Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Мая 2013 в 20:06, курсовая работа
Застосування ферментних препаратів (біохімічних каталізаторів) в промисловості засноване на використанні їх каталітичних властивостей, що викликають різке прискорення хімічних перетворень при переробці різної сировини рослинного і тваринного походження.
Так, наприклад, значна економія крохмалю при виробництві пива досягається при заміні ячмінного солоду не солодженими матеріалами і ферментами мікробного походження, що містять амілолітичний і цитолітичний комплекс ферментів.
Вступ………………………………………………………………………………6
Розділ 1. Екстракція ферментів……………………………………………….….7
Розділ 2. Продуктовий розрахунок……………………………..……...……….14
Розділ 3. Отримання технічних ферментних препаратів у вигляді рідких концентратів (Проторизин П2Х)………………………………………………..20
3.1. Розрахунок продуктів на 1 т повітряно-сухої культури гриба Asp.oryzae штам КС для препарату Проторизин П2Х…………………………….…….22
Висновок…………………………………………………………………………25
Список літератури…………………………………………………………...…
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
Кафедра біотехнології
КУРСОВА РОБОТА
(пояснювальна записка)
з дисципліни «Основи проектування біотехнологічних виробництв»
Тема: Проектування підприємств для отримання очищених і технічних ферментних препаратів з поверхневих культур
Євдокімова Дарія
Київ 2010
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Кафедра біотехнології
Дисципліна Основи проектування біотехнологічних виробництв
Спеціальність Екобіотехнологія
Курс ______ІV_______ Група _____404_______ Семестр ____VII_____
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу студента
(прізвище, ім'я, по батькові студента в родовому відмінку)
2. Строк здачі студентом закінченої роботи: „__15___”___грудня__2010р.
3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці): у теоретичній частині розглядаються детальний опис спроектованої технологічної лінії з характеристикою кожного етапу проектування. У розрахунковій частині описується продуктовий розрахунок технологічного процесу.
Календарний план
№ пор. |
Назва етапу |
Термін виконання |
Відмітка про виконання |
1. |
Видача теми курсової роботи |
20.10.2010 |
|
2. |
Опрацювання і пошук літератури |
16.10.2010 – 1.11.2010 |
|
3. |
Написання основної частини |
1.11.2010 – 15.11.2010 |
|
4. |
Написання розрахункової частини |
16.11.2010 – 20.11.2010 |
|
5. |
Редагування та доповнення пояснювальної записки |
20.11.2010 – 1.12.2010 |
|
6. |
Захист курсової роботи |
15.12.2010 |
Дата видачі завдання: “20“ жовтня 2010 р.
Керівник курсової роботи (проекту) _____________ Копиленко А.В.
Завдання прийняв до виконання ________________ Євдокімова Д.В.
Реферат
Пояснювальна записка до курсової роботи
« Проектування підприємств для отримання очищених і технічних ферментних препаратів з поверхневих культур»: 26 с., 1 рис., 9 літературних джерел.
Мета роботи – зробити детальний опис спроектованої технологічної лінії з характеристикою кожного етапу виробництва; зробити продуктовий розрахунок технологічного процесу.
Об’єкт дослідження – підприємства для отримання ферментних препаратів з поверхневих культур.
Метод дослідження – літературний пошук за темою, аналіз, систематичний підхід, схеми ліній виробництв.
ПРОЕКТУВАННЯ, ФЕРМЕНТНІ ПРЕПАРАТИ, ЕКСТРАКЦІЯ ФЕРМЕНТІВ, ПОВЕРХНЕВИЙ СПОСІБ КУЛЬТИВУВАННЯ, ПРОДУКТОВИЙ РОЗРАХУНОК
Зміст
Вступ…………………………………………………………………
Розділ 1. Екстракція ферментів……………………………………………….….
Розділ 2. Продуктовий розрахунок……………………………..……...……
Розділ 3. Отримання технічних ферментних препаратів у вигляді рідких концентратів (Проторизин П2Х)………………………………………………..20
3.1. Розрахунок продуктів на 1 т повітряно-сухої культури гриба Asp.oryzae штам КС для препарату Проторизин П2Х…………………………….…….22
Висновок…………………………………………………………
Список
літератури……………………………………………………
Вступ
Можливість широкого застосування ферментів для інтенсифікації багатьох технологічних процесів і важлива їх роль в обміні речовин живих організмів викликали необхідність організації промислового отримання ферментних препаратів.
Застосування ферментних препаратів (біохімічних каталізаторів) в промисловості засноване на використанні їх каталітичних властивостей, що викликають різке прискорення хімічних перетворень при переробці різної сировини рослинного і тваринного походження.
Так, наприклад, значна економія крохмалю при виробництві пива досягається при заміні ячмінного солоду не солодженими матеріалами і ферментами мікробного походження, що містять амілолітичний і цитолітичний комплекс ферментів.
Ферменти знаходять широке використання як добавки в корма, премікси і комбікорму для домашніх тварин і птахів.
В наш час працюють над вдосконаленням випуску ферментних препаратів. Це може бути здійснено двома способами:
Розділ 1. Екстракція ферментів
При отриманні очищених ферментних препаратів з культур мікроорганізмів, вирощених на твердому поживному середовищі поверхневим методом, на початку процесу необхідно звільнитися від нерозчинних баластних речовин, тобто від залишків поживного середовища, міцелію чи бактеріальної біомаси продуцента.
