Інформаційне забезпечення управління в сучасній організації

Збереження  цілісності та єдності діяльності організації  з урахуванням викладених особливостей пов'язано з необхідністю неухильного виконання ряду принципів інформатизації, що мають пряме відношення до відповіді на питання про те, чи буде управління ефективним, або цих цілей буде неможливо домогтися при використанні найдосконаліших комп'ютерів і засобів телекомунікацій.

Специфічною проблемою у розвитку інформаційного забезпечення управління, що носить психологічний характер, є необхідність послідовного переходу перших керівників до обґрунтованого використання у власній практиці управління можливостей сучасних інформаційних, аналітичних, експертних технологій. На початковому етапі це могла б бути робота з електронною поштою, пошуковими, довідковими, правовими системами, підготовка презентаційних матеріалів для виступів. Від подолання сформованих традицій роботи перших керівників з інформацією в істотній мірі залежатиме рівень культури й ефективності управлінської діяльності в організаціях.

Домінуючі тенденції  розвитку інформаційних технологій орієнтовані на багатопрофільність і структурну складність керованих підприємств. Для ефективної і конкурентоспроможної діяльності потрібно інформаційно зв'язати й об'єднати всі підрозділи на якісно новому управлінському рівні. Зробити це дозволяють нові, сучасні інформаційні технології. Розглянемо найбільш відомі з них.

Відеотехнологія – це технологія використання зображень. Такої технології може передувати візуалізація, тобто подання даних у вигляді зображень. Швидке зростання обсягів обробки даних вимагає пошуку нових способів подання отриманої інформації. Організація відеоконференцій пов'язана з технологією проведення наради між віддаленими користувачами на базі використання їх рухомих зображень. Технічні засоби при цьому працюють в реальному часі.

Мультимедіатехнологій (мультісередовище) заснована на комплексному поданні даних будь-якого типу. Така технологія забезпечує спільну обробку символів, тексту, таблиць, графіків, зображень, документів, звуку, мови, що створює мультісередовище. Зображення може бути видано на екран з текстовим і звуковим супроводом. Використання мультимедіатехнологій особливо ефективно в навчальних системах. Це пов'язано з тим, що при активній роботі в мультісередовищі користувач запам'ятовує 75% інформації. У той час як з почутої інформації запам'ятовується лише 25%.

Нейрокомп'ютерні технології використовують взаємодіють один з одним спеціальні нейрокомпоненти на базі мікропроцесорів. Такий підхід заснований на моделюванні поведінки нервових клітин (нейронів). Нейротехнологія застосовується у створенні штучного інтелекту для вирішення складних завдань: розпізнавання образів, управління кредитними ризиками, прогноз фондових ситуацій, визначення вартості нерухомості з урахуванням якості будівель, їх стану, навколишнього установки і середовища, автоматичне розпізнавання чеків тощо. Компонентами нейротехнологій є нейронні комп'ютери і процесори, а також нейронні мережі, як клас алгоритмів, які забезпечують вирішення складних завдань, Нейромережі мають здатність самонавчання, мають високу швидкодію, тому що обробка інформації в них здійснюється багатьма компонентами, функціонуючими паралельно.

Об'єктно-орієнтована  технологія заснована на виявленні та встановленні комп'ютерних систем на стадії проектування та програмування. В якості об'єктів в ній виступають користувачі, програми, клієнти, документи, файли, таблиці, бази даних і т.д. Такі підходи характерні тим, що в них використовуються процедури і дані, які замінюються поняттям «Об'єкт». Об'єкт – це предмет, подія, явище, який виконує певні функції і є джерелом або споживачем інформації. Використання об'єктно-орієнтованих технологій дозволяє мати більш ефективні рішення в системах управління.

Технологія  управління знаннями дозволяє створити не просто автоматизовану систему з єдиним інформаційним простором, а середовище, в якій знання одного працівника ставали б надбанням всіх. Такий варіант необхідний при вирішенні особливо складних комплексних завдань у процесі підготовки та прийняття рішень у спеціально створеному середовищі. Управління знаннями здійснюється з використанням бази знань, яка є організованою сукупністю, за якої предметної області. Бази знань застосовуються при вирішенні задач штучного інтелекту, наприклад, в експертних системах. База знань включає набір даних, знань (їх моделей), правил логічного висновку для роботи зі знаннями.

Інтернет-технологія заснована на об'єднанні інформаційних мереж в глобальну інформаційну структуру. Іншими словами Інтернет – це глобальна міжнародна асоціація інформаційних мереж, яка має інформаційні центри, що обслуговують користувачів: вони представляють документацію. Поширюють програми, тексти книг, ілюстрації, комунікаційний сервіс, електронну пошту, службу новин, передають файли і т.д. Технологія Інтернет використовується в освітніх, наукових цілях, у бізнесі. Через Інтернет численні фірми надають різноманітні види сервісу: свої бази даних і бази знань, рекламу продукції та послуг, консультації та інші види допомоги. Інтернет став найважливішим елементом інформаційної інфраструктури світової спільноти. Темпи поширення Інтернет носять вибуховий характер, на українському ринку загальнодоступних телекомунікаційних мереж він витісняє всіх конкурентів. Міжнародна комп'ютерна мережа Інтернет сьогодні являє собою саму демократичну і швидкозростаючу систему доступу до електорату. З точки зору західних і деяких вітчизняних експертів, Інтернет цілком реально стане в найближчі п'ять років основним засобом забезпечення відкритості влади для широкої публіки, що безумовно, слід враховувати в реальній практичній діяльності.

