Договір перевезення вантажу

Причому, як видно, порядок вирішення  спорів принципово відрізняється залежно  від характеру сторін договору: строки претензійної роботи і позовної давності за господарським договором перевезення вантажу є жорсткішими, ніж за договором, укладеним не між суб'єктами господарювання. Але і це ще не все. Різними будуть і суди, в яких може бути розглянуто відповідну справу.

Якщо договір перевезення вантажу  укладено між суб'єктами господарювання і дотримано всіх строків  статті 315 ГКУ, то вантажовідправник або вантажоодержувач, котрий є суб'єктом господарювання, має звертатися до господарського суду за місцезнаходженням органу транспорту.

Якщо договір перевезення вантажу  укладено не між суб'єктами господарювання і дотримано всіх правил статті 925 ЦКУ, то вантажовідправник або вантажоодержувач, який не є суб'єктом господарювання, має звертатися до місцевого загального суду за місцезнаходженням управління транспортної організації, до якої подавалася претензія.

У цій курсовій роботі розглянуто лише найзагальніші правила договору перевезення вантажу. На практиці ж при перевезеннях конкретним видом транспорту виникає безліч нюансів і діють свої спеціальні правила.

 

 

Розділ 3. Фрахтування  як особливий вид договору перевезення  вантажу

3.1. Основні умови договору фрахтування

Правове регламентування договору фрахтування здійснюється Кодексом торговельного мореплавства України (ст. ст. 133-183).

За договором морського перевезення  вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений  йому відправником вантаж з порту  відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Договір морського перевезення  вантажу повинен бути укладений  у письмовій формі.

Документами, що підтверджують наявність  і зміст договору морського перевезення  вантажу, є:

1. рейсовий чартер – якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень;
2. коносамент – якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті;
3. інші письмові докази [6].

Правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов'язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені.

Рейсовий чартер повинен містити  основні реквізити: найменування сторін, судна і вантажу, порту відправлення і призначення (або місця направлення судна). До рейсового чартеру можуть бути включені за згодою сторін інші умови і застереження. Рейсовий чартер підписується фрахтівником (перевізником) і фрахтувальником або їх уповноваженими представниками.

Після приймання вантажу до перевезення  перевізник вантажу, капітан або  агент перевізника зобов'язані  видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Перевізник може видати інший, ніж коносамент, документ на підтвердження отримання вантажу для перевезення. Такий документ є першорядним доказом укладання договору морського перевезення і приймання перевізником вантажу, як його описано в цьому документі. Коносамент складається на підставі підписаного відправником документа, в якому, зокрема, повинні міститися дані, зазначені в пунктах 4-8 статті 138 цього Кодексу.

Відправник відповідає перед перевізником за всі наслідки, що виникли в  результаті неправильності або неповноти  відомостей, зазначених у згаданому документі.

У коносаменті зазначаються:

1. найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні;
2. найменування перевізника;
3. місце приймання або навантаження вантажу;
4. найменування відправника;
5. місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна;
6. найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред'явника (коносамент на пред'явника);
7. найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об'єм), а в необхідних випадках – дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу;
8. фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено;
9. час і місце видачі коносамента;
10. кількість складених примірників коносамента;
11. підпис капітана або іншого представника перевізника [6].

Під час буксирування лісу в плотах дані, зазначені в пункті 7 цієї статті, перевізником не перевіряються і  включаються до коносамента на підставі письмової заяви відправника.

Якщо у разі перевезення вантажів наливом, насипом або навалом  дані, зазначені в пункті 7 цієї статті, не були перевірені, перевізник вправі включити їх в коносамент з відповідним  застереженням. Таке ж застереження може бути зроблено перевізником під час перевезення різних вантажів у тому випадку, коли у нього є достатні підстави вважати, що дані, згадані в пункті 7 цієї статті, вказані відправником неточно або він не мав розумної можливості їх перевірити. При перевезенні вантажів у закордонному сполученні в коносамент можуть бути внесені за згодою сторін і інші умови та застереження.

Коносамент передається з дотриманням  таких правил:

1. іменний коносамент може передаватися за іменними передаточними написами або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги;
2. ордерний коносамент може передаватися за іменними або бланковими передаточними написами;
3. коносамент на пред'явника може передаватися шляхом простого вручення.

Відправник повинен своєчасно передати перевізнику всі документи стосовно вантажу, як того вимагають портові, митні, санітарні та інші адміністративні правила. Відправник відповідає перед перевізником за збитки, заподіяні внаслідок несвоєчасної передачі, неправильності або неповноти цих документів.

Кожна із сторін вправі відмовитися  від договору морського перевезення  вантажу без відшкодування іншій  стороні зв'язаних із цим збитків  у таких випадках, що виникли до відходу судна з порту:

1. воєнних або інших дій, що можуть загрожувати небезпекою захоплення судна або вантажу;
2. блокади порту відправлення або призначення;
3. затримання судна за розпорядженням властей з причин, що не залежать від сторін договору;
4. залучення судна для спеціальних потреб держави;
5. заборони керівництвом порту вивозу з порту відправлення або ввозу в порт призначення вантажу, призначеного для перевезення.

