Моніторинг рекреаційного середовища як інструмент оцінки рекреаційного потенціалу

1.1.5 Екологічні аспекти  рекреаційного середовища та  охорона довкілля Тлумацького району

 

Екологічна політика на території  Тлумацького району Івано-Франківської області формується виходячи із норм, закріплених у Конституції України, Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» прав людини на екологічно безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище.         Інструментом впровадження екологічної політики є «Програма охорони навколишнього природного середовища Тлумацького району до 2015 року».  Сучасний стан природних ресурсів і навколишнього природного середовища Тлумацького району змушує змінювати точку зору щодо подальшого економічного розвитку і технічного прогресу й оцінювати їх з урахуванням екологічних пріоритетів, наявності екологічних ризиків та стану екологічної безпеки.

Стан атмосферного повітря на території  району в значній мірі залежить від  об’ємів викидів забруднюючих речовин від двох основних джерел забруднення – стаціонарних (промислових підприємств) та пересувних (автотранспорт).

У 2012 р. від стаціонарних джерел району в атмосферне повітря потрапило 7,4 т забруднюючих речовин, або 10,8 кг у розрахунку на квадратний кілометр території району, що становить 0,04% від обласного показника.

Основними пріоритетними напрямами у охороні  атмосферного повітря до 2015 р. є: дотримання вимог екологічної безпеки в  галузі охорони атмосферного повітря; зменшення викидів забруднюючих речовин, в тому числі парникових газів, від стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря; впровадження новітніх технологій очищення викидів на виробництвах, що становлять потенційну екологічну небезпеку.      Основною проблемою у сфері використання вод є забруднення поверхневих вод Тлумаччини внаслідок скидання у водні об’єкти неочищених та

 

недостатньо очищених зворотних вод.

Скид неочищених та недостатньо  очищених комунальних і промислових  зворотних вод відбувається внаслідок фізичного та морального зносу очисних споруд і відсутності коштів на будівництво нових, ремонт та реконструкцію існуючих. Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання і каналізації більшість водопровідно-каналізаційних мереж знаходяться в незадовільному технічному стані, частина із них – в аварійному стані.

Іншою важливою проблемою, що призводить до забруднення  поверхневих вод, є відсутність  водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг вздовж водних об’єктів на території району. Водоохоронні зони та прибережно-захисні смуги водних об’єктів не винесені в натуру, що порушує природоохоронний режим водних об’єктів, призводить до їх забруднення і засмічення.   Основними пріоритетами охорони та раціонального використання водних ресурсів є: зменшення забору води з водних об’єктів, збереження і відновлення водних екосистем; забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки у сфері використанні водних ресурсів; розроблення та впровадження схем землеустрою (проектів організації території) басейнів основних рік; будівництво нових і реконструкція існуючих очисних споруд і каналізаційних мереж; зменшення до 2015 року скидання у водні об’єкти області неочищених стічних вод на 10%; берегоукріплення, регулювання та розчистка русел; будівництво протиповеневих дамб, водойм-регуляторів (ставків, водосховищ); винесення в натуру водоохоронних зон (прибережних захисних смуг) та ліквідація джерел забруднення підземних вод.           Враховуючи високу питому вагу сільськогосподарських угідь в структурі земельних угідь Тлумацький район відноситься до сільськогосподарських районів області. Найбільш розвиненими галузями промисловості є харчова і будівельних матеріалів, які працюють на місцевій сировині.   Земельні ресурси є складовою частиною природно-ресурсного потенціалу району, просторовою базою для розвитку і функціонування різних галузей

 

виробництва. Земля є продуктом природи  і замінити її яким-небудь іншим  засобом виробництва неможливо. Незамінність землі обумовлює необхідність її збереження, раціонального використання та постійного підвищення якості.

Ґрунти із їх властивістю родючості  є унікальним природним ресурсом. Вони виконують важливі екологічні функції у біосфері, до основних із яких належать:  гідрологічна; біоенергетична; «депо» поживних елементів; захисного екрана;  фітопродукційна; санітарно-детоксикологічна.     Ґрунтовий покрив є надзвичайно вразливою поверхневою «плівкою життя», яка в результаті антропогенного впливу зазнає значних змін, що обумовлює його деградацію.

Земельний фонд Тлумацького району складається  із земель різного функціонального  призначення. Загальний земельний  фонд району займає площу – 68354,8 га, з якої 24171,5 га (35,4%) знаходиться в  межах населених пунктів під забудовою, а 44183,3 га (64,6 %) – за межами населених пунктів.

Із наявних  в районі 49,616 тис. га сільськогосподарських  угідь, 32,2 тис. га займає рілля, 5,6 тис. га перелоги, 0,9 тис. га сади, 2,1 тис. га сіножаті та 8,7 тис. га пасовища.

