Тенденції розвитку вітчизняного ринку хутряних уборів

 

Стан сировинної бази для хутряної галузі України досить складний. Виробництво хутрових товарів до недавнього часу здійснювалося переважно в кустарних умовах і мало в основному сезонний характер. Але за останні роки в Україні побудовані і працюють хутряні підприємства в Харкові, Одесі. Вони виробляють як натуральне, так і штучне хутро.

Діяльність у нових економічних умовах зумовила формування відповідних товаропровідних схем від виробників сировини до споживачів готової продукції. Практично всі підприємства хутряної та овчинно-шубної промисловості мають довгострокові договірні відносини з дрібними комерційними структурами, які займаються заготівлею овчинної сировини в Україні (ПП «Тоскана», ПП «Шкура в будинку», СПД Кулініч О.В. «Будинок тепла», ФОП Щебак Є.М., ПП «Пост-Шарп», ПП «Шкурне питання», ТОВ «Валдіз Дері», ТОВ «Інбако Груп», СПД «ЕкоДом» та ін.).

На території України працює близько трьох десятків хутряних підприємств. Загальні річні обсяги їх виробництва протягом останніх 6 років коливаються в межах 3-4 тис. м2 хутра. Функціонує також безліч представників малого і середнього бізнесу, які виробляють на основі вже обробленого хутра різну продукцію кінцевого споживання, 50-70 % якої вони відправляють на експорт, а насичення внутрішнього ринку відбувається виключно за рахунок імпорту дешевих і не завжди доброякісних виробів [14, с. 50].

Великою загрозою для хутряної промисловості України є поступова втрата сировинних ресурсів, обумовлена скороченням поголів'я великої рогатої худоби. Якщо в 1990 році в Україні було 25 млн. голів великої рогатої худоби, то нині кількість тварин скоротилось до 4,6-4,8 млн. голів.

В Україні у структурі сировинних ресурсів продукція вівчарства на сьогодні налічує близько 2 млн. голів, що становить лише четверту частину від обсягів періоду до 2010 року. Рівень поголів'я у період 2011-2012 рр. майже не змінився [5, с. 76].

Ринок хутряних уборів є достатньо конкурентний: виробничу активність виявляють більш ніж 10 підприємств. Виробництво продукції досліджуваного асортиментного ряду в Україні в 2012 р. складало суму понад 5 млн. 100 тис.грн, що відзначає падіння на 12 відсотків порівняно з попереднім роком [19]. Погіршення стану супроводжується також виходом з цього сегменту ринка частини виробників, що може призвести до зміни його структури найближчим часом.

Ринок хутряних уборів в цілому є імпортозалежним. Експорт продукції асортиментного ряду з України в 1 кв. 2013 р. складав суму менш ніж тисячу грн.., що на 100% менше у порівнянні з попереднім кварталом. Вітчизняна продукція сектора стає не конкурентоздатною на зовнішньому ринку або зростає внутрішній попи. Імпорт продукції досліджуваного асортиментного ряду в Україну в 1 кв. 2013 р. складав суму дещо більше ніж 45 тис. дол.США, що на 23% менше у порівнянні з попереднім кварталом. Українська продукція сектора конкурентоздатна на внутрішньому ринку [19].

Можна констатувати, що стан сировинної бази хутряної промисловості в Україні складний та неоднозначний.

Незначне, але скорочення вітчизняних ресурсів овчинної сировини, обсяг, асортимент і якість виробленого в країні хутра вимагає від підприємств хутряної промисловості і приватних підприємців закуповувати овчинно-хутрову сировину на аукціонах, або взагалі переходити на постачання з-за кордону вже готових виробів.

У таблиці 1.3 наведені показники імпорту та експорту деяких товарів легкої промисловості [45, с.51].

Таблиця 1.3

Показники імпорту та експорту деяких товарів легкої промисловості за 2011 - 2012 роки

Код	Назва  товару	Імпорт, тис. дол.			Експорт , тис. дол.
		2011 рік	2012 рік	темпи зростання, %	2011 рік	2012 рік	темпи зростання, %
4301- 4302	Сировина  пушно- хутрова  та хутрові шкури	5199	3660	70,4	6737	6671	99,0
4303	Одяг з ху- тра	2123	2274	107,1	550	354	64,4
4304	Хутро штучне  та вироби з нього	436	1257	288,3	201	82	40,8

Отже, за 2012 рік обсяг імпорту хутрової сировини та хутрових шкур в порівнянні з 2011 роком зменшився на 42,0 %, в той же час власна сировина експортується в обсягах, що перевищують імпорт у 1,8 разу.

