Туристичний попит та розширення географії подорожей авіаційним транспортом: територіальна організація авіаперевезень у провідних турис

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2013 в 23:30, курсовая работа

Краткое описание

Глобальне економічне зростання багато в чому визначається економічним зростанням в авіації, яка відіграє найважливішу роль в розвитку різних галузей промисловості. В даний час авіа перельоти стають невід'ємним компонентом все більшої кількості туристичних поїздок. Перш за все, зростання авіатурів пов'язане з розширенням географії міжнародного туризму. У світі, з численними віддаленими туристськими та рекреаційними центрами роль авіаційного транспорту набуває ще більшого значення.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………..…………..3

Розділ І. Теоретичні аспекти територіальної організації авіаперевезень……..…4

Розділ ІІ. Територіальна організація авіаперевезень…......………………..………9
2.1 Схеми здійснення авіаційних пасажирських перевезень……………………..9
2.2 Географічні напрямки авіаперевезень пасажирів у провідних туристичних регіонах світу…………………………………………………………………...…..12

Розділ ІІІ. Перспективи розширення географії подорожей авіаційним транспортом, що зумовлені розвитком туризму………….……............………...26

Висновки…………………………………………………………………………....30

Список використаних джерел…………………………………………………..…31

Прикрепленные файлы: 1 файл

Авиация.doc

— 2.39 Мб (Скачать документ)

Так само в мережі маршрутів авіакомпаній можуть формуватися вузлові пункти - аеропорти, які не є пересадковими пунктами, але з яких авіакомпанія здійснює декілька рейсів в різних напрямках. Великі вузлові пункти неофіційно називають «вторинними хабами» [12].

Але використання такої системи пов'язано з низкою потенційних проблем. Оскільки рейси скоординовані між собою, погана погода в базовому аеропорті може викликати масові затримки польотів у всій системі. Ще одним неприємним моментом є затримка прибуттів рейсів в базовий аеропорт. Затримка вильотів в очікуванні рейсів, що спізнюються, також викликає хвилю затримок у всій системі. Найголовніший недолік цієї схеми є те, що сама система створює додаткові витрати (наприклад, вантажники повинні перекласти багаж з одного маршруту на інший і т.п).  

Еволюція систем «Hub – and – Spoke» ще більше посилила проблему переповнених аеропортів, пропускна спроможність яких не задовольняє збільшених потреб авіаперевезень. У багатьох таких аеропортах використання злітно-посадочних смуг було розділене владою на строго визначені за часом сегменти (слоти). Фактично це означає, що для отримання дозволу на діяльність в аеропорту авіаперевізник повинен отримати не лише гейт (пов'язана з конкретним виходом на посадку зона аеропорту, призначена для обслуговування пасажирів), але і слот. Як наслідок, авіакомпанія, що базується в певному авіатранспортному вузлі, має в нім велику кількість слотів, чим в авіатранспортному вузлі конкурентів і, відповідно, більшість авіатранспортних вузлів контролюються однією авіакомпанією [13].

Проте в цілому застосовувана система підприємством спрацьовує. Централізація системи обслуговування допомагає зберігати високий рівень продажів. Більшість авіакомпаній з успіхом застосовують сьогодні саме хабову схему.

Хоча дана схема в багатьох регіонах замінює схему «від точки до точки», не можна однозначно стверджувати, що міжнародні авіаперевезення світу в недалекому майбутньому повністю перейдуть на хабову концепцію. У зв'язку з бурхливим розвитком низькобюджетних авіакомпаній, що не використовують хабову схему і не зацікавлені у стикуванні рейсів через найбільші хаби, спостерігається тенденція поєднання двох схем - хабової і «від точки до точки» [7].

Характерним прикладом розвитку маршрутної мережі на основі двох схем авіаперевезень - хабів і «від точки до точки» - є західноєвропейський регіон, який протягом останніх десяти років переживає новий бум розвитку низькобюджетних авіаперевезень. Низькобюджетні авіакомпанії формують свої власні маршрутні мережі, базуючись як в транзитних авіавузлах, так і в нетранзитних. У зв'язку з цим частка низькотарифних авіаперевезень різниться в основних авіавузлах Європи. Наприклад, у Лондоні на пасажиропотік лише двох низькотарифних авіакомпаній Ryinair і ЕasyJet припадає велика частка (близько 35%), ніж на пасажиропотік всіх локальних мережевих авіаперевізників даного авіавузла. Париж на відміну від Лондона має частку всіх низько тарифних авіакомпаній трохи більше 10% серед усього пасажиропотоку, при цьому максимальна частка належить базовому мережевому авіаперевізнику Air France-KLM [12].  

