Організація експлуатації та ремонту локомотивів

Роз' єднування пневматичниx рукавiв, якi знаходяться під тиском, дозволяється тільки при перекритих кінцевих кранах. При продувці магістралі через кінцеві крани слід притримувати рукав біля голівки і виконувати неповне відкривання крану, запобігаючи удару.

Для попередження травматизму  при ремонті гальмівної важільної  передачі необхідно вимкнути повітророзподільник  і випустити повітря із його запасного  резервуару. В обох кабінах вивісити на кранах забороняючі плакати: «Не вмикати – працюють люди». При ремонті гальмівної передачі та ресорного підвішування спів падання отворів перевіряють на світло або воротком. Забороняється перевіряти спів падання отворів руками. Після закінчення робіт перед вмиканням повітророзподільника необхідно попередити ремонтний персонал.

Заміну гальмівних колодок  необхідно проводити в захисних рукавицях та використовувати монтажний ломик. При виконанні робіт по ремонту механічної частини необхідно виконувати слідуючи вимоги: використовувати спеціальні вантажопідйомні пристрої, захвати, стропи, які пройшли випробування в установленому порядку, забезпечувати надійний захват та плавне переміщення вантажу.

 

 

6.3 Періодичність  та види інструктажів

 

Улокомотивному господарствi перiодично органiзовується навчання працівників і систематично проводяться iнструктажi з технiки безпеки.

Ввідний iнструктаж проводиться з метою ознайомлення iз загальни.ми положеннями з охорони працi, умовами роботи, правилами внутрiшнього розпорядку пiдприємства, шкiдливими та небезпечними факторами. Bci повиннi пройти навчання в обсязi ввiдного iнструктажу i тiльки пiсля цього можуть бути оформленi на роботу.

Інструктаж проводить iнженер з служби охорони працi пiдприємства за спеціальною програмою.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з усіма  працівниками при прийомі чи переведенні  на іншу роботу, а також зі студентами, що прибувають для проходження виробничого  навчання. Інструктаж проводить майстер  чи начальник локомотивної служби з  метою ознайомлення з безпечними прийомами праці.

Періодичний інструктаж проводиться  у не робочий час за календарним  планом підприємства один раз у квартал. Заняття проводяться по 8-годинній програмі, як правило, 4 рази по 2 години.

Позачерговий інструктаж проводиться у випадках, якщо вводяться  нові виробничі процеси, нова редакція правил з техніки безпеки, а також  на вимогу перевіряючої організації.

Щоденний інструктаж проводиться  перед початком робочої зміни, при  видачі наряду на роботу.

Цільовий інструктаж проводиться  перед виконанням окремих завдань  чи робіт на нових ділянках, а  також при зміні безпечних  видів праці.

 

6.4 Санітарно-гігієнічні  умови депо

 

До санітарно-гігієнічних  умов відносяться: освітлення, опалення, вентиляція, боротьба з шумом та вібрацією та ін..

Освітлення.

Освітлення депо в денний час природне, що проходить через  вікна великої площі, розташованих в стінах допоміжних відділень, а  також в пере стінках стійлової  частини при різниці висоти між  дахом стійлової частини і  відділень.

Штучне освiтлення стiйлової частини виконуєтъся лампами ДРЛ потужніcтю 0,5кВт, ЩО крiплятъся до нижньої частини ферм перекриття. На відповідних дiлянках та у вiддiленнях освiтлення використовують  лампи денного світла i лампи накалювання. Мiсцеве освiтлення низьковольтне напругою 36В виконується бiля верстатiв та у iншиx мiсцях, куди ускладнений доступ загального освітлення. В оглядовиx канавах та на переносних свiтильниках застосовуєтъся освітлення напругою 12В.

У примiщеннях депо передбачаєтъся аварiйне освiтлення на випадок відключення основного.

Опалення.

Опалення депо здійснюється від загальної котельні підприємства. Стійлова частина депо обігрівається  через вентилятори. Гаряча вода надходить  від котельні до калориферів вентиляторів і нагріває повітря, що нагнітається у приміщення. Теплова завіса встановлюється в прорізі воріт і зблокована з системою відкриття воріт.

Температура, відносна вологість  та швидкість руху повітря в робочій  зоні повинна відповідати ГОСТ 12.1.005-76.

Вентиляція.

Вентиляційні установки  повинні відповідати вимогам  ГОСТ 12.4.021-75. Вентиляція в локомотивному  депо застосовується проточна, витяжна  і місцева.

