Контроль за виконанням колективного договору та відповідальність за його порушення і невиконання

За вимогою профспілок, іншого уповноваженого органу роботодавець зобов'язаний вжити заходи, передбачені  законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються  зобов'язання за колективним договором.

Діючим законодавством передбачена  відповідальність за порушення і  невиконання колективного договору. Так, згідно зі ст. 45 КЗпП України, на вимогу профспілкового органу роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди.

На осіб, які представляють  власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, або навмисно порушили строк початку проведення колективних  переговорів, або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

Особи, які представляють  власника або уповноважений ним  орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і винні  в ненаданні інформації, необхідної для ведення колективних переговорів  і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, несуть дисциплінарну  відповідальність або підлягають штрафу до п'яти неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян. Порядок і строки накладення штрафів регламентуються Кодексом  України про адміністративні правопорушення. Справи з цих питань розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору, відповідних комісій або з ініціативи прокурора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 Внаслідок упорядкування  правового регулювання колективних  договорів і угод виникла певна  система норм, які регулюють трудові  та соціально-економічні відносини  між власником або уповноваженим  ним органом та найманими працівниками. Законодавство встановлює нийнижчі, мінімальні гарантії для найманих  працівників на території всієї  держави.

 Колективні угоди укладаються  з тим, щоб допомогти трудовим  колективам визначитись при укладенні  колективних договорів. Відповідно  колективний договір є результатом  процесу прийняття рішень між  власником або уповноваженим  ним органом і представницьким  органом трудового колективу.  З урахуванням надбання колективних  угод колективним договором встановлюється  сукупність правил, що визначають  умови праці, досягнуті на переговорах  між сторонами.

 Регульовані колективним  договором взаємовідносини грунтуються  на тому, що встановлені законодавчими  та іншими нормативними актами  положення є мінімальними. Стаття 91 КЗпП надає право підприємствам,  установам, організаціям в межах  своїх повноважень і за рахунок  власних коштів встановлювати  додаткові порівняно з законодавством  трудові і соціально-побутові  пільги для працівників.

 Разом з тим колективний  договір не становить єдиного  способу фіксації умов праці.  Поряд з колективним існує  індивідуальний трудовий договір,  яким визначаються умови найму.  Але щоб ці умови були сприятливими  для працівника, взаємообумовленими, а не встановленими одностороннє  власником, вони мають бути  визначені колективним договором.

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Конституція України  від 28.06.1996 (зі змінами і доповненнями) // Офіційний сайт Верховної Ради  України. – http://zakon.rada.gov.ua

2. Кодекс законів про  працю України від 10.12.1971 (зі  змінами і доповненнями) // Офіційний  сайт Верховної Ради України.  – http://zakon.rada.gov.ua

3. Закон України “ Про колективні договори і угоди ” від 01.07.1992 (зі змінами і доповненнями) // Офіційний сайт Верховної Ради України. – http://zakon.rada.gov.ua

4. Чанишева Г.І. Трудове право України: Навч. посібник / Г.І. Чанишева. – К.: Юрінкомінтер, 1999.

5. Венедиктов В.С. Трудове право України: Підручник / В.С. Венедиктов. – К.: Істина, 2008.

6. Бойко М. Д. Трудове право України: Навч. посібник / Бойко М. Д. – К.: Олан, 2002.

7. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права / П. Д. Пилипенко. – Л.: Вид. центр. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 1999.

8. Актуальні проблеми права: теорія і практика: Зб. наук. праць № 17. - Луганськ : Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2010.

9. Новий Трудовий кодекс України: проблеми вдосконалення колективно-договірного регулювання / М.П. Стадник // Правова держава: Щорічник наукових праць. — 2010. — № 21.

Размещено на Allbest