 

 

2.2 Географічні напрямки авіаперевезень пасажирів у провідних туристичних регіонах світу.

 

У 2008 році у структурі  міжнародних туристичних потоків  за видами транспорту найбільшу частку займають авіаційні перевезення, що складають 52% від всіх міжнародних перевезень.

Максимальна концентрація внутрішньорегіонального пасажиропотоку в рамках 10-ти найбільших авіасполучень між містами регіону характерна для Південної Азії, Африки, Австралії та Океанії, де на 10 найбільших за пасажиропотоком авіазв'язків між містами цих регіонів припадає більше 70% всього внутрішньорегіонального пасажиропотоку авіатранспорту (табл. 1). Дана висока концентрація є причиною домінування декількох авіавузлів з ​​відносною замкнутістю внутрішньорегіональної маршрутної мережі і низьким ступенем охоплення авіаперевезеннями периферійних районів [8].

Таблиця 1.

Концентрація  пасажиропотоку в рамках 10-ти найбільших авіасполучень по регіонах світу [8].

Регіон

Частка 10 найбільших маршрутів в загальному пасажиропотоці регіону

Кількість внутрішньо-країнних авіа сполучень в 10 найбільших

Основний хаб

Кількість авіасполучень з основним хабом в 10 найбільших

Північна Америка

12%

10

Нью-Йорк

8

Латинська Америка

43%

9

Сан-Паулу, Мехіко

8

Європа

12%

6

Лондон

5

Близький Схід і Північна Африка

45%

1

Дубай

6

Африка південніше Сахари

80%

4

Йоганнесбург

7

Південна Азія

70%

9

Мумбаї

6

Східна і Південно-Східна Азія

44%

3

Гонконг, Сінгапур

8

СНД і Центральна Азія

н.д.

н.д.

Москва

н.д.

Австралія та Океанія

70%

9

Сідней, Мельбурн

8


 

 

Практично однакові показники  частки пасажиропотоків в 10-ти найбільших внутрішньорегіональних авіасполученнях характерні для Латинської Америки та Близького Сходу - близько 45%. Однак частка в цих авіасполученнях внутрішньокраїнних маршрутів відрізняється кардинально. У Латинській Америці лиш один з 10-ти найбільших маршрутів всередині регіону з'єднує міста різних країн, в Близькому Сході лише один з 10-ти найбільших зв'язків міст по пасажиропотоку є неміжнародним. Причиною цьому може бути більш високий рівень мобільності населення Близького Сходу всередині регіону. У Європі та Північній Америці мінімальна концентрація пасажирів у 10-ти найбільших внутрішньорегіональних авіасполученнях - близько 12%, що є причиною рівномірного розподілу мережі регіональних хабів. Наявність великого авіасполучення всередині однієї країни, переважаючого над міжнародним авіасполученням даної країни в рамках аналізу 20-ти найбільших авіасполучень світу (рис. 2.2), пов'язано з наявністю декількох основних економічних і політичних центрів, в даному випадку це Сідней і Мельбурн в Австралії, Кейптаун і Йоганнесбург в ПАР, Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу в Бразилії [8].

Рис. 2.2. Найбільші 20 зв'язків міст за інтенсивністю пасажиропотоку авіатранспорту [8]. 

 

Тенденція диференціації хабів по регіональним охопленням припускає виділення міжрегіональних і внутрішньорегіональних хабів.  Найбільший аеропорт світу - Хардсфілд (Атланта) - є ключовим внутрішньо регіональним хабом Північної Америки. Як видно на рис.  2.3, найбільші 20 напрямків транзитних пасажирів  Атланти є  внутрішньо-регіональними.

Рис. 2.3. Найбільші 20 напрямків транзитного пасажиропотоку авіавузлів Атланти і Майамі [8].

 

Частка регіональних транзитних пасажирів авіавузла  Атланти, що дорівнює 72%, знаходиться  на контрасті з авіавузлом Майамі, де близько 5% транзитних авіапасажирів подорожує в межах Північної Америки. Майамі є характерним прикладом міжрегіонального хаба, що виконує функції повітряних воріт між Північною і Латинською Америкою (рис. 3). За винятком Майамі, Нью-Йорка і Лос-Анджелеса (в даних авіавузлах частка внутрішньорегіональних транзитних пасажирів менше 40%) більшість американських транзитних авіавузлів мають внутрішньорегіональну спеціалізацію. Тренд регіональної спеціалізації найбільше розповсюдження отримав у США, де хабова схема, так само як і лібералізація авіатранспорту, отримали розвиток раніше, ніж в інших регіонів [8].

