Утворення держави у первіснообщинному ладі

3) єдина організація, що  об'єднує все суспільство як  ціле, всі інші соціальні організації  (політичні партії, професійні та  молодіжні спілки, асоціації підприємців  тощо), на відміну від держави, охоплюють лише частини, окремі верстви населення;

4) офіційна організація  - репрезентує суспільство, виступає  від його імені, і в такій  якості визнана іншими суспільствами  (державами);

5) універсальна організація,  бо об'єднує членів суспільства  для вирішення питань, що стосуються  різних сфер їх суспільного  життя;

6) верховна організація  - є вищим за значенням та  силою об'єднанням суспільства,  всі інші соціальні організації  в сфері загальносуспільних інтересів  підпорядковані їй;

7) централізована організація  - внутрішня побудова держави  здійснюється за ієрархією, тобто  підпорядкованості нижчих організаційних  структур (регіонів, місцевих органів  державної влади і управління, державних підприємств і установ)  вищим, в кінцевому результаті, - загальнодержавним (парламенту, президенту, міністерствам тощо).

Незважаючи на те, що держава  є формою організації загального інтересу, тобто інтересів всіх членів суспільства, вона не об'єднує їх абсолютно  в усіх сферах, сторонах їх життя. Поряд  з загальносуспільним інтересом  існують інтереси особливі та індивідуальні, які відбиваються, забезпечуються і  охороняються відповідними соціальними  об'єднаннями, угрупуваннями чи особисто індивідом. Держава не повинна сама втручатися в сферу цих інтересів, але вона покликана забезпечити  їх незалежність, гарантувати і зберігати  від втручання з боку інших  соціальних суб'єктів. Незалежність різних соціальних організацій та індивідів, наявність гарантованих державою сфер їх життя є важливою ознакою цивілізованості  держави і громадського суспільства.

Особливості держави як організації  всього суспільства накладають свій відбиток на форми, процеси об'єднання  громадян, упорядкування їх суспільного  життя, забезпечення нормальних умов існування  та розвитку, що здійснюються за допомогою механізму держави - сукупності державних організацій (органів державної влади і управління, державних підприємств і установ), які концентрують, зосереджують, спрямовують зусилля громадян на здійснення загальносуспільних справ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ III. Механізм держави

3.1 Поняття механізму  держави

Механізм держави - це система  державних організацій, які складаються  з державних органів, державних  підприємств і державних установ, які здійснюють її завдання і реалізують її функції.

Механізм держави - це складна  ієрархічна структура державних  органів, закладів, підприємств за допомогою  яких здійснюється державне управління суспільством і захист його основних інтересів.

До механізму держави  належать органи законодавчої, виконавчої і судової влади, контрольно-наглядові  органи, збройні загони людей (армія, флот, поліція), установи примусу (тюрми, колонії), спеціальний пропагандистський  апарат (ЗМІ).

Механізм держави має  певні характерні ознаки:

а) це ієрархічна система  побудована на позиціях ординації і  субординації;

б) це цілісна система  зовнішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побудови. Кожен із суб'єктів механізму  держави, як його системний елемент  органічно пов'язаний із всіма іншими його елементами. Первинним елементом  являються державні органи;

в) наявність можливості реалізації функцій і завдань  організаційними, фінансовими, матеріальними  засобами примусу;

г) наявність у державних  органів, підприємств і установ  своїх повноважень, як правової основи їхньої діяльності.

Як механізм годинника  складається з різних елементів, так і механізм держави, будучи єдиним, включає в себе органи, блоки, підсистеми, і навіть, самостійні гілки влади.

Так, одну із підсистем утворюють  вищі органи держави: представницькі, виконавчі, глава держави.

Друга підсистема - місцевого  рівня: ради, адміністрації і їх голови. Особливою підсистемою є судова, а також правоохоронні органи: міліція, СБУ.

В літературі можна зустріти ототожнення термінів “механізму”  і “апарату” держави. Однак поняття  “механізму держави” є значно ширше, ніж поняття “державного апарату” і за складом і за структурою.

