Розвиток управління якістю діяльності промислового підприємства ( на прикладі ВАТ «Охтирський пивоварний завод»)

Успіх в конкурентному  середовищі кожному підприємству принесе  створення сучасної системи управління якістю. На сьогодні в Україні діє  національний стандарт ДСТУ ISO 9001-2001 „Система управління якістю. Основні положення та словник”, який відповідає міжнародному стандарту ISO 9001:2000.

У зв’язку з посиленням тенденцій глобалізації ринку виникає  нагальна потреба в побудові таких  систем управління вітчизняними підприємствами, які б сприяли підвищенню конкурентоспроможності української продукції та національної економіки в цілому до світового  рівня. Чільне місце в таких системах управління підприємствами, на думку  багатьох вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, має належати системі  управління якістю (СУЯ), яка ґрунтується  на ідеях TQM.

Створення СУЯ на підприємстві – це не можливість виробляти найкращу та найбільш конкурентоспроможну продукцію, а можливість дати гарантію, що якість виготовленої продукції є стабільною та зорієнтованою на споживача. Наявність  сертифікованої на відповідність стандарту ISO 9000  СУЯ дає організації стабільність і мінімум можливостей для  виживання в умовах сучасного  ринку.  Для піднесення української економіки і завоювання нашою країною стійких позицій на міжнародному ринку необхідно, щоб вітчизняна промисловість не тільки вийшла на рівень, який відповідає міжнародним стандартам, але й була здатною його перевищити. Світовий досвід показує, що досягти цієї мети можна лише шляхом оновлення філософії бізнесу, розкриття інтелектуального та творчого потенціалу суспільства, розвитку руху за якість і досконалість, залучення широких кіл науково-технічної громадськості до процесів постійних вдосконалень.

 

 

 

2.   Дослідження теоретичних основ управління якістю

 

Сучасний стан теорії управління якістю сформувався під впливом таких вчених як У. Шухарт, Е. Демінг, Дж. Джуран, Ф. Кросбі, А. Фейгенбаум, К. Ісікава, Г. Тагуті та ін. Розглянемо досягнення деяких вчених.

Едвард Демінг запропонував «Ланцюнову реакцію», яка демонструвала  вплив якості на економіку виробництва. Вона квлючає послідовність таких процесів: поліпшення якості, зниження витрат, підвищення продуктивності, зниження ціни, розширення ринку, утримання ринку, забезпечення роботою і збільшення обсягів виробництва, повернення капіталовкладень. Тобто, зменшення витрат, підвищення продуктивності й успішне функціонування компанії на ринку є звичайним наслідком поліпшення якості. Зараз особливого поширення в Японії набув метод Шухарта,  який запропонував циклічну модель управління, яка складається з 4 стадій: планування, реалізація, перевірка, коригуюча дія .

Вагомий внесок у систему  управління якістю зробив Джозеф Джуран, який є автором «Спіралі якості», яка передбачає постійну перевірку якості на всіх стадіях виробництва продукції. Він також є автором концепції AQI (Annual Quality Improvement) – концепції щорічного поліпшення якості. Для її реалізації на підприємстві розробляється комплекс заходів, який передбачає складання щорічної програми поліпшення якості, розроблення методів поліпшення якості, її вимірювання й оцінки, удосконалення організації робіт в адміністративній сфері та ін.

Взагалі, підвищення якості продукції безпосередньо впливає на виробництво та імідж підприємства, оскільки:

• зростає продуктивность суспільної праці, темпи та ефективність науково-технічного прогресу, структура виробництва і функціональний розподіл потужностей;
• спостерігається краще використання основних фондів, економія праці, матеріалів, сировини, палива, енергії, зростання ефективності інвестицій;
• повніше задоволення різноманітного попиту споживачів, підвищеня конкурентоспроможності продукції на ринку, збільшенню експорту, формуванню іміджу підприємства як економічно надійного партнера.

Для загального управління якістю передбачається залучення в  роботу з забезпечення, підтримки  й удосконалення якості всіх структурних  підрозділів організації, усього персоналу  фірми — від рядового робітника  або службовця до голови фірми. Для  ефективної роботи організації будуть потрібні не тільки різні ресурси, але  і розробка всіляких механізмів взаємодії  і процесів. Саме в такий спосіб складається система якості, що являє собою сукупність організаційної структури, ресурсів, процесів і методик, що забезпечують адміністративне (загальне) управління якістю. Ефективна, добре структурована система якості дозволяє організації оптимізувати якість з погляду зменшення різних ризиків, зниження витрат і зростання прибутку. Усі системи якості, незважаючи на особливості підприємств і організацій, спрямовані на досягнення фундаментальних цілей (рис.1.2.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В системі управління якістю продукції  на підприємстві важливе місце займає служба управління якістю. Її основні завдання:

• захист репутації товариства;
• захист споживача від неякісної продукції;
• зменшення непродуктивних робіт;
• попередження браку.

На основі цих завдань важливими  функціями служби управління якістю являються :

• координація робіт по підвищенню якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції ( стратегічний маркетинг, науково-дослідні роботи, організаційно-технологічна підготовка нового виробництва, виробництво, реалізація, споживання;
• координація діяльності всіх підрозділів і служб товариства по розробці конкретних цілей, а також їх інформування про досягнуті результати;
• координація програм, планів та інших регламентуючих документів і активна участь у підготовці кадрів ( робітників всіх спеціальностей і кваліфікацій; спеціалістів і менеджерів всіх рівнів).

