Товарознавча характеристика споживчих властивостей кави

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЗ «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ       ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

      Інститут торгівлі, обслуговуючих технологій та туризму

Кафедра товарознавства, торгівельного підприємництва та експертизи товарів

 

 

 

Товарознавча характеристика споживчих властивостей кави

 

КУРСОВА РОБОТА

з товарознавства харчових продуктів

спеціальність 6.010104 «Професійна освіта (Товарознавство)»

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи 3-ПТК                                                         Чучман А.Б.

 

Керівник:

К.т.н., доц.                                                                               Аннєнкова Н.Б.

 

 

 

                     

                                  м. Луганськ 2013

 

Зміст

 

Вступ	3
Розділ 1. Споживні властивості, класифікація, асортимент кави	5
Розділ 2. Методи дослідження якості та споживних властивостей кави	16
Розділ 3. Дослідження якості кави	21
Висновки	24
Літературні джерела	25
Додатки	26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

1. Актуальність роботи, насамперед, викликана стрімкими темпами насичення ринку даним товаром. Основна «кавова» відмінність України від країн ЄС у тому, що наш ринок зростає значно швидше. Наприкінці 90-х споживання цього напою в Україні не перевищувало 0,5 кг. За 5-7 років вітчизняний ринок кави у кілограмах зріс удвічі, але поки що не перевищує 1,2 кг на душу населення.

Український ринок кави розглядається як перспективний, і цей факт, а також надлишок кави у світі сприяють тому, що відомі кавові компанії намагаються завоювати його.

У той час як споживання кави у світі знижується, в Україні воно неухильно зростає. Очікується, що цього року, як і торік, воно збільшиться на 10-15 відсотків, або на 240-270 мільйонів доларів. Стрімко зростає й кількість кав'ярень, які обіцяють поглинути 30-35 відсотків загального продажу кави.

Однак у цілому споживання в Україні все ще залишається нижчим, ніж у інших європейських країнах. У Фінляндії цей показник становить 10,4 кг, у Данії - 9,4 кг, Естонії - 2,4 кг.

Робота має практичне значення для товарознавця, як фахівця. Вона розкриває основоположні характеристики, які складають споживну вартість кави; допомагає вивчити властивості й показники асортименту для аналізу асортиментної політики торговельної організації; оцінити якість кави, у тому числі нових вітчизняних та імпортних виробників; дати товарознавчу характеристику конкретних видів кави.

Мета роботи - вивчення зразків основних видів кави, які представленні в асортименті м.Луганська.

У ході дослідження для досягнення поставленої мети вирішено наступні завдання:

Споживні властивості, класифікація, асортимент кави.

Методи дослідження якості та споживних властивостей кави.

Дослідження якості кави.

Зробити висновки.

Структура та обсяг роботи: робота написана на 28 сторінках, у роботі 14 лтературних джерел, 3 таблиць, 3 рисунка. 

Об'єктом дослідження моєї роботи є споживчі властивості кави.

Предметом дослідження - є кава розчина, мелена та в зернах.

Кава являє собою насіння (зерна) плодів вічнозеленого кавового дерева, багатого алкалоїдом кофеїном, ароматичними речовинами і хлорогеновою кислотою.

Каву вирощують більше 50 країн світу. У кожній з них природні умови, клімат і ґрунти абсолютно різні, тому один і той же сорт кави в різних місцях сильно відрізняється по своєму хімічному складу, а значить, і на смак, і за ароматом, і по іншим властивостям.

Тонізуюча дія натуральної кави залежить від особливих речовин -- алкалоїдів, що знаходяться в зернах кавового дерева. Невелика доза алкалоїдів кави швидко порушує діяльність нервової системи, підсилює роботу серця, завдяки чому і відновлюється працездатність.

Дубильні речовини, що знаходяться в каві, роблять позитивний вплив на процес травлення і обмін речовин в організмі. Особливо цінний кофеїн, який впливає на судинну систему, підсилює серцеву діяльність. 

РОЗДІЛ 1. СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ, КЛАСИФІКАЦІЯ, АСОРТИМЕНТ КАВИ

Фахівці до цих пір не прийшли до єдиної думки з приводу походження слова "кава". За одними джерелами, воно утворилося від арабського "кауе", що в перекладі означає "сила, енергія", за інших - його поява пов'язана з назвою південно-західної ефіопської провінції - Каффа, де вперше стали вживати зерна цього дерева. Там і зараз зустрічаються чагарники дикорослої кави.[5]

Про каву було складено немало легенд.

Одна з них свідчить, що першим на дерева з червоними ягодами звернув увагу ефіопський пастух Калдім. Він відмітив, що його кози, з'ївши їх плоди, стають незвичайно бадьорими. Пастух, вирішивши пізнати цей магічний ефект експериментальним шляхом, зібрав ягоди і замочив їх у воді. На смак напій виявився огидним.

