Моніторинг рекреаційного середовища як інструмент оцінки рекреаційного потенціалу

поширені по всій території району. Вони складені глауконітовими пісками  та пісковиками, мергелями, крейдою  та вапняками.      З кайнозойських утворень в районі відзначені верхньотретині відклади – тортонський ярус, до якого відносять відклади гіпсу. Шари попередніх геологічних періодів в основному вкриті товщею четвертинних нашарувань, найбільш давніми є древньоалювіальні відклади (грубі кварцеві піски з домішками гальки). Вони складають шосту терасу Дністра, залишки якої зустрічаються на Бистрицько-Тлумацьків височині і на південь від Дністра по лінії Тлумач-Чернелиця, а також Прутсько-Дністровському вододілі. Алювіальні відклади зустрічаються і на інших терасах Дністра. Крім алювію, на більшій території південного сходу спостерігаються лесовидні суглинки, лес і делювіальні шари [3].           Геоморфологія. У тектонічному відношенні територія району – це південно-західне крило Українського кристалічного масиву, де старі палеозойські шари западають глибоко під грубе покриття шарів міоцену, вкриті потужними шарами лесу. У кінці третинного періоду і пліоцені дана територія являла собою знижену плоску рівнину, на північному сході якої протікала річка Дністер. У кінці пліоцену та на початку плейстоцену відбулося піднесення Покутської височини, що призвело до глибокого врізання Дністра і розчленування Прутсько-Дністровського межиріччя.     Зараз територія району – це хвиляста рівнина, на якій виділяються три природні райони: Гостівсько—Обертинська рівнина, Бистрицько—Тлумацька та Олешанська височини.          Бистрицько-Тлумацька височина. Ця місцевість різко окреслена долинами річок Дністра, Бистриці, Ворони та Тлумача. Схили височини круті, абсолютні висоти становлять 300 – 360 метрів над рівнем моря. Найвища точка досягає 386 м. (г. Надорожна). Посередині з півдня на північ вона прорізується порівняно широкою долиною річки Ольшаниці.      Олешанська височина знаходиться на схід від Бистрицько-Тлумацької височини. Висоти тут дещо збільшуються, досягають 350 і навіть 390 м. Ця

височина розпадається на два крупні масиви: західний — між р. Тлумач і великою звивиною Дністра і  східний — на схід від звивини Дністра до його притоки Лемець на території Городенківського району.    Гостів-Обертинська рівнина знаходиться на південь від згаданих височин. Висоти тут зменшуються до 300 м. Дана територія по лінії Хотимирсько-Гвіздецької гряди виступає вододілом Пруту і Дністра. Десь посередині території району від м. Тлумача до м. Городенки виділяєгься більш опущена смуга з висотами до 300 метрів. Це Тлумацько-Городенківське зниження.  З поширенням гіпсів в межах району (вздовж Дністра по лінії сіл Кутище-Локіта-Олеша-Петрів-Гавриляк-Гончарів) пов’язані карстові явища – лійкуваті заглиблення, провалля, печери, карстові озера, підземні річки, а на поверхні мальовничі гіпсові скелі[4].         Отже, поверхня району складова частина Покутсько-Бесарабської височини – в північно-східній частині горбкувата, а в південно-західній становить рівнину.           В межах Івано-франківської області є різні типи і відміни ґрунтів. Для території Тлумацького району характерні в основному тир типи ґрунтів: опідзолені чорноземи, сірі опідзолені ґрунти та глибокі мало гумусні чорноземи. Це пов’язано з різноманітними формами рельєфу, складом ґрунтоутворюючих порід, умов поверхневого та ґрунтового зволоження і рослинності.   Більшу частину площі (33,9 тис. га) займають опідзолені ґрунти, які розміщені на водороздільних просторах і схилах. Інші ґрунти мають незначні площі: чорноземи на елювії – 2,2, лугові і чорноземно-лугові – 4,3, болотні – 1,5, дернові – 0,8, намиті – 0,9, розмиті ґрунти і виходи корінних порід – 0,3, не обстежено – 0,4 тис. га.           На високих і вузьких водорозділах по берегах р. Дністер та її приток переважають світло-сірі і сірі ґрунти, які на крутосхилах в різній степені змиті. Це низькопродуктивні ґрунти з нестійкою структурою, вміст гумусу в них невисокий.            Темно-сірі опідзолені і опідзолені чорноземи є найбільш