Проточна вентиляція здійснюється забором повітря з усіх відділень  і по трубах випадає в атмосферу.

Місцева вентиляція розташовується над місцями, де відбуваються найбільші  викиди шкідливих речовин: над зварювальними  стендами, точильно-шліфувальними верстатами, у кузні над піччю, зарядною дільницею  і т.д. Рівень шуму вібрації повинен  відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83.

У виробничих приміщеннях  і на території депо повинні бути забезпечені протипожежні заходи у  відповідності з ГОСТ 12.1.004-85. В  забезпеченні пожежної безпеки важливе  місце займає протипожежна підготовка працівників та службовців, що включає  інструктажі та заняття з програми пожежно-технічного мінімуму.

У депо необхідно передбачити  два аварійні виходи для швидкої  та безпечної евакуації людей  та матеріальних цінностей у разі виникнення пожежі. Аварійні виходи ведуть з приміщення першого поверху  безпосередньо на вулицю.

При виконанні технічних  обслуговувань і ремонтів необхідно  передбачити три пожежні щити з необхідним інвентарем.

При зварювальних роботах  у кузові локомотива необхідно мати в місці виконання робіт вогнегасник, пісок і воду, і встановлювати  захисні екрани для обмеження  розповсюдження іскри. Виконувати зварювальні  роботи на паливних баках та резервуарах, що містять горючі речовини, дозволяється після видалення залишків та промивки гарячою водою, узгодження робіт  з місцевою пожежною охороною та виконання  аналізу повітря на відсутність  вибухонебезпечних концентрацій газів. Не дозволяється виконувати зварювальні  роботи на щойно пофарбованому рухомому складі. У відділеннях по ремонту  паливної апаратури, фільтрів, акумуляторних  батарей, столярному та інших, де використовуються горючі матеріали, не дозволяється використовувати  відкритий вогонь та палити.

Для гасіння електропроводів  та електропроводки повинні використовуватись вуглекислотні вогнегасники і сухий пісок. В депо передбачені пожежні гідранти, що розташовані на відстані 50 м один від одного. Локомотивне депо обладнане пожежною сигналізацією в усіх відділеннях, пульт керування якого виводиться в приміщення чергового по депо.

 

6.5 Протипожежна  безпека

 

Виконання вимог пожежної безпеки регламентується спеціальними нормами. Однією з найважливіших  протипожежних вимог в майстернях депо є виключення виникнення електричних  іскор в просочувально-сушильному і зарядному приміщеннях. Установлені  в цих приміщеннях електродвигуни, апарати та електроосвітлювальна апаратура  повинні бути в закритому приміщенні.

Для тушіння пожежі в депо споруджують самостійну лінію пожежного  водопроводу, до якої звичайних споживачів не підключають. У стійлах реостатних випробувань, на випробувальній станції  електричних машин і апаратів установлюють вуглекислотні, а в  інших приміщеннях – хімічні  пінні вогнегасники. Для гасіння  пожежі в депо, як і на інших об’єктах, використовують пожежні поїзди.

Основні цехи та відділення депо забезпечують вогнегасниками, ящиками  з піском, волоком, азбестовими ковдрами в залежності з Нормами оснащення  протипожежним обладнанням та інвентарем споруд, пристроїв та рухомого складу залізничного транспорту, затвердженими  керівними органами.

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

1. Д.А.Курасов та ін.. «Электротяговое хозяйство и основы тяги поездов на промышленном железнодорожном транспорте». Киев – Донецк «Вища школа», 1983
2. Под ред. П.К.Клюгера «Тепловозное хозяйство». М. «Транспорт», 1972.
3. Е.А.Хохлов «Эксплуатация и организация ремонта локомотивов промышленного транспорта». М. «Транспорт», 1978.
4. Астафьев и др. «Экономика, организация и планирование локомотивного хозяйства». Москва. «Транспорт», 1971.
5. С.И.Панченков «Локомотивное хозяйство». Пособие по дипломному проэктированию. Москва. «Транспорт», 1988.
6. С.Я.Айзинбуд «Эксплуатация локомотивов». М. «Транспорт», 1990.
7. Под ред. Л.Баллона «Справочник по электроподвижному составу».
8. Методичні вказівки до виконання практичних робіт.
9. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів.
10. Науково-популярний журнал «Залізничний транспорт України».