Роздосадуваний Калдім кинув вітки з ягодами в багаття, і через деякий час відчув незвичайний, дурманний аромат. Пастух розворушив багаття і зібрав тліючі зерна, потім знову залив їх водою і залишив настоюватися. Спробувавши напій, що через деякий час вийшов, він, до свого здивування, виявив, що смак його став гірким і терпким, але досить приємним, а незабаром відчув незвичайну бадьорість, що зберігалася протягом доби.

Калдім розповів про цей незвичайний випадок настоятелеві монастиря. Той зацікавився розповіддю пастуха і вирішив випробувати дію напою на собі. Перед нічною службою він попросив одного з послушників обсмажити зерна в печі, подрібнити, а потім залити киплячою водою і настояти якийсь час. Потім випив напій, що вийшов. Ефект виявився дивовижним: він відчував себе бадьорим всю ніч і наступний день. Настоятель був настільки вражений дією напою, що повелів всім ченцям пити цей відвар, щоб ті не засипали під час нічних молебнів.

Існує ботанічна класифікація кави та комерційна.[3] За ботанічною класифікацією кава поділяється на Аравійську (Арабіка), Робусту та Ліберику.

Помологічні сорти аравійського кавового дерева складають майже 90% всіх насаджень.

Плід кави -- ягода червоного кольору з різними відтінками кулеподібної або овальної форми, що нагадує вишню і має під шкіркою сочну солодку м'якоть. У м'якоті плодів знаходяться дві зернини, розмішені одна до одної плоскими боками. Інколи в плодах розвивається замість двох зернин одна велика, що має назву "перл-кава". її цінують значно вище за звичайну. Кожна зернина вкрита жовтуватою рогоподібною пергаментною оболонкою, під якою є ще тонка оболонка, яка зветься "ребристою". Залежно від помологічного сорту колір зерен може бути жовто-сірим, зелено-сірим, синьо-сірим. Довжина зернина коливається від 6 до 15 мм, її ширина -- від 5 до 10, а товщина -- від 3 до 6 мм.

Сорти ліберійського кавового дерева і робусти в насадженнях займають незначне місце. Ліберійське кавове дерево, в основному, вирощують на західному узбережжі Африки -- в Ліберії, Конго, Анголі, Гані. Робусту, в основному, культивують на Цейлоні, півдні Китаю, в Індонезії.

Ліберійська кавова зернина за зовнішніми ознаками схожа за аравійською, але дає настій кави більш грубий, з більш різкими смаковими й ароматичними властивостями.

Робуста має багато різновидів, а тому якість кави цього виду вар'їрує в значних межах -- від "низької" до "хорошої".

Плоди кави збирають до трьох разів за рік з досягненням ними необхідної зрілості, яка збігається з розвитком максимальної величини зернини. Врожайність одного дерева досягає 10 кг (до З кг сирих зернин).

Всі сорти кави, що експортуються на світовий ринок, можна розподілити на три групи: американські, азійські, африканські.

Кожний сорт кави носить назву місцевості, країни чи порту, через який відбувається його експортування в інші країни.

Американські сорти кави складають майже 70% від світового експорту.

До групи цих сортів відносяться бразильський, колумбійський, гватемальський, мексиканський, кубинський, коста-рікський, сальвадорський, болівійський і кава з о. Мартиніка.

Бразильська кава за назвами портів, через які вона вивозиться, поділяється на Сантос, Ріо, Мінас, Парана, Вікторія, Бахіа. Широко відомий сорт Сантос, який має декілька різновидів, серед яких найбільш цінним с Бурбон Сантос з маленькими зернинами від світло-солом'яного до темно-зеленого кольору. Виготовлений з нього напій характеризується досить приємним смаком і ароматом.[1]

Сорт Ріо має грубу гостроту і запах лікарських рослин через наявність значної кількості йоду в ґрунті, на якому його вирощують.

Необхідно зазначити, що на світовому ринку сорти бразильської кави щодо якості вважаються середніми.

Колумбійські і венесуельські сорти кави мають зернини різної величини від світло-зеленого до темно-зеленого забарвлення. Вищі сорти цієї кави оцінюються як кращі в світі і значно перевершують за якістю бразильський сорт Сантос. Вони дають міцний, екстрактивний настій з приємним кислуватим смаком і сильним, тонким, кавовим ароматом. До кращих сортів колумбійських кавових зернин можна віднести сорти Медельїн, Арменія і Манікалес.

