Судимість як стадія кримінальної відповідальності та її відображення в стадіях кримінального процесу

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СТАДІЙ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ………………………………………5

1.1. Поняття стадій кримінального  процесу……………………………...5

1.2. Поняття стадій кримінального  відповідальності…………………..10

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДОБРАЖЕННЯ СТАДІЙ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОЇ ПРОЦЕСУ………………………………………………………………………..15

2.1. Вчинення злочину як  стадія кримінальної відповідальності  та її відображення в стадіях  кримінального процесу………………………………15

2.2. Встановлення складу  злочину як стадія кримінальної  відповідальності та її відображення  в стадіях кримінального процесу……...20

2.3. Покарання як стадія  кримінальної відповідальності  та її відображення в стадіях  кримінального процесу………………………………23

2.4. Судимість як стадія  кримінальної відповідальності  та її відображення в стадіях  кримінального процесу………………………………26

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….36

 

ВСТУП

 

Кримінальне право, перебуваючи у системі права України, тісно пов'язане з іншими його галузями. Кримінальне право визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання можуть бути призначені особам, винним у вчиненні цих злочинів. З метою правильного з'ясування питання про винність особи у вчиненні злочину і застосування до неї покарання встановлена особлива процесуальна процедура, яка полягає в розслідуванні і розгляді кримінальних справ. Ця процесуальна процедура (кримінальний процес чи кримінальне судочинство) регулюється нормами кримінально-процесуального права, зосередженими в Кримінально-процесуальному кодексі України. Таким чином, зв'язок між кримінальним (матеріальним) правом і кримінально-процесуальним правом проявляється насамперед у тому, що вони співвідносяться між собою як зміст і форма. Кримінально-процесуальне право є формою, в якій знаходить своє застосування кримінальне право. Кримінальне право і кримінальні правовідносини реалізуються через право кримінально-процесуальне, через кримінально-процесуальні відносини. Якби не було кримінального права, кримінально-процесуальне право було б безпредметним. Відсутність кримінально-процесуального права позбавило б кримінальне право тієї необхідної процесуальної форми, в якій воно лише і може зберегти якості права, не перетворюючись на свавілля.

Така ситуація зумовлює взаємопроникнення багатьох інститутів кримінального і кримінального процесуального права, в тому числі стадій кримінальної відповідальності і кримінального провадження.

Мета: охарактеризувати на підставі вивчення нормативних джерел та наукової літератури співвідношення стадій кримінального процесу і стадій кримінального процесу.

Об’єкт: доказування в кримінальному провадженні..

Предмет: співвідношення стадій кримінальної відповідальності та стадій кримінального процесу.

Мета: проаналізувати та охарактеризувати співвідношення стадій кримінальної відповідальності та стадій кримінального процесу.

Методологічну основу склали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема: аналіз, синтез, системний, соціологічний, історико-юридичний, порівняльно-правовий, аксіоматичний, метод аналізу документів і т.д.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

В розділі 1 розглянуто поняття стадій кримінального процесу та кримінальної відповідальності.

В розділі 2 дана характеристика відображення стадій кримінальної відповідальності в стадіях кримінальної процесу

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СТАДІЙ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1.1. Поняття стадій кримінального  процесу

 

Кримінальний процес (кримінальне судочинство), зазвичай, розглядається як врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльності інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів, або як система кримінально-процесуальних правовідносин, фактичним змістом яких і є зазначена кримінально-процесуальна діяльність1, що вказує на кримінальний процес як на складне правове явище, складовими якого є певні елементи (процесуальні дії та рішення або процесуальні відносини), які можуть бути систематизовані.

У сучасній вітчизняній літературі, як правило, вказується на існування таких стадій кримінального процесу України: порушення кримінальної справи; досудового розслідування; попереднього розгляду справи суддею; судового розгляду; апеляційного провадження; виконання вироку, постанови, ухвали суду; касаційного провадження; перегляд рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Новий КПК України скасував стадію порушення кримінальної справи. Таким чином умовне визначення положень порушення кримінальної справи на підставі перевірки матеріалів скасовано. По всіх заявах, які мають положення кримінального проступку, або фактичні дані складу злочину слідчий порушує кримінальну справу.

