Біологічно активні речовини сільськогосподарської та лікарської сировини, як необхідний компонент сучасної структури харчування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2014 в 21:06, реферат

Краткое описание

В основі сучасних уявлень про здорове харчування лежить концепція оптимального харчування, яка передбачає необхідність і зобов’язаність повного забезпечення необхідних організму людини не тільки енергії, незамінних макро- і мікронутрієнтів, але і в цілому ряді також ессенціальних мінорних нехарчових речовинах їжі, перелік і значення яких не можна вважати остаточно встановленими.
Вважається, що людина адаптована до споживання відносно великої кількості біологічно активних добавок, джерелами яких являються представники більш 300 родів рослин.
Есенціальність (незамінність) багатьох мінорних компонентів їжі для збереження здоров’я і в більшій степені для зниження ризику ряду хронічних захворювань знайшла підтвердження в дослідженнях останніх років, в зв’язку із чим позначають як хемопровентори[1] чи хемопротектори.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….....3
Роль біологічно активних речовин рослинної сировини у структурі сучасного харчування…………………………………………………………………………...5
Біологічно активні речовини лікарських рослин та їх вплив на організм людини……………………………………………………………………………….8
Біологічно активні речовини сільськогосподарських рослин…………………..17
Збагачення харчової продукції натуральними БАР в кондитерські промисловості………………………………………………………………………20
Висновок…………………………………………………………………………….22
Список використаної літератури………………………………………………….24

Прикрепленные файлы: 1 файл

Біологічно активні речовини сільськогосподарської та лікарської сировини, як необхідний компонент сучасної структури харчування.docx

— 63.81 Кб (Скачать документ)

Були проведені дослідження по використанню кропив’яного порошкоподібного напівфабрикату при виробництві кондитерських виробів (печива, вафель, помадних цукерок, карамелі, зефіру і мармеладу) і різних начинок. дослідження показали, що застосування кропив’яного порошкоподібного напівфабрикату дозволить збагатити  вироби вітамінами, мікроелементами, харчовими волокнами і використовувати його як натуральний харчовий барвник; створювати кондитерські вироби нового покоління, згідно вимог Концепції державної політики в області здорового харчування населення[18].

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, сьогодні, завдяки сучасним технологіям, застосовуються засоби рослинного походження, які по своєму ефекту не поступаються синтетичним, а в деяких випадках надають ще і додаткову протизапальну дію. Перевага рослинних препаратів полягає в широкому спектрі хімічних сполук, що містяться в них. Біологічно активні речовини рослинного походження природніше включаються в обмінні процеси людини, чим синтетичні. Наслідком цього є їх краща переносимість, рідкісніший розвиток побічних ефектів і ускладнень. В даний час фітотерапія стає предметом усвідомленого вибору завдяки відносній нешкідливості, м'якості дії, доступності, ефективності. Рівень розвитку сучасної фармацевтичної промисловості дає можливість випускати багатокомпонентні (комбіновані) фітопрепарати високої якості, що містять строго дозовану кількість речовини, що діє, що забезпечує гарантовану безпеку і ефективність лікування рослинними препаратами.

Фармакологічна дія лікарських препаратів залежить від виду рослини і визначається вмістом в них біологічно активних речовин: алкалоїдів, глікозидів (в т.ч. антраглікозидів, серцевих глікозидів, сапонінів, флавоноідів), фітонцидів, ефірних масел, кумаринів, дубильних речовин, смол[11].

Вибір фітодобавок і напрямки їх використання базуються на частоті захворювань і вимогах, розроблених дієтологами і педіатрами. Відповідно до даних органів охорони здоров'я, останнім часом у загальній структурі захворювань зростає питома вага хвороб, пов'язаних з порушенням діяльності імунної системи і обмінних процесів, зокрема, цукрового діабету (в Україні хворіє близько 1 мільйона чоловік і щорічно їх чисельність збільшується на 10-15 %) та застудних захворювань верхніх дихальних шляхів і органів дихання в цілому, особливо в зимовий період[12].

У зв’язку з вищевикладеним особливої актуальності набуває задача створення для профілактики захворювань органів дихання, дієтичних продуктів та продуктів для дитячого харчування.

Лікарські трави перестали складати частину раціону живлення з цілого ряду причин. Для промислового сільськогосподарського виробництва були відібрані рослини, що прості у вирощуванні і селекції і дають при вирощуванні найбільший прибуток. При цьому відбулася відмова від багатьох лікарських трав. Крім того, технології промислового виробництва їжі пішли по шляху спрощення, внаслідок чого, наприклад, в хліб перестали додавати такі лікарські трави, як кропива.

Насправді ті рослини, які ми називаємо лікарськими травами, — це джерело багатьох життєво важливих живильних речовин. Багато з них людина не може отримати іншим шляхом, окрім як з лікарських трав.

В основу дієтичного харчування покладена теорія збалансованого харчування. Дієтичне харчування ґрунтується на принципі максимальної збалансованості основних харчових речовин у добовому раціоні з урахуванням механізмів перебігу хвороби та стану ферментативних систем хворого. Лікувальна дія дієтичного харчування забезпечується:

1) спеціальним  підбором харчових продуктів;

2) визначеними  співвідношеннями між основними  харчовими речовинами;

