Технологія організації туристичної подорожі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2014 в 16:47, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є дослідження сучасного стану і перспектив розвитку туристсько-екскурсійної діяльності в місті Львів, розробка туристсько-екскурсійної програми вихідного дня до Львова.
Для вирішення мети дослідження були поставлені наступні завдання:
дослідити сучасний стан туристсько-екскурсійної діяльності у Львові;
визначити особливості та методику розробки туристсько-екскурсійних програм вихідного дня;
розробити екскурсійну програму на вікенд до Львова.

Содержание

Вступ ………………………………………………………………………………...3
Розділ 1. Загальна характеристика маршруту «Вікенд у Львові».....................6
1.1. Особливості туристських ресурсів та інфраструктури Львова ...................6
1.2. Сегментація тура...........................................................................................13
Розділ 2. Технологія організації туристичної подорожі....................................20
2.1. Розробка програми культурно-пізнавального туру до Львова…………..20
2.2. Документальне забезпечення, калькуляція ціни туру ................................23
Висновки …………………………………………………………………………..28
Використана література ……………………

Прикрепленные файлы: 1 файл

Вікенд у Львові.doc

— 281.50 Кб (Скачать документ)

В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала під час війн 20 століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, проте добре представлено такі епохи: ренесанс, бароко, класицизм. Характерним для Львова став стиль сецесії, трапляються споруди в стилях ар-деко і берлінський модерн [8].

У місті встановлено більше півсотні пам’ятників: військових обелісків та меморіалів, монументів національним героям і визначним подіям, видатним жителям міста та регіону.

Сучасною домінантою Старого міста  є пішохідні середньовічні квартали між проспектом Свободи і Підвальною, які розташовані навколо площі Ринок. Їх завершує своєрідне кільце скверів, сформованих на валах, площах та проспектах на місці колишніх міських мурів. Далі розходяться радіальні вулиці, серед яким можна виділити основні: Личаківську, Івана Франка, Зелену, Коперника, Городоцьку, Богдана Хмельницького та проспект Чорновола. Вони в свою чергу сполучені меншими вуличками [15].

Історичний ареал навколо площі Ринок (також «Середмістя») являє собою більшою мірою пішохідно-трамвайну зону з паркінгами. Тут розташована міська ратуша, ряд відомих культових споруд (Вірменська церква, Латинська катедра, Успенська церква, Домініканський собор, Бернардинський монастир), і, найбільшою мірою, кав’ярні та ресторації з великою кількістю літніх терас. На схід від Середмістя розташована споруда Львівської облдержадміністрації та Львівської облради. Вісь проспектів Свободи – Шевченка починаються торгові галереї, пасажі, бутіки і крамниці. На північ та на південь розташовані відповідно ринки «Добробут» та Галицький. Далі починається мережа міських кварталів забудови переважно XIX ст., які використовуються під житло, офіси та крамниці. Серед них гармонійно вписалися Палац Потоцьких, Львівський університет, Головна пошта, Бібліотека Стефаника та інші визначні споруди. Далі починаються пагорби і менш поверхова та менш впорядкована забудова, яка межує з парковими зонами Цитаделі, Парку Франка, Високого Замку та Стрийського парку.

Серед найвизначніших архітектурних пам’яток міста Ратуша, ансамбль площі Ринок, Чорна кам’яниця, Палац Корнякта, Домініканський собор, комплекс Успенської церкви, Королівський арсенал, Порохова вежа, Міський арсенал, монастир Бернардинів, Латинська катедра, Собор святого Юра, Костел святої Ельжбети, Залізничний вокзал, Університет Франка, Оперний театр, Театр Марії Заньковецької, Преображенська церква, Вірменська церква, Монастир святого Онуфрія, Церква Святої Параскеви П'ятниці тощо [20].

Як вже зазначалося, Львів має величезний ресурсний  потенціал для розвитку туризму та екскурсійної діяльності. До туристських ресурсів міста відносяться всі об’єкти, що створюють загальне враження про Львів.

Туристсько-екскурсійна  діяльність у Львові може і повинна стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевого бюджетів, засобом загальнодоступного дозвілля, відпочинку та задоволення культурних, пізнавальних, освітніх потреб, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням міста. Однак, у зв’язку з економічною кризою ці процеси можуть загальмуватися, ще не розпочавшись. Зараз в українському туризмі взагалі, та екскурсійній діяльності зокрема, існують дві тенденції: схильність до впливу зовнішніх економічних і політичних чинників та здатність до швидкого відновлення своїх об’ємів у несприятливому середовищі. Нестабільність на світових фінансових ринках призвела до деяких змін у відпускних звичках туристів та екскурсантів. Правомірно зробити висновок про те, що необхідно досліджувати особливості туристсько- екскурсійної діяльності саме в період фінансової кризи, оскільки це економічне явище вплинуло на всі сфери життя (і відпочинок у тому числі) [17].