Висока  розораність території району є  наслідком екстенсивного використання земель, при якому підвищення родючості ґрунтів підмінялось розширенням площ ріллі. Внаслідок значної розораності угідь, активізувалися процеси водної ерозії.

За останні 30 років площа еродованих сільськогосподарських  угідь в Тлумацькому районі зросла в 1,3 рази і становить 28 % сільськогосподарських угідь.

Негативними наслідками ерозійних процесів є  зниження родючості ґрунтів, замулювання  водних об’єктів і забруднення поверхневих  вод агрохімікатами, погіршення водно-фізичних властивостей ґрунтів.

Основні пріоритети з охорони земельних  ресурсів і ґрунтів: розроблення  і впровадження проектів землеустрою  з контурно-меліоративною організацією території сільськогосподарських  угідь; збереження і підвищення родючості 

 

ґрунтів; зменшення розораності території шляхом виведення зі складу орних земель схилів крутизною більш 5° і земель водоохоронних зон і прибережних смуг, консервація сильно еродованих і малопродуктивних земель (залісення і залуження).            На території Тлумацького району щорічно утворюється близько 10 тис. т. твердих побутових відходів(ТПВ), які вивозяться на захоронення на двох полігонах ТПВ.

Полігони займають площу 3,21 га і  в них накопичено до 160 тис. т. твердих  побутових відходів. Найбільшим розміщувачем ТПВ рйону є Тлумацький полігон ТПВ, який щорічно накопичує 5 тис. т відходів[9].

На території Тлумацького району є декілька природоохоронних об’єктів, що мають місцеве значення. Їхня загальна площа становить всього 96, 6 тис. га. Дністровський регіональний ландшафтний парк (Рис.1.3) знаходиться на території Городенківського і Тлумацького районів і займає площу 19,6 тис. га. Парк простягається вздовж дивовижної і красивої ріки Дністер, багатий рідкісною рослинністю. Багатими на рослинність є схили , прибережні луки та поля. Тут зустрічаються горицвіт, сон великий, ковила, первоцвіт, ясенець білий, мигдаль степовий, ромашка, молодило руське тощо. Значна кількість реліктових, ендемічних та рідкісних рослин каньйону занесена до Червоної книги України.  

 

 

Рисунок 1.3  — Дністровський регіональний ландшафтний парк

 

Заповідне урочище «Нижнівське» знаходиться неподалік села Нижнів на території Клубівецького лісництва. Його площа становить 53 га. В урочищі є

еутрофне болото з прилеглим середньовіковим грабовим лісом. Тут зростають рідкісні для Придністров'я глечики жовті, цикута отруйна. На скелях серед лісу виявлено рідкісний вид папороті — щитник Роберта.

        Ботанічне урочище «Городище» знаходиться між селом Одаїв і хутором Думка. Урочище — це система високих горбів з відслоненнями гіпсу, вкритих природною степовою рослинністю. Його площа 8 га. Відоме своїми печерами, що мають назву Одаївські печери(Рис. 1.4). Печери не є надто популярними в спелеологічних колах і знаходяться за 2 км   від села Одаїв, поблизу хутора Думка. Знаходиться тут Грот Монаха — печерка, де вважається, жив відлюдник. Нижче — поєднання отворів, що нагадує обличчя: очі та рот. Одна з найбільших  печер урочища – печера Думка – розміщена навпроти дністровського схилу, в лісі. Біля неї також зустрінете карстовий місток. Вона горизонтальна і має близько 60 метрів ходів, якими можна просто ходити. Тут археологи знайшли сліди перебування людей доби палеоліту (залишки вогнищ, кам'яні знаряддя праці та кістки північного оленя).     Печери Вертикальна і Затишна розташовані на схилі Дністра. Вертикальна має два виходи і кілька сотень метрів різноманітних лазів: невеличкі зали, вузькі горизонтальні щілини, вертикальні обриви. Затишна закінчується не дуже високим урвищем. В цій місцевості є також безліч ущелинок, ніш, печерок. 

 

 

Рисунок 1.4   — Одаївські печери( Ботанічне урочище «Городище»)

 

Серед інших пам’яток природи під охороною знаходяться такі:

• Урочище Данчиця (знаходиться неподалік села Долина, площа 4 га.);  
• Ботанічний заказник «Пугачівка» (площа 4 га., поблизу села Гарасимів);                                                               
• Ботанічний заказник «Меленещина» (площа 2 га.),  
• Урочище «Цовдри» (поблизу с. Грушка, плаща 2 га.)
• Водоспад «Дівочі сльози», с. Ісаків.
• Карстові печери: Сталактитова, Мокра та Вертикальна (с. Локітка)[10].

