості.

 

2. Система якості на базі стандартів QS 9000.

Документація QS 9000 розвиває основну ідею стандартів ISO 9000, однак вимоги її суворіші. Комплект документів QS 9000 становлять:

1. Промисловий стандарт QS 9000 – « Вимоги до систем якості» складається з 3 груп вимог: основні вимоги ISO 9000, галузеві та специфічні вимоги споживачів.
2. Спеціальні настанови:

• Процедура видачі дозволу на виробництво передбачуваної до випуску продукції – РРАР. Призначена для попередження запуску непідготовленого виробництва, вона визначає 11 ситуацій, коли необзідно мати дозвіл на виробництво та обсяг вимог до постачальників у будь-якій із цих ситуацій та 5 рівнів вимог споживача до наданої документації кожгого окремого постачальника. Результати використання процедури дають змогу визначити статус постачальника.

• Оцінювання системи якості – QSA. Використовується для оціювання першою, другою, третьою стороною чи аудиту споживачем потенційного постачальника до укладення контракту. Оцінювання здійснюється у 3 етапи, містить детальний опис процедури оцінювання другою стороною і опитувальний лист, який складається із 160 запитань, структурованих за 20 елементами системи якості і трьома додатковими елементами QS 9000.
• Планування якості продукції, призначеної до поставки – APQP. Ця програма сприяє створенню продукції та послуг, що задовольняють споживача.
• Статистичне управління процесами  - SPC. Це настанова для постачальників із забезпеченням стабільності процесів і можливості задоволення вимог споживачів.
• Аналіз видів і наслідків потенційних відмов – PFMEA\
• Аналіз вимірювальних систем – MSA. Містить детальний виклад проблеми забезпечення достовірності даних, які використовуються під час оцінювання продукції і процесів, отримання вимірювань аналізується як процес.

3. Система управління безпекою праці на базі стандартів OHSAS 18000.

Стандарти OHSAS 18000 розроблені на базі стандартів Великої Британії і тісно пов’язані  зі стандартами ISO 9000, ISO 14000, що спрощує розроблення інтегрованих систем управління якістю, навколишнім серидовищем та безпекою праці.

Згідно зі стандартом OHSAS 18001, елементами системи управління професійною безпекою і здоров’ям (ПБЗ) є:

• Політика у сфері ПБЗ санкціонована вищим керівництвом і формулює загальні цілі безпеки і здоров’я та зобовязання  поліпшення ПБЗ.
• Планування ПБЗ передбачає: 1) планування та ідентифікації небезпеки, оцінювання ризику і управління ним; 2) законодавчі та інші вимоги; 3) цілі; 4) програма управління ПБЗ.
• Впровадження і управління передбачають: 1) структуру і відповідальність; 2) навчання, поінформованість і компетентність; 3) консультації та обмін інформацією; 4) документацію; 5) управління документацією та даними; 6) управління операціями; 7) аварійна готовність і відповідна реакція.
• Перевірки і коригувальні дії: 1) проведення вимірювань і моніторинг; 2) запобігання інцидентам, нещасним випадкам, невідповідностям, попереджувальна і коригувальна діяльність; 3) реєстарація даних і управління записами; 4) проведення аудиту.
• Аналіз вищим керівництвом.

Отже, в першому розділі  курсової роботи висвітлено питання  якості, її значення, суть та роль при  забезпеченні конкурентоздатності  підприємства. Ми визначили основні  фактори впливу на якість, показники, методи дослідження, основні принципи, яких має дотримуватися кожна  організація. Дослідили теоретичні аспекти розвитку якості на підприємстві за сучасних умов господарювння, а також  розглянули розвиток системи менеджменту  якості та управління безпекою праці  в умовах глобалізації ринку ( концепцію  TQM, стандарти QS 9000 та OHSAS 18000).

Розділ 2 Аналіз управління якістю діяльності Охтирського пивоварного  заводу на основі стандартів

 

1. Загальна характеристика ВАТ «Охтирський пивоварний завод»

 

Відкрите акціонерне товариство «Охтирський  пивоварний завод» (далі за текстом - Товариство) є структурною одиницею ЗАТ «Оболонь», має статус підприємства з корпоративними правами і засновано відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України  по Сумській області від 25 березня 1996 року № 411 шляхом перетворення державного комунального підприємства Охтирського  пивоварного заводу у відкрите акціонерне товариство.

Місцезнаходження Товариства: 42700 Україна, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Генерала Батюка, 23.

Товариство – відкрите акціонерне товариство “Охтирський  пивоварний завод”, яке має статутний  капітал поділений на визначену  кількість акцій однакової номінальної  вартості і яке самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм  майном. Товариство є юридичною особою за законодавством України. Діяльність товариства не обмежена строком. Товариство є самостійним господарюючим суб’єктом має самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, знаки для товарів і послуг (торговельні марки) та фірмове (комерційне) найменування, логотипи, поточні та інші рахунки в банківських та фінансово кредитних установах, здійснює свою діяльність на засадах повного господарського розрахунку, володіє відокремленим майном, може від свого імені набувати майнові та немайнові права, нести обов’язки, користуватись правами позивача.

Товариство зобов’язане:

1. Виконувати взяті на  себе договірні зобов’язання.

2. Забезпечувати належні  умови для праці Персоналу  Товариства, забезпечувати  додержання  законодавства про працю, правил  та норм охорони праці, техніки  безпеки.

3. Надавати акціонерам  інформацію про діяльність Товариства  в об’ємі та порядку, визначених  чинним законодавством.