Статус суддів

 

ЗМІСТ

ВСТУП …...…………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАТУСУ СУДДІВ В УКРАЇНІ

1.1. Правові основи діяльності суддів……………………………..………….…5

1.2. Умови добору та обрання суддів……………………………..………….....6

1.3. Звільнення з посади і припинення повноважень суддів……..………........9

РОЗДІЛ 2. ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ

2.1. Забезпечення незалежності суддів……………………………………..….13

2.2. Недоторканість суддів…………………………………………………..….14

2.3. Матеріальне  і соціальне забезпечення суддів, як гарантія їх діяльності..15

РОЗДІЛ 3. ДИСЦИПЛІНАРНА  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ

3.1. Підстави  дисциплінарної відповідальності  суддів………………………19

3.2. Порядок застосування  мір дисциплінарної відповідальності  до суддів..20

РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОДАЛЬШЕ ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ СУДДІВ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….33

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ  ДЖЕРЕЛ…………………………...….36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми. Україна, ратифікувавши в 1997 р. Конвенцію про захист прав та основних свобод людини, прийняла на себе зобов'язання забезпечити кожному, чиї права порушені, ефективні способи правового захисту. У юридичному механізмі цього захисту особливе місце посідає суд, фундаментальним призначенням якого і є захист прав людини і громадянина.

Одне з основних завдань судово-правової реформи є реалізація демократичних ідей правосуддя, вироблених світовою практикою й наукою. У цьому зв'язку особливого значення набуває розробка концептуальних основ статусу суддів України, який відповідатиме міжнародним стандартам, оскільки виключно останні є носіями судової влади в державі.

Особливо ці питання актуалізуються сьогодні, в  період становлення і розвитку правової держави, формування громадянського суспільства. Тому саме зараз так необхідний принципово новий підхід до визначення поняття, структури і змісту правового статусу судді, сутності його службових прав, обов'язків, повноважень і правосуб'єктності.

Незважаючи  на те, що окремі проблеми статусу суддів уже були предметом вивчення деяких учених, комплексного наукового дослідження основ статусу судді в Україні не провадилося, як немає й фундаментальних досліджень юридичної природи статусу носія судової влади, структури і змісту цього інституту, а також сутності службових прав, обов'язків, повноважень і правосуб'єктності судді у відповідності з міжнародними стандартами.

Належне законодавче  визначення статусу суддів є вирішальним  кроком до становлення справжньої незалежної судової влади, здатної забезпечити  надійний захист прав та основних свобод людини і громадянина. Усе викладене й визначає актуальність теми даної курсової роботи.

Аналізу питань статусу суддів приділяли увагу  В.В. Городовенко, Ю.М. Грошевий, І.Є. Марочкін, І.В. Назаров, О.М. Овчаренко, С.В. Подкопаєв  та інші науковці.

Отже, мета даної  курсової роботи – дослідити особливості правового статусу суддів в Україні.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі вирішуються наступні задачі:

–  визначаються правові основи діяльності суддів,

–  характеризується суддя, як носій судової влади та його повноваження,

–  з’ясовуються умови добору та обрання суддів,

–  визначається порядок звільнення з посади і припинення повноважень суддів,

–  характеризується забезпечення незалежності суддів та їх недоторканості,

–  визначається матеріальне і соціальне забезпечення суддів, як гарантія їх діяльності,

–  досліджуються органи суддівського самоврядування,

–  з’ясовуються підстави і види дисциплінарної відповідальності суддів, а також порядок застосування мір дисциплінарної відповідальності до суддів,

–  обґрунтовуються шляхи реформування судової влади та їх вплив на подальше визначення статусу суддів в Україні.

Об'єктом дослідження  є правові основи суддів, норми  міжнародного права й національного  законодавства, що закріплюють їх підвалини.

Предметом дослідження  є поняття, юридична природа статусу суддів, сутність і зміст їх службових прав, обов'язків та повноважень.

Нормативну  базу курсової роботи становлять Конституція  України [1], закони України, що регламентують  правове становище суддів, міжнародно-правові  документи з питань організації й діяльності судової влади, інші нормативно-правові акти, що закріплюють окремі елементи статусу суддів.

Методи дослідження  – теоретико-правовий, історико-правовий, порівняльний, аналітичний, метод аналогій та інші.

Курсова робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАТУСУ СУДДІВ В УКРАЇНІ  

 

1.1 Правові основи  діяльності суддів

Жодна судова система  не може працювати ефективно й  справедливо, не маючи внутрішніх захисних систем, які забезпечували б максимально високі етичні норми поведінки суддів. Їхня неупередженість, професіоналізм та чесність життєво необхідні для забезпечення підтримки і довіри до них з боку суспільства.

Від діяльності суду, професіоналізму суддів великою  мірою залежить розвиток державності і втілення принципів правової держави. Кожен громадянин України має право на об'єктивне, неупереджене та справедливе правосуддя.

