Отчет по практике в магазині

 

 

 

Гетманова Ольга ,МПР-11, 0999177734

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………...5

ОСНОВНА ЧАСТИНА

       1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРНО – СИРОВИННОГО РИНКУ. ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ……………………………7

       2. СИРОВИННА БАЗА………………………………………………10

       3. ВИРОБНИЦТВО  КАВИ............................................................12

               3.1 Динаміка виробництва конкретного товару в Україні (Донецькій області)..............................................................................12

               3.2 Структура виробництва конкретного товару в розрізі виробників……………………………………….....................................13

               3.3 Аналіз виробництва конкретного товару в Україні (Донецькій області) в розрізі видів продукції…………………………..14

       4. ЗОВНІШНЯ ТА ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ КОНКРЕТНИМ ТОВАРОМ В УКРАЇНІ (ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ)…...........................16

               4.1 Імпорт конкретного товару…………………………………16

                     4.1.1Динаміка імпорту конкретного товару….................16

                     4.1.2Структура імпорту конкретного товару…………….17

               4.2 Експорт конкретного товару………………………………..19

                      4.2.1 Динаміка експорту конкретного товару…………….19

                      4.2.2 Структура експорту конкретного товару…………...20

       5. СПОЖИВАННЯ КОНКРЕТНОГО ТОВАРУ В УКРАЇНІ (ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ)………………………………………………...23

               5.1 Динаміка споживання конкретного товару в Україні (Донецькій області)……………………………………………………….23

               5.2 Структура споживання конкретного товару в Україні (Донецькій області)……………………………………………………….26

        6.ЦІНОВИЙ АНАЛІЗ КОНКРЕТНОГО ТОВАРУ В УКРАЇНІ (ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ)…………………………………………..…….27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….33

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ……………………………………………...........34

ДОДАТКИ…………………………………………………………………35

 

 

 

 

 

ВСТУП

      

     Кава - один з найпопулярніших напоїв у світі. Володіючи прекрасним ароматом, вишуканим смаком і сильним тонізуючу дію, він вважається одним з стратегічно важливих сировинних продуктів у світовій торгівлі. За своїм значенням кава поступається лише нафти, даючи кошти до існування мільйонам людей.

     За сотні років своєї історії кави придбав масу шанувальників. Сьогодні його п'ють на ділових зустрічах і вечірках, в ресторанах і барах. Це прекрасний напій, традиційно супроводжує спілкування, незамінний елемент зустрічей з друзями, родичами та колегами [1].

     Категорія кави є однією з найбільш стабільних на ринку товарів повсякденного попиту. Кава, без сумніву, дуже популярний напій в Україні. Датою появи його в країні прийнято вважати 1665 рік, час царювання Олексія Михайловича, коли Україна була частиною Російської держави. Однак широкого поширення кава набула в Україні завдяки Петру I. Імператор пристрастився до цього божественного напою, будучи в Голландії. З цього часу споживання кави неухильно зростало. До початку XX століття імпорт її на територію Російської держави склав 569 тисяч пудів, що приблизно дорівнює 9 тисячам тонн [2].

      Метою ознайомлювальної практики є закріплення теоретичних знань, отриманих з регіональної економіки, мікроекономіки, інформатики, основ економічної теорії, підготовка до вивчення наступних основних дисциплін маркетингового профілю, а також ознайомлення з вимогами Держстандарту України до оформлення звітів з науково – дослідних і проектних робіт.

     Основною задачею ознайомлювальної практики є придбання навичок аналізу статистичних даних, отримання елементарних навичок в організації та проведенні маркетингового дослідження, вивчення ринку конкретного товару, отримання навичок використання статистичних збірників та Інтернет-сайтів для пошуку необхідної інформації стосовно  ринку кави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРНО – СИРОВИННОГО РИНКУ. ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ.

  

   Товарно-сировинний ринок - це окремий ринок товарів або товарних груп, сформованих за виробничими або споживчими ознаками. До товарів, якими торгують на сировинних біржах, відносять кольорові і дорогоцінні метали(золото, платина, срібло, мідь, алюміній, нікель і ін.), вуглеводні і енергоносії(нафта, газ, мазут, вугілля), сільськогосподарську продукцію(зерно, бавовна, цукор, кава) і ін.

