Проектування апаратурного цеху потужністю 300 000 м бавовняної тканини на добу

 

Таблиця 2.5

Необхідна кількість  води на технологічні процеси

 

Операція	Норма витрати води, л/кг.	Кількість тканини в  добу, кг.	Фактичний час роботи машини, г.	Витрата води в добу, л.
Апретування (ЛЗО-180-2)	172, 4	13768	32	2373603
Апретування (ЛЗО-180-Б)	1, 2	23454	28,8	28144,8
Апретування (ЛЗО-140-1)	3, 3	7107, 6	30,4	23455,08
Апретування (ЛАО-180)	0, 8	15760	12,8	12608

 

 

2.4.2   Каналізація

 

Уся система прийому  стокових вод, відвід їх за границі промислового підприємства чи населеного пункту до місця очищення, перекачування і випуску вже очищених вод у природні водойми називається каналізацією. Води що відводяться каналізаційною мережею через систему труб промислового підприємства називаються стоковими водами. 

Стокові води перед спуском  їх у природні водойми підлягають очищенню і знешкодженню на спеціальних  очисних спорудженнях. Очищення виробничих вод текстильних підприємств, що мають у своєму складі опоряджувальне виробництво, вимагає особливої старанності, тому що вони являють собою складні фізико-хімічні системи, що містять нерозчинні домішки волокон, суспензії, колоїди і молекулярно розкриті речовини мінерального й органічного походження, що одержують у вигляді відходів при обробці готових виробів, тканин чи сировини.

Кількість стокових вод  на текстильних підприємствах, що мають  у своїй складі опоряджувальне виробництво, у середньому складає від 120 до 300 м³ на 1м тканини.

Очищення стокових вод  є складовою частиною технологічного процесу того чи іншого виробництва, і відповідальність за неочищений їх спуск у водойми несе адміністрація підприємства.

Попереднє очищення стокових вод здійснюється за допомогою волокноуловлювачів, усреднювачів, методом пінної флотації і хімічним способом.

Специфічним забрудненням стокових вод опоряджувального виробництва  є волокнисті домішки, пух, волокно, обривки тканини.

Тепер на випусках каналізації  встановлюються спеціальні ґрати (волокноуловители) у колодязях з гідравлічним затвором, призначення яких затримувати волокна, однак ефективність їх недостатня а необхідність ручного очищення решіток ускладнює експлуатацію системи.

Усереднювачі змішують окремі кількості стічних вод, що надходять протягом періоду усереднення, і випускають вирівняні за концентрацією і витраті стокові води для подальшого очищення.

Сутність методу пінної флотації складається в молекулярній взаємодії забрудненої води з  пухирцями тонкодиспергованого  повітря.

Хімічне очищення здійснюється з використанням коагулянтів і допоміжних речовин-флокулянтів і адсорбентів.

Коагуляція гідроокису алюмінію чи заліза із сорбованими  колоїдними домішками і випадання  їх в осад разом з адгезійно-зв'язаними  зваженими речовинами відбувається під дією розчинених у воді електролітів.

 

 

 

3   Стандартизація  і метрологія

 

Метрологія, стандартизація і керування якістю містить у  собі як фундаментальні закони природи, так і правила, що встановлені  за згодою і закріплені юридичними актами і нормативно – технічними документами. У розумінні законів природи і розумної регламентації необхідних вимог і норм – запорука успіху в цьому важливому напрямку науково – виробничої діяльності. Стандартизація – це діяльність з метою досягнення упорядкування в оптимальному ступені у визначеній області по засобах установлення положень для загального і багаторазового використання у відношенні реально існуючих чи потенційних задач.

Міжнародна стандартизація – беруть участь і інші країни. Національна  стандартизація – стандартизації проводяться  на рівні однієї конкретної країни.

НТД – нормативні документи  – це документи, що встановлюють правила, загальні принципи чи характиристики різних видів діяльності, що стосуються, їхніх результатів.

Стандарт – це нормативний  документ, розроблений як правило  на основі відсутності протиріч по існуючим питанням більшості заінтересованих сторін до стверджуючого відповідним органом.

У стандарті встановлені  для загального і багаторазового користування правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики діяльності, що стосуються різних видів, для досягнення оптимального ступеня упорядкування у визначеній області.