Таким чином, відсутність сировини на вітчизняному ринку може пояснюватися значною часткою її експорту. За даними Державного комітету статистики, за 2012 рік обсяги імпорту товарів легкої промисловості перевищили обсяги експорту на 1 502 360 тис. дол. США (2,4 рази); обсяги імпорту в порівнянні з 2011 роком збільшилися на 809 490 тис. дол. США (46,0 %), обсяги експорту збільшилися на 48 059 тис. дол. США (4,7 %). Треба відзначити, що вітчизняні підприємства, які працюють у галузі виготовлення одягу з хутра та овчини, йдуть у загальній галузевій тенденції і, окрім проблем з сировинною базою, теж відчувають великий тиск закордонної продукції, що надходить на ринок України у значній перевазі над експортом.

Імпорт одягу з хутра збільшився у 2012 році всього на 7,1 %, що в 6,4 разу перевищило обсяг експорту цього виду продукції. Значно виріс імпорт хутра штучного та виробів з нього [19].

Таким чином, вітчизняні виробники овчинно-шубних виробів як представники виробників одягу з хутра потерпають від різноманітних складнощів, пов'язаних із нестачею власної сировини та тиском постачань вже готової закордонної продукції.

Традиційно основний обсяг хутрового та овчинно-шубного одягу постачається на ринок України з Росії (хутра), Туреччини (дублянки, шкіра), Італії (дублянки, шкіра, хутро), Греції (хутра), Чехії і Угорщини (деякі види хутра), Китаю. Розглянемо результати впливу наявності закордонної продукції на вітчизняного виробника пальт і напівпальт, шуб з хутра натурального як одного з основних структурних сегментів загального асортименту хутряних виробів.

Отже, вітчизняний ринок хутряних виробів переважно наповнений імпортними виробами.

Виробничі потужності хутряних підприємств (значно застарілі) використовуються на 20-25 %, тоді як самим підприємствам хронічно не вистачає оборотних коштів для закупівлі сезонної сировини. А вітчизняні вироби з хутра та овчини в багатьох випадках істотно поступаються імпортним за якістю та дизайном.

Обсяги постачань з Китаю одягу з хутра та овчинно-шубної сировини становлять близько 40 % від загального імпорту цих видів продукції.

Через загальну непрозорість ринку, неврегульованість імпорту, обсяги якого щорічно збільшуються, та нерівні умови конкуренції товари легкої промисловості імпортуються в Україну в таких обсягах, що це спричиняє серйозну проблему для вітчизняних підприємств легкої промисловості, обсяги виробництва продукції яких зменшуються, а деякі з них вимушені припиняти свою виробничу діяльність. Негативний вплив на розвиток вітчизняної легкої промисловості здійснює також контрабандне ввезення товарів в Україну. За даними окремих експертів контрабандна продукція посідає близько 70 % ринку.

Окрім цього, китайські виробники сьогодні пропонують овчинно-хутровий одяг за значно нижчими цінами порівняно з виробниками інших країн. Це призводить до того, що підприємства деяких країн, в тому числі й України, або взагалі припиняють виробничу діяльність, або постійно поліпшують якість одягу і оновлюють колекції 2-3 рази в рік. У зв'язку з цим останнім часом овчинно-хутряна мода стала більш демократичною, динамічною. Має значення не тільки вид хутра, а й сама модель, її колірне й стилістичне рішення. За таких умов вітчизняні виробники хутряних та овчинно-шубних виробів знайшли свою нішу на ринку України, сконцентрувавшись на випуску недорогих виробів.

Слід зазначити, що хутряна та овчинно-шубна галузь України має значний потенціал і багаті традиції щодо виробництва сировини і хутрових виробів. Тому за певної інвестиційної підтримки можна припинити негативні тенденції в розвитку галузі, збільшити обсяги виробництва, підвищити рівень якості і конкурентоспроможності як сировини, так і хутрових виробів, зокрема пальт і головних уборів з недорогих видів хутра: овчини, кролика, нутрії.