Особливе місце в системі  управління якістю продукції займає технічний контроль. Він являє собою систему методів, засобів та заходів, в результаті яких ідентифікується якість готової продукції та сировини вимогам стандартів і нормативів, а також забезпечується виробіток високоякісної продукції у відповідності з цими нормативними документами та стандартами.

Функції технічного контролю виконує служба технічного контролю товариства. Вона підпорядкована безпосередньо керівникові товариства. В управлінні якістю приймають участь всі підрозділи і громадські організації підприємства. Основним джерелом формування номенклатури стандартів є аналіз якості продукції та технології її виготовлення. Після проведення цього аналізу на основі принципів наукової організації праці з урахуванням досягнень науки, техніки та передового досвіду розробляють чітку послідовність виконання кожного виду робіт. Контроль досягнення цілей і задач підприємства в галузі якості продукції і ефективного використання ресурсів здійснюється генеральним директором підприємства. В разі необхідності генеральний директор організовує комісію по проведенню аналізу причин, які заважають досягненню поставлених цілей і задач, а також розробку і виконання з удосконалення системи. Контроль за дотриманням вимог комплексної системи управління якістю продукції і ефективного використання ресурсів, а також наявність необхідних умов для їх дотримання здійснюється керівниками підрозділів. Впровадження системи управління якістю повинне бути стратегічним рішенням найвищого керівництва організації.

На розроблення і впровадження організацією системи управління якістю впливають: зміна потреб, конкретні цілі, продукція, яку постачають, застосовувані процеси, розмір та структура організації.

Метою організації має бути:

• результативне та ефективне встановлення і задоволення потреб та очікувань своїх замовників та інших зацікавлених сторін  для досягнення конкурентної переваги;
• досягнення, підтримування та поліпшення загальних показників діяльності організації та її спроможностей.

Загальні показників діяльності організації можуть впливати на:

• прихильність замовників;
• стабільність ділової активності та відгуки про організацію;
• результати господарської діяльності ( доходи та ринкова частка);
• гнучкість та швидкість реагування на зміни ринкової ситуації;
• витрати та тривалість циклу завдяки результативному та ефективному використанню ресурсів;
• встановлення послідовності процесів;
• конкурентну перевагу завдяки поліпшенню спроможностей організації;
• розуміння та мотивацію працівниками цілей та завдань організації, а також участь у процесі постійного поліпшення;

Організація робіт по забезпеченню якості проекту включає:

1. визначення робіт, необхідних для досягнення потрібного рівня  якості;
2. визначення відповідальних за здійснення цих робіт;
3. розподіл робіт на функціональні частини;
4. визначення відповідальних та виконавців по кожній роботі;
5. створення зв’язків між різними роботами.

Система якості включає роботи в  проекті, які впливають на якість продукту проекту. Вона може бути поділена на різні частини та підсистеми:

1. попередні роботи;
2. завдання специфікацій якості;
3. зв’язки з постачальниками;
4. виробництво;
5. інспекція;
6. відношення із споживачами;
7. аудит якості;
8. метрологія;
9. забезпечення зворотного зв’язку за даними, що відносяться до якості;
10. персонал;
11. безпека продукту.

Повноваження і відповідальність осіб і організацій, що здійснюють діяльність, яка впливає на якість проекту, повинні  бути чітко встановлені і закріплені документально. Це оформлюється в рамках спеціальної Програми забезпечення якості проекту.

В даній Програмі знаходить відображення стратегія забезпечення якості проекту, що визначається на початковій стадії його виконання задовго до розміщення замовлень на придбання і доставку обладнання. Програма визначає заходи, направлені на забезпечення якості виконання  робіт по проекту, в тому числі  заходи по контролю якості.

 

Програма повинна передбачати:

• організаційну структуру, в рамках якої вона буде реалізовуватись;
• чітко розподілені обов’язки і рівень повноважень окремих осіб, груп і організацій, що приймають участь у вирішенні цієї проблеми

Система якості є організаційним стрижнем створення  оптимальних умов для продуктивної праці фахівців. Вона дозволяє перейти  від кустарного рівня створення  програм до наукового, організованого масового виробництва програмного  продукту, завдяки застосуванню особливих  методів управління якістю. Ці методи варіюються від компанії до компанії, але основні їх положення єдині  для всіх і визначаються стандартом ISO-9003.

ISO-9001 встановлює  вимоги до системи якості постачальника  і дозволяє оцінити його можливості  з проектування та постачання  продукції, що відповідає цим  вимогам.

На цих вимогах  базується найбільш поширений сьогодні метод системного управління якістю. За кордоном цей метод називають — Total Quality Management (TQM).

Відповідно з цим  методом встановлюється єдина схема розробки і впровадження системи управління якістю:

1. проводиться дослідження виробництва і готується спеціальна доповідь;
2. на основі обстеження і аналізу фактичного стану виробництва здійснюється вибір системи управління якістю і розроблюється Програма якості;
3. розробляється система управління якістю, Програма якості, Настанова по управлінню із встановленим строками виконання включаються до загального плану проекту;
4. на спеціальній нараді за участю фірми-консультанта обговорюють деталі, терміни й організацію виконання програми якості, вносять корективи і приймають рішення (у тому числі з питань навчання й атестації персоналу).

 

1.3  Розвиток системи менеджменту якості в умовах глобалізації ринку

 

Глобальний  ринок – це ринок , на якомутовари переміщуються досить легко. Виділяють 3 характеристики глобального ринку, які зумовлюють критерії конкурентоспроможності товарів:

1. насиченість товарами;
2. поінформованість споживача;
3. мінливість ринку.