Вегетативне розмноження винограду

Вплив основних хімічних елементів на виноградний  кущ:

АЗОТ - стимулює зростання і розвиток всіх частин куща. Достатнє

азотне живлення - необхідна  умова високої продуктивності рослин винограду.

Головні візуальні ознаки недоліку азоту: мале число листя  на кущі; вони

нормальної   величини,   але   рано   набувають   ясно-зеленого   забарвлення   і

обпадають; черешки листя рубіново-червоні (але, у деяких сортів - це сортова

особливість);   зростання   пагонів   ослаблене,   чахле,   відмирає  точка  росту.

Надлишок азоту є  причиною посиленого зростання пагонів  і довгого коріння,

велико кліткового складання  тканин виноградної лози, поганого її визрівання,

малої  стійкості  до  хвороб   і   низьких  температур.   Знижується   коефіцієнт

плодоношення,   процес   дозрівання   ягід   затягується,   а   якість   продукції

погіршується 

ФОСФОР - входить  до складу білкових речовин виноградного пилку, прискорює початок цвітіння, сприяє дозріванню ягід і визріванню лози. Якщо фосфору недостатньо, виноградна рослина утворює мляве листя, що рано

набуває  темно-зеленого  забарвлення,   пагони  ростуть   слабо,   чахнуть,   але

галуження   кореневої   системи   сильне.   Недолік   фосфору   приводить   до

часткового розпаду  хлорофілу до темно-забарвлених  продуктів, тому листя на

таких пагонах стає дрібним, темно-зеленого кольору. При недоліку фосфору

формуються  рихлі кетяги, ягоди обсипаються.

КАЛІЙ - "загартовує" рослину проти захворювань, несприятливих погодних умов, засух і морозів, а також сприяє кращому дозріванню ягід і одеревінню лози, підвищує цукронакопичення в ягодах, знижує їх кислотність. При достатній його кількості спостерігається активне зростання коріння, хороше визрівання пагонів, при виготовленні вин підвищується їх аромат.

КАЛЬЦІЙ - сприяє розвитку кореневої системи, необхідний для  утворення хлорофілу, позитивно  впливає на цукронакопичення. Головні ознаки недоліку кальцію - раннє просвітлення верхнього листя, плями коричневого кольору, згортання і обпадання листя, відмирання точки зростання, ослаблення ростових процесів і загибель рослини. Надлишок кальцію викликає хлороз.

МАГНІЙ - входить до складу хлорофілу, і отже, необхідний для  фотосинтезу. Недолік магнію виражається  в зміні забарвлення листя  від зеленої до ясно-жовтої, появі темних плям між жилками на молодому листі і жовто-коричневих на старих. Зростання пагонів значно слабшає. Негативний вплив надлишку магнію нейтралізується кальцієм.

ЗАЛІЗО - необхідно для  утворення хлорофілу, воно бере участь в процесах окислення і відновлення. Звичайно поклади в ґрунтах достатньо для рослин, але на карбонатних ґрунтах унаслідок лужної реакції воно переходить в незасвоєні форми, і рослини захворюють хлорозом, тобто спостерігається сильне пожовтіння листового апарату. Недолік заліза виявляється у вигляді рівномірного інтенсивного збліднення верхнього листя, причому жилки залишаються  зеленими  при  зменшенні  їх   кількості,   сильному   ослабленні зростання і зниженні  плодоношення.  З розладом життєдіяльності рослини

спостерігається посилене утворення пасинків, довгих вусиків .

СІРКА - відноситься до найважливіших елементів життєзабезпечення рослин, покращує обмін речовин в рослинах, а з'єднання її є енергетичними речовинами багатьох важливих з'єднань рослинного організму. У рослинах міститься досить значна кількість сірки, головним чином в розчині солей сірчаної кислоти. При недоліку її рослини поволі розвиваються і відстають в зростанні, верхнє листя поступово яснішає. Прояви недоліку сірки зустріти важко, оскільки виноградні кущі одержують сірку при внесенні сірчанокислих форм азотних і калійних добрив, поза-кореневої підгодівлі, в розчини якої рекомендовані сірчанокислий магній і марганець, а також при обробках кущів препаратами сірки проти шкідників і хвороб.

