Дослідження соціально-трудових процесів на підприємстві з використанням методу дескриптивного моделювання процесів

Дослідження соціально-трудових процесів на підприємстві з використанням методу дескриптивного моделювання процесів

Як відомо, будь-яка модель має цільовий характер. Моделі можуть бути як дескриптивних - такими, які пояснюють реальний стан справ, так і нормативними, тобто такими, які вказують як слід діяти [1]. 

Представляється, що при дослідженні соціально-трудових процесів на підприємстві найбільш доцільною буде побудова саме дескриптивної моделі, яка буде описувати ступінь впливу тих чи інших факторів на стан соціально-трудових процесів. Така модель в подальшому дозволить визначити найбільш ефективні шляхи управліннясоціально-трудовими процесами на підприємстві. 

Модель, зазвичай, це певне спрощення дійсності, яка дозволяє дослідити проблему. Тому її використання вимагає: правильного вибору самої моделі, розумінняобласті її застосування, інтерпретацію отриманих результатів для практичного використання. 

При моделюванні особливо важливим є вибір моделі, тим більше для такого складного об'єкта як соціально-трудові процеси підприємства, які характеризується багатоаспектністю, слабкою структуризацією, комплексністю. 

При побудові моделі соціально-трудових процесів виникають певні проблеми, пов'язані, перш за все, з тим, що соціально-трудові процеси є інтегральним показником, який залежить від багатьох факторів. Тому ступінь коректності включення цих факторів до моделі буде визначати її повноту і адекватність. При цьому виникаєситуація, коли для включення в модель тих чи інших чинників немає достатньої інформації, а існуючаінформація має якісний характер.  
Тому доцільним є використання підходу, який дозволяє побудувати модель не стільки інтегральної оцінки управління соціально-трудовими процесами, скільки рейтингову модель впливу тих чи інших факторів на рівень соціально-трудових процесів підприємства.  
Визначення стану соціально-трудових процесів на підприємстві з урахуванням багатокритеріальної оцінки в умовах невизначеності з дискретного безлічі альтернатив можливо лише на основі якісних характеристик переваг тих чи інших критеріїв, які виходять завдяки їх експертної оцінки.  
Метод аналізу ієрархій для оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на соціально-трудові процеси підприємства  
Серед великої кількості методів побудови моделей на основі експертних оцінок особливе місце посідає метод аналізу ієрархій.  
Метод аналізу ієрархій передбачає декомпозицію проблеми, явища на більш прості за складом і обробку суджень осіб, які приймають рішення щодо стану цього явища. Даний метод дозволить дати інтегральну оцінку впливу безлічі факторів зовнішнього середовища на соціально-трудові процеси (СТП) підприємства. У результаті визначається відносна значимість досліджуваних альтернатив (складових системи СТП) для всіх критеріїв (факторів зовнішнього середовища), які знаходяться в ієрархії. За допомогою цього методу шляхом попарного порівняння всіх складових СТП підприємства по всіх факторів зовнішнього середовища, а також критеріїв (факторів) за їх відносної важливості відносно один одного можна отримати глобальні пріоритети (одного з факторів зовнішнього середовища) на складові компоненти СТП підприємства (Р q) . У результаті визначається відносна значимість досліджуваних альтернатив для всіх критеріїв, які знаходяться в ієрархії. Відносна значущість альтернатив визначається чисельно завдяки шкалою відносин, яка буде наведена нижче. Вона дозволяє проводити попарне порівняння об'єктів і встановити чисельну перевагу одного критерію над іншим.  
Для застосування даного методу в першу чергу необхідно здійснити декомпозицію мети в ієрархію, яка внайпростішому варіанті представлена ​​на рис.1. 

Мета

Q k

Q i

Q 1

K 1

K 2

K 3

...

K J

...

