Стислий опис принципу роботи і призначення редуктора

Позначення односторонніх  граничних відхилень по квалітетам, які нормалізуються тільки для великих отворів і валів, доповнюється діаметром.

Приклади загальних позначень, які відповідають варіантам за ГОСТ25670-83 для 14 квалітету і класу точності „середній” приведені в таблиці 2.1.

 

 

Таблиця 2.1 Приклади запису умовних позначень граничних відхилень.

НОМЕР ВАР.	Приклади
1   2   3   4	H14, h14, чи H14, h14 ,  чи    ØH14, Øh14, чи ØH14, Øh14

 

Граничне відхилення лінійних розмірів вказуються на кресленнях умовними позначеннями полів допусків у відповідності до ДСТУ2500-94, наприклад: 18H7, 12e8 чи числовими значеннями наприклад: 18 , 12 , чи умовними позначеннями полів допусків, справа у дужках їх числові значення,наприклад: ), ).

Допускаються числові  значення граничних відхилень вписувати  в таблицю, яку розташовують на вільному полі креслення.

При вказуванні граничних  відхилень умовними позначеннями обов’язково  вказують їх числові значення у наступних  випадках:

а) при призначенні граничних відхилень розмірів уступів з несиметричним полем допуску (див.рис. 2.1)

б) при призначенні  граничних відхилень розмірів, які  не включені в ряди нормальних лінійних розмірів по ГОСТ6636-69 ,наприклад: );

в) при призначенні граничних відхилень умовні позначення котрі не передбачені в ГОСТ25347-82 наприклад для пластмасових деталей з граничними відхиленнями за ГОСТ25349-88 (див.рис2.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1 - Граничні відхилення розмірів з несиметричним полем     допуску. 

 

 

 

 

 

 

  Рисунок 2.2. - Граничні відхилення розмірів в пластмасових деталях

 При записі граничних  відхилень числовими значеннями  верхні відхилення розміщують  над нижніми. Граничні відхилення, які дорівнюють „0” можна не  вказувати, наприклад:  , .

 При симетричному  розташуванні поля допуску абсолютну  величину відхилень вказують  один раз зі знаком ±; при  цьому висота цифр, повинна бути  рівною висоті шрифту номінального  розміру, наприклад 60±0,25.

 Граничні відхилення, які вказуються числовими значеннями, записуються десятковими дробами, до останньої цифри включно, вирівнюючи кількість знаків у верхньому і нижньому відхиленні, наприклад: .

Граничні відхилення розмірів деталей зображених на кресленнях в складанні вказують наступними способами:

а) у вигляді дробу, в чисельнику якого вказують умовне позначення поля допуску отвору (охоплюючої поверхні) , а в знаменнику – умовне позначення поля допуску вала (охопленої  поверхні), наприклад    чи 30H11/h11;

б) у вигляді дробу  в чисельнику якого вказують числові  значення, граничних відхилень отвору, а в знаменнику – числові значення граничних відхилення вала; Наприклад: 30   чи 30 /

 

в) у вигляді запису, в якому вказують граничні відхилення тільки однієї із спряженихих деталей. В цьому випадку необхідно вказати до якої деталі відносяться ці відхилення.

Граничні відхилення розташування отворів можна вказувати  двома способами:

а) по раціональних допусках осей отворів у відповідності з вимогами ГОСТ2.308-79;

б) граничними відхиленнями розмірів, координуючих вісі (див.рис. 2.3)

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Рисунок 2.3. - Граничні відхиленнями розмірів, координуючих вісі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    2.3 Нанесення допусків форми і розміщення поверхонь деталей

 

 

Допуски форми і розміщення поверхонь позначають на кресленні знаком (графічним символом),згідно табл. 2.2.