Механізм держави повинен  розглядатися не як просто сукупність складових його елементів, а як система  цих елементів.

Тлумачення механізму  держави як системи всіх державних  органів, що здійснюють не тільки управління суспільними справами, але й забезпечують життєдіяльність всього суспільства  переносить акцент з політичного  характеру діяльності держави на її соціальну спрямованість, де політика є важливим, але не єдиним методом  цієї діяльності. Такий підхід до визначення держави закріплений у Конституції  України, де в ст.1 сказано, що “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціально-правова держава”. Держава  діє лише в тих сферах суспільного  життя і в тих обсягах, що не можуть бути вирішеними громадянським  суспільством самостійно для забезпечення своєї життєдіяльності та еволюційного розвитку.

Принципи організації  і діяльності механізму держави - це основоположні керівні начала, ідеї, які лежать в основі організації  ідеальності механізму держави. Більшість із принципів є конституційно  закріплені, до них належать:

Принципи демократії

Означає, що діяльність механізму  відбувається за участі широких народних мас, а діяльність державних органів  широко висвітлюється в засобах  масової інформації. Важливим принципом  демократичної організації мас-медіа  є плюралізм влад у суспільстві. Контроль панівних економічних і  політичних груп над головними мас-медіа  означає кінець демократії або її істотну деформацію.

У демократичній державі  інформаційна влада потребує контролю збоку суспільства. У більшості  західних демократій існують спеціальні органи контролю за ЗМІ, які стежать  за дотриманням ними моральних і  правових норм.

Для того, щоб в Україні  відбулися позитивні зрушення в  області діяльності ЗМІ в першу чергу повинні бути прийнятими закони “Про пресу”, “Про журналістику”.

Принцип законності.

Означає, що всі без винятку  структурні елементи механізму держави  повинні діяти на основі і відповідно до закону.

Принцип гуманізму.

Полягає в тому, що кожен  державний орган своєю діяльністю повинен здійснювати захист інтересів людини, особистості, охорони прав людини і громадянина. Конституція (ст. 3) уперше в основах конституційного ладу проголосила, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Це положення знаменує принциповий поворот у взаємовідносинах громадянина і держави. Безумовно, зміни не можуть відбутися швидко, але конституція гарантує новий шлях розвитку України як демократичної, правової, соціальної держави.

Принцип національної рівноправності.

Забезпечує згоду між  різними частинами суспільства, різними соціальними прошарками, націями. Держава гарантує рівні  умови існування і розвитку національної самобутності (мова, звичаї, культура).

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Ознаки механізму  держави

Механізм держави - це система  державних організацій, які складаються  з державних органів, державних  підприємств і державних установ, які здійснюють її завдання і реалізують її функції.

Механізм держави - це складна  ієрархічна структура державних  органів, закладів, підприємств за допомогою  яких здійснюється державне управління суспільством і захист його основних інтересів.

До механізму держави  належать органи законодавчої, виконавчої і судової влади, контрольно-наглядові  органи, збройні загони людей (армія, флот, поліція), установи примусу (тюрми, колонії), спеціальний пропагандистський  апарат (ЗМІ).

Механізм держави має  певні характерні ознаки:

а) це ієрархічна система  побудована на позиціях ординації і  субординації;

б) це цілісна система  зовнішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побудови. Кожен із суб'єктів механізму  держави, як його системний елемент  органічно пов'язаний із всіма іншими його елементами. Первинним елементом  являються державні органи;

в) наявність можливості реалізації функцій і завдань  організаційними, фінансовими, матеріальними  засобами примусу;

г) наявність у державних  органів, підприємств і установ  своїх повноважень, як правової основи їхньої діяльності.

Як механізм годинника  складається з різних елементів, так і механізм держави, будучи єдиним, включає в себе органи, блоки, підсистеми, і навіть, самостійні гілки влади.

Так, одну із підсистем утворюють  вищі органи держави: представницькі, виконавчі, глава держави.