З елементів  живлення найбільше значення для  винограду мають азот, фосфор, калій, вапно, залізо. Але надлишок вапна в ґрунті веде до розвитку хлорозу, а надлишок азоту веде до затягування вегетації, погіршення якості винограду. Великий вплив на урожай і його якість надають мікроелементи -бор, марганець, цинк, молібден, кобальт, йод .

БОР - покращує запліднення  квіток, каллюсоутворення у живців, підсилює відтік вуглеводів з листя. При недоліку бору сповільнюється зростання втеч, відмирають точки зростання, з'являються ознаки карликовості окремих органів, зменшується плодоношення. Спостерігається також пожовтіння листя (хлороз), поява на них мозаїчного узору і некроз тканин. Суцвіття розвиваються погано, частина ягід усихає, частина подрібнюється. Проте необхідно враховувати, що при надлишку бору також знижується врожайність. Візуально надлишок бору діагностується по зміні форми листя: вона стає чашевидною.

МАРГАНЕЦЬ - позитивно  впливає на запліднення квіток, формування генеративних органів, їх розвиток, накопичення в них цукрів і вітамінів. Марганець підвищує фізіологічну активність рослин, приріст, зимостійкість і урожай. Недолік марганцю виявляється в зміні забарвлення листя від зеленої

до ясно-жовтої, появі  темних плям між жилками на молодому листі, жовто-коричневих плям - на старому  листі. Сповільнюється зростання втеч.

ЦИНК - бере участь в диханні рослин, сприяє фотосинтезу, є каталізатором окислювально-відновних процесів. Має велике значення для коренеутворення і виконує важливу роль при зрощенні щеплень. Відмічено позитивну дію цинку на стійкість рослин до морозів, засухи, надмірного змісту шкідливих солей в ґрунті. При недоліку цинку знижується зав'язування ягід, кетяги тому часто бувають рихлими, з горохоподібними ягодами, дрібніють і деформуються листя, розширюється виїмка, черешка.

МОЛІБДЕН - підвищує врожайність  і цукристість винограду. Позитивно впливає на каллюсоутворення, коренеутворення і зрощення щеплень.

КОБАЛЬТ - підвищує вміст  цукру в ягодах і впливає на їх середню вагу, а також сприяє зрощенню щеплень і зростанню саджанців в шкілці.

Добрі результати дає застосування добрива Кемира-універсал, як для кореневих, так м некореневої підгодівлі. У ньому присутні макро- і мікроелементи, добре розчиняється в трохи підігрітій воді. Можна застосовувати золу. Єдине, що в ній відсутній - азот.

Зараз у продажу з'явилися  добрива в хелатній формі, яка краще засвоюється рослинами ( наприклад "Хелат заліза", "Хелат марганцю" і т.д.). їх добре застосовувати для кореневої підгодівлі. Краще всього вносити добрива в розчинах, вчасно і в рекомендованих дозах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           РОЗДІЛ 2.. РАЙОНИ ВИРОЩУВАННЯ ВИНОГРАДУ НА    ЗАКАРПАТТІ.

 

Кожний район виноградарства, який відрізняється певними умовами  середовища, традиційними особливостями  вирощування, має свій набір сортів, який історично склався, який обумовлює  відповідні прийоми агротехніки і технології. Тому, як правило, кращі сорти включені в стандартний сортимент краю, району. І залежності від певного району сортовий склад винограду може варіювати в широких межах.

Зокрема в Закарпатській  області природно – виноградарськими районами, що входять до зони є : Ужгородський, Середнянський, Бобовищанський, Мукачівський, Іршавський, Берегівський низинний, Берегівський передгірний, Виноградівський низинний, Виноградівський передгірний.

Столовий виноград ( Перлина  Сабо, Іршаї Олівер, Шасла.)

Середнянський – столовий виноград ( Перлина Сабо, Іршаї Олівер, Шасла, Карабурну.)

Бобовищанський - столовий виноград ( Перлина Сабо, Шасла, Карабурну.)