Структура хутряної промисловості дозволяє розраховувати на те, що поставлені завдання буде виконувати більшість підприємств галузі, у тому числі базові підприємства, перспективні звірівницькі господарства і підприємства малого і середнього бізнесу: ТОВ «Жмеринська хутрова фабрика», ТОВ «Одеська хутрова фабрика», ПП «Хутрова фабрика «АНТ» (м. Черкаси), ПАТ «Балтська хутрова фабрика», ВАТ «Харьковська хутровова база», Красноградський цех ПрАТ «Українське хутро», ПАТ «Хутрофірма «Тисмениця», Спільне українське-ідерландське підприємство «Тикаферлюкс» та ін. Основою для виробництва повинна слугувати в тому числі й вітчизняна овчина.

2. Види хутряних уборів та  особливості формування їх естетичних  властивостей в процесі виробництва

 

Сучасні хутряні вироби відрізняються достатньо чіткою та виразною формою, відповідністю направленню моді і цілком задовольняють естетичні смаки споживачів. В них обов'язково підкреслюється природна краса хутра. Але для покупця постає проблема як правильно вибрати хутряний виріб.

Наразі до продажу надходять хутряні напівфабрикати і готові хутряні вироби. Класифікують хутряні вироби за:

- цільовим призначенням: верхній одяг; хутряні деталі для одягу з тканин і шкіри; головні убори; жіночі хутряні убори; хутряна галантерея; побутові хутряні вироби; пластини і хутро;

- статевовіковою ознакою: жіночі, чоловічі, дитячі та підліткові (головні убори);

- видами: хутряний одяг (пальта, напів-пальта, жакети, піджаки, жилети, куртки); хутряні деталі для одягу (коміри, підкладки, опуш, обробки, манжети); головні убори суцільнохутряні та комбіновані; жіночі хутряні убори (горжетки, пелерини, напів-пелерини, палантини, шарфи, муфти); хутряна галантерея (рукавички, рукавиці, панчохи, шкарпетки); хутряне взуття (туфлі кімнатні, черевики, унти); побутові вироби (ковдри, пледи, килими, спальні мішки); пластини з різних видів хутра, скрої;

- фасонами;

- розмірами (повнотою); видом хутра;

- конструкцією (волосяним покривом назовні або всередину, на хутряній підкладці, з верхом і підкладкою з хутра);

- обробкою волосяного покриву або шкірної тканини [9].

У таблиці 2.1 наведено основні характеристики видів та параметрів хутряних виробів [9].

 

 

Таблиця 2.1

Основні характеристики видів та параметрів хутряних виробів

Товарна група	Статевовікова підгрупа	Вид виробу	Особливі прикмети
1	2	3	4
Одяг із хутра	Жіночий, чоловічий	Пальта, шуби	********
Хутрові деталі одягу із шкіри	********	Комірці  хутряні Опуш, Манжети Підкладки	********
Хутрові убори	Жіночі	Горжетка	Із цілих шкурок з лапками, голівками, хвостом
		Пелерина Напів-пелерина	Накидка на шовковій підкладці, що закриває спину, плечі, руки
		Палантин	Широка смуга довжиною 200-250 см ширина 30-50 см
		Хутряний шарф	Смуга 100-200 см, шириною 10-70 см
		Фасонний комір	Закриває шию і груди на шовковій підкладці
		Муфта	Круглої або овальної форми для зігрівання рук)
Хутрові головні убори	Жіночі Чоловічі Підліткові Дитячі	Шапки	********

 

Із наведеної таблиці 2.1., з огляду на тему роботи доцільно виокремити позиції, що стосуються безпосередньо хутряних уборів (табл. 2.2.)

 

 

 

 

Таблиця 2.2

Види хутряних уборів

Хутрові убори	Жіночі	Горжетка	Із цілих шкурок з лапками, голівками, хвостом
		Пелерина Напів-пелерина	Накидка на шовковій підкладці, що закриває спину, плечі, руки
		Палантин	Широка смуга довжиною 200-250 см ширина 30-50 см
		Хутряний шарф	Смуга 100-200 см, шириною 10-70 см
		Фасонний комір	Закриває шию і груди на шовковій підкладці
		Муфта	Круглої або овальної форми для зігрівання рук)
Хутрові головні убори	Жіночі Чоловічі Підліткові Дитячі	Шапки	********