Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Сентября 2013 в 18:46, курсовая работа
Однією із важливих проблем стає подовження терміну споживання тканин, тобто підвищення їх зносостійкості. Для цього необхідно покращити споживчі властивості волокон в пряжі, збільшити стійкість останньої до стирання, зменшити кошлатання тканини та випадіння окремих волокон з неї, утворення ворсу на поверхні тканин. Найбільш радикальним засобом досягнення цих цілей являється апретування – процес нанесення на тканину різноманітних високомолекулярних сполук, які створюють на поверхні тканини захисну плівку, яка придає підвищену міцність та щільність тканині, а також надає приємний гриф та добротність.
Вступ………………………………………………………………………………...
1. Організаційно-технологічна частина ……………………………………..
1.1. Вибір і технічна характеристика асортименту..……………………….…
1.2. Вибір, техніко-економічне обґрунтування й опис технологічних процесів й устаткування...………………………....………………………………
1.2.1. Характеристика волокон, що використовуються…..………………
1.2.2. Вибір процесу заключної обробки...………………………....………
1.3. Опис режимів технологічних процесів...………………………………….
1.4. Розрахунок витрати хімічних матеріалів
1.4.1 Розрахунок витрати хімічних матеріалів для тканини полотнини простинної арт. 1СОО26 – ХЕ………...………………………………………
1.4.2 Розрахунок витрат хімічних матеріалів для бавовняної тканини“Діалог” арт. 1СО191 – ХЕ ………...………………………………………
1.4.3 Розрахунок витрат хімічних матеріалів для тканини “Мозаіка” арт. 2ВОО14 – ХЕ………...………………………………...……………………………
1.5. Організація хімічних станцій...…………………………………….....……
2 Розрахункова частина ........................................…...........……………………..
2.1 Розрахунок необхідної кількості основного виробничого обладнання.....…………………………………………………………….....
2.2 Розрахунок площі виробничих цехів, відділів і розміщення обладнання……….…………………………………………………….....
2.3 Розрахунок фабричного і цехового транспорту...………………………
2.4 Водопостачання і каналізація...……………………....………………………
2.4.1 Водопостачання...…………………………………………....………
2.4.2 Каналізація...……………………………………………....…………
3 Стандартизація і метрологія...………………………………………….............
Висновок…………………………………………………………………………
Список використаних джерел…………………………………………………
Технічна характеристика машини ЛАО-180
Робоча ширина, мм 1800
Ширина тканини, яка оброблюється, см 70-165
Поверхнева щільність, г/м2 Не більш 300
Швидкість руху тканин, м/хв 25-125
Встановлена швидкість струмоприймачів перемінного струму, кВт 185
ККД 0, 9
Габаритні розміри, мм
Лінія ЛЗО-140-1 призначена для просочення технологічними розчинами, підсушування, виправлення перекосу утоку, ширіння, сушіння, каландрирування і термічної обробки з метою одержання на бавовняних тканинах малозминальної і інших видів обробки. На лінію надходить тканина поверхневої щільності до 250 (119) г/м2 у повітряно-сухому стані розправленою полотниною, що пройшла, стрижку; після відбілювання, мерсеризації і фарбування. Тканина заправляється в лінію розправленою полотниною з візка і надходить у двовальну плюсовку ПД-140-7, де просочується розчином апрету при температурі 25-30оС і віджимом 80-90%. Потім вона послідовно проходить сушильно-барабанну машину з відсосом СБМ2-8/140, де підсушується до 45-50%, установку виправлення перекосу утоку УИП-140, ширильно-сушильну однопольну машину МШС1-05/140 з температурою повітря 100-140оС і висушується до 4-6%, оздоблювальний каландр К-140 з температурою металевого вала 170-200оС і питомим тиском у жалі валів 490-1900 Н/см, установку для термічної обробки тканини УТО-2/140 з ІЧ-випромінювачами з температурою 175±5оС протягом 6-10 секунд і намотується в рулон на накатній машині МНП-140-4.
Необхідно сказати докладніше про застосування змішаного каталізатора, що дозволяє, завдяки синергизму дії двох солей, підвищити ефективність процесу смолоутворення і “зшивки” макромолекул целюлози і тим самим знизити температуру термообробки або час перебування тканини в термокамері. Призначення кремнійорганічної емульсії – є пом’ягшення, оскільки концентрація карбамолу для надання необхідного ефекту обробки висока 120 г/л і без застосування пом’ягшувача тканина здобуває твердого паперового грифа. Полівініловий спирт сприяє пластифікації смоли, сечовина зв'язує вільний формальдегід на тканині після обробки.