 

Таблиця 2.2 Умовні позначення допусків форми і розміщення

                           поверхонь

Група допусків	Вид допусків	Знак
Допуски форми	Прямолінійності Плоскостності Округлості Циліндричності Профілю повздовжнього перерізу
Допуски розміщення	Паралельності Перпендикулярності Нахилу Співвісності Симетричності Позиційний  Перехрещення осей
Сумарні допуски і  розміщення	Радіального биття Торцевого биття Биття в заданому напрямку
	Повного радіального биття Повного торцевого биття
	Форми заданого профілю Форми заданої поверхні

 

Допуски форми і розміщення поверхонь допускається вказувати текстом в технічних вимогах, як правило, в тих випадках, коли відсутній знак виду допуску.

При вказуванні допуску  форми і розміщення поверхонь  в технічних вимогах текст  повинен вміщувати:

• вид допуску;
• вказування поверхонь чи інших елементів, для яких задається допуск;
• числове значення допуску в міліметрах;
• вказування баз, відносно яких задається допуск;
• вказівки, про залежні допуски форми чи розміщення;

               При необхідності нормування допусків форми і розміщення, не вказаних на кресленні числовими значеннями,в технічних вимогах креслення повинен бути приведений загальний запис про не вказані допуски з посиланням на ГОСТ25069-81 чи інші документи, які встановлюють не вказані допуски форми і розміщення наприклад:

а)  не вказані допуски і форми розміщення – по ГОСТ25069-81

б) не вказані допуски співвісності та симетричності – по ГОСТ25069-81.

Знак та числове значення допуску або позначення бази вказують в прямокутній рамці, розділеній на дві частини та більше (див.рис. 2.4) в яких вказують:

в першій – знак допуску  по таблиці;

в другій – числове значення допуску в міліметрах

в третій та послідуючих  – буквене позначення бази.

0,1

0,1

А

           

 

 

 

Рисунок 2.4 - Умовне позначення даних про допуски форми.

 

Рамку розташовують горизонтально. В необхідних випадках допускається вертикальне розташування рамки.

Рамку з’єднують з  елементом, до якого відноситься допуск, суцільною тонкою лінією,що закінчується стрілкою(див. рис. 2.5).

 

 

 

   

      

 

    Рисунок 2.5 - З’єднання рамки з елементом. 

 

 

 Якщо допуск відноситься до вісі чи площини симетрії, то з’єднуюча лінія повинна бути продовженням розмірної лінії (див.рис. 2.6).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.6 - З’єднання рамки з елементом, якщо допуск відноситься до вісі.

 

Перед числовим значенням допуску треба вказувати такі символи:

- ∅ , якщо кругове чи циліндричне поле допуску вказують

      діаметром (див.рис.2.7а);

-    R, якщо вказують радіус (див.рис.2.7б);

-   T, якщо вказують допуски симетричності, перехрещення осей,

 форми   заданого профілю і заданої поверхні, а також позиційні

      допуски    (див. рис.2.7в);

-   Т/2 для тих же видів допусків, якщо їх вказують в радіусному

    виразі (див.рис. 2.7г);

    - слово „сфера” і символи ∅ чи R, якщо поле допуску сферичне    (див.рис. 2.7д).          

 

 

 

 

∅0,2

R0,2

Т0,2

     

    

а                                                        б                             в

 

0,1

сфера∅0,1

                                                     

      г                                                                    д

 

 

 

     Рисунок 2.7 -  Позначення форми допусків

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Позначення шорсткості  поверхонь деталей ГОСТ 2.309-78

 

 

Структура позначення шорсткості поверхні приведена на рисунку 2.8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.8 - Структурне позначення шорсткості поверхні.

 

 

В позначенні шорсткості поверхні, спосіб обробки, який конструкторами не встановлюється використовують знак

В позначенні шорсткості поверхні , яка повинна бути утворена тільки видаленням шару матеріалу використовують       знак  

В позначенні шорсткості поверхні яка  повинна бути утворена без видалення  шару металу використовують знак      

Параметри шорсткості вибирають  з наведеної номенклатури:

Ra – середнє арифметичне відхилення профілю;

Rz - висота нерівностей профілю по десяти точкам;

Rmax – найбільша висота профілю;

Sm – середній крок нерівностей;

S – середній крок місцевих виступів профілю;

tp – відносна опорна довжина профілю,де p – значення рівня перетинів профілю.

