Моніторинг рекреаційного середовища як інструмент оцінки рекреаційного потенціалу

                                                       

                                             Зміст

 

Вступ………………………………………………………………….……………....5

1 Базова частина……………………………………………………………….…......8

1.1 Характеристика природної  компоненти рекреаційного середовища…….......8

1.1.1 Орографічні особливості  Тлумацького району…………….……………..…9

1.1.2 Гідроресурси рекреаційного  середовища Тлумацького району……………13

1.1.3 Кліматичні умови  та ресурси рекреаційного середовища  Тлумацького району………………………………………………………………………………...15

1.1.4 Лісові ресурси  рекреаційного середовища  Тлумацького району………....17

1.1.5 Екологічні аспекти  рекреаційного середовища та  охорона довкілля Тлумацького району………………………………………………………………...20

1.2 Характеристика історико-культурних  компонентів рекреаційного середовища…………………………………………………………………………..25

1.2.1 Історичні та археологічні  пам’ятки Тлумацького району……………….....27

1.2.2 Пам’ятки архітектури  ………………………………………………….……..28

1.2.3 Заклади культури……………………………………………………………...33

1.3 Характеристика туристичної та супровідної інфраструктури Тлумацького району………………………………………………………………………..…….....37

1.3.1 Засоби розміщення………………………………………………………….....38

1.3.2.Заклади харчування…………………………………………………………...40

1.3.3 Транспортна система………………………………………………………….40

1.3.4 Характеристика суб’єктів туристичного господарювання…………............41

1.3.5 Характеристика супровідної  туристичної інфраструктури………………...42

2 Проектна частина………………………………………………………….............43

 

 

 

 

 

2.1 Моніторинг рекреаційного середовища  як інструмент оцінки рекреаційного потенціалу……………………………………………………………………………43

2.2 Підсистеми моніторингу рекреаційного  середовища…………………………44

2.2.1 Моніторинг природних комплексів  Тлумацького району………………….44

2.2.2 Моніторинг історико-культурної  спадщини………………………………...47

2.2.3 Моніторинг туристичних  потоків та туристичної інфраструктури………..48

Висновки………………………………………………………………………….….51

Перелік посилань на літературні  джерела…………………………………………52

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Тлумацький район — багатий неповторними й барвистими ландшафтами і найголовніше – гостинними людьми. Туристичною принадою Тлумацького району є унікальний і наймальовничіший куточок дикої природи України — Дністровський каньйон, який починається від гирла річки Золота Липа поблизу однойменного села і закінчується біля гирла Збруча. На території району протяжність каньйону становить 82 км. Тут зібрані найкращі творіння живої і неживої природи.             На любителів екотуризму чекають лісові масиви із збереженими ділянками широколистяного пралісу з багатством тваринного світу та незліченним царством пернатих, комплексні пам’ятки природи місцевого значення, рідкісні види рослин, настояне на запашних травах чисте повітря, прохолодні цілющі джерела та живописні водоспади, цікаві геологічні утворення, гроти, химерні кручі берегів, вапнякові туфи у вигляді скель, карстові явища – провалля та печери. Бажаючі можуть відвідати єдиний в області розсадник Івано-Франківського лісового селекційно-насіннєвого центру.  Вся територія району розміщена у середніх широтах, в помірному кліматичному поясі.

М’який теплий клімат та спокійні води Дністра ваблять до себе любителів  водного сплаву. Подорожі по Дністру  доступні не тільки для досвідчених  спортсменів, але і для початківців.

Природний берег-підкова каньйону на території сіл Одаїв, Ісаків, Підвербці унікальний за своєю природно-геологічною будовою і  використовується для змагань з дельта- та парапланерного спорту.

У районі також можна побачити збережені  дерев’яні церкви ХVІІІ-ХІХ ст., дзвіниці, костьоли, водяний млин ХІХ ст., архітектурні ансамблі та скульптури відомих скульпторів Г. Крука, М. Бринського та ін., відвідати музеї, побачити сліди Буківнянського городища – одного з перших поселень Прикарпаття літописного міста Биковен та виявлені в околицях городища штольні для видобутку кременю, оглянути печери, де жили монахи-самітники,

побувати  біля могил Тараса Бульба та його сина Остапа.   Привабливими для туристів є гармонійне поєднання гостинних сільських садиб та природних краєвидів. Основною перевагою відпочинку в Тлумацькому районі є можливість безперешкодного збору лікарських рослин, ягід і грибів, заняття рибальством, мисливством, посильною фізичною працею і опануванням сільських ремесел. Любителям етнографічного туризму сільські мешканці подарують приємне дозвілля і незабутні враження. В селах можна пізнати народні традиції, унікальні звичаї та обряди, зустрітись з народними умільцями і придбати їхні вироби, посмакувати екологічно чистими продуктами та улюбленими стравами місцевих жителів.

