Територіально-рекреаційні системи Сполучених Штатів Америки, особливості їх формування і розвитку

 

2.2. Особливості  функціонування і перспективи  розвитку територіально рекреаційних систем Сполучених Штатів Америки

США – це один з найпопулярніших курортів, особливо серед європейських туристів (в тому числі і українці). Але в основному, всі їдуть туди тільки ради відпочинку, хоча США володіє великим рекреаційним потенціалом.

Оскільки для США  рекреаційна галузь – є однією з основних галузей економіки, то кожен ресурс намагаються використати для залучення нових рекреантів. Останнім часом почав розвиватися спортивний туризм(гірські лижі, гольф, футбол, дайвінг, пішохідний, велосипедний туризм). Не меншого поширення набули і діловий, еко- та агротуризм.

Індустрія туризму - одна з головних галузей національного доходу. У цьому секторі задіяна значна частка населення, а прибуток від туризму є головним джерелом надходження іноземної валюти до бюджету республіки. За останні кілька роки число відвідувачів США збільшилося на 29%, а прибуток від туризму – на 40 %. Це означає, що у світовому масштабі США стали одним з туристичних напрямів, що дуже успішно розвиваються.

                 Однією з головних проблем розвитку рекреаційної діяльності в США є створення високого рівня матеріально-технічної бази. Має місце невідповідність неузгодження між сучасною матеріально-технічною базою туризму й сучасними потребами у комфортному відпочинку. Більшість туристичних баз розміщені в пристосованих приміщеннях з невисоким рівнем комфорту. Тому стоїть завдання створення сучасних туристичних комплексів, які відповідають усім потребам туристського сервісу.

Стала актуальною тенденцією створення спеціалізованих організацій для якісного створення об'єктів рекреаційної діяльності. На сучасному етапі гірські та приморські райони є місцями інтенсивного будівництва об'єктами туризму та відпочинку.

Враховуючи важливе  значення США для розвитку світового туризму є потреба в розробці й реалізації комплексної соціально-економічної програми по використанню рекреаційного потенціалу регіону з таких напрямків:

1) розробка наукових  основ охорони природно-територіальних  комплексів;

2) обґрунтування раціонального  використання лісових ресурсів;

3) розвиток соціальної  інфраструктури в районах активної  туристичної діяльності;

4) ефективне використання  матеріальних і трудових ресурсів.

Розміщення підприємств  сфери обслуговування в містах розміщення центрів рекреації зміцнює економічні зв'язки прилеглих до них територій, підвищує їх ролі в ефективному використанню трудових ресурсів, буде сприяти розвитку туризму в цих регіонах.

За прогнозами ВТО, до 2015 року, дещо зменшиться приріст рекреаційної діяльності, що є негативним фактором для економіки США.

Туристські прибуття (Додаток 3) у всьому світі збільшились до 661 млн чол. в 2000р.,  і до 937 млн – в 2010 р. За 1990 – 2010 рр. число туристів у світі збільшилось в двоє. Щорічні темпи росту світового туризму в 1990 - 2000 рр. становили 3,8%, а в 2000 – 2010 рр. - 3,5% .(Додаток 4)

Число туристів, прибуваючих  в Американський регіон, збільшилось  до 2000 р. до 147 млн чоловік, а до 2010 р. – до 207 млн (Додаток 5)..

Міжнародна нерівність в секторі туризму значна. Для  досягнення рівнозначного успіху в світі нові підходи заохочення розвитку туризму повинні базуватися на міжнародній кооперації. Отже, міжнародна кооперація і погоджування між ключовими компонентами туризму (готелі, транспорт, туристичні фірми) повинні гарантувати майбутній розвиток індустрії.

Прогнозування ВТО розвиток туризму як у всьому світі, так  у США входити в період постійного зростання об'ємів мандрівок й екскурсій при зростанні конкуренції серед країн їх прибування. При цьому з'являється велика кількість добре інформованих споживачів туристських послуг, які звертають увагу на якість і безпечність рекреаційного продукту. Подальший розвиток туристичного ринку США все більш буде визначатися новітніми інформаційними технологіями.

В США як і в усьому світі має місце ще одна сучасна тенденція - зростання засобів розміщення, які припускають самообслуговування. У теперішній час груповими тур пакетами в межах туристичного ринку користуються, як правило тільки молоді самотні люди, туристи, які мають обмежені фінансові можливості, пенсіонери і паломники.