розповсюдженими ґрунтами в районі (29,1 тис. га) і майже всі вони знаходяться на орних землях. На відміну від світло сірих ґрунтів, вони володіють більш високим рівнем природної родючості, досить потужним і добре гумусова них профілем. Ці ґрунти добре забезпечені фосфором і помірно азотом та калієм. Вони більш структуровані і мають добре розвинуту капілярну систему. Чорноземи на елювії карбонатних порід займають в районі невеликі площі, половина з них припадає на ріллю. Приурочені вони до крейдяних підвищень горбисто хвилястих водорозділів. Чорноземи характеризуються високим вмістом гумусу, доброю забезпеченістю поживними речовинами.  Лучні і чорноземно-лучні ґрунти залягають в заплавах рік, по долинах балок. Для них характерний добрий гумусовий профіль, значний запас поживних речовин, але вони часто бувають перезволожені. Лучні ґрунти зустрічаються в нижніх частинах схилів, по днищах балок, заплавах рік. Воин мають більш потужний гумусовий горизонт.      Дернові ґрунти приурочені до берегової тераси р. Дністер. Розмиті ґрунти і виходи пухких порід розміщуються на крутих схилах річкових долин, балок, ярів.             Болотні ґрунти займають найбільш низькі рівні заплав та днищ балок. Утворились вони в умовах постійного пере зволоження неглибоко залягаючи ми ґрунтовими водами, внаслідок чого весь їх профіль має виразні ознаки оглеєння. Низинні торфовища поширені невеликими масивами в заплавах річок (села Гостів, Хоти мир, Бортники, смт. Обертин та М. Тлумач). Торфи середньо – та високо зольні, кислотність їх нейтральна або близька до неї[5].

  

1.1.2 Гідроресурси рекреаційного середовища Тлумацького району

 

 Гідрологічні рекреаційні ресурси включають ресурси вод Світового океану, поверхневих і прісних підземних вод, гідромінеральних і термальних вод та лікувальних грязей.           Водні ресурси Тлумацького району представлені поверхневими та

підземними водами.            Річкова система Тлумацького району розвинута слабо, що пояснюється рівнинним характером поверхні. Загальна площа земель водного фонду становить – 1,4 тис. га. Пересічна густота мережі річок на території Тлумацького району становить 0,55км². Всього в районі нараховується 68 річок і тимчасових водостоків загальною довжиною 385 км. Річки Тлумацького водозбору відрізняються невеликою водоносністю. Їх витоки – яри та балки. Основними річками району є  Дністер, Тлумач, Чорнява, Золота Липа, Дустрів, Солоник.         Правобережжя Дністра на території району має слабо розвинуту річкову систему. Ріки тут трапляються рідко, маловодні. Невелика густота річкової системи в цій місцевості пов’язана з карстовими явищами.     Річка Дністер (Рис. 1.1 ) є головною річковою артерією району. Вона  протікає з північного заходу на південних схід майже межею з Монастирським та Бучацьким районами Тернопільської області. Річка протікає територією Тлумацького району протяжністю 82 км. звивистою долиною з високим стрімким правим берегом. Притоки Дністра короткі, мають довжину всього від 6 до 16 кілометрів, за винятком тільки річки Тлумач. Вони маловодні і течуть здебільшого у вузьких долинах-ярах.        Схили Дністра є багатими на рослинність. Тут можна побачити   прибережні луки та поля, де ростуть горицвіт, сон великий, ковила, первоцвіт, ясенець білий, мигдаль степовий, ромашка, молодило руське тощо.   У річці Дністер є такі видів риб: короп, підуст, окунь, сом, марена, лящ, судак, щука, верховодка та багато інших. Велика кількість жаб і раків свідчать про допустиму екологічну чистоту дністровської води.        

                                     Рисунок 1.1  — Річка Дністер(с.  Долина)

         Річка Тлумач є правою притокою Дністра. ЇЇ довжина 35 км, площа водозбірного басейну 254 км². Похил річки 5,7 м/км. Річкова долина V-подібна, завширшки від 0,3 до 1 км. Заплава завширшки 50—300 м. Річище звивисте, завширшки 6—7 м, завглибшки до 1,2 м (біля гирла); є меандри. Річка використовується на побутові потреби. Бере початок від злиття потоків Дустрів і Солоник на східній околиці Тлумача. Тече спершу на північ та північний захід, потім повертає на схід. Впадає до Дністра на схід від села Нижнів. Притоки — р. Солоник(права) і р. Дустрів(ліва).        

