Застосування митних пільг та їх соціально-економічні наслідки для України

Контроль за використанням  товарів, митне оформлення яких було здійснене із застосуванням пільг в оподаткуванні, проводиться митними органами в порядку, визначеному Указом Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" та постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 N 112 "Про порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами".

Контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є:

а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і  зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;

б) митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору  та податку на додану вартість, які  справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України  в момент перетинання митного  кордону;

в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції - стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Зазначені у цій статті контролюючі органи мають право  проводити перевірки фінансово-господарської  діяльності суб'єктів підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції,

Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок  з питань, перерахованих вище, іншими державними органами забороняється.

Планові виїзні перевірки  проводяться всіма контролюючими  органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підприємствах, установах  і організаціях усіх форм власності  мають місце журнали відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов'язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов'язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Про факт цієї відмови суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний строк контролюючому органу, в якому працює такий представник. Форма та порядок ведення журналу встановлюються Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для  застосування їх у податкових або  митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Перелік документів, подання  яких потрібне для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товарів та інших предметів, що вивозяться за межі митної території України

Таблиця 2.1

Застосування податкових пільг, наданих у вигляді звільнення від оподаткування

 

N з/п	Назва товару	Код пільги	Підстава для надання пільги в обкладенні вивізним митом	Назва документа
1	Транспортні засоби, що здійснюють регулярні  міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, у пунктах проміжної зупинки	001	Закон України "Про Єдиний митний тариф", стаття 19, пункт "а"	Документи (рахунки-фактури), на підставі яких були закуплені запаси. Документи на оприбуткування товарів
2	Предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство  та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами й організаціями суден, які ведуть морський промисел	002	Закон України "Про Єдиний митний тариф", стаття 19, пункт "б"	Документи (рахунки-фактури), на підставі яких були закуплені запаси. Документи про оприбуткування товарів
3	Товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад  за межі митної території України  без обробки або переробки	005	Закон України "Про Єдиний митний тариф", стаття 19, пункт "є"	Сертифікат про походження товару
4	Товари та інші предмети, що знову  вивозяться за межі митної території  України, походять з цієї території, і були оплачені митом при первісному вивезенні за межі митної території  України та тимчасово ввозились  на цю територію	006	Закон України "Про Єдиний митний тариф", стаття 19, пункт "з"	Попередня ВМД типу ЕК 31
5	Жива худоба, крім молодняку великої  рогатої худоби вагою не більш  як 350 кілограмів (код 01.02.90100 згідно з  ТН ЗЕД), якщо це є товари власного виробництва	010	Закон України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину", стаття 1	Довідка обласної державної адміністрації  про те, що експортується продукція  власного виробництва сільськогосподарськими товаровиробниками - юридичними особами
6	Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, увезеної іноземним замовником на митну територію України або закупленої іноземним замовником на митній території України, і вивозиться з митної території України	020	Закон України "Про операції з  давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", стаття 2, пункт 14, стаття 4, пункт 5	У разі потреби - експертний висновок про вироблення готової продукції  з давальницької сировини

 

 

2.2. Пільги зі сплати  митних платежів

 

Система тарифних засобів регулювання включає застосування митних пільг та інших митних платежів, сплата яких є умовою ввезення на митну територію України товарів чи вивезення їх. Це особливо важливо, якщо товари іноземного виробництва є дешевшими, ніж вітчизняні.

Застосування  пільг зі сплати митних платежів в Україні регулюється такими основними нормативно-правовими актами:

– Митний кодекс України

– Закон України  «Про митний тариф України»

– Закон України  «Про Єдиний митний тариф України»

– Декрет Кабінету Міністрів України «Про Єдиний митний тариф України» 

Будь-які пільги зі сплати митних платежів надаються  виключно на підставі чинних законів. Митна служба України надає виключно ті пільги, які передбачені згаданими  законодавчими актами під час  імпорту (експорту) товарів.

Податкові пільги, які надаються зі сплати митних платежів визначаються національним законодавством, в тому числі міжнародними та міжурядовими договорами та угодами.

Міжнародно-правові  договори та угоди за участі України, які регламентують порядок застосування тарифних пільг і преференцій включають передусім обов’язкові рекомендації і вимоги СОТ (Світової організації торгівлі), WCO (Світової митної організації), СНД (Співдружності незалежних держав) у сфері митно-тарифного регулювання ЗЕД (Зовнішньоекономічної діяльності).

Механізм застосування пільг при сплаті мита досить різноманітний і включає:

1.Звільнення від сплати  мита визначених категорій платників. 

2.Зменшення ставок  мита.

3.Повернення раніше  сплачених сум мита.

4.Звільнення від мита  певних предметів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ ПІЛЬГ ТА ЇХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

 

3.1. Процедура надання  та припинення митних пільг

 

Організаційно-правовий механізм митних пільг і тарифних преференцій складається з таких  елементів, як суб’єкти встановлення, об’єкти надання, правові підстави й умови надання й скасування. Держмитслужба на підставі чинних нормативних актів наводить перелік документів, які необхідно подавати для здійснення митного оформлення товарів із застосуванням пільг. В оподаткуванні такі документи подаються митному органу особою, яка декларує свої товари, до початку їх митного оформлення. Митне оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні провадиться з умовним нарахуванням сум відповідних податків у вантажній митній декларації.