Новий КПК України визначив стадію досудового розслідування як самостійна частина кримінального процесу. Структурна побудова цієї стадії визначається сукупністю завдань, які підлягають вирішенню у разі встановлення особи, яка вчинила злочин.

Теоретичні положення правового змісту даної стадії кримінального процесу можна визначити з наукових точок зору.

Одні автори вважають, що стадія - це діяльність (М.В. Жогін, Ф.Н. Фаткуллін2). Інші визначають її як порядок провадження по кримінальній справі (Ю.М. Грошевой, В.М. Хотинець 3). Треті, О.ДБойков, В.П. Бож’єв 4, підходять до розгляду теоретичних положень стадії кримінального процесу як правовідносини, які виникають у разі проведення досудового та судового провадження.

Є.Д. Лук’янчиков надав повний аналіз наукових точок зору відносно теоретичних положень кримінального процесу та визначив структуру процесу і стадійність його положень. Він вважає, що кримінальний процес - це діяльність, яка спрямована на досягнення цілей кримінального судочинства. Для обґрунтування своєї точки зору він вказує, що будь-який вид діяльності може розглядатися як процес підготовки, прийняття та реалізації рішення по кримінальній справі, а це процесуальна діяльність. Разом із тим, він вказує, що провадження по кримінальній справі треба розглядати у двох положеннях. По-перше, це врегульована кримінально-процесуальна діяльність, а саме стадійність. По-друге, стадії кримінального процесу треба визначити як процесуальні інститути, які мають процесуальне рішення щодо подальшого руху кримінальної справи. Саме в такому розумінні вживає зазначений термін законодавець 5.

М.С. Строгович аналізуючи стадії процесу розглядає її як діяльність органів досудового слідства, прокурора, судді 6. В.А. Стремовський визначає стадії, як рух кримінальної справи, перехід від однієї стадії до іншої 7. В.М. Шпільов, вважає, що стадії - це сувора послідовна діяльність його сторін, учасників, яка складається у систему процесуальних правовідносин 8. В.Д. Бринцев вважає, що кримінальний процес складається не із стадій, а самостійних процесуальних інститутів 9.

Аналізуючи данні висловлення, можна сказати, що наукове поняття стадії кримінального процесу базується на основних його ознаках, які визначають можливий спосіб встановлення фактичних обставин вчинення злочину, прийняття слідчим постанови, а слідчим суддею ухвали по матеріалах кримінальної справи. Важливою ознакою стадії процесу є наявність самостійної галузі права, інституту кримінального судочинства, що регулює порядок досудового та судового провадження.

Ми підтримуємо точки зору О.В. Волколуп, Т.П. Добровольської, Р.Д. Рахунова, В.А. Стремовського та інших авторів відносно системи стадій кримінального процесу 10. Більш точніше треба вважати кримінально-процесуальну діяльність не системою кримінального процесу, а сукупністю процесуальних і слідчих дій, інститутів пов’язаних участю суб’єктів кримінального процесу.

Системність передбачає однорідні явища, які мають взаємозв’язок, взаємозалежність. Порядок окремих елементів системи досягається завдяки внутрішнім зв’язкам системи. Внутрішні зв’язки дозволяють кожному елементу функціонувати самостійно, але досягати кінцевого результату вони можуть тільки спільно. Сукупність відрізняється від системи тим, що, незважаючи на однорідність ознак, не має впорядкованості в організації і не має певної структури.

Теорія кримінального процесу закріпила систему яка утворюється його стадіями. І.Б. Михайловськая, П.С. Елькинд визначають поняття стадій кримінального процесу як частини, які ділять процес на характерні притаманні властиві сторонам процесу, які виконують завдання, процесуальні дії на підставі процесуальних правовідносин 11. І.М. Лузгін стадії процесу підрозділяє на етапи розслідування, які мають конкретні взаємопов’язані елементи, систему дій, які поєднується єдністю завдань, умовами розслідування, специфікою криміналістичних прийомів 12.

