Організація експлуатації та ремонту локомотивів

 

 

= 12 ×  / ; (од)

 

= 12 × 43 / 144 = 3,6 (од)

 

 

= (12 × / ; (од)

 

= (12 × 43 / 72) – 3,6 = 3,6 (од)

 

3.1.2 Поточних:

 

 

= (12 × / ; (од)

 

= (12 × 43 / 36) – (3,6 + 3,6) = 7,1 (од)

 

 

= (12 × / ; (од)

 

= (12 × 43 / 18) – (3,6 + 3,6 + 7,1) = 14,4 (од)

 

 

= (12 × / ; (од)

 

= (12 × 43 / 6) – (3,6 + 3,6 + 7,1 + 14,4) = 57,3 (од)

 

 

3.1.3 Технічних  обслуговувань:

 

 

= (12 × / ; (од)

 

= (12 × 43 / 1) – (3,6 + 3,6 + 7,1 + 14,4 + 57,3) = 430 (од)

 

де:  , , , , , – міжремонтні терміни локомотивів, (місяців).

 

3.2 Місячна програма  ремонтів:

 

  3.2.1 Капітальних:

 

 

= / 12; (од)

 

= 3,6 / 12 = 0,3 (од)

 

= / 12; (од)

 

= 3,6 / 12 = 0,3 (од)

 

3.2.2 Поточних:

 

= / 12; (од)

 

= 7,1 / 12 = 0,6 (од)

 

 

= / 12; (од)

 

= 14,4 / 12 = 1,2 (од)

 

 

= / 12; (од)

 

= 57,3 / 12 = 4,8 (од)

 

 

3.2.3 Технічних  обслуговувань:

 

= / 12; (од)

 

= 430 / 12 = 35,8 (од)

 

 

3.2.4 загальна кількість  всіх видів ремонтів за місяць:

 

 

= + + + + + ; (од)

 

= 0,3 + 0,3 + 0,6 + 1,2 + 4,8 + 35,8 = 43 (од)

 

3.3 Фронт ремонтів:

 

  3.3.1 Поточних:

 

= × t / ; (од)

 

= 7,1 × 9 / 251 = 0,25 (од)

 

= × t / ; (од)

 

= 14,4 × 6 / 251 = 0,34 (од)

 

= × t / ; (од)

 

= 57,3 × 36 / 251 × 8 = 1,03 (од)

 

3.3.2 Технічних  обслуговувань:

 

= × t / ; (од)

 

= 430 × 8 / 251 × 8 = 1,71 (од)

 

де t – тривалість простою локомотива в ремонті;

     а – тривалість  робочої зміни, 8 годин;

     – число робочих змін на рік, 251 зміна.

 

3.4 Кількість локомотивів,  що знаходяться в ремонті:

 

= + + + + + , (од)

 

де  – кількість локомотивів на позапланових ремонтах, = 1

     – кількість локомотивів, що чекають на ремонт,

 

= 0,25 + 0,34 + 1,03 + 1,71 + 1 + 1 = 5 (од)

 

3.5 Інвентарний  парк локомотивного депо:

 

= + + + ; (од)

 

де  – кількість локомотивів, що знаходяться в оренді на інших підприємствах,

      -  кількість локомотивів в запасі:

 

; (од)

 

 

 

 

= 43 + 5 + 2 + 2 = 52 (од)

 

3.6 Відсоток несправних  локомотивів:

 

Х = ( / ) × 100 %

 

Х = (5 /52) × 100% = 9,6 %.

 

Відсоток  несправних локомотивів не перевищує нормативний показник – 15 % (згідно наказу №310 від 13.02.86р.).

 

 

 

3 4 Розробка плану локомотивного депо

 

4.1 Розрахунок  кількості стійл для ремонту  локомотивів по видам:

 

 ×  t × K / (од)

 

7,1 × 9 × 1,2 / 251 = 0,3 (од)

 

 

 ×  t × K  / (од)

 

14,4 × 6 × 1,2 / 251 = 0,4 (од)

 

 

 ×  t × K  / (од)

 

57,3 × 36 × 1,2 / 251 × 8 = 1,2 (од)

 ×  t × K  / (од)

 

430 × 8 × 1,2 / 251 × 8 = 2 (од)

 

 

де t – час простою локомотива в ремонті;

    k – коефіцієнт нерівномірності постановки локомотивів на ремонт, k=1,2;

а – тривалість робочої  зміни, а=8 год;

річний фонд робочого часу,

 

4.2 загальна кількість  стійл в депо:

 

= + + + + + (од)

 

де  – додаткове стійло для викотки колісно-моторних блоків;

     – додаткове стійло для обслуговування локомотивів, що знаходяться на позапланових ремонтах.

 

= 0,3 + 0,4 + 1,2 + 2 + 1 + 1 = 6 (од)

 

Приймаю = 6 (од)

 

4.3 Визначення  основних розмірів локомотивного  депо:

 

Депо прямокутного типу має 1 цех розміром:

ширина- 42 м, довжина – 72 м.