Озер на території району дуже мало. Більша частина їх є заплавними. Розміри їх невеликі, живляться головним чином від річкових паводків. В  сухий період року вони часто висихають  або перетворюються в болота.    В районі розвинуте ставкове господарство. Ставки відіграють велику роль у регулюванні стоку рік і використовуються в основному для рибного господарства та для забору технічної води.        У надрах Тлумацького району є прісні та мінералізовані підземні води (с. Жуків та с-ще Обертин ). Їх поширення тісно пов’язане з геологічною будовою цієї території. [5].

 

1.1.3 Кліматичні  умови та ресурси рекреаційного  середовища Тлумацького району

 

        Клімат, погода, їх комфортність і вплив на самопочуття людини є визначальними чинниками для розвитку рекреації. До кліматичних ресурсів належать енергія сонячної радіації й вітру, суми температур і кількість опадів за певний період.          Кліматичні умови Тлумацького району формуються під впливом таких кліматотвірних чинників: географічне положення, циркуляція повітряних мас і сонячна радіація. На місцевий клімат великий вплив чинять також різноманітні форми рельєфу, а також їх експозиція і висота.       Клімат району помірно континентальний з різновидними

мікрокліматичними зонами.          Згідно з характером розподілу радіаційного балансу в часі і по території району, відбувається розподіл температури. Зокрема пересічна температура за рік коливається від 5 до 3°С. Взимку пересічні температури за місяць від’ємні        (– 2, – 5°С у грудні, – 5, – 7°С у січні, – 4, –5°С у лютому). Найхлоднішим місяцем в Тлумацькому  районі є січень, а найтеплішим — липень.   Особливо низькі температури спостерігаються тоді, коли над  територією проходять маси арктичного повітря, що прориваються з Карського моря. Коли ж над районами проходять маси тропічного походження із Середземного моря, температура піднімається.         Відлиги на території району бувають досить часто і можуть тривати майже 20 днів у грудні і по 15 днів у січні та лютому. Середньорічні температури липня + 18°С, а січня – 5°С.          Взимку на території району випадає майже втричі менше опадів, ніж влітку. При цьому опади взимку не інтенсивні і мають переважно обложний характер. Річна кількість атмосферних опадів становить 600–700 мм. Більша кількість їх випадає в теплий період року — 700–900 мм. Найбільш дощовий місяць червень, а найбільш сухий – вересень.       В районі, з грудня по березень, спостерігається найбільша кількість туманів в Івано-Франківській області —  64 дні на рік.    Вітри переважно слабкі і помірні з швидкістю 0,5–1 м/с, а взимку 6–10 м/с. В окремі періоди зрідка спостерігаються ураганні вітри.     У теплий період року на території спостерігаються  такі небезпечні явища погоди як грози, град, суховії.         Тривалість рекреаційного літнього періоду в районі – 6 місяців (травень-жовтень. Зимовий рекреаційний період триває від 3 до 4 місяців. Сприятливі типи погоди спостерігаються протягом 140-150 днів (10-12 днів на місяць[6].

 

 

 

 

1.1.4 Лісові  ресурси рекреаційного середовища Тлумацького району

 

 

Значення рослинного покриву в  якості рекреаційного ресурсу дуже велике, тому що з ним пов'язаний оздоровчий вплив ландшафту завдяки іонізаційним і фітонцидним властивостями рослин. Особливо велика роль лісів, так як саме лісові масиви сприяють підвищенню вмісту кисню в повітрі і його іонізації. Процес утворення іонів у повітряному середовищі дає очищувальний вплив на організм людини.         Рекреаційну функцію лісу визначає також санітарно-гігієнічна обстановка. Ліси збагачують повітря киснем і поглинають вуглекислий газ. Крім того, вони очищають повітря від різних видів забруднень, в тому числі і шумового, яке негативно впливає на нервову систему людини. Ліси сприятливо впливають і на радіаційний і термічний режими. У літній період вони знижують тепловідчуття людини. Також ліси мають і велике естетичне значення[7].