Закріпленому в ст.92 Конституції України правилу  щодо встановлення податків і зборів винятково вищим законодавчим органом  держави відповідає норма щодо визначення ним же випадків надання пільг  по сплаті цих податків і зборів. Зазначене повною мірою стосується і тих з останніх, що стягуються митними органами (ст. 302 МК України). На нашу думку, пільговий режим митного контролю й митного оформлення так само має запроваджуватися законами України з наступною конкретизацією органами виконавчої влади механізму (процедури) їх надання.

Митні пільги можуть надаватися щодо товарів як фізичним, так і  юридичним особам на базі чітко визначених міжнародними й національними нормативно-правовими  актами підстав і за наявності  нормативно передбачених умов. Митний кодекс України оперує словосполученням “митні пільги”, лише коли йдеться про відповідні митні переваги, що надаються представництвам іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних фірм та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що знаходяться за кордоном (гл.50). Як вбачається, доцільно було б передбачити в Митному кодексі України також інші випадки надання митних і тарифних пільг (преференцій), що є можливим за умови чіткого сформулювання останніх.

Підстави надання митних пільг не можуть ототожнюватися з умовами їх надання. Згідно з вищезгаданим словником, умова – це обставина, від якої щось залежить, чим певні події зумовлюються. Тому можна сказати, що умови надання митних пільг є вимогами відповідності заявлених відомостей певним положенням нормативних актів.

Перелік документів, подання  яких є необхідним для здійснення митного оформлення товарів із застосуванням  пільг в обкладенні ввізним чи вивізним митом, акцизним збором і податком на додану вартість відповідно до положень актів законодавства, окреслюється наказом Держмитслужби в установленому чинним законодавством порядку. Документи, потрібні для провадження митного оформлення товарів з наданням пільг в оподаткуванні, подаються митному органу особою, яка декларує товари, до початку їх митного оформлення. Митне оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні здійснюється з умовним нарахуванням сум відповідних податків у вантажній митній декларації.

Підставою для надання  митних пільг у виді звільнення від сплати податку на додану вартість, акцизного збору, митних зборів тощо для окремих категорій населення, яким пільги надані відповідно до нормативних актів про соціальний захист інвалідів війни є “Посвідчення інваліда Великої Вітчизняної війни”, “Посвідчення інваліда про право на пільги”, довідки, видані органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства праці та соціального захисту населення України. Для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – документи, які підтверджують присвоєння звання Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці, нагородження орденом Слави трьох ступенів і засвідчують особу нагородженого. Для осіб, які є представниками дипломатичних і консульських установ, підставою для надання митних привілеїв є дипломатичний паспорт.

Оскільки підстави для  надання митних пільг юридичним  особам є схожими з підставами надання митних пільг особам фізичним і товарам, вони окремо розглядатися не будуть. У свою чергу, підстави надання митних пільг товарам є тотожними підставам надання тарифних преференцій, які розглядатимуться далі.

Умовами надання митних пільг є відповідність даних  у поданих документах вимогам  законодавства.

Питання суб’єкта надання  митних пільг у різних митних системах вирішується по-різному. Держмитслужба України самостійно не надає жодних пільг, пов’язаних з митним оформленням товарів. Будь-які пільги надаються лише на підставі чинних законів та інших нормативних актів, зокрема Законів України “Про Єдиний митний тариф”, “Про податок на додану вартість”, Декрету Кабінету міністрів України “Про акцизний збір” та ін.

Вивчаючи нормативно-правові  акти з питань, пов’язаних з умовами  надання чи позбавлення митних пільг, можемо підсумувати, що в національному законодавстві бракує норми, яка чітко визначала б, хто саме може бути суб’єктом надання митних пільг. Інакше кажучи, не існує чіткої регламентації щодо того, до повноважень якого органу державної влади або до компетенції якої посадової особи входить установлення, зміна і скасування митних пільг.

Щодо питання об’єкта  надання митних пільг зазначимо, що вони надаються фізичним і юридичним  особам щодо переміщуваних через  митний кордон держави товарів, транспортних засобів, предметів, багажу, ручної поклажі.

Фізичним особам митні  пільги встановлюються у випадках, коли вони є: а) дипломатичними агентами, консульськими посадовими особами; б)особами, які належать до категорії  населення, якій згідно з правом соціального  забезпечення передбачені певні  пільги. Це постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліди війни, Герої Радянського Союзу, особи, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання в період Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 рр.; в) посадовими особами міжнародних органів та організацій; г) особами, які в’їжджають на територію певної держави як спеціалісти; д) іноземними туристами й особами, які переміщують товари з метою особистого користування; е)персоналом транспортних засобів; є)особами, які виконують обов’язки в прикордонних районах; ж) особами, які мешкають у прикордонних районах; з) особами, які працюють або навчаються на території іншої держави.

 

3.2. Особливості застосування  митних преференцій

 

Згідно зі ст.1 Закону України “Про систему оподаткування” встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть установлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.