Місто Львів  не є виключенням. Безперечно, економічна криза вплинула і на кількість туристів та екскурсантів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності у Львові (див. рис. 1.1) [26].

Так, у період з 2003 по 2008 рр. кількість туристів з кожним роком збільшувалась доволі рівномірно, рекордна кількість відвідувачів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності Львові припала на 2004 р. та становила 142,6 тис. осіб, що на 24% більше ніж у 2003 р. та вже у 2005 р. відбулося значне зменшення туристів на 10%. Після цього, в наступні роки спостерігалась досить рівномірна динаміка збільшення, та у 2009 р. становила 143,6 тис. туристів. Але 2010 р. показав значний вплив економічної кризи на туристсько-екскурсійну діяльність Львова. Так, у 2010 р. було обслуговано на 23% туристів менше ніж у 2009 р. Таким чином, світова економічна криза значною мірою вплинула на обсяг обслугованих туристів Львова, але поступово відбувається збільшення кількості відвідувачів, що говорить про відновлення позитивної динаміки туристських та екскурсійних потоків міста.

 

 Рис. 1.1 – Динаміка зростання відвідувачів у Львові за 2001 – 2010 рр.

 

Станом на 1 січня 2010 р. у Львові налічувалося 7 чотиризіркових, 8 тризіркових та 16 інших готелів. До Чемпіонату Європи з футболу 2012 р. їх кількість збільшиться. Готелі у Львові планують відкрити мережі «Hilton» та «Hyatt». У місті також діє 11 хостелів [12].

Львів славиться  своїми кав’ярнями, цукернями та рестораціями. Загалом у місті нараховується 822 об’єкти ресторанного бізнесу. Найвідомішими  з них є «Віденська кава», «Дзиґа», «Італійський дворик», «Кабінет», заклади  мережі «ФЕСТ»: «Криївка», «Мазох-café» тощо. Всі вони об’єднані у Гільдію рестораторів Львова [20].

Культурна спадщина Львова є частиною світової матеріальної та духовної культури, носить неоціненний  характер для сучасних i прийдешнiх генерацій всього людства та має визнану виняткову загальнолюдську цінність. А розвинута туристична інфраструктура, розуміння владою міста пріоритетного значення туризму, гостинність місцевих жителів та інші чинники здатні привернути більшу увагу іноземних і вітчизняних туристів.

    1. Сегментація тура

 

Основним турпродуктом в практичній діяльності туристсько-екскурсійної організації є тур – поїздка, подорож за заздалегідь спланованим маршрутом на основі комплексного обслуговування.

Згідно до Закону України про туризм, тур – це туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо) [1, 3]. Таким чином, структура тура може бути представлена у вигляді схеми (див. рис. 1.2).

 

Рис. 1.2 – Структура  туру

 

Тури поділяються  на види відповідно до мети подорожі та форми щодо організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування (див. дод. А) [10; 22].

Тур є ринковим продуктом туристичних підприємств, формою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нематеріальних благ, заходом, який реалізує мету подорожування  і в той же час є результатом діяльності туристської фірми, джерелом її прибутку. Складовими туру виступають маршрут, програма та комплекс послуг по забезпеченню безпеки туристів, в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожування. Маршрут і програма забезпечують мету подорожування, а заходи із забезпечення безпеки туриста під час подорожування – безпеку та комфортність при реалізації цієї мети [25].

Маршрути, відповідно до мети, сезону, тривалості подорожування  та інших ознак, класифікуються за певними ознаками (див. дод. Б).

При розробці туру слід враховувати два основних моменти:

1. Маркетингові дослідження ринку, визначення споживчих сегментів та виділення цільового ринку.

2. Оцінка власних можливостей з освоєння обраного цільового ринку.

Розробки турів  повинні бути варіативними, включати можливості вибору елементів програми, засобів розміщення та транспортування з урахуванням індивідуальних побажань туриста, до того ж такий підхід збільшує конкурентоспроможність продукції.

Розробка туру включає наступні етапи:

  • вибір пунктів маршруту;
  • ієрархізація цих пунктів, вибір пунктів початку та закінчення маршруту, після чого провадиться розробка схеми маршруту та його оптимізація.
  • розрахунок вартості туру [13; 21].

При розробці туристсько-екскурсійної програми слід приділити увагу розробці безпосередньо екскурсійного маршруту, та особливостям створення екскурсії.