     Якщо до кінця XIX століття товарні біржі відігравали важливу роль у світовому господарстві і служили для купівлі-продажу великих партій готівкового товару, то на початку XX століття їх значення стало падати. Нині біржі реального товару збереглися лише в окремих країнах і мають порівняно невеликі обороти. Вони, як правило, служать одній з форм оптової торгівлі товарами місцевого значення, ринки яких відрізняються низькою концентрацією виробництва, збуту і споживання. Іноді такі біржі організовуються для захисту інтересів промисловості країни при експорті найважливіших товарів. Найбільш великі з них діють в Індії, Індонезії і Малайзії.

     У розвинених країнах бірж реального товару практично не залишилося, тут вони існують у вигляді союзів, що об'єднують торговців, транспортні і переробні фірми. Наприклад, в Європі таке об'єднання називається "Європейські товарні біржі". Такі біржі займаються в основному розробкою типових контрактів і інформаційною діяльністю. Торгові операції на них практично не проводяться.

    Проте разом з втратою свого первинного значення товарно-сировинний ринок набув нових рис. Сьогодні найбільш поширеним типом товарної біржі є ф'ючерсна біржа. Основним інструментом товарної біржі є не сам товар, а ф'ючерсний контракт на його постачання в майбутньому на певних умовах. При цьому лише невелика частина контрактів завершується фактичним постачанням товарів [3].

    Верховною Радою України в 2007 р. зареєстрований проект закону про товарну біржу, внесений Кабінетом Міністрів. Основним завданням законопроекту є удосконалення сфери діяльності товарної біржі, деталізація механізму державного регулювання біржового товарного ринку, визначення єдиних правил біржового арбітражу з метою розгляду суперечок через постійно діючі третейські суди, розробка правил біржової торгівлі щодо регулювання професійної діяльності учасників біржового товарного ринку, забезпечення гарантій виконання контрактів, упровадження в практику нових технологій, які сприятимуть обмеженню фінансових ризиків на ринку товарів. Зокрема

проект визначає порядок створення і діяльності товарних бірж,  правових принципів їх організації, державного нагляду і регулювання, гарантій виконання трансакцій на ринку товару, зменшення фінансових ризиків для виробників базових активів. Вищезгаданий законопроект, на думку його розробників, у разі ухвалення створить правові принципи для державного регулювання сфери діяльності товарних бірж, формування і вдосконалення ринку товарів, забезпечить умови для наявності реальних ринкових біржових цін як індикаторів для всіх видів торгівлі, запровадження нових біржових механізмів для управління фінансовими ризиками.

      Становлення ефективного правового біржового ринку є актуальним та важливим завданням для вітчизняної економіки. Зокрема це вирішується на законодавчому рівні.  Необхідно удосконалити нормативно-правову базу шляхом розробки і прийняття низки законопроектів і внесення змін до вже існуючих документів.  До цих законопроектів відносяться Закони України «Про товарну біржу», «Про товарні деривативи», «Про зміни і доповнення до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», «Про зміни і доповнення до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про зміни і доповнення до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про зміни і доповнення до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про зміни і доповнення до Закону України «Про податок на додану вартість» та інші, які будуть необхідні для регламентації діяльності товарних бірж на аграрному ринку. Також слід розробити нові нормативні та вдосконалити чинні законодавчі акти, які врегульовують діяльність товарної біржі з укладання форвардних, ф’ючерсних угод та опціонів, розрахунково-клірингових установ,  системи гарантій,  в умовах обслу-

говування угод спотового аграрного ринку, створення умов для функціонування біржової інфраструктури  (біржові склади, інформаційні та електронні торгівельні системи тощо) [4].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 СИРОВИННА БАЗА

 

     Виробництво кави - дуже трудомісткий процес. Вирощування якісної кави багато в чому нагадує процес вирощування гарного винограду для виготовлення вина. Каву вирощують на дрібних і великих плантаціях. Для цього потрібні відповідні кліматичні умови, певна висота над рівнем моря, родючий ґрунт і хороший догляд. Для вирощення кави ідеально підходить місцевість з вулканічним ґрунтом, помірною кількістю опадів та сонця. Найбільш успішно кава вирощується на родючих ґрунтах, де більш високі дерева створюють тінь, що перешкоджає перегріву рослин. Кавове дерево дає врожай тільки через 6 років після посадки. Хоча іноді дозрівання відбувається років на два раніше. Важливу роль у цьому процесі відіграють кліматичні умови, притаманні саме цьому регіону.

    Завдяки природнім умовам сировинною базою для вирощування кави володіють такі країни: Мексика, Гватемала, Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Ріка, Ямайка, Колумбія, Венесуела. Еквадор, Перу, Бразилія, Аравійський півострів і африканський Ємен, Ефіопія, Кенія, Танзанія, Уганда, Індія, Суматра, Ява, Гаваї та інші [5].