У сучасних умовах керуючі можуть реально лідирувати тільки в тому випадку, якщо вони широко використовують інформаційні технології. Прийняття обґрунтованих рішень знаходиться в прямій залежності від того, який обсяг інформації надходить і як вона використовується. Інформація і за характером, і за обсягом в майбутні десять років зміниться більше, ніж в цілому за минулі 70 років. Для того щоб використовувати її результативно, треба навчитися накопичувати, узагальнювати і опановувати інформацією про зовнішнє середовище підприємства. І, зрозуміло, в майбутньому необхідно з'єднати або, як мінімум, зробити спільними дві інформаційні системи - старі облікові системи і нові інформаційні системи для управління.

Розвиток інформаційних  технологій в управлінні організацією все більш направлено в область інтелектуальних, наукомістких проблем. Візуалізація даних, обробка зображень, створення віртуального простору дозволяє людині зануритися в образну середу вирішення складних завдань, наблизитися до поставлених цілей на якісно новому рівні, полегшити підготовку і прийняття управлінських рішень.

Висновки

Інформаційне  забезпечення управління в сучасній організації являє собою розподілену  інформаційно-управлінську систему, що забезпечує збір, обробку та подання  інформації, призначеної для достовірного інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень в організації.

Основні принципи інформатизації - це принцип - першої особи, принцип автоматизації та інші. Особливості інформаційно-аналітичного забезпечення полягають у тому, комп'ютерні інформаційні системи повинні створюватися з урахуванням розширюваності їх функцій і постійної готовності програмно-технічного комплексу та інформаційної системи в цілому до можливих перетворень та/або модернізації в управлінні.

В даний час  існує вже величезна кількість різних інформаційно-аналітичних систем. Проте їхня кількість постійно збільшується, причому як і парадоксально, але ринок дорогих і складних систем насичений набагато більше, ніж ринок систем малого та середнього масштабу. Дуже часто інформаційно-аналітичні та інформаційно-технічні відділи беруться за побудову інформаційно-аналітичної системи своїми силами, віддаючи перевагу такий метод купівлі готової системи з боку.

Інформаційна  технологія і користувач грають роль «генератора інформаційного доходу», коли вони в процесі інтерактивного діалогу створюють інформаційний продукт і породжують «додаткову аналітичну вартість інформації», збагачуючи вихідну інформаційну сировину. Диктуються потреби у підвищенні якості управління, рівня відповідності інформаційних процесів реальним управлінським процесам (у тому числі прискорення документообігу та підготовки прийняття управлінських рішень) є ключовим фактором для розвитку сучасних інформаційних систем. Автоматизовані інформаційні системи як сполучна ланка при виробленні стратегії управління, зміні управління грають значиму роль в успішній реалізації стратегії сучасної організації.

В даний час  все більшу популярність в інформаційному забезпеченні управління одержують системи електронного документообігу, які дозволяють:

• звести воєдино всі інформаційні потоки, що циркулюють як між структурними підрозділами організації, так і між організаціями;
• підвищити оперативність обміну актуальною інформацією;
• у повному обсязі реалізувати концепцію гарантованої доставки електронних документів;
• максимально захистити від несанкціонованого доступу інформаційні ресурси організації.

Розвиток  інформаційних технологій все більш направлено в область інтелектуальних, наукомістких проблем. Візуалізація даних, обробка зображень, створення віртуального простору дозволяє людині зануритися в образну середу вирішення складних завдань, наблизитися до поставлених цілей на якісно новому рівні, полегшити підготовку і прийняття управлінських рішень.

Інформаційне  забезпечення сучасних організацій відрізняється тим, що в них широко використовуються електронні способи отримання, зберігання і розповсюдження інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних громадських мереж. У нових інформаційних технологіях величезний обсяг інформації стає миттєво доступним у будь-який час і в будь-якій точці планети.

Теоретичні визначення

Список використаної літератури

1. Берг А.И., Черняк Ю.Я. Информация и управление. М, 1996,.
2. Ермошкин Н.Н. Демистификация ИТ: что на самом деле информационные технологии дают бизнесу. М., 2006.
3. Информационные технологии управления. Учебное пособие для вузов/ Под ред.проф. Г.А. Титоренко. М., 2005.
4. Карминский А. М. Информационные системы в экономике: в 2 Частях. Часть 1: Методология создания. М., 2006.
5. Корнеев И.К., Машурцев В.А. Информационные технологии в управлении. М., 2004.
6. Лазарев И.А., Хижа Г.С., Лазарев К.И. Новая информационная экономика и сетевые механизмы развития. М., 2006.
7. Юсупов Р.М., Заболоцкий В.П. Научные и методологические основы информатизации. СПб., 2005.