Трудове виховання

 Будучи спрямованим на особистісний розвиток дитини, трудове виховання дітей дошкільного віку пов'язане з фізичним, моральним, розумовим вихованням. Конкретні його завдання, форми організації трудової діяльності дітей зумовлені як виховними можливостями праці, так і віковими особливостями дошкільнят.

3

Особливості трудової діяльності дошкільників

За твердженням психологів, праця є одним із провідних  чинників всебічного розвитку дітей. Це положення вони аргументують тим, що дитина вже наприкінці молодшого дошкільного віку починає прагнути самостійності, заявляючи «Хочу сам». На думку Д. Ельконіна, два чинники спонукають дитину дошкільного віку до трудової діяльності: тенденція до самостійності та інтерес до всього, що стосується життя і праці дорослих. Однак ці прагнення дошкільнята можуть реалізувати не лише у трудовій, а й в інших видах діяльності. Тому необхідна педагогічно доцільна організація залучення дитини до праці. «Праця мусить збудити в дитячій душі найбільше самостійної, природної творчості, дати вільно розвинутися цільній гармонійній індивідуальності», — стверджувала С. Русова, виокремлюючи такі характерні риси дитячої праці, як вияв активності дитини, її безпосереднього свідомого бажання (інтересу, цікавості до чогось). Праця має завжди конкретне завдання і реальні наслідки (цим і відрізняється від гри). Вона є приємною дитині, яка самостійно знаходить засоби досягнення бажаної мети.

Порівняно з трудовою діяльністю дорослих праця дітей дошкільного  віку має такі особливості:

1. Умовність. Праця дітей ще не пов'язана із суспільно значущим результатом, оскільки, як правило, не створює ні матеріальних, ні культурних цінностей. Водночас вона с результативною, а результатом тут стає не тільки її матеріальне втілення (вирощена рослина, виготовлені іграшки, накритий стіл тощо), а й моральний фактор (дитина відчуває значущість затрачених зусиль).

2. Поступове вироблення здатності мотивувати трудову діяльність. Молодші діти ще не здатні формулювати мотиви, їх приваблює процес участі у спільній з дорослим справі так само, як приваблює спільна гра. У старшому дошкільному віці діти мотивують свою працю тим, що вона їм подобається, бажанням допомогти дорослому, одержати від нього позитивну оцінку, перевірити свої сили (мотив самоствердження). З'являються у них і суспільні мотиви — принести користь іншим людям. 
 
3. Динамічний розвиток компонентів трудової діяльності дітей дошкільного віку. Включаючись у трудову діяльність, дитина поступово починає усвідомлювати, що будь-яка праця повинна переслідувати конкретну мету, завершуватися певним результатом. Однак чим менша дитина, тим частіше вона відволікається, цікавлячись не стільки результатом, скільки процесом праці, що часто спричинює повторення одних і тих самих дій, віддаляє від мети, перетворює працю на гру. Тому дорослі повинні допомогти дитині усвідомити мету своїх дій, зв'язок між метою і результатом, навчити проектувати трудовий процес. Навіть старші дошкільники часто планують роботу безпосередньо в процесі її виконання, що не сприяє виробленню наполегливості, ретельності, цілеспрямованості. Враховуючи це, дорослі спочатку самі планують роботу дітей, потім поступово залучають їх до планування, надаючи їм у цьому все більшої самостійності.

4. Виховна значущість як найвища цінність дитячої праці. Беручи участь у праці постійно, дитина виробляє у собі самостійність, відповідальність, звичку до трудових зусиль, прагнення допомогти товаришеві, ініціативність та інші особистісні якості. Проте участь дитини у трудовому процесі без створення педагогом відповідних умов не тільки не забезпечує виховного впливу, а й породжує протилежний ефект. Часто негативне ставлення дітей до праці с наслідком неправильного залучення до неї (праця як покарання, трудові доручення за відсутності необхідних для них навичок, недостатня увага вихователя до результату, неправильна оцінка зусиль).

5. Тісний зв'язок праці малюка з грою. За твердженням П. Блонського, між грою і працею немає великої різниці, оскільки найвища форма праці (творча праця) є подібною до гри, містить у собі елемент насолоди від процесу діяльності. До того ж творча праця часто виникає саме з гри. Однак людині нікуди подітися від повсякденної роботи, до якої у дитини немає природного нахилу. Усвідомлення її необхідності приходить унаслідок певної підготовки, змістом якої є спочатку гра дитини, потім — творчість, що розвивається у грі і спрямовує її до творчої праці. На основі ігор, творчої праці формується звичка до буденної роботи, обтяжливість і монотонність якої полегшуються захопленням дитини своєю діяльністю. І гра, і праця приносять дитині задоволення, є засобами її самореалізації. Спершу дитина готується до праці у процесі гри, майже у кожному різновиді якої наявний певний трудовий елемент. Гра дає змогу виявляти в ігровій формі різноманітні трудові навички, оскільки однією з основних тем дитячих ігор є праця. Потреба самостійно щось зробити, створити вперше виникає у грі і зумовлена саме її вимогами (виготовити, наприклад, необхідний ігровий атрибут). Водночас у дитини формуються цілеспрямованість, вольові якості, самостійність, ініціативність.