    Розглянемо приблизну  кількість кавових дерев в  основних країнах-виробниках, представлені у таблиці 2.1 – Приблизна кількість кавових дерев в основних країнах-виробниках.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 – Приблизна кількість кавових дерев в основних країнах-виробниках [5]

 

Країна-виробник	Кількість кавових дерев (в млн.шт.)	Середнє виробництво зеленої кави (в тис. мішків по 60кг)	Частка населення, зайнята у вирощуванні кави (%)	Частка експорту кави від усього експорту країни (%)
Уганда	266	2950	23	99
Бурунді	58	513	68	68
Руанда	42	625	63	52
Ефіопія	1500	2800	23	60
Сальвадор	263	2300	25	79
Колумбія	3400	12000	15	66
Гаїті	150	530	18	15
Мадагаскар	350	1100	31	27
Гватемала	830	2700	30	50
Коста-Ріка	300	2300	22	29
Кот д'Івуар	1135	4500	29	25
Нікарагуа	200	700	15	41
Танзанія	62	800	24	37
Гондурас	135	1400	20	27
Кенія	112	1850	22	26
Камерун	180	2200	18	24
Бразилія	3400	29000	4	10

 

    У таблиці 2.1 було розглянуто, що найбільша  кількість кавових дерев знаходиться  у Бразилії, Колумбії та складає 3400 мільйонів , а найменша – в Руанді, де зростає  42 мільйони кавового дерева.   

3 ВИРОБНИЦТВО КАВИ

   

3.1 Динаміка виробництва конкретного товару в Україні (Донецькій області)

 

   У період з 2005 по 2009 рр.. обсяг виробництва натуральної кави в Україні зріс практично вдвічі. Так якщо в 2005 р. було вироблено 1037 тонн цього виду продукції, то в 2009 р. обсяг виробництва досяг 1834 тонн [2]. Розглянемо більш детально на рисунку 3.1 динаміку обсягу виробництва.

     Рис. 3.1 – Динаміка обсягу виробництва натуральної кави в Україні за 2005-2009 рр.[2]

   

    На рисунку 3.1 можна спостережити, що з 2006 року по 2007 виробництво натуральної кави в Україні зросло найбільше і різниця складає 351 тонну кави.

 

3.2 Структура виробництва конкретного товару в розрізі виробників

 

    Найбільший темп  приросту обсягу виробництва  продукту спостерігався у 2007 р. відносно 2006 р. (33%). Суттєвий приріст цього  показника мав місце також  і в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. (22%) [2]. Розглянемо на рисунку 3.2 структуру виробництва натуральної кави в Україні в розрізі основних виробників в 2010 р.

 

    Рисунок 3.2 – Структура виробництва натуральной кави в Україні в розрізі основних виробників в 2010 р.[2]

    На рисунку 3.2 ми бачимо, що найбільшим виробником натуральної кави в Україні за підсумками І півріччя 2010 р. є СП ТОВ «Галка лтд», на частку якого припало більше 50% загального обсягу виробленої натуральної кави на території нашої країни. Другим за величиною виробництва цього виду продукції є ТОВ «Віденська кава». Таким чином, м. Львів можна назвати центром виробництва натуральної кави в Україні [2].

 

 

3.3 Аналіз виробництва конкретного товару в Україні (Донецькій області) в розрізі видів продукції

 

    

    Нині на українському ринку працює кілька десятків великих і малих фірм. Лідером з продажу розчинної кави вважається "Nestle Ukraine LLC" ("Nescafe"). Популярністю користуються продукти компаній "Kraft Jacobs Sushard" ("Jacobs"), "Paulig export ltd" ("Paulig"), "Tchibo Gmbh" ("Tchibo"). З 1997 року на українському ринку працює сингапурська компанія "Future Enterprises" ("MacCoffee"), відома своєю розчинною кавою "3 в 1", розфасованою у зручні пакетики. Велику зацікавленість в українського покупця викликає кава капучіно, яку виробляє компанія "Браво". Завойовує український ринок і зареєстрована в Ізраїлі компанія "Еліт Форт", яка спорудила у Польщі два потужні заводи, націлені на Схід, провела на цьому напрямі потужну рекламну компанію і претендує на половину українського ринку розчинної кави. Значну частку кави в українських закладах громадського харчування складає продукція італійських "Ionia", "Lavazza", "Kimbo", "Illy" та шведська "Blaser".