Лінія заключної обробки ЛЗО-180-2 призначена для просочення тканини розчином предконденсату термореактивної смоли, підсушування, виправлення перекосу утоку, ширіння, сушіння і термічної обробки з метою наодання властивостей мало зминання і малозсідання тканин з поверхневою щільністю до 500 (116) г/м2. Тканина призначена для пошиття одягу сорочечної групи. Тканина в лінію заправляється розправленою полотниною з візка або рулону раскатної машини МРП-180-4. Просочується в плюсовці ПД-180-7 розчином апрету при температурі 27±5ос, W=80±5 %, V=60-80 м/хв. Далі тканина підсушується в сушильній роликовій машині МСР-2/180 до W=35-60 %, проходить установку виправлення перекосів утоку УИП-180. Обробляється в ширильно-сушильній машині МШС1-06/180 на голчастих клупах (або ножових) з випередженням швидкості наколювання тканини на голки клупів на 5-20 %. Піддається термічній обробці в пароповітряному середовищі в роликовій машині термообробки МРТ-3/180 при температурі 150ос протягом 4 хв., прохолоджується. Накочується в рулон на накатній машині МНП-140-4 або укладається у візок.
Таблиця 1.6
Технологічна проводка на обробку «МА» на лінії типу ЛЗО-180-Б
полотнини простинної арт.СОО26-ХЕ
Операція |
Обладнання |
Рецепт |
Концентрація, г/л |
Режим |
Апретування |
На машині ПД-180-7 |
ЕППА Рілюкс БС |
100 1 |
Т = 30-40 0С Wн = 8% Wк = 80% |
Виправлення перекосу утоку |
УИП – 180 |
|||
Ширіння і висушування |
МШС1 – 05/180 |
Т = 100-140 0С | ||
Каландрирування |
К – 180 – 2 |
Т = 150 0С | ||
Накатка в рулон |
МНП – 180 – 2 |
|||
Контроль якості |
Браковочні столи |
Контроль якості готової продукції за ГОСТ 161– 86 Методи випробування тканини ГОСТ 3811– 72 - 3813 – 72 ГОСТ 8710 – 84 |
Таблиця 1.7
Операція |
Обладнання |
Рецепт |
Концентрація г/л |
Режим |
Апретування |
На машині ПД-140-7 |
Карбамол ЦЕС ЕППА Хлорид амонію ОВР |
100 30 4 0, 5 |
W = 85+ 5% Т =20–25 0С
|
Попереднє підсушування |
МСБ-2-1/140 |
Wк=40–50% | ||
Виправлення перекосу уточних ниток |
Сушильно – ширильна машинаСШМ-140 |
Wк =2 – 4% Т=100–1400С | ||
Каландрування |
Т=120–1400С | |||
Термообробка |
Камера УРТК – 140 |
Ттк = 150 – 160 0С | ||
Контроль якості і промірювання |
Браковочні столи і контрольно – вимірювальні машини |
Контроль якості готової продукції за ГОСТ 161– 86 Методи випробування тканини ГОСТ 3811 – 72 - ГОСТ 3813 – 72 ГОСТ 8710 – 84 |
Таблиця 1.8
Технологічна проводка на обробку “ПУХО” на лінії ЛЗО – 180 – 2 тканини “Мозаіка” арт. 2В0014 – ХЕ
Операція |
Обладнання |
Рецепт |
Концентрація, г/л |
Режим |
Просочення |
ПД – 180 – 7 |
Отексід Д – 2Хлорид магнію Оцтова кіслота (60 : 40) Емукрил М |
150 6 4
30 |
Т = 27 0С Wн = 8% Wк = 80% |
Підсушування |
Сушильно – ролікова машина МСР – 2/180 |
До вологоємкості 35% | ||
Виправлення перекосу утоку |
УІП - 180 |
|||
Ширіння і висушування |
МШС1- 6/180 |
Т = 120 - 140 0С Wк = 2% | ||
Термообробка |
МРТ – 3/180 |
Т = 150 0С = 3,5 хв | ||
Накатка у рулон |
||||
Контроль якості і промірювання |
Браковочні столи |
Контроль готової продукції за ГОСТ 10681 –75, ГОСТ 3813 – 72, ГОСТ 3812 – 72, ГОСТ 8716 – 84, |
Таблиця 1.9
Технологічний режим обробки меблево–декоративної тканини “ Платан-3 “ арт. 1С0010 - ХЕ
(Стійка брудовідштовхуюча обробка (ВО - У) на лінії ЛАО – 180)
Операція |
Обладнання |
Рецепт |
Концентрація г/л |
Режим |
Апретування |
ПД – 180 – 7 3-х вальна |
Бетасіл – Г Кисла сіль алюмінію |
150
24 |
Т=20–250С W = 90% |
Сушіння |
СБМ1/180 – 7 |
Т = 900С Wк=35–40% | ||
Виправлення перекосу утку |
УП – 180 |
|||
Ширіння і сушіння |
ШС – 6 / 180 |
Т = 1200С Wк=8 – 5% | ||
Накатка в рулон |
Н – 180 – 5 |
|||
Контроль якості і промірювання |
Бракувальні столи або МКМ – 180 |
Контроль якості готової продукції по ГОСТ 261 – 86 Методи іспитів по ГОСТ 3811-13 – 72 ГОСТ 3816 – 81 ГОСТ – 8710 - 84 |
1.4 Розрахунок витрати хімічних матеріалів
1.4.1 Розрахунок витрати
хімічних матеріалів для
Витрати хімічних матеріалів розраховують за формулою:
де – загальна витрата хімічних матеріалів, кг;
– витрата хімічних
– кількість хімматеріалів, що надходити на повторне використання після регенерації, кг;
– витрата хімічних матеріалів у зміну.