Включення гри до праці  дітей допомагає підвищити ефективність її виховного впливу, забезпечити  основу для вироблення інтересу до праці, бажання трудитися. Однак  не варто намагатися перетворити  на гру будь-які трудові завдання чи якомога раніше відокремити працю  від гри.

Як зауважував А. Макаренко, несвоєчасне відокремлення гри  від праці було б справжнім  насильством над дитиною і  викликало б у неї відразу  до трудового зусилля та ще сильніше прагнення до гри. Дитину слід поступово  готувати до усвідомлення того, що її трудові  доручення, якими б простими чи складними вони не були, є обов'язковими. Гра, хоч і створює можливості для підготовки до праці, але не замінює власне трудової діяльності дошкільнят. Це особливо важливо стосовно дітей молодшого дошкільного віку, яким властиві нестійкі мотиви поведінки, ігрове ставлення до праці і яких слід спрямовувати на те, щоб трудовий процес не перетворювався на ігровий. Водночас цілком доречне використання у грі старших дошкільників результатів їхньої праці (пошитого лялькового платтячка, змайстрованого човника та ін.).

Одним із компонентів готовності дитини до трудової діяльності є привабливість  праці. Цей своєрідний психологічний  механізм формується під час усвідомлення дитиною того, що у процесі праці  вона відкриває нове у собі, довкола  себе, випробовує свої можливості на зовсім іншому рівні вимог, здатна досягти  конкретного результату, який приносить  радість їй і тим, хто вболіває за її успіхи.

Сподіватися на формування цього психологічного механізму  в процесі насиченої елементами праці гри недоцільно, оскільки в  грі він має зовсім іншу психологічну основу. Це свідчить про необхідність забезпечення найтіснішого зв'язку дитячої  праці з грою, використання під  час її організації ігрових прийомів, створення ігрових ситуацій, а  також виховання ставлення до праці як до обов'язку.

4

 
Ознайомлення  дошкільників з працею дорослих

Феномен праці діти відкривають  для себе, спостерігаючи за тим, як працюють дорослі. Це породжує у них бажання наслідувати старших, брати участь у їхній діяльності.

Із працею дорослих діти ознайомлюються у процесі демонстрації різних видів праці, пояснення їх значення (спеціально організовані спостереження, бесіди, екскурсії), а також під час безпосередньої організації спільної діяльності дорослих і дітей. Діти залюбки допомагають дорослим, переймаються їх настроєм, наслідують їх вчинки, набуваючи конкретних знань і уявлень про працю, розвиваючи допитливість, інтерес до діяльності дорослих, проймаючись повагою до людей праці та результатів їх старань. Водночас дорослі мають змогу впливати на поведінку дітей — викликати у них прагнення до праці, досягнення конкретного її результату.

Під час ознайомлення дітей  молодшого і середнього дошкільного  віку з працею дорослих їхню увагу  зосереджують на простих трудових діях, спрямованість яких зрозуміла для  них (праця вихователя і його помічника, кухаря, лікаря та ін.). Вихователь повинен  максимально використовувати приклад  трудової поведінки працівників  дитячого садка. Однак лише спостереження  не достатньо, оскільки дітям важко  усвідомити зв'язок праці дорослих із власною поведінкою. Тому необхідно  залучати їх до трудового процесу, використовуючи посильні доручення й елементарне  співробітництво. Так, під час ранкового  прибирання помічник вихователя може доручити дітям принести в поливальниці води, протерти листя рослин у куточку  природи тощо. При цьому слід враховувати  можливості для самостійної діяльності дитини, у процесі якої вона починає  якомога точніше наслідувати  працю дорослих.

Відчутно впливає на формування у дітей прагнення працювати  емоційне ставлення дорослого до виконуваної роботи. З раннього віку діти повинні бачити приклад раціонально  організованої праці, оволодівати  культурою праці: вмінням ставити  мету (спочатку з допомогою дорослого, потім — самостійно), планувати й організовувати роботу, використовувати обладнання, послідовно здійснювати раціональні трудові дії, підтримувати порядок на робочому місці тощо.

Виховна ефективність ознайомлення з працею дорослих залежить від ефективності процесу спостереження, від того, на які аспекти праці дорослих спрямована увага дітей. Самі вони зацікавлюються передусім зовнішніми виявами процесу праці: послідовністю операцій, предметами, знаряддям праці тощо. Тому потрібно спрямовувати їх на те, як людина ставиться до роботи, як здійснюється взаємодопомога у колективній праці. Дітей середнього дошкільного віку підводять до усвідомлення того, якою є людина-трудівник, для чого вона працює, як ставиться до своїх трудових обов'язків. Тобто одночасно зі знаннями про особливості праці діти отримують уявлення про ставлення до неї, про моральні якості тих, хто працює.