Ліси Тлумацького району становлять 17,5 % території і належать Хотимирському, Кубівецькому і Шапарівському лісництвам.    Для території району характерні буково-дубові ліси,  вологі грабові,  грабово-ялицеві і ялицеві судіброви.        Лісоутворюючою породою їх є звичайний дуб, до якого домішується скельний дуб. Іноді до них приєднується ясен, польовий клен в першому ярусі і берест, граб, осика, ялина, черемха, береза, черешня, горобина в другому ярусі.  Серед чагарників трапляється ліщина, татарський клен, калина, глід, пухнаста жимолость, крушина, терен, шипшина, кизил.     У лісах водяться козулі, зайці, борсуки, лисиці, вепри, білки та інші тварини. Серед птахів зустрічаються зозулі, соловейки, дятли, ластівки, дикі качки і гуси, мартини, сірі та білі чаплі, чорні лелеки, круки, яструби, шуліки. Головним напрямом лісогосподарської діяльності району є нарощення державного лісового фонду за рахунок як інтенсивних (підвищення продуктивності лісових площ), так і екстенсивних (розширення площ лісів) форм ведення лісового господарства.

За  екологічним та господарським значенням  ліси представлені двома групами.

Ліси першої групи представлені чотирма категоріями захищеності (захисні смуги вздовж автомобільних доріг державного значення, ліси що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в тому числі лісопаркові частини лісів зелених зон та лісогосподарські частини лісів зелених зон), а ліси другої групи – однією категорією захищеності.

Ліси першої групи виконують ґрунтозахисну, водоохоронну, оздоровчо-санітарну й естетичну функції. Вони займають третину площ державного лісового фонду району. Ліси другої групи теж мають захисне і водорегулююче значення і дають народному господарству основну масу ділової деревини.

Є на території Тлумацького району лісогосподарське державне підприємство “Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр”, що знаходиться поблизу села Остриня. До складу підприємства входить лісовий розсадник та лісництво. Лісництво поділяється на три майстерські дільниці. Загальна площа лісового фону підприємства становить 2604га, в тому числі вкрита лісовою рослинністю територія – 2358га. Загальний запас деревини – 478,07тис.м³, в т.ч. стиглих і перестійних насаджень – 91,64тис.м3. Загальний приріст — 7,77тис.м3 , щорічний приріст насаджень на 1 га – 3,3м³ .

Підприємство включає такі категорії лісів: ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення – 533га; рекреаційно-оздоровчі ліси – 1586га. та  захисні ліси – 465га.

Вікова структура насаджень: молодняки  – 419га.; середньовікові – 1292га., пристигаючі  – 220га., стиглі та перестійні – 427га.

Породна структура насаджень: хвойні – 53га. в т.ч. сосна – 13га, ялина – 31га, модрина – 9га, твердолистяні – 2173га, в т.ч. дуб – 985га, бук – 641га, граб – 350га, ясен – 73га, клен – 67га, акація – 57га, м’яколистяні – 124га, в т.ч. береза – 46га, вільха – 54га, липа – 2га, верби деревовидні – 22га. та інші деревні породи — 8га.             У розсаднику щорічно вирощується понад 700тис. стандартного садового

 

матеріалу. Щорічно відновлення лісу проводиться на площі 12га в тому числі лісові культури — 11га. Тут є понад 150 видів різних плодових, декоративних деревних та чагарникових  порід. Серед них – справжнє ботанічне чудо гінкгодволопатеве дерево – одне з найстаріших дерев нашої планети, яке, з’явившись ще наприкінці палеозойської ери понад 300 млн. років тому, майже без змін дійшло до нашого часу. Також тут є тюльпанове дерево, магнолія, дейція, спірея Вангута, форзиція тощо.        Лісова рослинність розсадника представлена мішаними листяними насадженнями, серед яких є дуб, бук, клен, граб, ясен, липа, черешня, модрина європейська. Розсадник має велику флористичну цінність. В його флорі зростають ряд лікарських, рідкісних та реліктових видів рослин.

Між селами Остриня і Буківна, є  муфлонове господарство, де налічується  понад 30 голів муфлона європейського(Рис. 1.2). Муфлон – жуйна парнокопитна тварина з роду вівці. Цей вид тварин перебуває під охороною і вирощують його з метою реалізації та розселення на території України. Підприємство утримує муфлонів у вольєрі площею 28га.  

Рисунок 1.2 —Муфлони (Муфлонне господарство)

 

Мисливські угіддя закріплені за лісовим мисливським господарством Хотимир[8].