Технологія організації туристичної подорожі

Гуманітарний  університет

“Запорізький інститут державного та муніципального управління”

Кафедра туризму та готельного господарства

“Отримано”

Реєстраційний № ____

від “___”________ 200__ р.

“Відправлено з зауваженнями”

Реєстраційний № ____

від “___”________ 200__ р.

“Отримано повторно”

Реєстраційний № ____

від “___”________ 200__ р.

Курсова робота

з __Технологія туристської діяльності____

(Назва дисципліни)

студента (ки) __________________________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові)

група_______, курс ______, факультет ____________________

                                                                      (Заочне відділення)

адреса проживання виконавця ____________________________

_______________________________________________________

(Індекс, населений пункт, вулиця, дім, квартира)

телефон виконавця: _________ робочий, _________ домашній

Тема ________ПРОГРАМА ПЕРЕБУВАННЯ ТУРИСТІВ________

_______________НА МАРШРУТІ: ВІКЕНД У ЛЬВОВІ________

     Керівник ___________________________________________________

Запоріжжя

2011

 

  ЗМІСТ

 

Вступ ………………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Загальна характеристика маршруту «Вікенд у Львові».....................6

1.1. Особливості туристських ресурсів та інфраструктури Львова ...................6

1.2. Сегментація тура...........................................................................................13

Розділ 2. Технологія організації туристичної подорожі....................................20

2.1. Розробка програми культурно-пізнавального туру до Львова…………..20

2.2. Документальне забезпечення, калькуляція ціни туру ................................23

Висновки …………………………………………………………………………..28

Використана література …………………………………………………………31 Додатки……………………………………………………………………………..34 Додаток А ……………………………………………………………………….….35 Додаток Б …………………………………………………………………………..36 Додаток В …………………………………………………………………………..37 Додаток Г ……………………………………………………………………….…..39

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  роботи. Сьогодні, масовий характер та високі темпи туризму спричинили створення індустрії, яка займається обслуговуванням туристів, та надає різноманітні послуги з розміщення, перевезення, харчування тощо. Пізнавальні туристсько-екскурсійні програми міцно займають місце в ній, та стають невід’ємною частиною ринку туристських послуг.

Особливої актуальності цей напрямок наукових і практичних досліджень отримав у зв’язку  із зростанням обсягу екскурсійних послуг на ринку організованого туризму, що викликано різними причинами: підвищенням культурного й освітнього рівня суспільства; розширення цілей самого туризму; зростання пропозицій суто екскурсійних програм тощо.

Культурний  туризм виступає одним із засобів  інформування громадян про інші регіони  України та нівеляції стереотипів. У число об’єктів культурного туризму входять як історико-культурна спадщина (історичні території, архітектурні споруди і комплекси, зони археологічних розкопок, музеї, народні промисли, обряди, виступи фольклорних колективів), так і сучасна культура (виставки, фестивалі, особливості життя населення: кухня, костюми).

Найбільш привабливим  містом України для культурно-пізнавального  туризму виступає Львів. Львів визначено  культурною столицею України. Завдяки насиченій культурній програмі, розвинутій інфраструктурі Львів має найбільший туристичний потенціал в Україні. У Львові діють 30 туристично-екскурсійних маршрутів, які охоплюють понад 328 об’єктів історичної, національної і культурної спадщини українського народу. Але туристичний потенціал міста дозволяє розробити ще більшу кількість туристичних маршрутів різної тематики.

На сучасному  етапі задоволення пізнавальних та культурних потреб туристів є приоритетним напрямком розвитку пізнавального  туризму.

Серед авторів  класиків екскурсознавства слід відзначити Ємельянова Б.В., Райкова Б.Є., Анциферова Н.П., Крупську Н.К., Олександрову Ю.Н., вони вивчали теорію екскурсознавства, методи і форми екскурсійного показу, особливості розробки екскурсій тощо. Серед сучасних вітчизняних науковців методи та особливості розробки туристичних програм у своїх роботах розглядають Бекетова В.М., Капустіна Н.І., Любіцева О.О., Мальська М.П. та інші.