K 7

K h

 

 
Рівень 1  
Рівень 2  
Рівень 3  
Рис.1. Декомпозиція цілі в ієрархію  
Мета - серед факторів зовнішнього середовища необхідно визначити той, який надає найбільш значущий вплив на систему соціально-трудових процесів підприємства;  
Q - складові системи СТП підприємства;  
К - набір факторів зовнішнього середовища, які впливають на СТП підприємства.  
На першому (вищому) рівні знаходиться загальна мета, на другому рівні - фактори або критерії, уточнюючі мету; на третьому (нижньому) рівні - альтернативи, які повинні бути оцінені по відношенню до критеріїв другого рівня.  
Після побудови ієрархії, застосовуючи метод попарного порівняння, формується матриця, в якій кожен критерій порівнюється по відносній важливості з усіма іншими. Матриця має наступний вигляд:  
 
 
де h - число критеріїв.  
Матриця С 0 агрегує думки експертів щодо взаємної пріоритетності критеріїв (Кj). Для формування елементівматриці (відносної значимості альтернатив) необхідно скористатися шкалою відносин, яка представлена ​​в табл.1. Вона дозволяє проводити попарне порівняння об'єктів і встановлювати чисельна перевага одного над іншим [2, С.27].  
Таблиця 1  
Шкала відносин (ступінь значущості параметрів) 

Ступінь значущості	Визначення	Пояснення
1	2	3
1	Однакова значимість	Два параметра вносять однаковий внесок у досягнення мети
3	Деякий переважання значущості одного параметра над іншим	Існує міркування на користь переваги одного з параметрів, однак ці міркування недостатньо переконливі
5	Істотна або сильна значимість	Існують надійні дані або логічні судження длятого, щоб показати переваги одного з параметрів
7	Істотна або дуже сильна значимість	Переконливе свідчення на користь одного з параметрів над іншим
9	Абсолютна значимість	Свідоцтво на користь переваги одного параметра над іншим надзвичайно переконливо
2,4,6,8	Проміжні значення між двома сусідніми значеннями	Ситуація, коли необхідне компромісне рішення
Зворотні величини, наведених вище ненульових величин	Якщо параметру при порівнянні з параметром j приписується одне з визначених вище ненульових чисел, тоді параметру j при порівнянні з параметром І приписується зворотне значення	Якщо узгодженість була постульовано при отриманні N числових значень для утворенняматриці

 

Так, якщо два фактори надають однаковий вплив на досліджуваний елемент, то вони мають однакову значимість, тому при порівнянні їм ставиться 1 бал (наприклад, стан економіки і соціальної політики держави мають приблизно однаковий вплив на СТП підприємства).  
За умови існування певних переваг у значимості впливу одного фактора на інший (наприклад, при оцінці впливу політичного та міжнародного чинника на СТП підприємства, переважає перший), тоді ставиться 3 бали.  
Якщо вплив одного фактора істотно переважає дію іншого, як, наприклад, при порівнянні впливу на СТП підприємства чинника економічного і науково-технологічного, тоді виставляється оцінка 5 балів.  
Якщо при оцінці впливу факторів значущість одного є очевидною чи абсолютної, тоді ставиться, відповідно, 7 або 9 балів. Наприклад вплив соціально-трудового та природно-географічного або економічного та культурного.  
Ранжування елементів, які аналізуються з використанням матриці парних порівнянь [Є], здійснюється на основі головних власних векторів, які отримують в результаті обробки матриць.  
Далі необхідно здійснити ранжування критеріїв на підставі головного власного вектора у, одержуваного в результаті обработв матриці парних порівнянь [З 0]. Результатом реалізації цього кроку алгоритму є вектор пріоритетів у 0 = (у 1 0 ,..., у h 0).  
Після цього оцінюється однорідність суджень експертів. Необхідність цього кроку зумовлена ​​тим, що кількісна (кардинальна) і транзитивним (порядкова) однорідність може бути порушена, оскільки людські відчуття не можна висловити. Наприклад, при зіставленні критеріїв експерт може показати, що критерій А має більш високим рівнем значущості, ніж критерій Б, критерій Б переважніше критерію В, проте У важливіше, ніж А. Зокрема, це може статися, коли критерії А, Б, В близькі за рівнем значущості.  
Однорідність суджень оцінюється індексом однорідності (ІС) чи відношенням однорідності (ГО) у відповідності з наступними виразами:  
 ; (1)  
 . (2)  
де М (ІС) - середнє значення (математичне очікування) індексу однорідності випадковим чином складеної матриці парних порівнянь [З 0].  
 , (3)  
Якщо для матриці парних порівнянь ставлення однорідності ГО <0,1, то це свідчить про те, що оцінки повністю узгоджені. Якщо вони знаходяться в межах від 0,1 до 0,3 - оцінки допустимі, якщо вони більше 0,5, тоді необхідно переекспертірованіе (відбулося істотне порушення логічності суджень, допущене експертом при заповнення матриці, тому йому пропонується переглянути дані, використані для побудови матриці , щоб поліпшити її однорідність).  
Для підвищення ступеня об'єктивності та якості процедури прийняття рішення щодо напрямів впливу на СТП підприємства факторів зовнішнього середовища доцільно враховувати думки кількох експертів. З цією метою проводиться групова експертиза. Для агрегування думки експертів приймається среднегеометрической, що визначається в такий спосіб:  
 ; (4)  
де a A ij - агрегована оцінка елемента, який належить і-ої рядку і j-му стовпцю матриці парних порівнянь;  
n - число матриць парних порівнянь, кожна з яких складена одним експертом.  
Логічність цього критерію є очевидною, тому що коли два рівноцінних експерта називають при порівнянні об'єктів відповідно оцінки а і 1 / а, то при обчисленні агрегованої оцінки така множення дасть одиницю, яка свідчить про еквівалентність об'єктів, які порівнюються.  
Усереднення суджень експертів може здійснюватися і на рівні власних векторів матриць парних порівнянь. При цьому результати будуть еквівалентні тим, які виходять на рівні елементів матриць, якщо однорідність матриць достатня і відповідає умові ВО <= 0,1.  
Якщо відношення однорідності знаходиться в допустимих межах, то здійснюється перехід до порівняння наявних альтернатив за кожним з критеріїв. Для цього необхідно побудувати матриці С 1, С 2 ,..., С h для кожного критерію (К j). Ці матриці будуть відображати думки експертів про те, які пріоритети за кожним критерієм мають альтернативи. Нижче на прикладі матриці С 1 (порівняння альтернатив за першим критерієм) показана їх структура.  
 