Випадки, передбачені у пунктах 3, 5 цієї статті, не можуть бути підставою  для відмови від договору морського  перевезення вантажу без відшкодування  іншій стороні збитків, якщо затримка передбачається короткочасною.

У випадках, передбачених у цій  статті, перевізник не несе витрат, пов'язаних з розвантаженням.

Кожна із сторін внаслідок настання будь-якої з обставин, зазначених у  статті 156 цього Кодексу, може відмовитися від договору також під час рейсу. У цьому випадку відправник відшкодовує перевізнику всі зазнані останнім витрати щодо вантажу, у тому числі витрати, пов'язані з розвантаженням, а також фрахт пропорційно фактичній дальності перевезення вантажу [6].

Договір морського перевезення  вантажу припиняється без відмови  сторін і без обов'язку однієї відшкодувати іншій заподіяні припиненням  договору збитки, якщо після укладення  договору і до відходу судна з  місця навантаження внаслідок обставин, не залежних від сторін:

1. судно загине або буде силоміць захоплене;
2. судно буде визнане непридатним для плавання;
3. загине вантаж, індивідуально визначений;
4. загине вантаж, що визначається родовими ознаками, після здачі його для навантаження, а відправник не встигне здати інший вантаж замість загиблого.

Договір морського перевезення  вантажів припиняється внаслідок зазначених обставин і під час рейсу, причому  перевізнику належить фрахт пропорційно  фактичній дальності перевезення  виходячи з кількості врятованого  і зданого перевізником вантажу.

Перевізник зобов'язаний доставляти вантажі у встановлені терміни, а якщо вони не встановлені, – у  звичайно прийняті терміни.

Не вважається порушенням договору морського перевезення вантажу  будь-яке відхилення судна від  наміченого шляху з метою рятування на морі людей, суден і вантажів, а також інше розумне відхилення, якщо воно не викликане неправильними діями перевізника.

Вантаж видається в порту  призначення:

1. за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги;
2. за ордерним коносаментом – відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або "наказу одержувача", а в разі наявності у коносаменті передаточних написів – особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім бланковим написом;
3. за коносаментом на пред'явника – пред'явнику коносамента.

Під час прийому вантажу одержувач  зобов'язаний відшкодувати витрати, зроблені перевізником за рахунок вантажу, внести плату за простій судна в порту  вивантаження, а також сплатити фрахт  і плату за простій у порту  навантаження, якщо це передбачено в коносаменті або іншому документі, на підставі якого перевозився вантаж, а у випадку загальної аварії – внести аварійний внесок або надати належне забезпечення [6].

Перевізник може не видавати вантаж до сплати сум або надання забезпечення, зазначених у частині першій цієї статті.

Право утримання вантажу перевізник зберігає у випадку здачі його на склад, що не належить одержувачу, за умови повідомлення власника складу про таке право.

Після видачі вантажу одержувачу перевізник втрачає право вимоги від  відправника чи фрахтувальника платежів, не внесених одержувачем, за винятком випадків, коли перевізник не зміг здійснити право утримання вантажу з незалежних від нього причин.

Одержувач і перевізник мають право (кожний) вимагати до видачі вантажу  огляду та/або перевірки його кількості. Викликані цим витрати несе той, хто вимагав огляду вантажу та перевірки його кількості.

Якщо під час прийому вантажу, що перевозиться за коносаментом, одержувач  письмово не заявив перевізнику про  нестачу або пошкодження вантажу, то вважається, якщо інше не буде доведено, що одержувач отримав вантаж згідно з умовами коносамента.

Якщо вантаж був оглянутий і  перевірений одержувачем разом  з перевізником, то одержувач може не робити зазначеної в першій частині цієї статті заяви.

У випадку, якщо втрата, нестача або  пошкодження не могли бути виявлені при звичайному способі приймання  вантажу, то заява перевізнику може бути зроблена одержувачем протягом трьох діб після прийняття  вантажу.

Договори, що суперечать цій статті, недійсні.

3.2. Оплата фрахту

Всі належні перевізнику платежі  сплачуються відправником вантажу (фрахтувальником).

У випадках, передбачених договором  відправника (фрахтувальника) з перевізником, а при перевезенні в каботажі – чинними на морському транспорті України правилами, допускається переведення платежів на одержувача.

Одержувач зобов'язаний при прийманні  вантажу сплатити перевізнику, якщо це не було зроблено раніше вантажовідправником (вантажоодержувачем), належний фрахт, внести плату за простій, відшкодувати зазначені перевізником витрати, пов'язані з вантажем, а у випадку загальної аварії – зробити аварійний внесок або надати належне забезпечення.

Перевізник може не видавати вантаж до виплати сум або надання  забезпечення, зазначених у частині  третій цієї статті.

Якщо вартість навантаженого вантажу  не покриває фрахту та інших витрат перевізника щодо вантажу, а відправник не вніс повністю фрахт перед відходом судна і не надав додаткового  забезпечення, перевізник має право  до відходу судна розірвати договір  і вимагати сплати йому половини обумовленого фрахту, плати за простій, якщо він мав місце, а також відшкодування інших понесених перевізником витрат щодо вантажу. Вивантаження такого вантажу здійснюється за рахунок відправника.