Метою курсової роботи є дослідження сучасного  стану і перспектив розвитку туристсько-екскурсійної діяльності в місті Львів, розробка туристсько-екскурсійної програми вихідного дня до Львова.

Для вирішення  мети дослідження були поставлені наступні завдання:

• дослідити сучасний стан туристсько-екскурсійної діяльності у Львові;
• визначити особливості та методику розробки туристсько-екскурсійних програм вихідного дня;
• розробити екскурсійну програму на вікенд до Львова.

Об’єктом дослідження  є туристсько-екскурсійна діяльність на сучасному етапі у Львові.

Предметом є  організація туристсько-екскурсійної діяльності у місті Львів.

В ході дослідження були використані наступні методи: монографічний, економіко-статистичний, графічний, описовий.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

– вперше були проаналізовані дані зміни туристичних потоків у Львові під час економічної кризи;

• вперше були визначені переваги та недоліки розвитку туристьсько-екскурсійної діяльності у місті Львів.

Результати  курсової роботи можуть бути використані  зацікавленими державними установами або туристсько-екскурсійними підприємствами для поповнення інформаційної бази з наступним практичним застосуванням, та для впровадження нового туристсько-екскурсійного продукту.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, переліку посилань, додатків. Загальний обсяг роботи 30 сторінок друкованого тексту, включаючи 1 таблицю, 2 рисунки, 4 додатки. Перелік посилань містить 27 найменувань.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАРШРУТУ «ВІКЕНД У  ЛЬВОВІ»

 

1. Особливості туристських ресурсів та інфраструктури Львова

 

Львів – місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та Західної України. Назва «Львів» дана місту на честь князя Лева Даниловича, сина засновника Львова Данила Галицького. Протягом своєї історії Львів жодного разу не змінював назви. Львів розташований в центральній частині Львівської. Площа Львова складає 180 км².

Середня висота Львова над рівнем моря становить 289 м. Найвища точка міста – гора Високий замок (409 м над рівнем моря). Історично Львів було збудовано на річці Полтві (притока Буга), але в ХІХ ст. її пустили через головний міський колектор (під проспектами Шевченка, Свободи та Чорновола) [9].

У Львові знаходиться більше 20 парків і зелених зон, 2 ботанічні сади і 16 пам’яток природи. Два парки є пам’ятками садово-паркового мистецтва національного значення, один – місцевого. В міських межах знаходиться регіональний ландшафтний парк «Знесіння» – природоохоронна установа площею понад 300 га, яка має максимально наближену до природних умов екосистему [14].

Львівський  клімат – помірно континентальний з м’якою зимою і теплим літом. Середня температура складає мінус 4°C у січні і плюс 18°C у червні. Львів характеризується найбільшою кількістю опадів та найнижчими літніми температурами серед всіх обласних центрів України, що спричинено чи не найменшою континентальністю місцевого клімату з-поміж великих міст України. В середньому за рік випадає 740 мм атмосферних опадів. За рік у місті в середньому 174 дні з опадами. Через це місто часто називають «приреченим на дощ». Тема львівського дощу є популярною в місцевих художників, поетів і музикантів.

За чисельністю  населення посідає сьоме місто країни (760 тис. осіб). Національний склад Львова: українці – 88,1%, росіяни – 8,9%, поляки – 0,9%, білоруси – 0,4%, євреї – 0,3%, вірмени – 0,1%, та інші національності складають 1,3% населення міста [9; 15].

Бурхлива і  надзвичайно цікава історія унікального  українського міста Львова налічує сім з половиною віків. Львів постав у середині XIII ст., як столиця могутньої східноєвропейської держави – Галицько-Волинського князівства.

Завдяки своєму унікальному географічному розташуванню на перетині головних торгових шляхів між Заходом і Сходом, Львів у XV – XVII ст. стає провідним торгівельним центром Східної Європи, найбільшим містом України. Перебуваючи впродовж пів-тисячоліття в європейському культурному просторі, Львів перетворюється на справжню архітектурну перлину, центр книговидання, ремесел і мистецтв.

У XVIII – XX ст. у складі Австро-Угорської імперії Львів стає відомим, як місто технічних інновацій, зокрема тут вперше у світі винайшли гас і гасову лампу. На початку XX ст. Львів став столицею третього у світі регіону за видобутком нафти після США і Росії. У 1939 – 1991 рр. Львів перебував під владою тоталітарного Радянського Союзу. Із моменту здобуття Україною незалежності місто набуває статусу культурної та духовної столиці української держави. У 2006 р., місто відсвяткувало свій 750-літній ювілей [16].

Львів є одним  з найважливіших транспортних вузлів України. Через місто проходять  міжнародні автошляхи, які з’єднують Львів з Києвом, Будапештом, Варшавою та Краковом, національні автошляхи, якими Львів з’єднаний з іншими містами Західної України.

Сучасний Львів  є важливим залізничним вузлом, через  який відбувається сполучення західних областей України (Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської) з іншою частиною держави. Через Львів також проходить  значна частина залізничних шляхів, що з’єднують Україну з Європою.

Міжнародний аеропорт «Львів», розташований всього за 6 км від  центру міста, сполучає Львів з найбільшими  містами України, Росії, Польщі, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Іспанії та Туреччини. Пасажиропотік львівського аеропорту складає 532 тис. осіб, пропускна спроможність – 200 пасажирів на годину [18].

Львів займає перше  місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам’яток. Львів завжди виділявся не лише серед міст України, але й усієї Центрально-Східної Європи свою неповторною красою, унікальними пам’ятками, мозаїкою архітектурних стилів. Центральна частина міста внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. У ній збереглася значна частина архітектурних пам’яток, датованих ХІV – ХVІІ ст. Найвідомішими з них є кафедральний костьол Римо-Католицької церкви, ансамбль Успенської церкви, ансамбль церкви Св. Юра, Домініканський і Бернардинський костьоли, церкви св. Миколи, Параскеви П’ятниці.

У Львові нараховується 851 об’єкт історико-культурної спадщини міста: пам’ятки історії, монументального мистецтва та археології національного значення, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (див табл. 1.1) [2; 7].

Культурна спадщина – це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів культурної спадщини.

 

Таблиця 1.1 – Кількість пам’яток Львова які внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України

 

Пам’ятки містобудування і архітектури	Пам’ятки історії	Пам’ятки монументального  мистецтва	Пам’ятки археології	Історико-культурні  заповідники
822	7	1	14	7

 

У сучасному  Львові знаходяться велика кількість  музеїв, декілька театрів, картинна галерея  та органний зал. Основними осередками музичного життя міста є театр опери та балету, філармонія і будинок органної музики, де знаходиться найбільший в Україні орган. Найвідомішими музеями є Національний музей, Музей-заповідник «Личаківський цвинтар», Львівський історичний музей, Львівська державна картинна галерея, Музей народної архітектури та побуту України, музей етнографії та художнього промислу, літературно-меморіальний музей Івана Франка. В місті знаходиться близько десяти професійних та самодіяльних театрів найбільш знаними є Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Івана Франка, Львівський драматичний театр ім. Марії Заньковецької, духовний театр «Воскресіння».

Львів є центром одного з найрелігійніших  регіонів України. Серед найвідоміших культових споруд міста Собор святого Юра, головний храм українських греко-католиків, Успенська церква, багатовіковий центр православного життя регіону, Латинська кафедра, Бернардинський костел, Домініканський собор, Костел святої Ельжбети тощо. Зі Львовом пов’язані життя та діяльність Петра Могили, Йосипа Сліпого, Андрея Шептицького та інших відомих релігійних діячів. У Львові знаходиться 8 кладовищ. Найвідомішим є Личаківський цвинтар, де поховано багато відомих людей. Сьогодні його оголошено історико-культурним заповідником [9; 15].