 

Отже, на розвиток рекреаційного регіону впливають геополітичне положення, економіко – географічні фактори, адже економіка країн досить різна, як за структурою, так і за рівнем галузей господарства, а це викликає інтерес у представників ділових і промислових кіл, і дає поштовх для розвитку ділового туризму.

В регіоні збільшується кількість об’єктів рекреаційної індустрії (готелів, зокрема великих готельних комплексі високого рівня, мотелів, пансіонатів) й впроваджуються нові технічні засоби для поліпшення сервісу і підвищення економічної ефективності в сфері міжнародного туризму.

Великий вплив на ріст туризму в США має матеріально – технічний фактор. Найбільш важливе забезпечення для розвитку міжнародних туристських зв’язків між місцевими і міжнародними засобами переміщення, щоб туристські подорожі не мали розривів у транспортному сполученні. Головними видами транспорту в туризмі регіону є: авіація, автобуси, автомобілі, поїзди, теплоходи морські і річкові. Для розміщення туристів одне з головних місць займає формування інфраструктури (готелі, мотелі, пансіонати, туристичні села, кемпінги, приватні квартири).

Політичний фактор також значно впливає на розширення міжнародних туристських зв’язків, якщо держава має внутрішню політичну стабільність, тобто мирні, дружні, добросусідські відносини між державами. Але політичний фактор може стримувати зростання туризму, причиною цього може бути нестабільність у державах, відсутність між державами добросусідських відносин, військові конфлікти.

Серед факторів розвитку туризму, переважають природні ресурси, де на потенціал лісових та земельних  ресурсів приходиться 62%.

Серед економічних факторів виділяються потенціал транспортних показників і прибуток від іноземного туризму на які приходиться 77%.

Індустрія туризму в  регіоні сприяє розвитку господарського комплексу і економіки країни. Це відзначається в тому, що збільшуються доходи, створюються нові робочі місця, збільшуються валютні надходження  в бюджет країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

          В результаті  виконаного дослідження, мною було виконано всі поставлені завдання.

          1. З’ясувала, що ТРС – це комплексне просторове утворення, яка складається з окремих підсистем спрямованих на задоволення як особистісних, так і суспільних рекреаційних потреб. Вона є відкритою системою і тому зазнає зовнішніх впливів. Підсистеми ТРС є складними утвореннями, томі їх можна вважати окремими самостійними системами, але не зважаючи на це вони пов’язані між собою тісними і не розривними зв’язками, і кожна з підсистем мають великий вплив на інші.

          2. Виявила , що науковими розробками щодо типізації територіально рекреаційних систем займалося багато науковців, зокрема Преображенський, Зорін, Вєдєнін, Новікова та інші. Вони пропонували типізацію за різними ознакими        (площею поширення, рівнем атрактивності, видом середовища, сформованістю, періодичністю функціонування, тривалістю, метою діяльності та іншими ознаками), але практичне застосування такого процесу полягає у тому, щоб виявити наявність певних типів ТРС у межах конкретного регіону та оцінити ступінь їх розвинутості для подальшого ефективного функціонування рекреаційної діяльності.

          3. Досліджуючи ТРС США, дійшла висновку, що Сполучні Штати Америки є досить специфічною країною щодо розвитку рекреаційно-туристичного господарства. Тут завжди переважав внутрішній туризм, хоча постійно зростала частка американців, які б воліли відпочивати за кордоном, а також іноземців, які подорожують по США.

          На території США  знаходиться велика кількість територій природно заповідного фонду, використання яких в рекреаційному господарстві значно відрізняється від інших країн.

          Ще однією особливістю ТРС США є те, що в санаторно-курортному господарстві переважає розважально-відпочинкова спеціалізація. Хоча країна має значні ресурсні запаси, і курорти лікувально-оздоровчого спрямування.

          4.  Проаналізувала особливості  функціонування і перспективи  розвитку ТРС США. Виявила,  що на розвиток рекреаційного регіону впливають геополітичне положення, економіко – географічні фактори.

В регіоні збільшується кількість об’єктів рекреаційної індустрії (готелів, зокрема великих готельних комплексі високого рівня, мотелів, пансіонатів) й впроваджуються нові технічні засоби для поліпшення сервісу і підвищення економічної ефективності в сфері міжнародного туризму.