Різноманітність
поживних середовищ з різним вмістом
розчинних речовин створює
Труднощі екстракції ферментів з культур, вирощених поверхневим способом, поглиблюються ще і тим, що самі ферменти, маючи велику молекулярну масу, повільно розчиняються і повільно дифундують з культури в рідину, що екстрагують. Крім цього висока температурна лабільність ферментів примушує вести процес при температурах не вище 30°С, що збільшує тривалість процесу і, як наслідок, інфікування культури і інактивацію ферментів.
Всі ці особливості надають специфічний характер екстракції ферментів з культур і роблять її відмінною від екстракції, наприклад, сахарози з бурякової стружки.
З культур мікроорганізмів, вирощених поверхневим методом, ферменти екстрагують звичайною водопровідною водою, так як більшість ферментів – водорозчинні білкові сполуки.
Процес екстракції можливий лише за наявності різниці концентрацій речовини, яку вилучають, в рідині, яка змочує культуру, і екстрагованої рідини, тобто рушійною силою екстракції є різниця концентрацій. Процес дифузії речовини, що екстрагується, в екстрагент зупиняється при вирівнюванні концентрацій. [2]
Якщо після опрацювання процесу екстракції ввести в його механізм деякі спрощення, як це застосовують до цукрового виробництва в теоретичних роботах П.М. Сілін, С.Ф. Дронов і ін., то, базуючись на законі Фіка для стаціонарного одночасного концентрованого поля, можна отримати наступне рівняння:
ΔII = ΔI Ce-kτKOH,
де ΔI C і ΔIIС – різниця середньооб’ємних концентрацій (в кг/м3) в рідині, яка змочує оброблений матеріал, і в екстрагованій рідині відповідно в початкові і кінцеві моменти часу;
k – показник експоненту, ;
τ – час, с.
Рівняння (1) модна представити у іншому вигляді (рис. 1):
Ск – Сен
= (Сн – Сек)еkτKOH
де Сн – початкова концентрація розчинних речовин в рідині, яка змочує вихідну культуру мікроорганізмів;
Ск – кінцева концентрація розчинних речовин в рідині, яка змочує культуру (фактично біошрот, який змочує по закінченню екстракції);
Сен – початкова концентрація розчинних речовин в екстрагованій рідині;
Сек – кінцева концентрація розчинних речовин в екстрагованій рідині.[3]
Рис.1. Характеристика процесу екстракції:
1 – крива зміни концентрації компоненту, що вилучається, в рідині, що змочує культуру; 2 – крива зміни концентрації компоненту, що вилучається, в екстрагованій рідині. Літерні позначення пояснюються в тексті.
Показник експоненту k є дуже складною функцією багатьох змінних, які характеризують дифузійний опір обробленого матеріалу, ступінь його подрібнення, фізико – хімічні властивості виділеної речовини, гідродинамічні умови протікання процесу і т. д.
В наш час ні в області цукрового, ні в області ферментного виробництва немає досліджень, в яких була б повно і достатньо розкрита залежність k від всіх параметрів, що впливають на його величину. Тому на практиці k визначають шляхом обробки експериментальних даних експоненціальною залежністю методом найменших квадратів. [4]
Позначаючи через С концентрацію розчинних речовин в рідині, яка змочує культуру в даному січенні апарату, або через час τ після початку процесу, а через Се, виразивши концентрацію розчинних речовин в екстрагованій рідині в тому ж січенні, отримаємо рівняння процесу:
С = Сне-kτ;
Се = Секе-kτ
або для кінцевих концентрацій:
Ск = Сне-kτKOH
Cн = Секе-kτKOH
Найбільш ефективною схемою процесу є схема протиточної екстракції розчинних речовин з культури. За цією схемою екстрагована рідина і матеріал, який обробляється, здійснюють відносний рух назустріч один одному (дод.1).
В ферментній промисловості зараз застосовують дифузійні восьмичленні батареї типу Роберта (дод.1), в яких також використовується принцип протиточної екстракції.
Рівняння (3) і (4) разом з
рівнянням матеріального
Рівняння матеріального
балансу розчинних речовин
СнVн = αVнСек +
СкVб + Пнv,
де СнVн – маса розчинних речовин в вихідній вологій культурі на одиницю маси вихідної вологої культури, кг/кг (тут Vн – об’єм розчину, що змочує вихідну культуру, на одиницю маси вихідної вологої культури, м3/кг);
αVнСек – маса розчинних речовин в готовій витяжці на одиницю маси вихідної вологої культури, кг/кг (тут α – об’єм готової витяжки, віднесеної до об’єму розчину, що змочує вихідну культуру, м3/м3);
СкVб – маса розчинних речовин у вологому біошроті на одиницю маси вихідної вологої культури, кг/кг (тут Vб – об’єм розчину, що змочує біошрот, на одиницю маси вихідної вологої культури, м3/кг);
Пнv – невраховані втрати розчинних речовин на одиницю маси вихідної вологої культури, кг/кг.
Щоб мати можливість користуватися цим рівнянням матеріального балансу, необхідно знати числові значення наступних параметрів, які характеризують розрахунковий конкретний процес:
ω – вологість вихідної культури (маса води до одиниці маси вихідної вологої культури,%);
β – маса розчинних речовин у вихідній культурі на одиницю маси сухих речовин вихідній культурі, кг/кг;
βб – маса розчинних речовин в біошроті на одиницю маси сухих речовин біошроту, кг/кг;)
ρрн – густина розчину, що змочує вихідну культуру, кг/м3;
ρб – густина розчину, що змочує біошрот, кг/м3;
ρв – густина готової витяжки, кг/м3;
δ – маса вологого біошроту на одиницю маси вологої вихідної культури, кг/кг;