За визнанням психологів, педагогів, раціональною є така послідовність  ознайомлення з працею дорослих:

1) накопичення фактів  про процес праці, перетворення  предмета праці, результати праці,  створення уявлення про її  значущість;

2) формування уявлень  про людину праці, її ставлення  до праці;

3) формування уявлень  про колективний характер трудової  діяльності.

Дітям старшого дошкільного  віку вже доступне розуміння суспільної значущості праці дорослих, способів досягнення її результатів. Вони виявляють цікавість до праці поза межами дитячого садка. Під час спостереження за працею дорослих вихователю слід звертати увагу дітей на її організованість, узгодженість дій, відповідальність та ін. У цьому віці розширюються можливості для виховання трудових навичок і вмінь. Діти оволодівають навичками самообслуговування, самостійно виконують елементарні обов'язки. Приклад трудової діяльності дорослих впливає на них значно сильніше, ніж на дітей молодшого і середнього дошкільного віку.

Організовуючи спільну діяльність, важливо враховувати форми співробітництва, які залежать від конкретного  змісту роботи і віку дітей, а також  від того, скільки дорослих і хто  саме бере у цьому співробітництві  участь. Чим молодші діти, тим  більшу участь у співробітництві  мають виявляти дорослі, спрямовуючи, організовуючи працю дітей. У  спільній діяльності з дітьми старшого дошкільного віку вихователь має  ширші можливості рівноправно працювати разом з ними, виконувати трудомістку роботу, яка вимагає складних умінь і навичок. Доцільною у ній є участь помічника вихователя, інших працівників дитячого садка. Педагогічно ефективне поєднання активності дорослих і дітей у спільній роботі сприяє перейманню досвіду старших, набуттю навичок, необхідних у майбутній самостійній роботі.

Ознайомленню дітей із працею дорослих сприяють спостереження  та екскурсії. Для молодших дошкільників з цією метою організовують екскурсії  по дитячому садку, для старших дітей  — походи за його межі (до магазину, перукарні, бібліотеки тощо). Добираючи види праці для спостереження, необхідно враховувати їх виховну цінність, доступність змісту для розуміння, ймовірність виникнення у дітей бажання наслідувати трудову поведінку дорослих. Ефективними є повторні спостереження, які забезпечують формування чітких знань про результати і значущість праці.

Набуті під час спостережень, екскурсій знання й уявлення потребують наступного уточнення і систематизації. З цією метою вихователь проводить  з дітьми (переважно старшими) узагальнюючі бесіди («Хто якою працею займається у  дитячому садку», «Як ми допомагаємо  нашій няні», «Що робить кухар» тощо).

З метою закріплення і  уточнення знань про різні  види праці використовуються також  дидактичні ігри: «Кому що потрібно для роботи», «Відгадай, що ми робимо» (відтворення трудових дій) та ін.

Різноманітні особливості  праці дорослих відкривають дітям  художні твори різних жанрів (літератури, кіно, живопису тощо), завдяки яким вони пізнають не лише її зовнішні вияви, а  й внутрішню суть, мотиваційну  сферу, психологічні наслідки. Втім, використання педагогами художніх творів активізує  емоційну сферу дітей, спонукає їх до співпереживання з тими, хто працює, за досягнення результату, переконує, що навіть у найскладніших умовах цілеспрямована і працьовита людина зможе досягти своєї мети. Пережиті емоції зумовлюють конкретизацію знань  про сутність праці, вимоги, які вона пред'являє людині, і про те, як праця впливає на розвиток, суспільне  визнання особистості. Усе це формує основи внутрішньої готовності дитини до самовідданої праці в майбутньому.

5

Трудове виховання  дітей у сім’ї

Праця –  великий творець людської особистості, духовного багатства, моральної  чистоти. І всі ми, педагоги та батьки, прагнемо до того, щоб наші діти були працелюбними, добрими. А як же цього  добитися? То ж спробуємо відшукати  відповідь.

Видатний  педагог Антон Семенович Макаренко  розробив цілу систему трудового  виховання в сім’ї. Він вважав, що особливо важливою для трудового  виховання в сім’ї є участь дитини в господарських справах. Робота дитини виховує чесність, дбайливість, колективізм, привчає її рахуватися з інтересами інших людей. Дитяча праця розвиває бережливість, свідомість, відповідальність, уміння розпоряджатися своїм часом і планувати свою роботу. Щоденна праця привчає  дітей поважати буденну, хоча не завжди цікаву, але потрібну домашню працю, цінувати і поважати працю старших.