У цеху 4 колії, на яких проводяться  ремонти ПР-1, ПР-2, ПР-3, ТО-3.

Загальна ширина депо – 42 м, довжина – 72 м, висота стійлової  частини – 10,8 м, висота майстерень – 6 м. Відстань між осями колій та до стінок – 6 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 5 Розрахунок штату локомотивних бригад:

 

5.1 Явочний склад  локомотивних бригад:

 

  5.1.1 Машиністів:

 

166,8) ×  , (осіб)

 

 

 

5.1.2 Помічників  машиністів:

 

166,8) ×  , (осіб)

 

 

 

5.2 Списочний склад локомотивних бригад:

 

  5.2.1 Машиністів:

 

 

 

 

  5.2.2 Помічників  машиніста:

 

 (осіб)

 

 

 

5.3 Списочна чисельність локомотивних бригад:

 

 

= + , (осіб)

 

= 211 + 148 = 359 (ос)

 

5.4 Чисельність  працівників для ремонту локомотивів:

 

  5.4.1 Чисельність основних виробничих робітників по видам ремонтів:

 

 ×   / (осіб)

 

7,1 × 2000 / 1996 = 8 (ос)

 

 

 ×   / (осіб)

 

14,4 × 900 / 1996 = 7 (ос)

 

 

 ×   / (осіб)

 

57,3 × 300 / 1996 = 18 (ос)

 

 

 ×   / (осіб)

 

430 × 100 / 1996 = 22 (ос)

 

 

де , , ,   - праце ємність;

     – річний фонд робочого часу, – 1996 рік.

 

  5.4.2 Загальна

= + + + , (осіб)

 

 

= 8 + 7 + 18 + 22 = 55 (ос)

 

  5.4.3 Списочна чисельність основних  виробничих робітників:

 

= × К , (осіб)

 

= 55 × 1,1 = 61 (ос)

 

  5.4.4 Розподіл  основних виробничих робітників  за розрядами:

 

Таблиця 1

Всього	2 розряд	3 розряд	4 розряд	5 розряд
61	12	12	18	19

 

  5.4.5 Допоміжні   робітники для обслуговування  обладнання депо складають 14 % від списочної чисельності основних виробничих робітників:

 

= × 0,14 , (осіб)

 

= 61 × 0,14 = 9 (ос)

 

  5.4.6 Службовці  локомотивного депо  складають  4 % від списочної чисельності основних виробничих робітників:

 

= × 0,14 , (осіб)

 

= 61 × 0,04 = 3 (ос)

 

  5.4.7 Молодший  обслуговуючий персонал складає  3  % від списочної чисельності основних виробничих робітників:

 

= × 0,03 , (осіб)

 

= 61 × 0,03 = 2 (ос)

 

  5.4.8 Керівник  та фахівці складають 10 % від  списочної чисельності основних виробничих робітників:

 

= × 0,1 , (осіб)

 

= 61 × 0,1 = 7 (ос)

  5.4.9 Загальна  чисельність працівників для  ремонту локомотивів:

 

 

= + + + + , (осіб)

 

= 61 + 9 + 3 + 2 + 7 = 82 (осіб)

 

Таблиця 2

Усього	Основні виробничі робітники	Допоміжні робітники	Службовці	Молодший обслуговуючий  персонал	Керівник	Фахівці
82	61	9	3	2	1	3

 

5.5 Загальна чисельність  працівників локомотивного депо:

 

= + , (осіб)

 

= 359 + 82 = 441 (ос)

 

 

 

 

6 Організація виробництва

 

 

6.1 Вибір та обґрунтування методу ремонту локомотивів

 

Приймають агрегатний метод ремонту локомотивiв.

Агрегатний метод ремонту є основним, при якому ремонт виконують шляхом замiни зношениx агрегатiв новими, чи раніше вiдремонтованими, що взятi з технологiчного запасу. Обов'язковою умовою застосування агрегатного методу ремонту є взаємозамiннiсть агрегатiв, вузлiв та деталей. Агрегатний метод доцiльний при широкому ремонтному фронтi, коли кошти на утримання перевiзного запасу перекриваються за рахунок зменшення часу простою в peмoнті. Агрегатний метод дозволяє пiдвищити якiсть i культуру ремонту, створює умови для спецiалiзації структурних пiдроздiлiв.

Перелiк агрегатiв, вузлiв i деталей, що ремонтуються aгpeгaтним методом визначаються в результатi складання карт технологiчного процесу та розрахункiв. Цим методом ремонтують ті вузли, тривалiсть яких визначає простiй у ремонті всього локомотива.

 

6.2 Вибір та обґрунтування режиму роботи депо

Для даного локомотивного  депо приймаю наступний режим  роботи:

   Початок зміни  – 8.00;

   Перерва на обід  – 12.00-12.30;

   Кінець зміни –  16.30.