Великий вплив на ріст туризму в США має матеріально – технічний фактор. Найбільш важливе забезпечення для розвитку міжнародних туристських зв’язків між місцевими і міжнародними засобами переміщення, щоб туристські подорожі не мали розривів у транспортному сполученні. Головними видами транспорту в туризмі регіону є: авіація, автобуси, автомобілі, поїзди, теплоходи морські і річкові. Для розміщення туристів одне з головних місць займає формування інфраструктури (готелі, мотелі, пансіонати, туристичні села, кемпінги, приватні квартири).

Політичний фактор також значно впливає на розширення міжнародних туристських зв’язків, якщо держава має внутрішню політичну стабільність, тобто мирні, дружні, добросусідські відносини між державами. Але політичний фактор може стримувати зростання туризму, причиною цього може бути нестабільність у державах, відсутність між державами добросусідських відносин, військові конфлікти.

Серед факторів розвитку туризму, переважають природні ресурси, де на потенціал лісових та земельних ресурсів приходиться 62%.

Серед економічних факторів виділяються потенціал транспортних показників і прибуток від іноземного туризму на які приходиться 77%.

Індустрія туризму в  регіоні сприяє розвитку господарського комплексу і економіки країни. Це відзначається в тому, що збільшуються доходи, створюються нові робочі місця, збільшуються валютні надходження в бюджет країни.

 

Використані джерела 

1. Александрова А.Ю. Міжнародний туризм: Навчальний посібник для вузів. – М.: Аспект Прес, 2001. – 464с.
2. Ананьєв А.А. Економіка і географія міжнародного туризму. – М.: Видавництво МДУ, 2000.
3. Балабанов І.Т., Балабанов А.І. Економіка туризму: Навчальний посібник – М.: Фінанси і статистика, 2002. – 176с.
4. Балабанов І.Т., Балабанов А.І. Економіка туризму. – М.: Фінанси і статистика , 2000. – 168с.

5.        Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна

            географія світу: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2003 –

            688с.

6.         Бейдик О.О. Географія туризму: Навч.-метод. комплекс для студ. спец.

            «Туризм». – К.: ВГЛ «Обрії», 2007. – 108 с.

7.         Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та

            рекреаційної географії. – К.: Палитра, 1998. – 130 с.

8.       Біржаков М.Б. Введення в Туризм: Підручник. – видання 6-е, перероблене  

            і доповнене. – СПб.: „Видавничий дім Герда”, 2004. – 448с.

9.         Бурнін С. А. Жовті сторінки Інтернет-98. Подорож і туризм. - Спб., 1998.

10.       Ван Ціншен, Топчієв О.Г. Теоретичні та методологічні аспекти

            рекреаційної географії: сучасний підхід // Укр. географ. журн. – 2003. –

            № 1 (41). – С.45-49.

11.       Геллер Е. „Відкрий Америку! Путівник по США” – М.: Центр

       міжнародного обміну, 1998.

12.       Гетьман В.І. Теоретично-методичні питання визначення рекреаційних

       навантажень на ландшафтні комплекси природо-заповідних територій //  

       Екологічний вісник. – 2004. - № 7-8.- с. 4-8.

13.        Дергачов О. В. Міжнародний туризм у сучасному світі// Бізнес інформ. -  

             1998 - №5, с. 12 - 16.

14.       Дмитрієвський Ю. Д. Туристські райони світу. – Спб., 1999.

15.      Ісмаєв Д. К. Робота туристських фірм по організації закордонних поїздок.

           - М., 1999.

16.      Каурова А.Д. Організація сфери туризму: Навчальний посібник. – СПб.:

           „Видавничій дім Герда”, 2004. – 320с.

17.     Квартальнов В.А., Романов А.А. Міжнародний туризм: політика розвитку.

     – М., 1998.

18.      Квартальнов В.А. Туризм: Посібник. – М.: Фінанси і статистика, 2002. –  

           320с.

19.       Кузнецов М.В., Твердохлебов И.Т., Шумский В.М., Яковенко И.М.

       Рекреационный комплекс и основные направления его экономико- 

       географического исследования в целях рационального  

       природопользования // Географические исследования для целей

       планирования экономического и социального развития: Сб. науч. тр. –

       К.: Наукова думка, 1983. – С.206-213.