Таким чином, при розробці туристко-екскурсійної програми «Вікенд  у Львові» були визначені наступні сегменти туру:

1. Географічні сегменти. Маршрут руху екскурсії проходить по історичній частині вулицями Львова.

2. Демографічні сегменти. Національний склад Львова: українці – 88,1%, росіяни – 8,9%, поляки – 0,9%, білоруси – 0,4%, євреї – 0,3%, вірмени – 0,1%, 1,3% інші національності. Мешканці міста дуже лояльні щодо прийому вітчизняних та іноземних туристів, вони усвідомлюють значення туризму для розвитку економіки Львова, та зацікавлені в отримані основного або додаткового прибутку від туристичної діяльності. Тому відношення місцевого населення до туристів – гостинне [9].

3. Сезонні сегменти. Проведення туристсько-екскурсійної програми «Вікент у Львові» можливе цілий рік. Але найбільш оптимальними сезонами є весна – літо – осінь.

5. Транспортні сегменти. Оптимальним видом транспорту для організації туристичної програми є залізничний транспорт, за допомогою якого внутрішні туристи добираються до Львова. Адже залізничний транспорт характеризується високою регулярністю роботи незалежно від кліматичних умов і пір року. Він забезпечує велику перевізну здатність, володіє достатньо високими швидкостями для доставки пасажирів, а також має порівняно низьку ціну за перевезення. Ставлення туристичної клієнтури до залізничного транспорту визначається такими характеристиками: надійність, безпека, зручність [11; 25].

Для обслуговування туристів у межах міста доцільно використовувати мікроавтобус. Мікроавтобус як туристичний транспортний засіб найвигідніший під час короткочасних туристичних поїздок (трансферів), міських оглядових екскурсій, поїздок пам’ятними місцями, групових туристичних подорожей з різною метою, подорожей для участі у спеціальних заходах тощо. Мікроавтобус має такі характеристики: зручність, доступність; практичність; комфортність; цінова політика. Таким, чином, враховуючи усі проблеми дорожнього руху по Львову, найбільш сприятливим засобом перевезення туристів в межах міста є мікроавтобус, через його достатню маневреність. В даній програмі він використовується для трансферу туристів «залізничний вокзал – готель – вокзал»; для оглядової екскурсії по місту; для короткотривалих перевезень в межах міста [10].

6. Сегменти тривалості. Тривалість туру становить 2 дні та 1 ночівлю, з яких 7 офіційних годин на екскурсійні програми; 1,5 офіційних годин на харчування; 5 годин вільного часу для прогулянок містом.

7. Організаційні сегменти. З огляду на тривалість туру та географічне положення місцевості, кліматичні умови, специфіку туристсько-екскурсійної програми, для учасників туру немає ніяких обмежень. Програма розроблена з урахуванням вікових характеристик учасників, станом здоров’я [27].

Суб’єкти туристичної  діяльності, які мають власний туристсько-екскурсійний продукт та самостійно його реалізують, повинні оформити такі документи:

  • технологічну карту екскурсії;
  • контрольний текст екскурсії;
  • матеріали «Портфеля екскурсовода»;
  • схеми маршрутів транспортних екскурсій;
  • договори з транспортними підприємствами в разі здійснення транспортних екскурсій;
  • договори з музеями, заповідниками, культурними закладами тощо;
  • прейскуранти цін на екскурсійні послуги.

За наявністю  цих чинників, суб’єкти туристичної діяльності мають право на надання туристських та екскурсійно-пізнавальних послуг [4; 21].

Для розробки дитячого екскурсійного  туру слід враховувати певні туристські формальності, щодо перевезення та організації екскурсії для організованих  груп дітей.

Важливою особливістю  організації обслуговування турів є надання послуг супроводу. Найпоширенішими є послуги керівника групи в групових турах. Як правило, у якості такого направляються або штатні працівники туристського підприємства, або найбільш досвідчені туристи. Основне завдання керівника групи – виконання програми тура, а також подання інтересів туристської компанії перед особою постачальників послуг.

Важливим елементом  туристського обслуговування, що впливає  на сприйняття якості тура в цілому, є надання послуг екскурсовода, під час огляду визначних місць міста. Екскурсовод показує екскурсантам об’єкти та супроводжує показ аналізом, поясненнями, історичними довідками. Якщо нема об’єктів, які розкривають якусь тему, не може бути і екскурсії. У процесі екскурсії екскурсовод виконує певні завдання, для того, щоб допомогти екскурсантам: побачити об’єкти; почути необхідну інформацію про ці об’єкти; відчути велич подвигу, значення історичної події; оволодіти практичними навиками самостійно спостерігати і аналізувати екскурсійні об’єкти тощо.

Информация о работе Технологія організації туристичної подорожі