Мукачівський – шампанські виноматеріали ( Фетяска, Трамінер рожевий, Рислінг італійський . ), столові вина ( Рислінг італійський. ) десертні вина ( Трамінер рожевий. )

Іршавський – столовий виноград ( Іршаї Олівер, Матяш Янош ).

Берегівський низинний - столовий виноград ( Перлина Сабо, Іршаї Олівер, Шасла, Матяш Янош ).

Берегівський передгірний - столовий виноград ( Перлина Сабо, Іршаї Олівер, Шасла, Матяш Янош, Мускат Гамбурський).

Виноградівський низинний - столовий виноград ( Перлина Сабо, Іршаї Олівер, Шасла.)

Виноградівський передгірний - столовий виноград ( Перлина Сабо, Іршаї Олівер, Шасла, Матяш Янош, Карабурну ).

                       РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СОРТІВ

 

                                             3.1 Столові сорти

 

Надєжда АЗОС -  це столовий виноград ранньосереднього строку достигання ( 120 – 130 днів), сильно рослий. Грона конічні, рихлі, 700 – 900 г. ягоди крупні і дуже крупні, 28*22 мм. ( 7 - 8 г.) овально соско видні, темно – сині, приємного гармонійного смаку. М’якуш спільний. Транспортабельність висока. Лоза визріває добре. Плодоносність пагонів 75 – 90 % . Навантаження на кущ 35 – 45 вічок. Дуже крупні грона можна отримати при більш довгій обрізці ( 12 – 14 вічок). Бруньки розпускаються на 7 – 8 днів пізніше, ніж у більшості сортів, тому Надєжда АЗОС менше потерпає від пізньовесняних приморозків. Стійкість до морозів – як у сорту Молдова ( -22 С ). Стійкість до сірої гнилі висока.

Тімур – це столовий виноград раннього і дуже раннього періоду  достигання ( 105 – 113 днів) середньої  сили росту, грона 460 г. ціліндроконічні, або конічні, помірної щільності. Ягоди крупні 20*21 мм. з середньою масою  6 – 8 г. білі з слабо – коричневим загаром на сонячному боці. Форма ягід соско видна, або овальна з загостреним кінчиком. М’якуш м’ясистий, спільний, із мускатним ароматом. Шкірочка ягід при вживанні не відчувається. Визрівання пагонів повне і раннє. Кількість плодоносних пагонів 75 – 95 %,

Грон на пагоні 1,3 – 1,8. Укорінення добре. Вступає у плодоношення на 2 – 3 рік після посадки саджанця. Навантаження 30 – 40 вічок на кущ  із наступним нормуванням врожаю, тому що ця форма схильна до перенавантаження. Тімур дає грона високої кондиції у формуваннях із великим запасом старої деревини і короткою обрізкою на 2 – 4 вічка. Зрощування з більшістю підщеп добре. Проте рекомендується сильноросла підщепа Кобер 5ББ, СО₄. Стійкий до морозу ( -25С), гнилі.

В інституті виноградарства і виноробства ім.. В.Є. Гаїрова  шляхом схрещування сортів Моядова  і Кардинал виведений столовий сорт Аркадія. Сорт дуже раннього строку достигання, достигає пізніше самого раннього сорту  Перлина Сабо на 5 – 7 днів. Тривалість періоду від початку розпускання бруньок споживчої стиглості врожаю 113 днів, при сумі активних температур у цей період 22 ⁰С. Ріст пагонів середній, лоза визріває задовільно. Лист середній, слабо і середньо розчинений, із боковими вирізками переважно у вигляді вхідних кутів, без опущення. Квітка двостатева. Грона крупні , дуже крупні, розмір від16,4*13,8 см. – до 23*17 см. , ціліндроконічної форми, з двома лопатями, середньої щільності, привабливого вигляду. Ягоди крупні і дуже крупні, 24 мм., яйцевидні, білі з зеленувато – жовтим відтінком. М’якуш м’ясистий, слабо хрусткий. Смак гармонійний. При перестиганні ягід з’являється слабий мускатний аромат. Врожайність у середньому складає 145 ц/га середня маса грона 494г., окремі грона досягають ваги більше 1 кг., середня маса ягоди становить 7 г. Товарність у середньому 70%. Транспортабельність висока, прикріплення ягід міцне, зусилля на відрив складає 390 г., на роздавлювання ягоди 1891 г.