Оскільки США в своєму регіоні є лідером за пасажирськими  авіаперевезеннями, доцільно навести  статистичні дані по туристичним  авіаційним прибуттям до країни та виїзним потокам з неї.

Таблиця 2.

Туристичні  авіаційні прибуття до США (тис. пас.) [5]

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Австралія

812

739

724

674

758

789

808

625

504

753

Багамські о-ви

1,471

1,458

1,430

1,491

1,500

1,554

1,509

1,459

1,363

1,266

Барбадос 

208

191

206

218

229

205

230

213

208

202

Бельгія

778 

598 

330 

305 

375 

382 

364 

418 

615

605

Бермудські 

о-ви

374

334

312

310

311

323

358

374

325

315

Бразилія

1,280

1,094

977 

949

1,010

1,087

1,154

1,219

1,318

1,413

Китай/Тайвань 

1,186

1,092

1,024

846

986

1,085

1,141

1,169

1,102

956

Колумбія

674 

683 

590 

618 

658 

594 

787 

815 

893

998

Данія

232

240

309

314

314

278

350

345

427

353

Домініканська республіка 

1,498

1,430

1,409

1,593

1,745

1,805

1,961

1,893

1,927

2,044

Франція

3,147

3,023

2,879

2,735

2,965

2,970

2,941

2,935

3,216

3,037

Германія 

3,886

3,519

3,483

3,673

3,955

4,177

4,252

4,811

5,121

4,866

Кайманові

о-ви

343 

317 

291 

287 

284 

171 

303 

314 

321

322

Греція 

195

135

108

101

129

129

163

193

218

177

Гаїті

303

317

338

353

312

247

302

370

382

419

Гонг-Конг

731

735

697

519

796

893

1,002

969

1,018

1,043

Ірландія

1,064

992

848

1,025

1,105

1,243

1,319

1,378

1,361

1,212

Ізраїль

577

400

343

356

449

512

576

542

670

665

Італія

1,511

1,269

1,082

983

1,220

1,254

1,301

1,369

1,528

1,429

Ямайка 

1,248

1,226

1,238

1,226

1,267

1,200

1,499

1,424

1,444

1,451

Японія

6,974

5,876

5,666

5,261

6,071

6,263

5,769

5,849

5,474

4,978

Республіка Корея 

1,470

1,262

1,253

1,192

1,364

1,439

1,545

1,609

1,676

1,676

Мексика

6,999

6,591

6,349

6,753

7,604

8,075

8,471

8,672

8,847

7,857

Нідерланди 

2,401

2,132

2,104

2,055

2,213

2,252

1,944

2,304

2,497

2,194

Республіка Панама

359

343

339

370

387

364

468

502

653

693

Філіппіни

405

400

365

339

414

383

496

422

447

416

Іспанія 

827

758

769

809

872

772

855

905

1,103

1,162

Швейцарія

1,069

913

701

699

707

711

712

761

857

872

Велика Британія

9,382

8,435

8,217

8,281

8,801

8,654

8,432

8,598

8,810

8,018

Венесуела 

718

730

556

400

527

449

535

561

553

559


 

З наведеної вище таблиці  можна побачити, що до Сполучених Штатів найбільші авіа потоки складають  туристи з таких країн, як Великобританія, Мексика, Японія, Германія та Франція. І лише одна країна з цього переліку входить до складу того ж регіону, що й США.

Аналізуючи виїзні авіа потоки з країни, бачимо, що як і в  першому випадку, перелік країн-лідерів  залишився таким самим.

 

Таблиця 3.