 
Матриці С 2 ,..., С h (порівняння альтернатив за критеріями 2, ..., h) складаються аналогічно. Елементи матриць визначаються шляхом експертного попарного порівняння альтернатив один з одним за кожним критерієм. Тоді елементи k h mn будуть мати наступні значення: Л  
 
Після того, як проведемо порівняння наявних альтернатив по кожному з факторів, тобто відобразимо думку експертів про те, які пріоритети по кожному фактору зовнішнього середовища мають компоненти системи СТП підприємства, необхідно здійснити ранжування альтернатив по кожному критеріїв. Зміст даного пункту ідентично попередньому. Результатом цього є вектори У 1 ,..., У h локальних пріоритетів, отримані в результаті обробки матриць парних порівнянь З 1 ,..., З h  
Наступним кроком необхідно буде оцінити узгодженість думок експертів щодо рівня значущості кожної з альтернатив з даного безлічі критеріїв. Для цього, як було зазначено вище, використовуються індексиоднорідності.  
Далі здійснюємо синтез пріоритетів. Для цього локальні пріоритети перемножуються на пріоритетвідповідного критерію на вищому рівні і сумуються по кожному елементу. Це дає глобальний пріоритет елемента P q:  
 (5)  
Результатом реалізації цього кроку є вектор пріоритетності альтернатив: 1  
 (6)  
Отриманий вектор можна вважати оцінкою значущості альтернатив. Чим вище ця оцінка, тим важливіше реалізація відповідного управлінського рішення для досягнення заданої мети і тим більший пріоритет маєвідповідний комплекс управлінських впливів серед інших альтернативних рішень.  
Застосування методу аналізу ієрархій для оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на соціально-трудові процеси підприємства  
Методика аналізу ієрархій передбачає ряд процедур щодо структурування інформації та проведення обчислювальних операцій.  
1. Структура ієрархії впливу факторів зовнішнього середовища на СТП підприємства базується на комплексному підході до неї, і включає в себе мету, яка розміщується на вершині, проміжні критерії (фактори) і альтернативи (складові системи СТП підприємства), які формують найбільш низький рівень ієрархії (рис. 2).  
 