3) відповідною  технологією приготування дієтичних  страв. Наприклад, виключенням з  дієти окремих харчових продуктів  можна значно знизити в ній  вміст холестеролу, жирів, натрію, цукру, а відварюванням м'яса та риби - вміст пуринів та екстрактивних  речовин[5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Капрельянц Л.В., Осіпова Л.А. Значення БАР в концепції оптимального харчування.//Харчова наука і технологія. – 2007. - №1 – ст.22 – 24.
  2. Сімахіна Г.О., Українець А.І. Інноваційні технології та продукти. Оздоровче харчування. – К.: НУХТ, 2010. – 296с.
  3. Сучасні підходи дослідження лікарської рослинної сировини, проблеми створення та стандартизації фітопрепаратів.Фармація України том1.  – К.: Медицина, 2000. – 365с.
  4. Гродзинський А.М.Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник –  
    К.: «Українська Енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1992
  5. Олейник П.В., Долинская О.М., Шурин Р.М. / Фитотерапия растений. – Львов, 1994. – 56 с.
  6. Ільїна С.І. / Енциклопедія народної медицини: У 3 кн. – Кн.1. Здоров’я на вашому столі.: Перекл. з рос. вид. – К.: Медицина, 2007. – 528 с. – 978-966-8144-58-2
  7. Шульц Я. / Ліки з Божої аптеки – дітям. – Пер. з польськ. – Київ: «Джерело життя», 2000. – 208 с.
  8. Скурихина И.М., Волгарева М.Н.Химический состав блюд и кулинарных изделий. Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности блюд и кулинарных изделий: в 2-х т. Т.2. – М.: ВИНИТИ,1994.
  9. Пищевая химия:Учебник для студентов вузов, обучающихся по направлениям: 552400 'Технология продуктов питания'/ А.П. Нечаев, Светлана Евгеньевна Траубенберг, А.А. Кочеткова; Нечаев, Алексей Петрович.- 2-е издание, переработанное и исправленное. - СПб.: ГИОРД, 2003.- 640 с.
  10. Ільїна С.І. / Енциклопедія народної медицини: У 3 кн. – Кн.1. Здоров’я на вашому столі.: Перекл. з рос. вид. – К.: Медицина, 2007. – 528 с.
  11. Мудрак Інна Григорівна. /Фармакологічні дослідження лікарських засобів рослинного походження, які використовуються в гастроентерології та урології : Дис. канд. наук: 15.00.01 - 2009.
  12. Золотарьова Людмила Анатоліївна. Розробка технологій желейних кондитерських виробів з використанням фітодобавок : Дис... канд. наук: 05.18.01 - 2003.
  13. Єфремова В.В. Найважливіший авітаміноз людини. - Л., 1979. – 334с.
  14. Кудряшева А.А., Драчева Л.В. Биологически активные добавки в пищевых продуктах нового поколения.//Пищевая промышленность. – 1996. - №6. – 36 – 37ст.
  15. Драчева Л.В., Дмитриева Н.В., Шевелев В.Ю., Агафонова В.В. Биологически активные добавки к пище: функция «пищевого» лекарства.//Пищевая промышленность. – 1996. - №11 – 56 – 57ст.
  16. Сиромахін І.В., Родак О.Я. Біологічно активні добавки на основі місцевої лікарсько-технічної сировини як ефективні антиоксиданти для спредів.//Харчова наука і технологія. – 2011. –  №1(14) – ст.13 – 16.
  17. В. Яницький, В.Оболкіна, І. Крапивницька, А. Дзис. Рослинні добавки в кондитерських виробах.// Харчова і переробна промисловість. – 1999. - №9 – 14с.
  18. Б.А. Фалькович, Л.Ю. Саватеева, Г.П.Магомедов, Т.Н. Мирошникова.Биологически активная растительная добавка и натуральный пищевой краситель из крапивы.// Пищевые ингредиенты сырье и добавки. – 2008. - №4 – 51 – 53с.
  19. С.Я. Соколов, И.П. Золотарев. справочник по лекарственным растениям. Фитотерапия, 1990.
  20. Т.А. Гончарова Энциклопедия лекарственных растений. Лечение травами. – М.: Издательский дом МСП, 1997.
  21. И.М. Скурихин, А.П. Нечаев. Все о пище с точки зрения химика. Справочное изд-е. – М.: Высшая школа,1991.
  22. Е.И. Пантелеева. Облепиха крушиновидная (Hippophae Rhamnoides L.): монографыя/Е.И. Пантелеева. – Барнаул: РАСХН, Сиб. отд-ие. НИИС, 2006.
  23. Т.П. Яковлева, Е.Ю. Филимонова. Пищевая и биологическая ценность плодов облепихи//Пищевая промышленность. – 2011 - №2. – 11 – 13с.
  24. Ю.А. Кошелев. Облепиха: Монография/Ю.А. Кошелев, Л.Д. Агеева. – Бийск: НИЦ БПГУ им. В.М. Шукшина, 2004.
  25. Лоскутова Г.А. Химический состав плодов облепихи культурных сортов и создание безотходной технологии ее переработки: дисс. – канд. техн. наук Г.А. Лоскутова. – М., 1988.
  26. В.А. Тутельян. Наука о питании: прошлое, настоящее. будущее// Вопросы питания, 2005 - №6 -3 – 10с.
  27. Reynal B. Milk Calcium Meets Consumer Approval// The Word of Food Lngredients.  - 2002. – №6. – р.31.
  28. Кисиль Н.И. Исследования биологически активных добавок к пище// Пищевые ингредиенты и добавки. – 2007. - №1 – 52 – 53с.
  29. Капрельянц Л.В.. Иоргачева К.Г. Функциональные продукты. – Одесса: «Друк», 2003. – 333с.
  30. Княжева В.А., Суханов Б.П., Тутельян В.А. Правильное питание биодобавки, которые вам необходимы. – М. ГЭОТАР МЕДИЦИНА, - 1998 – 208с.

 

 


Информация о работе Біологічно активні речовини сільськогосподарської та лікарської сировини, як необхідний компонент сучасної структури харчування