У середньому накопичує  цукрів 14%, кислот 16 мг%. Сорт відрізняється відносною стійкістю до мільдью, оїдіуму, морозостійкість не висока.

Подарок Запоріжжю. Строк  достигання ранньосередній  125 – 130 днів. Кущі сильно рослі. Грона крупні і дуже крупні маса одного грона  від 600 до 900 г. конічної, або ціліндроконічної форми, помірно рихлі або рихлі.

Ягоди крупні і дуже крупні 32*28 мм, середня маса ягоди 10 – 12 г, білого кольору, м’ясиста – соковиті, гармонійного смаку. Форма ягід варіює від овальної до овально – сосковидної. В одній  ягоді 1 – 3 насіння. Транспортабельний. Плодоносність пагонів 80 – 95 %, число грон на пагоні 1,6 – 2,0. Не рідко на пагонах зустрічаються 3 суцвіття, що зумовлює високу врожайність сорту. Пагони визрівають дуже добре. Укорінення сильне – саджанці отримують із міцною кореневою системою. Зрощування з підщепою добре. Рекомендуються в якості підщеп Кобер 5ББ, Ріпаріа  Глуар де Монпельє. Вступає плодоношення на другий третій рік після посадки. На потужних арочних формуваннях, при довженні обрізки плодових лоз на 12 – 20 вічок отримують дуже крупні грона масою 1,5 – 2,5 кг. Стійкий до морозу  ( -24 ⁰С ), мільдью гнилі.

Наталья – відрізняється  раннім і дуже раннім строком достигання ( 107 – 115 днів), кущі середньо рослі.

Грона ціліндроконічної, або конічної форми, іноді крилаті, помірно щільні, рідше рихлі. Середня маса грона становить 500 – 700 г. Окремі грона масою 5,5 – 7,5 г, овальні, інколи яйцевидні, темно – синього кольору. Смак приємний м’якуш м’ясисто – соковитий. Визрівання пагонів раннє і дуже добре. Плодоносних пагонів 70 – 85%, число грон на пагін 1,3 – 1,7. Сорт схильний до перенавантаження, тому необхідно нормувати навантаження кущів суцвіттями. Транспортабельність.

Укорінення живців дуже добре вступає у плодоношення на 2 – 3 рік. Стійкий до морозу ( -23 ⁰С ), гнилі, оїдіуму, мільдью.

Авгалія. Виведений в  Казані в результаті схрещування  сортів Мадлен Анжеві і Галан. Двостатевий. Грона 250 – 350 г, ширококонічні, рихлі. Ягода  масою до 5 г, округло овальні, білі. Достигає в середині серпня. Середньорослий. Обрізка на 6 – 8 вічок. Сорт володіє комплексною стійкістю,  хімічних обробок не потребує.

Августовський. Виведений  в результаті схрещування сортів Сейв Віллар 18-315 і Перлина Сабо. Грона 150 – 250 г, целіндричноконічні, середньої  щільності. Ягоди 16*18 мм, округлі, жовто – зелені, мускатні. Сорт раннього періоду дозрівання. Вегетаційний період 110 – 115 днів. Середньорослий. Пагони визрівають добре. Урожайність 3 – 5 кг з куща. Стійкий до мільдью, оїдіуму, сірої гнилі, філоксери. Витримує мороз до – 25 ⁰С.

Дружба. Столовий сорт середнього періоду достигання. Грона 400 – 600 г, целіндричноконічні, середньорихлі. Ягоди великі 22*22 мм круглі або овальні, жовто – зелені, з легким мускатним ароматом. Середньорослий. Пагони визрівають задовільно. Урожайність 4 – 7 кг з куща. Обрізка на  3 – 5 вічок. Володіє груповою стійкістю до хвороб, хімічної обробки не потребує. Мороз витримує – 23 ⁰С.