Виявлення найбільш значущого фактора зовнішнього середовища, виявляє вплив на СТП підприємства

Кадрові процеси

Трудові процеси

Соціальні процеси

Соціально-трудові

Економічні

Політичні

Міжнарод-ні

Науково-технічні та інноваційні

Правові

Культурні

Природно-географічні

 

 
Рис.2. Ієрархія факторів зовнішнього середовища, які впливають на СТП підприємства.  
Критеріїв з оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на СТП підприємства може бути безліч. При чому вплив жодного з них повною мірою не можна оцінити з точки зору впливу на СТП підприємства, так як воно не може бути кількісно виміряна, а може бути лише оцінений завдяки опосередкованим показниками.  
Тим не менш, на підставі аналізу літературних джерел, в яких розглядаються питання зовнішнього середовища підприємства та їх вплив на виробничо-господарську діяльність, дозволив виділити саме ці вісім чинників: соціально-трудові, економічні, політичні, міжнародні, науково-технічні, правові, культурні і природно-географічні. Зупинитися саме на цих факторах було необхідно також тому, що при аналізі ієрархії буде використовуватися метод попарного порівняння елементів ієрархії, тому кількість критеріїв, які пропонуються експерту для оцінки не повинен перевищувати дев'яти. В іншому разі побудова однорідних матриць попарних порівнянь стає складним, через певні фізичні обмеження інтелекту людини-експерта [1, С.43].  

Тому видається, що при наявності існуючих обмежень, найбільш інформативними і всеохоплюючими є саме названі критерії-фактори. Далі коротко охарактеризуємо як перераховані вище чинники впливають на СТП підприємства:  
1) соціально-трудові - стан соціальної політики держави визначає СТП кожного окремого підприємства;  
2) економічні - розмір фінансових відрахувань на соціально-трудові потреби визначає якість життяпрацівників;  
3) політичні - підприємство завжди знаходиться під впливом політичних подій і рішень;  
4) міжнародні - процеси глобалізації вивільняють економічні сили, які поглиблюють вже існуючу нерівність у сферах продуктивності праці, матеріального добробуту, перешкоджають рівності можливостей працівників у СТП;  
5) науково-технічні та інноваційні - головні джерела зростання матеріального багатства і підвищення якості людського капіталу за рахунок більш продуктивного використання інтелектуально-інформаційних ресурсів;  
6) правові - займаючись господарською діяльністю, фірма знаходиться під впливом численних законів і нормативних актів, які безпосередньо регулюють СТП підприємства;  
7) культурні - виходячи з того, що організація здійснює свою діяльність у певній культурному середовищі, на неї впливає ряд факторів: рівень освіти і професійної підготовки населення, життєві цінності, традиції;  
8) природно-географічні - місце розташування країни, її кліматичні умови впливають на асортимент продукції, відповідно змінюються професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників, умови їх праці.  
2. Далі проводиться експертна оцінка альтернатив за відповідними критеріями шляхом попарного порівняння.  
Використовуючи метод попарного порівняння елементів ієрархії, будуємо матрицю парних порівнянь (табл.2).  
Побудувавши матрицю, в якій кожен критерій порівнюється по відносній важливості з усіма іншими, здійснивши ранжування критеріїв отримали вектор пріоритетів у о = (0,18; 0,21; 0,17; 0,14; 0,15; 0,11; 0 , 04; 0,01).  
Далі розрахуємо індекс узгодженості, власне число матриці і ставлення узгодженості за формулами наведеними вище.  
λ max = 9,4847245 (при розрахунку користувалися Excel)  
Індекс узгодженості дорівнює 0,2121035  
Таблиця 2 

Який з факторів зовнішнього середовища має найбільший вплив на СТП підприємства?
СТП підприємства	соціально-трудові	економічні	політичні	міжнародні	науково-технічні інноваційні	правові	культурні	природно-географічні	φ	λ 1
соціально-трудові	1	1	3	5	3	3	5	9	30	3 / 17
економічні	1	1	5	5	5	5	7	7	36	15/71
політичні	1 / 3	1 / 5	1	3	3	5	7	9	28 1 / 2	1 / 6
міжнародні	1 / 5	1 / 5	1 / 3	1	3	5	7	7	23 3 / 4	11/79
науково-технічні та інноваційні	1 / 3	1 / 5	1 / 3	1 / 3	1	7	7	9	25 1 / 5	4 / 27
правові	1 / 3	1 / 5	1 / 5	1 / 5	1 / 7	1	7	9	18	7 / 66
культурні	1 / 5	1 / 7	1 / 7	1 / 7	1 / 7	1 / 7	1	5	7	3 / 74
природно-географічні	1 / 9	1 / 7	1 / 9	1 / 7	1 / 9	1 / 9	1 / 5	1	2	1 / 88
m	3 1 / 2	3	10 1 / 8	14 5 / 6	15 2 / 5	26 1 / 4	41 1 / 5	56	170 2 / 5	1