Місцевість району з її рельєфами  сприятлива для мандрівок туристів усіх вікових груп в будь-яку пору року. В районі функціонує 3 туристично-рекреаційні заклади на 24 місця та 3 садиби сільського зеленого туризму. Щороку в районі відпочиває все більше туристів. Так, у 2011 році район відвідало понад 10 тис. туристів.         Район багатий на поклади будівельних матеріалів: кварцовий пісок, вапняк, мергель, гравій, червону глину, бутовий камінь тощо. Розробляються поклади торфу.           Тлумацький район відноситься до сільськогосподарських районів області. Найбільш розвинутими галузями промисловості є харчова та промисловість будівельних матеріалів, що працюють на місцевій сировині.

Рекреаційна діяльність займає вагоме місце в соціально-економічному розвитку будь-якої держави. Вона має величезний вплив на сьогоднішній стан України, позитивно впливаючи на розвиток регіональної економіки, на підвищення рівня зайнятості населення, на зміцнення здоров'я людей.          Інтенсифікація експлуатації природних та історико-культурних ресурсів часто приводить до негативного впливу на природу, зокрема на рекреаційний потенціал територій, який досить часто є і національною гордістю, і національним багатством України. Саме тому питання про моніторинг рекреаційних територій було, є і завжди буде актуальним.      

Здійснення моніторингу  рекреаційних територій повинно  відповідати ряду принципів:  законності, об‛єктивності інформаційності, комплексних  спостережень (принцип комплекності), наочності, доступності інформації.

Встановлено, що важливим для моніторингу рекреаційної території є врахування взаємозв'язку людина – середовище: вплив середовища на людину, вплив людини на природне середовище,  доцільність ведення рекреаційної діяльності на даній території. Тому дана територія повинна підлягати постійному моніторингу, який має на меті максимально зберегти природні властивості території, історико-культурну спадщину, удосконалити туристичну інфраструктуру і водночас сприяти економічному зростанню району.

Отже, моніторинг рекреаційного середовища є важливою задачею в рекреаційній діяльності, і слід шукати оптимальні, об'єктивні та швидкі способи ведення такого моніторингу. Для цього необхідно чітко визначити моніторингові задачі для рекреаційних територій та шляхи її розв'язання.

Мета роботи полягає в аналізі рекреаційного середовища Тлумацького району та розробці на цій основі проекту моніторингу даної місцевості.

Завдання: проектування мережі спостережень за основними об’єктами  території Тлумвцького району.

Об’єкт дослідження – рекреаційне середовище Тлумацького району.

Предмет дослідження – особливості моніторингу природних,  історико-культурних компонентів рекреаційного середовища та суб’єктів туристичного господарювання території дослідження.

  

 

 

 

 

 

 

 

                               1 Базова частина

 

1.1 Характеристика природної  компоненти рекреаційного середовища

    

         Рекреаційна діяльність базується на комплексі природних компонентів, елементів і явищ, які виступають як природні чинники рекреації. Виходячи зі специфіки рекреаційної діяльності і масштабів її організації, ці природні чинники розглядаються як природні рекреаційні ресурси.     До природних рекреаційних ресурсів належать природні та природно-антропогенні геосистеми, природні об'єкти, явища і процеси, які володіють внутрішніми і зовнішніми властивостями й характерними рисами для організації сезонної або цілорічної рекреаційної діяльності.      У межах природних рекреаційних ресурсів можна виокремити кліматичні, ландшафтні, орографічні, бальнеологічні, біотичні, грязьові, гідрологічні, лісові та інші ресурси. У свою чергу кожен із цих видів складається з окремих підвидів.            Природні рекреаційні ресурси з огляду на їхню циклічність та періодичність необхідно розглядати окремо для зимових та літніх видів відпочинку. Природні рекреаційні ресурси формують компоненти ландшафтних комплексів. Їхні властивості повинні мати сприятливі для рекреаційної діяльності якісні та кількісні параметрами, що відповідають потребам відпочинку, лікування та оздоровлення суб’єкта рекреації[1].    У даній курсовій роботі дається характеристика таких природних рекреаційних ресурсів як  орографічні, гідрологічні, кліматичні та лісові.  Рельєф залежно від ступеня розчленованості сприяє формуванню пішохідного, гірськолижного, водного та інших видів відпочинку, зумовлює естетичність території.         Кліматичні характеристики повинні враховувати сонячний, температурний, вітровий режими, вологість повітря та опади, що оцінюють з урахуванням теплового стану людини та її потреб. Кліматичний комплекс також