Туристичні  авіаційні відправлення з США (тис. пас.) [5]

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Австралія

806

713

686

672

766

828

879

907

853

1005

Багамські о-ви

1137

1007

935

1101

1151

1230

1252

1165

1111

966

Барбадос 

214

204

189

206

222

237

246

226

213

204

Бельгія

740

586

265

269

346

369

351

406

514

490

Бермудські 

о-ви

189

150

165

216

251

261

289

301

296

284

Бразилія 

1194

1081

936

928

989

1094

1147

1221

1334

1455

Китай/Тайвань 

1026

944

927

770

917

1008

1048

1117

1064

998

Колумбія

622

649

587

615

640

696

790

859

941

1015

Данія

227

239

316

334

357

318

359

394

378

333

Домініканська республіка 

1294

1214

1180

1357

1466

1624

1695

1647

1655

1795

Франція

3082

2927

2588

2620

2887

3065

3008

3047

3148

2911

Германія 

3722

3389

3108

3364

3747

4014

4134

4611

4720

4531

Кайманові

о-ви

289

271

237

271

255

203

275

300

324

301

Греція 

170

126

102

99

124

115

101

139

138

173

Гаїті

296

300

315

332

286

273

285

338

367

364

Гонг-Конг

728

733

657

512

783

894

978

1046

1189

1037

Ірландія

809

797

631

779

837

908

993

1066

1070

945

Ізраїль

480

374

338

363

465

484

475

504

560

649

Італія

1366

1182

955

962

1172

1246

1310

1360

1290

1295

Ямайка 

1095

1084

1067

1126

1164

1193

1335

1292

1311

1274

Японія

6985

5993

5665

5072

5819

5949

5708

5810

5384

4992

Республіка Корея 

1307

1137

1114

1110

1269

1349

1386

1445

1495

1636

Мексика

6510

6025

5643

6075

6931

7488

7615

7927

8068

7208

Нідерланди 

2107

1854

1722

1674

1827

1931

1877

2195

2353

2144

Республіка Панама

344

355

343

386

403

422

463

523

645

716

Філіппіни

348

309

332

309

376

352

341

399

420

376

Іспанія 

782

732

688

740

887

799

862

994

1127

1203

Швейцарія

1038

905

671

690

705

696

699

672

724

785

Велика Британія

9154

8180

7659

7962

8709

8497

8156

8394

8561

7965

Венесуела 

694

728

533

405

534

567

552

620

642

580


 

Але, в 2010 році статистика туристських авіаційних відправлень  з США зазнала деяких змін. Таким чином, проаналізувавши наявні статистичні дані, компанія Orbitz виділила найпопулярніші виїзні потоки з США [1]:

  1. Канкун (Мексика);
  2. Сан-Хуан (Пуерто-Ріко);
  3. Лондон (Англія);
  4. Париж (Франція);
  5. Торонто (Канада);
  6. Рим (Італія).

Також, ця компанія провела аналіз за двома іншими показниками і виявила:

1) Найпопулярніші в’їзні потоки в США [1]: 

  1. Лас-Вегас;
  2. Нью-Йорк;
  3. Чікаго;
  4. Сан-Франциско;
  5. Сан-Дієго;
  6. Орландо;
  7. Гонолулу;
  8. Новий Орлеан;
  9. Вашингтон;
  10. Майамі.

2) Найпопулярніші внутрішні авіа маршрути [1]:

  1. Чікаго – Нью-Йорк;
  2. Лос-Анджелес – Нью-Йорк;
  3. Сан-Франциско – Нью-Йорк;
  4. Нью-Йорк – Форт-Лодердейл;
  5. Нью-Йорк – Орландо;
  6. Нью-Йорк – Майамі;
  7. Нью-Йорк – Лас-Вегас.

Останній перелік змінювався, і його сучасний стан зображений на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Найпопулярніші внутрішні рейси в США в період з березня 2012 р. по лютий 2013 р. (млн. пас.) [14]

 

Говорячи про Європейський регіон, маємо такі дані щодо географічних напрямків авіаперевезень пасажирів.

Загалом, за даними Євростату, між країнами Європи в 2010 році авіаційним транспортом було перевезено приблизно 777 мільйонів туристів [6]. 

Рисунок 2.5 показує, що в рамках ЄС частка міжнародних перевезень знизилася несуттєво: до 41% в 2010 році (проти 42 % У 2009 році). Внутрішні пасажирські перевезення знизились на 1 % у порівнянні з аналогічним періодом. Навпаки, частка виїзних потоків з ЄС збільшилась: 7,4 % в період між 2009 і 2010, що представлені в таблиці 4, підтверджують цю зростаючу тенденцію. Потік між країнами ЄС показує, що в 2010 році, десять основних потоків між країнами в цілому залишалися стабільними в порівнянні з 2009 роком (табл. 5).

Информация о работе Туристичний попит та розширення географії подорожей авіаційним транспортом: територіальна організація авіаперевезень у провідних турис