Кава південної частини Центральної Америки (Мексика, Гватемала, Коста-Ріка тощо) характеризується великим розміром зернин з забарвленням від зеленувато-жовтого до зеленувато-синього, високою екстрактивністю і приємним смаком напою. Особливо високо ціняться Гватемальські і Костарікські (Пасіфік, Атлантик) сорти кави, які дають напій м'якого смаку і ніжного аромату. У нас ці сорти кави відносять до вищих сортів. Азійські сорти кави. До групи азійських сортів кави відносяться, в основному, аравійський, індійський, індонезійський.

Одним з кращих є аравійський -- кава Мокко.[2] Кавові зерна цього сорту, вирощені в гірській місцевості Ємену, неправильної яйцеподібної форми, дрібні і дуже тверді. Забарвлення їх коливається від блідо-жовтого до сіро-зеленого кольору. Напій, виготовлений з Мокко, відрізняється (відзначається) високою екстрактивністю, ніжним винним ароматом і м'яким приємним смаком. Цей вид кави дуже рідко завозиться на європейський ринок.

Кращими сортами індійської кави вважаються Малабар, Леслабор, Мадрас, Робуста. Зерна цієї кави різноманітного кольору синьо-зеленуватого з різними відтінками. Настій вищих за якістю сортів характеризується густим забарвленням, високою екстрактивністю і сильним ароматом.

Індонезійські сорти кави відносяться до середніх за якістю. Найбільш розповсюдженими сортами є Паданг, Анкола, Айєр-банджі і Робуста. Зернини у них, як правило, порівняно значних розмірів, мають забарвлення від світло-жовтого до темно - синього. Настій смаженої зернини кави гідний, високо екстрактивний, з достатньо ніжним смаком і ароматом.

Африканські сорти кави використовуються переважно для місцевого споживання, виняток -- абіссінська кава, яка в значних кількостях надходить на зовнішній ринок.

Найбільш відомий сорт кави Харарі, який має високі смакові й ароматичні властивості. За органолептичними показниками він досить близький до аравійського сорту Мокко.

Кава поділяється на швидкорозчинну, мелену та в зернах, остання в свою чергу поділяється на сорти: вищий та перший.

Хімічний склад сирих зернин кави характеризується такими середніми даними, %: вода 10-12; дубильні речовини -- від 4 до 8; кофеїн -- 0,7-2,5; білкові речовини -- 3-19; жири -- 10-18; цукри -- 5-10; пентозани -- 5-7; целюлоза -- 22; мінеральні речовини 3-5 тощо. Енергетична цінність кави складає 119-223 ккал (498-933 кДж).

Найбільший вплив на організм людини з даних речовин має алкалоїд кодеїн (С8Н10N4О2). Він позитивно впливає на підняття тонусу і працездатність людини, нормалізує роботу центральної нервової системи, підвищує роботу органів відчуття, а в комплексі сприяє посиленню загального обміну речовин і життєдіяльності тканин, отже, помірне споживання кави корисне для тих, хто не страждає захворюваннями серцево-судинної системи і шлунково-кишкового тракту.

Під час зберігання зернин кави за оптимальних умов вміст кофеїну практично залишається стабільним.[7]

Вміст білкових речовин визначається помологічним сортом і умовами вирощування. У процесі зберігання загальна кількість білкових речовин не змінюється, але збільшується маса фракції водорозчинних білків. Крім білків, в зернах кави знаходиться значна кількість амінокислот, які безперечно відіграють відповідну роль у створенні органолептичних властивостей продукту під час обсмажування.

Цукор також впливає в майбутньому у процесі обсмажування на забарвлення, смак і аромат, вступаючи в реакцію з амінокислотами.[3]

Дубильні речовини придають кавовому напою гіркотний смак. За кількістю дубильних речовин лідирує Робуста, що робить настій кави з цього сорту значно гіркішим, ніж з аравійського. З органічних кислот в зернинах кави знаходяться лимонна, яблучна і щавлева кислоти. Слід зазначити, що

кислотність кави є дуже хорошим індикатором, що характеризує стан продукту в період довгострокового зберігання. За оптимальних умов зберігання зернин кави цей показник практично стабільний.

Фабричне обсмажування сирих зернин кави і змінює хімічний склад сировини.

Зернини сирої кави не мають аромату готового продукту, характеризуються сильним терпким смаком, погано піддаються помелу, під час варіння не набухають і не розварюються.

Для придання їм необхідних смакових і ароматичних властивостей сирі зернини кави перед споживанням обсмажують за температури 180-220°С на протязі 15-30 хв. Дуже важливо, щоб обсмажування було рівномірним і забарвлення зерен мало однаковий відтінок.

Інтенсивність обсмажування визначається навичками споживача. У нас каву обсмажують до брунатного кольору, в Туреччині -- до дуже темного, а в США -- до світло-брунатного.[11]