Суддя, як носій  судової влади в державі, наділений  важливими повноваженнями під час  здійснення правосуддя, основне з яких — приймати рішення від імені держави, що є обов'язковим для виконання на всій території України. Отже, авторитет суду, його рішень значною мірою залежить від авторитету судді, оцінки його поведінки — як під час здійснення правосуддя, так і за межами судочинства.

В Основних принципах  незалежності судових органів, які  були схвалені резолюціями Генеральної  Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 р., вказується: "Особи, які  обрані на посаду судді, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну підготовку і кваліфікацію в галузі права" (п. 10) [2, c.15].

Як зазначає В.Т. Маляренко, моральне право судити інших має лише людина, яка усвідомила свій державний та професійний обов'язок і яка виконує його не за примушуванням, а за велінням совісті. Судді мають бути притаманні високоморальні якості, повага до закону та неухильне дотримання його положень [3, c.128].

Правовий статус судді поєднує закріплені у національному  законодавстві професійні права  та обов'язки, його повноваження, гарантії при здійсненні незалежного правосуддя, відповідальність за неналежне виконання службових функцій. Безумовно, високий статус судді означає достатньо високі вимоги до кандидатів на посаду судді.

Суддя та залучені для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які реально здійснюють правосуддя. Судді є посадовими особами судової влади, яких у конституційному порядку наділено повноваженнями здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді і судах загальної юрисдикції.

Статус суддів - це сукупність прав і обов'язків, закріплених  чинним законодавством стосовно порядку  обрання суддів, їхніх повноважень, гарантій їхньої діяльності та відповідальності. Статус суддів закріплено та гарантовано Конституцією України, законами України "Про судоустрій і статус суддів" [4], "Про Конституційний Суд України" [5].

1.2 Умови добору  та обрання суддів

Добір кандидатів на посаду судді здійснюється з числа  осіб, які відповідають вимогам, установленим Конституцією України та статтею 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за результатами проходження спеціальної підготовки та складення кваліфікаційного іспиту відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» [4].

При доборі кандидатів на посаду судді забезпечується рівність їхніх прав незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного  та соціального походження, майнового  стану, місця проживання, мовних або  інших ознак.

Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата  на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії  суддів України з заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.

Призначення на посаду судді вперше здійснюється виключно в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів»[4], та включає такі стадії:

1) розміщення  Вищою кваліфікаційною комісією  суддів України на своєму веб-порталі  оголошення про проведення добору  кандидатів на посаду судді  з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів та опублікування такого оголошення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр";

2) подання особами,  які виявили бажання стати  суддею, до Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України відповідної  заяви та документів, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів»[4];

3) здійснення  Вищою кваліфікаційною комісією  суддів України на основі поданих  кандидатами на посаду судді  документів перевірки відповідності  осіб вимогам, установленим до  кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом;

4) складення  особами, які відповідають установленим  вимогам до кандидата на посаду  судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною  комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права;

5) направлення  кандидатів, які успішно склали  іспит та пройшли необхідні  перевірки, для проходження спеціальної  підготовки у спеціалізованому  юридичному вищому навчальному  закладі четвертого рівня акредитації;

6) направлення  Вищою кваліфікаційною комісією  суддів України кандидатів на  посаду судді після успішного  проходження ними підготовки  у спеціалізованому юридичному  вищому навчальному закладі четвертого  рівня акредитації для проходження спеціальної підготовки у Національній школі суддів України;

7) допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну  підготовку, до складення кваліфікаційного  іспиту перед Вищою кваліфікаційною  комісією суддів України;

8) визначення  Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді;

9) оголошення  Вищою кваліфікаційною комісією  суддів України у разі відкриття  вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві;

10) проведення  Вищою кваліфікаційною комісією  суддів України, виходячи з  рейтингу кандидата відповідно  до кількості наявних вакантних  посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді;

11) розгляд на  засіданні Вищої ради юстиції  відповідно до рекомендації Вищої  кваліфікаційної комісії суддів  України питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді;

12) прийняття  Президентом України рішення  про призначення кандидата на  посаду судді.

Порядок обрання на посаду судді безстроково встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів»[4] та Регламентом Верховної Ради України.

Суддя, строк  повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому [6, c.152].

Обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:

1) кандидат звертається  з письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково;

2) Вища кваліфікаційна  комісія суддів України повідомляє  про підготовку матеріалів щодо  кандидата на посаду судді  безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації;

3) Вища кваліфікаційна  комісія суддів України перевіряє  відомості про кандидата, враховує  показники розгляду кандидатом  справ;

4) Вища кваліфікаційна  комісія суддів України приймає  рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України;

5) Верховна Рада  України відповідно до подання  Вищої кваліфікаційної комісії  суддів України приймає рішення про обрання на посаду судді безстроково в порядку, встановленому законом. 

 

1.3 Звільнення  з посади і припинення повноважень  суддів