де – маса текстильних матеріалів, що підлягають обробці, кг;
– віджим відповідно на виході і вході, %;
– концентрація робочого розчину, г/л;
– питома вага розчину, г/см3.
де – місткість робочої ванни, м3 (л);
– число раз змін розчину за добу.
Проведемо розрахунок хімічних матеріалів на процес апретування
W1 = 8%; W2 = 80%; V = 170 л; n = 2
ЕППА Ср. = 100 г/л
Рілюкс БС Ср. = 1 г/л
Таблиця 1.10
Витрати хімічних матеріалів для обробки полотнини простинної
Операція |
Найменування хімічних матеріалів |
Кількість обробляємих матеріалів |
Витрати на добу, кг |
Апретування |
ЕППА Рілюкс БС |
20600 |
1534, 2 15, 3 |
1.4.2 Розрахунок витрат
хімічних матеріалів для
Розрахунок витрат хімічних матеріалів для бавовняної тканини “Діалог” арт. 1СО191 – ХЕ проводимо за формулами (1.1 - 1.3).
Таблиця 1.11
Витрати хімічних матеріалів для обробки тканини “Діалог” арт. 1СО191 – ХЕ
Операція |
Найменування хімічних матеріалів |
Кількість обробляємих матеріалів |
Витрати на добу, кг |
Апретування |
Карбомол ЦЕС ЕППА Хлорид амонію ОВР |
6656 |
571, 4 155, 4 22, 8 2, 8 |
1.4.3 Розрахунок витрат
хімічних матеріалів для
Розрахунок витрат хімічних матеріалів для бавовняної тканини “Мозаїка” арт. 2ВОО14 – ХЕ проводимо за формулами (1.1 - 1.3).
Таблиця 1.12
Витрати хімічних матеріалів для обробки бавовняної тканини “Мозаїка”
Операція |
Найменування хімічних матеріалів |
Кількість обробляємих матеріалів |
Витрати на добу, кг |
Апретування |
Отексід Д - 2 Хлорид магнію Оцтова кислота (60 : 40) Емукрил М |
13760 |
1563, 4 62, 5 41, 6 312, 7 |
1.4.4 Розрахунок витрати
хімічних матеріалів для
Розрахунок витрат хімічних матеріалів меблево-декоративної тканини “Платан - 3” арт. 1СОО10 – ХЕ проводимо за формулами (1.1 - 1.3).
Таблиця 1.13
Витрати хімічних
матеріалів для обробки меблево-
Операція |
Найменування хімічних матеріалів |
Кількість обробляємих матеріалів |
Витрати на добу, кг |
Апретування |
Бетасіл – Г Кисла сіль алюмінію |
15720 |
1774, 2 283, 8 |
Таблиця 1.14
Потреби фабрики в хімічних матеріалах
Найменування хімічних матеріалів |
Потреба | |
На добу, кг |
На рік, кг | |
Карбомол ЦЕС |
571, 4 |
142850 |
ЕППА |
1689, 6 |
422400 |
Хлорид амонію |
22, 8 |
5700 |
ОВР |
2, 8 |
700 |
Отексід Д-2 |
1563, 4 |
390850 |
Хлорид магнію |
62, 5 |
15625 |
Оцтова кислота (60 : 40) |
41, 6 |
10400 |
Емукрил М |
312, 7 |
78175 |
Бетасіл – Г |
1774, 2 |
443550 |
Кисла сіль алюмінію |
283, 8 |
70950 |
Змочувач |
3, 5 |
875 |
Рілюкс БС |
15, 3 |
3825 |
Информация о работе Проектування апаратурного цеху потужністю 300 000 м бавовняної тканини на добу