Тарифна система

П л а н

 

 

ВСТУП …………………………………………………………………………...3

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТАРИФНОЇ  СИСТЕМИ..6

1.1. Поняття і завдання тарифної  системи ……………....5

1.2. Правове регулювання тарифної  системи в Україні ……………..………..11

 

РОЗДІЛ 2. ЕЛЕМЕНТИ ТАРИФНОЇСИСТЕМИ…………………………16

2.1. Тарифні ставки……………….16

2.2. Тарифна сітка …………....20

2.3. Тарифно-кваліфікаційні  довідники ……………....22

 

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТАРИФНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ ……26

 

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………31

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

     В умовах ринкової економіки України відбулися помітні зміни в оплаті праці, яка ставиться в залежність не тільки від результатів праці працівників, а й від ефективності діяльності виробничих підрозділів.

     Оплата праці - це заробіток, розрахований, як правило, в грошовому виразі, який за трудовими договорами власник або уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу або надані послуги.

     Основою організації оплати праці є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

     Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

      Для оплати праці керівників, спеціалістів і службовців використовуються схеми посадових окладів, розміри яких встановлюються залежно від посад, що займають керівники, спеціалісти і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів, складності і важливості робіт. Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розробка штатного розпису ~ внутрішнього нормативного документа, де вказаний перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів.

     За радянських часів використання тарифної системи в цілому, і тарифно-кваліфікаційних довідників зокрема, було обов'язковим на всіх підприємствах усіх галузей економіки. В наш час вони носять рекомендаційний характер і є нормативними лише для підприємства, що їх застосовує. Слід підкреслити, що "радянське походження" тарифної системи оплати праці не робить її "пережитком минулого". І за ринкових умов потрібен універсальний регулятор, за допомогою якого можна об'єктивно виміряти, а отже справедливо відшкодувати витрати праці у вигляді її оплати. Цю роль виконує тарифна система, яка найоб'єктивніше з усіх відомих допоки механізмів забезпечує реалізацію принципу однакової оплати за однакову працю, диференціацію основної частини заробітної плати залежно від складності, якості, відповідальності праці, рівня кваліфікації працівників. Добровільне застосування практично всіма великими і середніми підприємствами всіх форм власності елементів тарифної системи вже майже 10 років підтверджує її життєстійкість і незамінність при організації оплати праці великих трудових колективів.

    Метою дослідження в  даній роботі є розгляд тарифної системи оплати праці з урахуванням останніх змін в законодавстві  України.

     Предметом мого дослідження  являється тарифна система оплати  праці,як засіб диференціації  розмірів заробітної плати працівників, основа для установлення правильного співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати працівників.

Для розкриття теми курсової роботи необхідно:

- надати визначення тарифної  системи;

- охарактеризувати елементи тарифної  системи

- дослідити особливості тарифної системи в Україні.

 

 

                                       

 

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТАРИФНОЇ  СИСТЕМИ

 

1.1. Поняття і завдання тарифної 

 

Щоб надати визначення поняття тарифної системи оплати праці необхідно спочатку розглянути поняття системи оплати праці,Оскільки тарифна система є основою оплати праці.

Отже, система оплати - це певний взаємозв'язок між показниками, що характеризують міру (норму) праці та міру його оплати в межах і понад норми праці, що гарантує одержання працівником заробітної плати відповідно до фактично досягнутими результатами праці (відносно норми) і погодженої між працівником і роботодавцем ціною його робочої сили.1

З’ясувавши суть визначення оплати праці,можливо надавати характеристику тарифні системі.

 У зарубіжній та вітчизняній науковій літературі характеристика тарифної системи та її завдання  здійснюється у праця Гадзевича О.І., ГоловачоваО.С.,Калина А.В, Мазманова Б.Г, Ревенко Н.Ф., Схиртладзе А.Г., Махсма М.Б Арістова В.Л., Головачов О.С.,

Так в працях Головачова тарифна система пояснюється,як сукупність норм і нормативів, які дозволяють визначити рівень кваліфікації  працівників, розряд робіт і диференціювати оплату праці в залежності від складності, інтенсивності і умов праці, а також відповідальності працівника при виконання робіт. З допомогою тарифної системи установлюються співвідношення між низько і високооплачуваними категоріями трудящих.2

Тарифна система відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями та кваліфікацією.

Професія характеризує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки, придбаних теоретичних знань і практичних навичок (наприклад, токар, слюсар, шахтар).

Спеціальність відображає внутрішньо професійний поділ праці. Це поняття вужче порівняно з поняттям «професія» (наприклад, токар-карусельник, слюсар-водопровідник, слюсар-ремонтник устаткування). Отже, спеціальність потребує глибших знань і надбання практичних навичок з вужчого кола робіт.