 

1.2 Характеристика історико-культурних  компонентів рекреаційного середовища

 

Історико-культурні туристичні ресурси – це пам’ятки історії  і культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, становлять пізнавальний інтерес  і можуть бути використані в туристичній діяльності.       До складу історико-культурних туристичних ресурсів входять пам’ятки історії та археології, архітектури, мистецтва, етнографічні пам’ятки і пам’ятки народної творчості.             Історико–культурні туристичні ресурси поділяються на такі групи:

1. Археологічні об'єкти: території первісного заселення,  стоянки, поселення, кургани, древні  городища.

2. Меморіальні пам'ятки, пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, війнами, бойовими та культурними традиціями,  окремі пам'ятки, меморіальні дошки, пам'ятні знаки простих форм, що мають високу мистецьку цінність.

3. Пам'ятники та пам'ятні  місця, пов'язані з життям та творчістю діячів історії, культури, з учасниками історичних подій національно-визвольних змагань, війн, що підтверджуються історичними джерелами.

4. Пам'ятники оборонного  будівництва: земляні, або муровані укріплення, замки із бастіонними укріпленнями, монастирі, фортифікаційні споруди, елементи оборонних споруд, будівель або окремих архітектурних комплексів, реставровані

 

пам'ятки оборонного будівництва.

5. Сакральні споруди: церкви, костели, синагоги, фрагменти культових споруд, окремі культові різностильові споруди, комплекс культових різностильових споруд, окремі культові стильові споруди, комплекс культових стильових споруд.

6. Пам'ятки народної  архітектури: поселення, двори, господарські і житлові будівлі, дерев'яні церкви, садиби, окремі вулиці, або групи будівель, музеї під відкритим небом.

7. Громадські споруди: народні школи, народні доми, шпиталі, корчми, млини, частково збережені елементи громадських споруд, реставровані пам'ятки громадських споруд, добре збереженні пам'ятки громадських споруд.

8. Палацово-паркові ансамблі: окремі залишки палацово-паркових  ансамблів,  фрагменти палацово-паркових  ансамблів.

9. Сучасні пам'ятки  архітектури: окремі пам'ятки  архітектури, що збудовані з  використанням сучасних будівельних  матеріалів, технологій, композиційних вирішень, окремі сучасні пам'ятки архітектури чи їх групи, що зведені з використанням найновіших технічних засобів.

10. Професійні художні  промисли: наявність музейних експозицій, що побудовані на базі зібраних  зразків професійних народних  майстрів; наявність окремих майстрів з експозицією власних творів.

11. Народні художні  промисли: ткацтво, килимарство, вишивка, художня обробка шкіри, художнє плетіння, деревообробка, гончарство тощо, наявність музейних експозицій, що побудовані па основі зібраних зразків народних умільців, наявність окремих народних умільців з експозицією власних творів.

12. Пам'ятки матеріальної  культури: індивідуальні музейні  експозиції, відомчі музеї пам'яток матеріальної культури; етнографічні музеї, музеї народної архітектури і побуту.

13. Пам'ятки фольклору:  наявність окремих традицій, що  збереглися у родинному і громадському  побуті, поширення окремих жанрів, або видів фольклору, наявність різножанрового та різновидового складу фольклору[11].

 

 

1. 2. 1   Історичні та археологічні пам’ятки Тлумацького району

 

Пам’ятки історії — це пам’ятні місця та предмети, пов’язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, з розвитком суспільства та держави.   Пам’ятки археології – це різні городища, кургани, залишки давніх поселень, укріплення ремісничого виробництва, каналів, доріг та інші[12].

В Тлумацькому районі є такі історичні та археологічні пам’ятки:    –  Могила хорунжого Кінної сотні штабу 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Тихона Хилюка.

–   Поселення (5), крем'яні штольні, літописне місто Биковен, с. Буківна (палеоліт, мезоліт, неоліт, епоха бронзи, ранній залізний вік, римський час, Київська Русь)

– Комплекс пам'яток в селі Делева: поселення (2), городища (2), могильники (2),

Київська Русь.   

– Сліди криївки воїнів УПА в селі Будзин.       – велетенський «Дуб Богдана Хмельницького» на хуторі Думка.

–Будинок і подвір'я, де народився і виріс Микола Твердохліб – полковник «Грім», командир ВО «Говерля», полковник УПА(село Петрилів).

–Могила Тараса Бульби і його сина Остапа(Нижнів)

– Остринський тризуб, неподалік від села Остриня.

Остринський тризуб(Рис.1.5) — це найбільше в Україні зображення Гербу України, викладене на схилі гори з білого каменю (гірський мергель), неподалік від села Остриня Тлумацького району Івано-Франківської області. Тризуб викладено у 1992 році колишнім воїном Української Повстанської Армії Анастасієм Паньковичем  Козаком на місці, де точились запеклі бої між українськими повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками, на відзнаку вшанування пам'яті полеглих побратимів та першої річниці з Дня проголошення незалежності України. Нижче тризубу зазначений рік викладання «1992» та слово «воля».    Розміри кам'яного символу України: 19 м висоти, 13 м ширини, висота