Друга підсистема - місцевого  рівня: ради, адміністрації і їх голови. Особливою підсистемою є судова, а також правоохоронні органи: міліція, СБУ.

В літературі можна зустріти ототожнення термінів “механізму”  і “апарату” держави. Однак поняття  “механізму держави” є значно ширше, ніж поняття “державного апарату” і за складом і за структурою.

Механізм держави повинен  розглядатися не як просто сукупність складових його елементів, а як система  цих елементів.

Тлумачення механізму  держави як системи всіх державних  органів, що здійснюють не тільки управління суспільними справами, але й забезпечують життєдіяльність всього суспільства  переносить акцент з політичного  характеру діяльності держави на її соціальну спрямованість, де політика є важливим, але не єдиним методом  цієї діяльності. Такий підхід до визначення держави закріплений у Конституції  України, де в ст.1 сказано, що “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціально-правова держава”. Держава  діє лише в тих сферах суспільного  життя і в тих обсягах, що не можуть бути вирішеними громадянським  суспільством самостійно для забезпечення своєї життєдіяльності та еволюційного розвитку.

Принципи організації  і діяльності механізму держави - це основоположні керівні начала, ідеї, які лежать в основі організації  ідеальності механізму держави. Більшість із принципів є конституційно  закріплені, до них належать:

Принципи демократії

Означає, що діяльність механізму  відбувається за участі широких народних мас, а діяльність державних органів  широко висвітлюється в засобах  масової інформації. Важливим принципом  демократичної організації мас-медіа  є плюралізм влад у суспільстві. Контроль панівних економічних і  політичних груп над головними мас-медіа  означає кінець демократії або її істотну деформацію.

У демократичній державі  інформаційна влада потребує контролю збоку суспільства. У більшості  західних демократій існують спеціальні органи контролю за ЗМІ, які стежать  за дотриманням ними моральних і  правових норм.

Для того, щоб в Україні  відбулися позитивні зрушення в  області діяльності ЗМІ в першу  чергу повинні бути прийнятими закони “Про пресу”, “Про журналістику”.

Принцип законності.

Означає, що всі без винятку  структурні елементи механізму держави  повинні діяти на основі і відповідно до закону.

Принцип гуманізму.

Полягає в тому, що кожен  державний орган своєю діяльністю повинен здійснювати захист інтересів людини, особистості, охорони прав людини і громадянина. Конституція (ст. 3) уперше в основах конституційного ладу проголосила, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Це положення знаменує принциповий поворот у взаємовідносинах громадянина і держави. Безумовно, зміни не можуть відбутися швидко, але конституція гарантує новий шлях розвитку України як демократичної, правової, соціальної держави.

Принцип національної рівноправності.

Забезпечує згоду між  різними частинами суспільства, різними соціальними прошарками, націями. Держава гарантує рівні  умови існування і розвитку національної самобутності (мова, звичаї, культура).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3 Призначення  механізму держави

Механізм держави виступає основним суб'єктом здійснення  державної  влади. Через державний апарат,  його органи, держава здійснює покладені  на нього задачі, впливає на стабілізацію і розвиток громадського життя, сприяє поглибленню демократії й організованості  в країні, процвітанню  і  благополуччю  населення.  

У  визначених  випадках державні функції можуть здійснювати  і недержавні організації, якщо вони на те уповноважені державою.

Різні ланки механізму  держави відіграють неоднакову роль у виконанні функцій держави. Одні з них головним чином націлені на функції, покликані забезпечити  рішення чисто класових задач, а  інші – на функції, спрямовані на виконання  загальних справ, що випливають із природи  суспільства. Тому іноді в механізмі  держави розрізняють апарат примусу  й апарат керування. Однак цей  поділ дуже умовний.

Правові форми діяльності державного апарату мають юридичний характер: правотворчу, правозастосовну, правоохоронну, контрольно-наглядову, установчу.

Правотворча діяльність —  форма діяльності компетентних органів  держави зі встановлення, зміни або  скасування правових норм. Ця діяльність охоплює підготовку проектів нормативних юридичних актів, їх прийняття та видання.