Ціль стандартизації:

1. Реалізація єдиної технічної політики в сфері метрології, стандартизації і сертифікації.
2. Захист інтересів споживачів і держави в питаннях безпеки продукції для життя, здоров'я і майна громадян а також охорони навколишнього середовища.
3. Забезпечення якості продукції відповідно до досягнень науки і техніки.
4. Раціональне використання усіх видів ресурсів.
5. Створення конкурентноспроможної продукції і її вихід на міжнародний ринок.
6. Впровадження і використання сучасних виробничих і інформаційних технологій.
7. Сприяння забезпеченню обороноздатності країни.  

Структура метрологічної  служби України:

1. Державна метрологічна служба.
2. Метерологічна служба центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.

Схема технологічного контролю проектованого цеху наведена в таблицях 3.1.

Таблиця 3.1

Точки технологічного контролю для цеху заключної обробки

Точка контролю	Що контролюється	Спосіб контролю	Контролюючий	Періодичність	Ким контролюється
1	2	3	4	5	6
Перевірка хімічних матеріалів, що надходять	Кількість продукції	Згідно нормативних  документів		Кожну партію	Лаборант, змінний хімік
Правильність готування  апрету	Щільність розчину	Інструментально	Ареометр	Кожен реактор	Лаборант, змінний хімік
	Концентрація складових	При завантаженні		Кожен реактор	Лаборант, хімік
	Температура	За приладом	Ртутний термометр	Постійно	Лаборант, хімік
Технологічні процеси  на устаткуванні	Температура	За приладом	Ртутний термометр	Постійно	Машиніст
	Швидкість	За приладом	тахометр	Постійно	Машиніст
	Тиск	За приладом	манометр	Постійно	Машиніст
	ширина	За приладом	лінійка	3 рази в зміну	Машиніст, хімік
Контроль якості тканин	Зсідання	Відповідно до методики		Кожну партію	Лаборант хім. лабораторії
	Маломнучкість	Відповідно до методики	ЦНДЛ	Кожну партію	Лаборант хім. лабораторії
	Кількість апрету	Відповідно до методики		1 раз у зміну	Лаборант хім. лабораторії
	Кількість формальдегіду	Відповідно до методики	ФЕК	Раз у зміну	Лаборант хім. лабораторії
	Фізико-механічні показники	Відповідно до методики		Кожна партія	Змінний хімік, машиніст
	білизна	Візуально	спекол	Кожна партія	Лаборант
	Розривне навантаження	Відповідно до методики	РМ -250	Кожна партія	Лаборант

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В даному проекті розроблено цех потужністю 300000 м. бавовняних тканин на добу. У відповідності до завдання проведено вибір режимів технологічних процесів і обладнання. Проведено розрахунок необхідного обладнання і хімічних матеріалів, проведено розрахунок цехового транспорту з визначенням економічної відповідності. Проектом передбачено вибір нових видів хімічних матеріалів, нових технологій обробки і обладнання.

Проведено розробку розділів метрологія і стандартизація, водопостачання і каналізація.

У проекті проведено  розміщення основного обладнання в  цеху на листах формату А1 у масштабі 1:200, а також проведено поздовжний розріз цеху у масштабі 1:50.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Проектирование отделочных фабрик текстильной промышленности: Учеб. Пособие для вузов текстил. пром.-сти/Корчагин М.В., Калинина К.Г., Сенахов А.В., и др. М.: Легкая индустрия, 1980.-400с.
2. Кричевский Г.Е. Химическая технология текстильных материалов. В 3-х томах. - М., т.1.2000.- 436 с.; т.2. 2001.- 540 с.; т.3. 2001.- 298 с.
3. Кричевский Г.Е., Корчагин М.В., Сенахов А.В. Химическая технология волокнистых материалов. - М.: Легпромбытиздат, 1985. – 640 с.
4. Бельцов В.М. Оборудование текстильных отделочных фабрик: Учебник для вузов. 2-е изд. перераб. идоп. СПГУТД. – СПб., 2000. 568 с. ISBN 5-7937-0029-3.
5. Мельников Б.Н., Блиничева И.Б. Теоретические основы технологии крашения волокнистых материалов. - М.: Легкая индустрия, 1978. – 340 с.
6. Кричевский Г.Е., Никитков В.А. Теория и практика подготовки текстильних материалов. - М.: Легпромбытиздат, 1989. – 208 с.
7. Прогресс текстильной химии/ Б.Н.Мельников, И.Б. Блиничева, Г.И. Виноградова и др. - М.: Легпромбытиздат, 1988. – 240 с.
8. Мельников Б.Н. Современное состо<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Cha