повинен охоплювати дані про стан повітря: чистоту, насиченість фітонцидами, ступінь іонізації. Кліматичні дані є основою для розрахунку середньорічної кількості сприятливих для кліматотерапії днів.     Гідрологічні складові потенційної рекреаційної зони також є сприятливим рекреаційним чинником. Ріки, озера, ставки, водосховища створюють можливість для водних видів спорту, прогулянок на воді, купання, любительського рибальства. Крім того, до водних плесів тяжіють водоплавні птахи, які є об’єктом спортивного мисливства. Наявність підземних мінеральних вод, пелоїдів свідчить про доцільність розвитку лікувально-оздоровчої рекреації на цій території. Доглянуті джерела стають для рекреанта під час походу головним постачальником питної води.        Лісові рекреаційні ресурси є однією з головних умов для визначення та формування рекреаційних зон. Важливе значення має ступінь благоустрою лісових територій, їхній видовий та віковий склад, продуктивність, загальна залісненість території. Рекреаційне використання лісових ресурсів здебільшого залежить від їхньої приуроченості до відповідних місцевостей. Характеристики лісових ресурсів необхідні для територіальної організації оздоровчих видів рекреації[2].                  

 

             1.1.1  Орографічні особливості Тлумацького району

 

Велике значення для  рекреації та для формування рекреаційних потоків має рельєф. До орографічних ресурсів належать елементи рельєфу: рівнини, височини, пагорби, гори, урвища, яри, каньйони, западини. Значною мірою орографічні ресурси впливають на кліматичні, водні та інші ресурси. Вони сприяють розвитку окремих напрямків рекреаційної діяльності, пов'язаних зі спуском чи підйомом: гірськолижний і пішохідний туризм, альпінізм, скелелазіння, даунхіл, дельтапланеризм тощо.

       Тлумацький район розміщений на сході Івано-Франківської області, в орографічному районі  — Придністровське  Покуття, яке ще називають

Тлумач-Городенківською височиною. Ця височина лежить на північ від річки Прут і простягається до долини Дністра. Відстань до обласного центру міста Івано-Франківськ становить 25 км.         На північному сході межа району проходить по річці Дністер, де він межує з Монастириським і Бучацьким районами Тернопільської області. На сході район межує з Городенківським, на південному заході і півдні — з Коломийським, а на заході — з Тисменицьким районами Івано—Франківської області.             Найбільша протяжність району з півночі на південь становить 45 кілометрів, а із заходу на схід — 30 кілометрів.       Крайня північна точка району знаходиться на околицях села Буківна             (49⁰ північної широти), західна — поблизу села Задорожна ( 24⁰ 55^/ східної довготи), східна — на правому березі річки Дністер біля села Петрів ( 25⁰ 20^/ східної довготи), а південна — село Яківка ( 48⁰  38 ^/  північної широти).  Площа Тлумацького району становить 683,54 км², що становить 4,9 % всієї території області.          Населення – 49,7 тис. осіб. Щільність населення – 73 особи на км².  Геологічна будова. Територія району знаходиться на південно-західній окрайні Руської платформи, складеної в основному з докембрійських кристалічних порід, перекритих горизонтально залягаючими шарами палеозою і мезозою.             Із палеозойського комплексу в межах району відмічені силурійські і девонські відклади, які на поверхні зустрічаються тільки на крайньому північному заході у вигляді вузької смуги по берегах долини Дністра, починаючи від с. Нижнів. Силурійські відклади представлені вапняками, пісковиками і сланцями. Товщі девону складаються з червонобарвних пісковиків і піщано-сланцевих порід.         Відклади мезозою, які зустрічаються частіше являють собою переважно морські відклади юри і крейди. Юрські відклади виступають на денну поверхню річки Дністер і представлені вапняками та мергелями. Крейдяні відклади