Кваліфікація – сукупність виробничих знань, уміння, певних практичних навичок. Вона виражає ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.3

В працях Бaрсукова И.В.,зазначається що тарифна система є основою організації заробітної плати працівників і будується в залежності від умов праці, кваліфікації працівників, форми оплати праці і значення даної галузі в народному господарстві.4

Проаналізувавши праці різних науковців в сфері оплати праці,а саме поняття тарифної системи можна зробити що не зважаючи на деякі відмінності в самому понятті,завдання тарифної системи являється спільним. Воно полягає в тому,що тарифна система є  основою для установлення правильного співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати працівників. З її допомогою визначається необхідна кількість працівників відповідної кваліфікації чи спеціальності, а також співвідношення заробітної плати різних категорій працівників.

У зв'язку з тим, що норми затрат праці установлюються нормуванням, тарифна система є сполучною ланкою між нормуванням та системами заробітної плати.

Характеризуючи тарифну систему неможливо не зазначити, елементи організації тарифної системи

Організація тарифної системи оплати праці в підприємстві складається з таких основних елементів:

- формування  фонду оплати праці;

- нормування  праці;

- встановлення  тарифної системи оплати праці;

- вибір  найбільш раціональних форм і  систем зарплати.5

Фонд оплати праці є джерело коштів, виділені на виплат заробітної плати виплат соціального характеру. Нормування праці – визначення необхідних витрат робочого дня виконання конкретного обсягу робіт у конкретних організаційно-технічних умовах. Нормування праці дає можливість враховувати якість праці та індивідуальний внесок працівника в загальні результати діяльності підприємства. Воно ефективне інструментом управління, з якого здійснюються планування, організація, керівництво контроль над наявними ресурсами – трудовими, матеріальними, фінансовими. Тарифна система дозволяє виокремити різноманітні конкретні види праці, враховуючи їх складність й умови виконання, тобто якість праці.

1.2. Правове регулювання тарифної системи в Україні

     Правове регулювання тарифної системи оплати праці  регулюються  Законом  України “Про оплату праці”,Кодексом законів про працю України, генеральною, галузевими (регіональними) угодами та колективним договором підприємства, установи, організації .                                                                                                                                                                                                                                        В Законі України “Про оплату праці”, поняття тарифної системи закріплено в     Статті 6. Тарифна система оплати праці.6

        Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

  Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:   тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; { Абзац другий частини третьої статті 6 в редакції Законів N 1766-III ( 1766-14 ) від 01.06.2000, N 2190-IV ( 2190-15 ) від 18.11.2004 }     міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).7

     Тарифно-кваліфікаційні  характеристики (довідники) розробляються  центральним органом виконавчої  влади, що забезпечує формування  державної політики у сферах  трудових відносин, соціального захисту населення.

{ Частина четверта статті 6 із  змінами, внесеними згідно із  Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

 Особливе місце надано тарифні  системі і в Кодесі законів  про працю,главі VII Оплата праці,і статті96.8                                                                                           

  В цій статті також закріплено  поняття,завданя,склад тарифної  системи. Але якщо порівнювати Закон Про оплату праці і Кодекс закнів про працю,то в кодексі більш детальніше визначено формування тарифної сітки,а саме тарифних розрядів. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.

Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Більш докладніше  правового регулювання тарифної сітки закріплено в Постанові КМУ “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”.9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ЕЛЕМЕНТИ ТАРИФНОЇСИСТЕМИ

 

             2.1. Тарифні ставки

       Важливим елементом тарифної системи є тарифна ставка. Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.10

     Важливою проблемою є встановлення таких розмірів тарифних ставок, які б гарантували безперервне відновлення й підтримування фізичних сил і розумових здібностей людини, а також забезпечення постійного відновлення й підвищення її трудової кваліфікації, зростання загальноосвітнього і професійного рівня працівників. Тарифна частина заробітної плати має виконувати мотивуючу і стимулюючу функцію, оскільки стимулює виконання робіт більшої складності, відповідальності, інтенсивності. Тому питома вага тарифної частини має бути максимальною. Як показує досвід, тариф, що є постійною частиною заробітної плати, має становити до 80% заробітку. Якщо змінна частина заробітку (премії, різні доплати) становить половину, а то й більше загального обсягу заробітної плати, то це свідчить про втрату основної стимулюючої ролі тарифу в заохоченні виконання більш якісної праці, підвищенні кваліфікації.

Ставка 1-го розряду – це мінімальна заробітна плата працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг роботи).11

Установлення тарифної ставки 1-го розряду залежить від економічного стану підприємства, його фінансових можливостей на період дії колективного договору, рівня середньої заробітної плати, що склався на підприємстві на кінець поточного року, державної, галузевої і регіональної гарантії мінімальної заробітної плати.

Тарифні ставки наступних розрядів розраховують множенням тарифної ставки 1-го розряду на відповідний тарифний коефіцієнт: