Отчет по практике в магазині

    Виробниками  кави в Україні вважаються фірми, які обсмажують, мелють, фасують кавові зерна і роблять з них інші продукти кавової групи або виконують лише одну із перерахованих операцій. Свого часу Україна обсмажувала каву для усього колишнього Союзу у трьох центрах - Львові, Дніп-ропетровську та Одесі. Ці міста й нині залишаються центрами її виробництва. У Львові працюють українсько-англійське СП "Галка" (колись Львівська кавова фабрика) та українсько-автрійське СП "Віденська кава". Зокрема, "Галка" спеціалізується на переробці кави і виготовленні кавозамінників зі злакових культур. У 1993 році підприємство перетворилося на ЗАТ, яке 1994 року утворило СП з фірмою "Е.D. and F. Man Coffee Limited", яка є однією з найбільших кавовиробників Європи. Разом із ЗАТ "Дніпропетровський комбі-нат харчових концентратів" та ВАТ "Одесахарчокомбінат", продукція якої відома під торговельними марками "Одеса" та "Золотий Дюк", ці підприємства займають трохи більше 20 відсотків українського ринку [7].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 ЗОВНІШНЯ ТА ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ КОНКРЕТНИМ ТОВАРОМ В УКРАЇНІ (ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ)

 

4.1 Імпорт конкретного товару

 

    Для вітчизняного ринку кави, як і для багатьох інших, характерна значна присутність імпортної продукції. Використовуючи різні технології обсмажування, змішуючи сорти, європейські та американські виробники не без успіху намагаються задовольнити примхливого споживача, пропонуючи йому скуштувати безліч видів цього чудового напою [8].

    У 2002 році імпорт кави становив 6079 тонн, то у 2003 році - 6428,6 тонни. Проте це значно менше, ніж понад десять тисяч тонн у 2001 році. Тоді стався фатальний для українських виробників перекіс у бік імпортної кави, якої в Україну ввезли у 2,5 рази більше ніж за відповідний період попереднього року за одночасного зниження цін (майже на 72 відсотки). Тоді 83 відсотки кави завезли з Німеччини, Британії, Польщі та Бразилії [9].

 

 

4.1.1 Динаміка імпорту конкретного товару

 

    Імпорт натуральної кави на територію України у 2005 р. склав 15,7 тис. тонн. У 2006 і 2007 рр.. цей показник скоротився по відношенню до 2005 р. на 5%. У 2008 р. порівняно з 2007 р. спостерігається істотний приріст імпорту натуральної кави, темп якого склав 20%. Що ж стосується 2009 р., тут ми знову спостерігаємо незначне зниження цього показника по відношенню до попереднього року [2]. Розглянемо більш детально динаміку обсягу імпорту натуральної кави на территорію України в 2005-2009 рр. на рисунку 4.1.1

 

Рисунок 4.1.1 – Динаміка обсягу імпорту натуральної кави на территорію України в 2005-2009 рр. [2]

 

    На рисунку 4.1.1 було розглянуто, що у 2009 році  в порівнянні з 2005, обсяг імпорту  кави виріс на 2873 тонни, але найбільший  обсяг імпорту кави мав у 2008 році, а саме 18805 тонн.

   

 

 

 

4.1.2 Структура імпорту конкретного товару

 

     Основна частка імпорту натуральної кави на територію України належить Німеччині. За І півріччя 2010 р. імпорт продукту з цієї країни склав 17% загального обсягу ввезеної натуральної кави. Значну питому вагу в обсязі імпорту належить також Росії, Польщі та Італії. Частка імпорту продукції з Фінляндії, Болгарії та Португалії склала від 5% до 10%. На решту країн-імпортерів припадає менш ніж 5% обсягу імпорту натуральної кави на територію України. Серед них необхідно виділити Швейцарію, Індію, Австрію, Бразилію та Португалію [2]. Розглянемо структуру імпорту натуральної кави до України в 2010 році на рисунку 4.1.2

 

  Рисунок 4.1.2 – Структура  імпорту натуральної кави до  України в 2010 р. [2]

   

    На рисунку 4.1.2 можна зазначити, що найменша частка імпорту натуральної кави належить В’єтнаму і складає 5 % загального обсягу ввезеної натуральної кави.

 

 

 

4.2 Експорт конкретного товару

 

 

    Експорт натуральної  кави в 1 кварталі 2011 року по відношенню  до 4 кварталу 2010 року скоротився  на 8%. У той же час у порівнянні  з аналогічним періодом 2010 року  спостерігається істотний приріст  експорту даного виду продукції, темп якого досяг 61% [6].

    У 2006 році поряд із зменшенням імпорту кави спостерігається максимальне за досліджуваний період зростання експорту цього продукту за межі України, яке склало 2,8 разів порівняно з 2005 роком. У 2007 і 2008 рр. тенденція до збільшення експорту натуральної кави збереглася (26% і 38% відповідно), а в 2009 році спостерігається істотне зниження експорту в порівнянні з 2008 роком (на 12%). У 2010 р. темп приросту експорту кави досяг 46% [10].

 

 

 

            4.2.1    Динаміка експорту конкретного товару

 

 

    У 2005 р. Україна експортувала незначний, порівняно з наступними роками обсяг натуральної кави в інші країни (всього 59 тонн). У 2006 р. цей показник збільшився практично в 3 рази. Протягом 2007-2008 рр.. спостерігається приріст експорту продукту в межах 30-40%. У 2009 р. по відношенню до попереднього року Україна скоротила обсяг експорту натуральної кави на 12% [2]. Розглянемо динаміку обсягу експорту натуральної кави за межі України в 2005-2009 роках, представлену на рисунку 4.2.1

 

 

Рисунок 4.2.1 – Динаміка обсягу експорту натуральної кави за межі України в 2005-2009 рр. [2]

 

    На рисунку 4.2.1 було розглянуто, що найбільший обсяг експорту припав на 2008 рік і склав 286 тонн натуральної кави.

 

 

 

 

4.2.2 Структура експорту конкретного товару

 

    Україна експортує натуральну каву буквально в декілька країн. Основним імпортером української кави є Білорусь. Від 5% до 15% у загальному обсязі експорту натуральної кави з Україною перепадає на Молдову і Грузію [2]. Розглянемо більш детально на рисунку 4.2.21 структуру експорту натуральної кави за межі України в 2010 році.

 

Рисунок 4.2.21– Структура експорту натуральної кави за межі України в 2010 р. [2]

 

    На рисунку 4.2.21 можна зазначити, що найбільша частка експорту припадає на Білорусь і складає 75 %, а сукупна частка інших країн не перевищує 5 %.                                          

    Розглянемо на рисунку 4.2.22 динаміку імпорту, експорту й виробництва натуральної кави в 1 півріччі 2010 року відносно 1 півріччя 2009 року.

 

 

Рисунок 4.2.22 – Динаміка імпорту, експорту й виробництва натуральної кави в 1 півріччі 2010 р. відносно 1 півріччя 2009 р.[2]

 

    На рисунку 4.4.22 було розглянено, що за І півріччя 2010 р. обсяг виробництва натуральної кави на території України склав 1159 тонн, що на 37% перевищує значення цього показника за аналогічний період 2009 р. За іншими показниками, які характеризують ринок натуральної кави Україні, також спостерігається помітне зростання в порівнянні з І півріччям 2009 р. Так темп приросту імпорту склав 10%, а експорту – досяг 21%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 СПОЖИВАННЯ КОНКРЕТНОГО ТОВАРУ В УКРАЇНІ (ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ)

 

5.1 Динаміка споживання конкретного товару в Україні (Донецькій області)

 

 

    Каву завжди цінували за ту бадьорість і свіжість, яку приносить чашка цього божественного напою. На мусульманському Сході, де заборонено вживання спиртних напоїв, кави є обов'язковою складовою будь-якого святкового столу. В Україні, незважаючи на вільне вживання вина і більш міцних напоїв, кава так само дуже популярна. Місто в якому зявилась на Україні перша кава був Львів [11].

    Кава - чудовий засіб для зняття втоми, пригнічення сонливості та підвищення концентрації і уваги. Кава стимулює пам'ять, сприяючи кращому запам'ятовуванню інформації. Було проведено багато досліждень, присвячених широкому спектру питань про каву та здоров'я людини. Наприклад, ми знаємо, що кава позитивно впливає на вільні радикали. Але досліджено, що кава може допомогти, навіть коли йдеться про діабет, хворобу Паркінсона і навіть астму. Кава як рослина відноситься до сімейства маренових і має близько 60 видів. Для отримання кави використовуються тільки два з них: аравійська кава (або "арабіка") і конголезький (також відомий як "робуста"). Кава завоювала весь світ своїм неперевершеним смаком і стимулюючим ефектом. Кавовий ринок в Україні активно розвивається, хоча і далекий від насичення. Не дивлячись на те, що споживання кави в нашій країні за останні п'ять років збільшилося у декілька разів, Україна по цьому показнику поки сильно відстає від Європи. Середньостатистичний європеєць споживає 6-8кг, а українець, згідно останнім даним International Coffe Organization, -- приблизно 1кг кави в рік. За даними компанії ACNielsen Ukraine, зростання кавового ринку в 2009г. у фізичному виразі склав близько 15% (молотий-- 15%, розчинний -- 13%, кавові мікси -- 27%). В грошовому виразі ринок “приріс” і того більше -- на 23% (мелений -- 27%, розчинний -- 21%, мікси -- 26%). Минулого року високий ціновий сегмент збільшився ще на 5-6%, а продажі кави середнього цінового сегмента виросли на 10-12% (в грошовому виразі). Оператори стверджують, що сегмент дешевої розчинної кави взагалі відмирає. Експерти також відзначають, що в Україні з'явилася категорія людей, готових платити за наддорогі сорти меленої і розчинної кави. Структура ринку: 75% -- імпорт, 25% -- вітчизняна фасовка (у фізичному виразі). Сезонність: 60-65% продажів доводяться на листопад -- квітень. Кавові зерна у виробників цього року подорожчають приблизно на 15%. В результаті роздрібні ціни, як і минулого року, підвищаться на 5%. У фізичному виразі зростання ринку кави в 2011г. (в порівнянні з минулим і позаминулим роками) сповільниться і складе, по оцінках операторів, 3-5%. Проте зростуть об'єми продажів кави середнього, високого і преміального сегментів. На Україну реальзуються такі торгові марки: Neskafe Classic, Neskafe Gold, Jacobs, Monterrey, Maccona, MacCoff, Tchibo, Maxwell House, Elite, Monterrey, Ambassador. Серед вітчизняних: Галка, Віденська кава, Коста - Ріка, Добра кава [12].

    У більшості країн світу споживання кави вже практично стабілізувався, а в деяких навіть пішло на спад. В Україні ж воно росте і досить стрімко – на 12-15% щорічно або до 6 тис. тонн загальною сумою $ 150-250 млн. Близько третини обсягів кави у нас реалізується через кав'ярні та бари.

        Географія смаків є наступною: схід і південь країни все ще віддають перевагу розчинному варіанту (тенденція, характерна для територій, де сильні чайні традиції), а захід і центр поступово відмовляються від нього на користь натурального [2]. Розглянемо також на рисунку 5.1 динаміку обсягу споживання натуральної кави в Україні в 2005-2009 роках.

 

 Рисунок 5.1 – Динаміка  обсягу споживання натуральної  кави в Україні в 2005-2009 рр.

    На рисунку 5.1 можна  зазначити, що в 2005 р. обсяг споживання натуральної кави на території України склав 16716 тонн. У 2007 р. Цей показник дещо знизився, після чого до 2009 р. включно має місце щорічний приріст обсягу споживання продукту. У 2009 р. цей показник склав 20,2 тис. тонн.

   

5.2 Структура споживання конкретного товару в Україні (Донецькій області)

 

    Найбільш "кавоспоживчим" регіоном залишається Західна Україна, тому один із найпотужніших вітчизняних виробників "Галка" базується саме там, де рівень продажів його продукції залишається найвищим. Що ж до столиці, то вона, як завжди, у лідерах споживання "напою бадьорості". Оператори ринку стверджують, що українці, якби дозволяли статки, випивали б десятки тисяч тонн кави на рік. Але, попри бідність середньостатистичного кавомана, у високоякісної, а отже й дорогої, зокрема натуральної, кави також сформувався свій споживацький загал, який залюбки купує такий продукт, як Expresso (32 грн за 1 кг) [8].

    У 2009 р. в порівнянні з 2008 р. споживання українцями кави в натуральних одиницях зросло всього на 1%. Темп приросту цього показника в 2010 р. відносно 2009 р. склав 14% [10].

    В Україні ж споживають в середньому 0,5 кг кави на душу населення, за винятком Західної України, де споживання кави дорівнює середньоєвропейському рівню. За словами власника львівської кав’ярні «Світ кави» Маркіяна Бедрія, відвідувачі його закладу протягом місяця споживають до 500 кг кави. А це зазвичай сорти кави найвищої якості. (Для порівняння: один фінн протягом року споживає від 10 до 12 кг кави, австрієць (або львів’янин) - 6-8 кг, американець - 4-5 кг на рік [7].)

 

 

 

 

6.ЦІНОВИЙ АНАЛІЗ КОНКРЕТНОГО ТОВАРУ В УКРАЇНІ (ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ)

 

    Під час проходження ознайомлювальної практики було зроблено маркетингове дослідження щодо продажу кави у супермаркетах "АТБ",

"Обжора", "Амстор". Результати дослідження  представлені у таблиці 6.1-6.3.

 

Таблиця 6.1 – Ціновий аналіз кави супермаркету "АТБ"

Назва	Вага (г)	Вартість (грн.)
"Coffee Gold"	100	24,99
"Черная карта"	100	10,49
"Черная карта" в  зернах	100	11,19
"Elite Fort"	250	17,39
"Elite Fort"	100	7,45
"Lacomba Classimo"	50	8,69
"Nescafe Gold"	70	25,99
"Nescafe Gold"	140	43,99
"Jacobs Monarch"	50	23,99
"Nescafe Green Blend"	100	41,99
"Nescafe Classic"	70	15,45
"Nescafe Classic"	50	13,29
"Jacobs"	200	73,99
"MacCoffee"	150	41,99
"Pauling Mokka"	75	10,29
"Петровская слобода"	75	21,00
"Jacobs Monarch"	200	76,99

 

Таблиця 6.2 – Ціновий аналіз кави супермаркету "Обжора"

Назва	Вага ( г )	Вартість ( грн.)
"Jacobs Monarch"	200	73,85
"Jacobs"	100	45,35
"Jacobs Golden"	100	37,05
"Carte Noire"	47,5	42,65
"Nescafe Columba"	100	80,75
"Nescafe "	100	80,75
"Nescafe Expresso"	100	80,75
"Milagro D'Art Light"	100	95,00
"Milagro Original"	100	95,00
"Jardin Guatemala"	95	49,29
"Jardin Colombia Supremo"	95	49,29
"Jacobs Monarch"	500	51,59
"Jacobs Monarch"	470	61,59
"Jacobs Monarch"	250	61,59
"Bruno"	250	45,19
"Paulig President"	250	45,05
"Paulig Classic"	250	49,09
"Paulig  Mokka	250	48,05
"Жокей классический"	250	30,45
"Жокей экспрессо"	250	30,89
"Davidoff"	250	51,99
"Nescafe Classic"	150	34,25
"Nescafe Classic"	75	19,15
"Jacobs Monarch"	75	10,79