Депо не працює в суботу, неділю та святкові дні.

 

 

 

 

 

 

 

7 Охорона праці та техніка безпеки

 

7.1 Загальні вимоги техніки безпеки при ремонті локомотивів

 

7.1.1 Заходи по техніці безпеки при постановці на ремонт

Очистка тепловозів від бруду, снігу та криги до його постановки на технічне обслуговування ТО3 та поточні  ПР1, ПР2, ПР3 мають велике значення для  забезпечення хороших та безпечних  умов праці ремонтного персоналу. Крім очистки від бруду РС до постановки на ТО та ПР, продувають стисненим повітрям електричні машини та апарати. Очистку  локомотивів виконують на спеціалізованій  позиції, яка має відповідне обладнання.

Введення РС в депо і  ПТОЛ (виведення із депо і ПТОЛ) виконується, як правило, на пониженій напрузі, забезпечує підвищену безпеку обслуговуючого персоналу. Введення РС в депо або  ПТОЛ виконують по команді однієї особи – чергового по депо (його помічника) або старшого майстра ( майстра) ПТОЛ і під наглядом змінного майстра (бригадира). Швидкість руху РС при  вводі (виводі) в стійла та на відкриті позиції не повинна перевищувати 3 км/год. Знаходження людей на даху та підніжках рухомого складу, а також в прийомі воріт в цей час не допускається. Перед вводом (виводом) РС оповіщають працівників, які знаходяться в цьому стійлі або на рухомому складі, установленому тут раніше. Робітники виходять із оглядової канави, на яку вводиться або виводиться локомотив , сходять с даху рухомого. До початку ТО необхідно зупинити дизель. З тепловозу, який буде проходити ПР1, ПР2, зливають охолоджуючу воду і дизельне мастило, а перед ПР3 також і паливо.

 

7.2 Вимоги техніки безпеки при ремонті механічного обладнання

 

В локомотивних депо використовують різноманітні типи кранів, талі (тельфери) домкрати, навантажувачі та ін.. Для  їх утримування в справному стані, безпечній експлуатації та періодичного посвідчення адміністрації депо призначає із складу інженерно-технічного персоналу робітника, який виконує контроль за безпечною експлуатацією вантажопідйомних кранів та механізмів; робітника, відповідального за утримання їх в справному стані, а також працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів кранами в кожному цеху відділка. Дротяні стальні канати для підйому вантажу використовують здебільшого подвійної завивки. Число дротів у пряді та прядів у канаті може бути різноманітне. Для кранів використовують головним чином шестирядні канати з числом дротів у пряді 19 або 37.

 

Таблиця №3 Норми бракування стальних канатів на вантажопідйомних машинах – число обривів дротів по довжині одного шагу завивки, при  якому канат повинен бути вибракованим

 

Конструкція канату	Завивка канату	Число обертів при першочерговому коефіцієнті запасу міцності
		до 6	6…7	більше 7
6Х9 (1+6+12)+1 органічне осердя (о.о) 6Х37 (1+6+12+18)+1  (о.о)   6Х61 (1+6+12+18)+1  (о.о)   18Х19 (1+6+6+6)+1  (о.о)	Хрестова Одностороння Хрестова Одностороння Хрестова Одностороння Хрестова Одностороння	12 6 22 11 36 18 36 18	14 7 26 13 38 19 38 19	16 8 30 15 40 20 40 20

 

6.2.1 Техніка безпеки  при ремонті дизеля та допоміжного  обладнання

 

Ремонт дизеля та його допомiжного обладнання спряжений з переміщенням важкиx та громiздкиx вузлiв i деталей. При розбираннi i ремонті дизеля працюючi мають контакт з рiзноманiтними мастилами, якi можуть шкідливо вплинути на шкipу людини. Тому основою покращення умов праці при ремонті дизелів являється механiзацiя та автоматизацiя тяжкиx, працеємних, шкідливих та небезпечних робiт. Перемiщення дизелiв з позицiї на позицiю по конвеєру виконується на технологiчниx вiзках, якi рухаються по рейковому шляху, а на позиції поза конвеєром – мостовим краном. Позиції оснащені наборами спеціалізованого інструменту, пристосування, тарою для укладки деталей, місцевими вантажопідйомними механізмами, місцями вибору стисненого повітря, розетками низьковольтної напруги для підключення електроінструменту та переносного освітлення. Підйом та транспортування дизеля, колінчатого валу та інших крупних вузлів виконують під керівництвом майстра або бригадира. Реостатні випробування виконує спеціалізована бригада в складі не менше двох чоловік, включаючи майтра-регулювальника. Присутність на тепловозі або в будці пульта управління осіб, не причетних до реостатних випробувань, не допускається. Випробування тепловозу починають після закінчення всіх ремонтних робіт.