O.P. Михайленко вважає, що  стадії процесу характеризуються  не як окремий етап, а як  окрема процесуальна форма та  методи процесуальної дії 13. Ю.К. Якимович пропонує поділити кримінальний процес за вертикаллю на види судочинства, за горизонталлю на кримінально процесуальні стадії. На його думку вид кримінального судочинства включає в себе сукупність провадження по конкретних кримінальних справах. Провадження кримінальної справи на стадії утворює порядок провадження 14.

І.Я. Фойніцький, М.С. Строгович, О.В. Смірнов вважають, що кримінальний процес - це система, сукупність внутрішнього узгодження, взаємопов’язаних, соціально однорідних засобів, за допомогою яких влада здійснює регулюючий вплив на суспільні відносини 15. М.Н. Оніщенко висловив думку, що правові стадії кримінального процесу утворюють систему стабілізуючих чинників, якими охороняє, закріплює та захищає інтереси держави16.

Поділ процесу на стадії сприяє також більш змістовному дослідженню всіх обставин доведення, що мають значення для справи на кожному етапі її руху, забезпечує наступність розвитку кримінального процесу, створює умови для контролю за роботою органів дізнання, досудового слідства, судді, колегіального суду з боку прокурора і вищого суду.

Таким чином, враховуючи суттєві зміни у побудові сучасної системи кримінального процесу України та на підставі структури нового Кримінального процесуального кодексу, можна визначити п’ять основних стадій:

1) Досудове розслідування (п.5 ч.1 ст. 3 та Розділ ІІІ КПК): досудове слідство (щодо злочинів); дізнання (щодо кримінальних проступків).

2) Притягнення до кримінальної  відповідальності (п.14 ч.1 ст. 3 КПК);

3) Судове провадження у  першій інстанції (Розділ IV КПК): підготовче  провадження (Глава 27 КПК); судовий розгляд (Глава 28 КПК); винесення судового  рішення (Глава 29 КПК).

4) Судове провадження з  перегляду судових рішень (Розділ V КПК): провадження у суді апеляційної  інстанції (Глава 31 КПК); провадження  у суді касаційної інстанції (Глава 32 КПК); провадження у Верховному  Суді України (Глава 33 КПК); провадження  за нововиявленими обставинами (Глава 34 КПК).

5) Виконання судових рішень (Розділ VIII КПК). Отже, процесуальні  стадії – характеризують динамізм  правової форми, що відображає  комплекс взаємопов'язаних процесуальних  обставин, які змінюються у часі  і спрямовані на досягнення  оптимальних результатів правової  діяльності. Кожна наступна стадія  отримує свій розвиток, спираючись  на результати, які досягнуті  у попередній стадії. При цьому  необхідно особливо наголосити  на тому, що кожна стадія у  кримінальному судочинстві має  свої чітко визначені процесуальні  підстави, які в свою чергу  виконують певні функції. До цих  функцій можна віднести те, що  процесуальна підстава, по-перше, виступає  як опорний момент, який скріплює  у єдину цілісну систему різні  процесуальні стадії, через які  “проходить” кримінальнепровадження; по-друге, забезпечує належний контроль  кожної наступної стадії щодо  попередньої; по-третє, і головне, дозволяє  чітко визначити процесуальні  часові межі всіх існуючих  у кримінальному процесі стадій 17.

 

1.2. Поняття стадій кримінального  відповідальності

 

Реалізація кримінальної відповідальності є процесом впливу на злочинця. Це не одноактна дія, а єдиний процес, що розпадається на етапи, стадії, що характеризуються визначеними кримінально-правовими і кримінально-виконавчими властивостями: виконання покарання судового рішення та судомості. Винна особа суб’єктивно сприймає цей об’єктивний процес також не як один акт, а як процес, що складається з різних стадій, що мають свої особливості. Усі стадії органічно взаємозалежні і здійснюються послідовно одна за одною.

У процесі досудового слідства вирішуються питання про притягення особи, яка вчинила злочин, до кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність є інститутом кримінального права, а тому її існування та реалізація можливі лише в межах кримінально-правових відносин. Твердження окремих авторів про те, що кримінальна відповідальність може реалізовуватися також у межах кримінально-процесуальних відносин, на наш погляд, непереконливе, оскільки Кримінальний процес є тільки «формою життя» закону про кримінальну відповідальність.