Вегетативне розмноження винограду

Ромулюс. Виведений в  результаті схрещування сортів Вітіс  Ріпаріа і Кишміш білий. Вегетаційний період 115 – 125 днів. Грона масою 300 – 400 г окремі досягають 800г циліндричні або целіндричноконічні, щільні. Ягоди 16 – 17 мм,округлі, янтарно – зелені з ананасовим смаком, безнасінні. Пагони визрівають на 80%. Урожай з даного куща 5 – 8кг. Обрізка 6 – 8 вічок. Стійкий до мільдью, оїдіуму, сірої гнилі і філоксери. Практично ніякого захисту не потребує.

Руський фіолетовий. Виведений  в результаті схрещування сортів Мічурінець і Шасла. Двостатевий. Грона  масою 250 – 400г, конічні, середньої щільності, бувають і рихлі. Ягоди 4г, округлі, темно – сині. Достигає в середині серпня. Урожай з одного куща 8кг. Обрізка на 6 – 8 вічок. Стійкий до грибних захворювань. Мороз витримує – 24⁰С.

Чауш мускатний. Сорт виведений в Киргізії в результаті схрещування сортів Чауш і Мускат угорський. Сорт раннього періоду дозрівання. Вегетаційний період 117 днів. Грона масою до 400 г, целіндричноконічні, середньої щільності. Ягоди 2,5 – 3г, округлі, м’ясисто – соковиті. Сильнорослий. Урожай 8 – 13 кг з одного куща. Обрізка на 8 – 10 вічок. Стійкий до хвороб, шкідників в оприскувачі не потребує. Мороз витримує – 18⁰С.

Новинка. Сорт виведений  в результаті схрещування сортів Северний і Мускат гамбурський. Столовий сорт середньо – пізнього строку достигання. Вегетаційний період 140 – 150 днів. Квітка двостатева. Грона конічні, середньої щільності. Ягоди 19*17мм,овальної форми, янтарно – зеленого кольору, з мускатним смаком. Сорт відноситься до сильнорослих. Пагони визрівають добре. Урожайність з одного куща 4 – 6кг. Обрізка на 6 – 8 вічок. Мороз витримує – 25 ⁰С. Стійкий до хвороб і шкідників.

 

 

 

 

                                     Висновок.

Промислове виробництво  саджанців на даному етапі переживає  відродження колишнього потенціалу. Масове розмноження виноградної рослини відбувається вегетативно за рахунок живцювання кореневласними або щепними саджанцями. Дослідження проблеми розмноження винограду має велике значення як і розробка нових шляхів отримання саджанців цінних сортів винограду за порівняно короткий термін. В цьому питанні відповідь може знайти селекція і біотехнологія.

На сьогоднішній час як і багато років тому виноград розмножують в основному вегетативним шляхом нарізуючи пагони виноградної лози в період зимнього спокою і весною пророщують їх. Цей метод дає можливість отримати на протязі одного року живці які можна висадити в кінці поточного року і вже через 3-4 роки отримувати врожаї. Крім того вегетативно виноград розмножується також черешками, але цей метод не набув широко поширення в фермерських господарствах оскільки він не такий ефективний в порівнянні з розмноженням нарізаними пагонами, крім того при розмноженні черешками втрачається 1 рік за рахунок того що розвивається повільніше. На додачу можна сказати що він і дорожчий оскільки при розмножені черешками часто використовується фітогормони, зокрема для укорінення.

Розробка нових методів вирощування винограду та боротьби зі шкідниками дає можливість збільшити врожайність і підвищити ефективність ведення виноградарства, а тим самим підвищити рентабельність цієї культури.

 

 

 

 

 

                                          Література:

1. Валуйко Г.Г., Домарецький В.А., Загоруйко В.О. Технологія вина.- 
Київ: Центр навчальної літератури, 2003.-592с.

2. Малик Ф., Домарецький В.О., Ісаєнко В.М., Луканін О.С. 
Виноградарство і виноробство (навчальний посібник).- К.: ІСДО, 1994.-304с.

3. Шольц-Куліков Є.П., Русаков В.О., Домарецкий В.А., Фуркевич В.О. Вступ до харчової технології та інженерії(виноробство): Навч. Посібник для студентів вищ. навч. закладів/ За заг. ред. д-ра техн. наук Є. П. Шольца -Кулікова.-К.: УДУХТ, 2000.-92с.
4. Мельникова Н.Н. „Химические средства защитьі растений». «Госхимздат». Москва. 1961. С. - 223.
5. Криксунов Е.А., Пасечник В.В., Сидорин А.П., Екологія, М., Видавничий будинок "Дрохва", 1995;

 

6. Протопопова В.В., Шевера М.В., Григорак М.Ю. Еколого-економічні та логістичні аспекти фітозабруднення в Україні // Регіональні перспективи, -2002.- 2(21)/.-с 19-21.
7. Жизнь растений. Цветковьіе растения. - Т. 5 (2) - М.: «Просвещения», 1981-512 с.

 

8. Алпатьев С. М. Поливной режим сельскохозяйственньїх культур в южной части Украиньї. Киев, 1965.
9. Брежнєв Д. Д. - В кн.: Материальї по истории земледелия СССР, Сб. 2-й. м. - л., изд-во АН СССР, 1956, с. 511 - 560.

10. Журбицкий 3. И., Журбицкая Л. И. - В сб.: Физиология с.-х. 
растений, т. 11. М., Изд-во МГУ, 1970, с. 109 - 128.

12. Куртин Н. П., Петак Г. М. Основи наукових досліджень в 
агрономії: навчальний посібник (кафедра ентомології та агрономії 
УжНУ).-Ужгород, 2001.

13. Мошков Б. С. Докл. Советских учених к XVII международному 
конгрессу по садоводству. М., 1966, с. 471 - 476.

14. Глагола І. А. Виноградарство Закарпаття. – Ужгород. 1994р.

15. Держаков Н. В., Стеценко  В. М. Виноградарство по новому. – Донецьк. 2005р.

16. Ходак В. О., Петросян  Х. Ш.. Ампелографія. – Ужгород  2003р.