Значення параметра  шорсткості вказують в позначенні шорсткості:

для параметра – без символу, наприклад 0,4;

 для інших параметрів  після відповідного символу, наприклад: Rmax 6,3; Sm 0,65; 70;

 S 0,032; Rz 32.

При вказуванні найбільшого  значення параметрів шорсткості приводять параметри шорсткості без граничних відхилень наприклад: 

 

 

 

Вид обробки поверхні вказують в позначенні шорсткості тільки в випадках, коли він є єдиними для отримання необхідної якості поверхні(див. рис. 2.9).

 

 

 

 

 

 

 

  Рисунок 2.9 – Вид обробки поверхні шорсткості

 

 

 

3. РОЗРАХУНКИ  ДОПУСКІВ І ПОСАДОК ЗЄДНАНЬ  ДЕТАЛЕЙ МАШИН ЗАГАЛЬНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

 

 

3.1 Розрахунки  допусків і посадок гладких  циліндричних з’єднань

 

 

Для номінального розміру D = 95мм виконати розрахунки і побудувати схему розташування полів допусків для трьох видів з’єднань: Ø95H8/f7; Ø95H7/p6; Ø95F8/h7. Показати на схемах всі розрахункові величини (граничні відхилення і розміри, номінальний розмір, зазори і натяги). Визначити допуск посадки. Показати в яких границях може знаходитись розмір придатної деталі.

Виконати  ескізи даних з’єднань, показати на них допуски відповідно до вимог  ГОСТ 2.307-68^*.

Результати  розрахунків подати в вигляді  таблиці.

 

 

3.1.1 З'єднання Ø95H8/f7

 

 

Для отвору Ø95H8 за стандартом ДСТУ 2500-94 визначаємо граничні відхилення:

Нижнє основне  відхилення: EI = 0

Верхнє  відхилення: ES = EI+IT = 0 + 0,054 = +0,054мм

Номінальний розмір: D = 95мм

 

Визначаємо граничні розміри отвору:

 

D_max = D + ES = 95 + 0,054 = 95,054мм

D_min = D + EI = 95 + 0 = 95мм

 

 

Дійсний розмір придатного отвору повинен бути в межах

 95мм . . . 95,054мм

 

Для валу Ø95f7 за стандартом ДСТУ 2500-94 визначаємо граничні відхилення:

Верхнє основне  відхилення: es = - 36мкм = -0,036мм

Нижнє основне  відхилення: ei =es – Td= - 0,036 – 0,035 = -0,071мм

Номінальний розмір: d = 95мм

Визначаємо граничні розміри валу:

 

d_max = d + es = 95 – 0,036 = 94,964мм

d_min = d + ei = 95 – 0,071 = 94,929мм

 

Дійсний розмір придатного валу повинен бути в межах

94,929мм . . . 94,964мм

 

Для з’єднання Ø95H8/f7

S_max = D_max - d_min = 95,054 – 94,929 = 0,125мм

S_min = D_min – d_max = 95 – 94,964 = 0,036мм

S_m = (S_max + S_min) = (0,125 + 0,036) = 0,081мм

TS = S_max - S_min = 0,125 – 0,036 = 0,089мм

За результатами розрахунків  будуємо схему розташування полів  допусків:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1 - Схема розташування полів допусків для з’єднання Ø95H8/f7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.2 – Ескіз складального креслення і деталей з’єднання Ø95H8/f7

 

 

 

 

3.1.2 З’єднання Ø95H7/р6

 

 

 

Для отвору Ø95H7 за стандартом ДСТУ 2500-94 визначаємо граничні відхилення:

 

Нижнє основне  відхилення: EI = 0

Верхнє  відхилення: ES = EI + IТ = 0 + 0,035 = +0,035мм

Номінальний розмір: D = 95мм

 

Визначаємо граничні розміри отвору:

 

D_max = D + ES = 95 + 0,035 = 95,035мм

D_min = D + EI = 95 + 0 = 95мм

 

Дійсний розмір придатного отвору повинен бути в межах